Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/21023/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/21023/25

Перша інстанція суддя Скупінська О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 28 лютого 2022 року по 15 серпня 2022 року, з розрахунку до 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 28 лютого 2022 року по 15 серпня 2022 року, з розрахунку до 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням виплачених сум.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення суду, яким задовольнити позов.

З доводів апеляційної скарги вбачається, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову в задоволенні позову, так як позивач у межах спірних правовідносин має право на отримання спірної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000,00 грн.

При цьому, апелянт зазначає, що він виконував службові обов`язки, виконання яких передбачає безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначається про те, що судом першої інстанції неналежним чином досліджено обставини даної справи та вже зібрані у ній докази.

З іншого боку, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 28 лютого 2022 року № 46 (а.с.13), підполковника ОСОБА_1 визначено вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби – ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 (а.с.11-12), у період з 28 лютого 2022 року по 15 серпня 2022 року додаткова винагорода, встановлена п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з розрахунку до 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах нарахована не була.

Згідно з інформаційною довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 у період з 01 березня 2022 року по 14 серпня 2022 року перебував на тимчасово окупованій території Херсонської області.

При цьому, матеріали справи містять копію заяви, посвідченої приватним нотаріусом 01 вересня 2025 року, громадянки ОСОБА_2 у якій вона повідомляє, що в період з 24 лютого 2022 року по 25 листопада 2024 вона проживала у місті Херсоні, разом з нею проживав у якості орендаря ОСОБА_1 . У квітні 2022 року під час проведення обшуків, військовослужбовці рф підірвали шумову гранату біля входу в квартиру. Внаслідок вибуху ОСОБА_1 отримав травму.

Тому, вважаючи протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 28 лютого 2022 року по 15 серпня 2022 року, з розрахунку до 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, позивач звернувся до суду.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позову, так як судом не встановлено обставин, які зумовлюють необхідність нарахування позивачу спірної виплати, безперервно, за весь визначений ним період служби, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Конституції України, визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно п. 1 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно п. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому, Кабінет Міністрів України прийняв постанову Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року № 168 (далі – постанова КМУ № 168).

Згідно п. 1 постанови КМУ № 168 (в первинній редакції), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно п. 1 постанови КМУ № 168 (в редакції постанови КМУ № 793 від 07 липня 2022 року, що застосовується з 24 лютого 2022 року), на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

- у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;

- захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

- загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Крім того, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168, Міністром оборони України видано Окреме доручення № 912/з/29 від 23 червня 2022 року.

Пунктом 1 Окремого доручення Міністра № 912/з/29 встановлено, що під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:

- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;

- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;

- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;

- бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- завдання з ведення руху оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;

- бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб);

- виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей;

- виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей;

- здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою;

- здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

- виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови КМУ № 168, за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, у період з 28 лютого 2022 року по 15 серпня 2022 року, з розрахунку до 100 000,00 гривень на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В даному випадку, позивач зазначає, що у спірному періоді він проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 та перебував на тимчасово окупованій території Херсонської області, приймаючи безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

В свою чергу, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції зроблено висновок про відсутність правових підстав для нарахування позивачу спірної виплати у бажаному позивачу розмірі, безперервно, за відповідний період служби.

Між тим, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Так, з аналізу наведених норм матеріального права, чинних у межах спірних правовідносин, вбачається, що військовослужбовцям Збройних Сил України, на період дії воєнного стану щомісячно виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях і заходах.

При цьому, для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у збільшеному до 100 000,00 грн розмірі, їхня безпосередня участь у бойових діях і заходах повинна бути підтверджена документально.

Тобто, ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які, у розумінні Постанови № 168, означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів, а також підтвердження цих обставин відповідними документами.

В свою чергу, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що згідно висновків суду першої інстанції та зібраних матеріалів у справі вбачається, що позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 та у період з 01 березня 2022 року по 14 серпня 2022 року перебував на тимчасово окупованій території Херсонської області.

При цьому, протягом зазначеного періоду позивачу, як військовослужбовцю, щомісячно нараховувалось грошове забезпечення, зокрема додаткова грошова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168, у розмірі до 30 000,00 грн.

З іншого боку, щодо права позивача на отримання відповідної винагороди у розмірі до 100 000,00 грн, колегія суддів зазначає, що саме лише факт перебування позивача на тимчасово окупованій території Херсонської області не є тотожним безпосередній участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії військовослужбовцем.

В даному випадку, колегія суддів враховує, що позивач у межах своїх доводів повідомляє лише загальну інформацію про участь в бойових діях та про участь у заходах із захисту України, не зазначаючи про те, які саме конкретні дії та заходи, з вищеперелічених, виконувались ним у спірному періоді під час перебування на тимчасово окупованій території.

Аналогічним чином, позивач не повідомляє конкретних обставин своєї участі у бойових діях, а також які бойові накази (доручення) він виконував у спірному періоді для витребування (встановлення) останніх у суб`єкта їх видання.

В свою чергу, ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомляє, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не брав участі у бойових діях. Позивач, як службова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у спірному періоді не приймав безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Будь-які документи, підтверджуючі безпосередню участь позивача у відповідних заходах, суб`єктом владних повноважень (відповідачем) також не складались.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими загальні доводи позивача про наявність у нього права на перерахунок спірної виплати, а як наслідок вважає за необхідне погодитись з висновком суду першої інстанції про залишення позовних вимог у даній справі без задоволення.

При цьому, судом першої інстанції не допущено помилкового застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

СуддіА.В. Крусян О.А. Шевчук