Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №420/11803/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/11803/25

Головуючий І інстанції: Білостоцький О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Кравченка К.В., Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року (м.Одеса, дата складання повного тексту судового рішення - 17.11.2025р.) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кисилев Агро» до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

18.04.2025р. ПП «Кисилев Агро» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області та ДПС України, в якому просило суд:

- скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2025р. №12461972/42136806 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.01.2025р. №1;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 08.01.2025р. №1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області є протиправним та таким, що порушує норми чинного законодавства, оскільки позивачем дійсно здійснено спірну господарську операцію, а на безпідставне зупинення реєстрації поданої податкової накладної до контролюючого органу направлені всі необхідні пояснення та первинні документи.

Представник відповідачів надав до суду 1-ї інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ПП «Кисилев Агро» - задоволено повінстю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.02.2025р. №12461972/42136806 про відмову у реєстрації податкової накладної. Зобов`язано ДПС України зареєструвати податкову накладну ПП «Кисилев Агро» №1 від 08.01.2025р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання. Стягнуто з ГУ ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 3028 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області 08.12.2025р. подало апеляційну скаргу, в якій зазначило, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення, було порушено норми матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим просило скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.11.2025р. та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2025р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.01.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

21.01.2026р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ПП «Кисилев Агро» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом - 42136806.

Основним видом економічної діяльності позивача є (за кодом КВЕД 01.11) вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

При здійсненні господарської діяльності, між ПП «Кисилев Агро» (як постачальником) та ТОВ «Солагро Трейд» (як покупцем) було укладено Договір поставки №ДГ-ЗП-SE-72839 від 07.01.2025р., згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язується поставити й передати, а покупець зобов`язується оплатити й прийняти сільськогосподарську продукцію - пшеницю 2-го, 3-го та 4-го класу урожаю 2024 року (код товару згідно з УКТ ЗЕД - 1001), насипом.

За п.5.3 Договору, постачальник вважається таким, що здійснив свої зобов`язання з поставки товару, в дату приймання товару в пункті призначення покупцем.

Згідно з Додатковою угодою №1 від 08.01.2025р. до Договору, ціна пшениці 4-го класу урожаю 2024 року за 1 кг в заліковій вазі становить 8,90 грн., крім того ПДВ 14% - 1,25 грн., разом з ПДВ - 10,15 грн.

На підтвердження факту поставки товару на виконання умов Договору до суду надано видаткову накладну №1 від 08.01.2025р. на суму 364850,16 грн. з ПДВ.

За фактом першої події, а саме поставки товару, позивач виписав та подав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 08.01.2025р. на суму 364850,16 грн. з ПДВ.

Вищезазначена податкова накладна згідно з квитанцією від 14.01.2025р. була доставлена до ДПС України, але її реєстрацію було зупинено з посиланням на п.201.16 ст.201 ПК України. У квитанції зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 1001 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій», і запропоновано надати пояснення та копії документів за переліком, що дослівно відтворює п.5 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

З огляду на зазначене, підприємством засобами електронного сервісу M.E.DOC було направлено до ГУ ДПС в Одеській області повідомлення №2 від 31.01.2025р. про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

У поясненнях позивач зазначив, що пшениця була вирощена підприємством на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення, розташованих на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області. На підтвердження цих обставин позивачем надавались договори про надання послуг зі збору врожаю, договори про перевезення вантажів, рахунки на оплату, акти наданих послуг, товарно-транспортні накладні та платіжні інструкції, договори оренди складу з актом приймання-передачі, звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2024 року, а також витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права оренди земельних ділянок.

Однак, рішенням комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12461972/42136806 від 04.02.2025р. позивачу відмовлено у реєстрації вищевказаної податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У додатковій інформації зазначено, що такими документами є «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфікації, накладні».

Вважаючи рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області від 04.02.2025р. №12461972/42136806 необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності спірного рішення контролюючого органу.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, у силу положень п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як передбачено абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законом, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019р. №1165 затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

За правилами п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної встановлено, що відображена в ній операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, реєстрація такої податкової накладної зупиняється. Відповідно до п.п.10,11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної; 2) критерій (критерії) ризиковості, на підставі якого зупинено реєстрацію, з розрахованим показником за кожним критерієм; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію.

Підставою ж для зупинення реєстрації податкової накладної від 08.01.2025р. №1 слугувало те, що така податкова накладна відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій» (Додаток 3 до Порядку №1165), який відносить до ознак ризиковості здійснення операцій відсутність товару/послуги, зазначеного в податковій накладній, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого товару/послуги та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017р. у Реєстрі.

Таким чином, на контролюючий орган покладений обов`язок не лише зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної критерію ризиковості, а й розрахованого показника за цим критерієм. Однак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної від 08.01.2025р. №1 не містить жодного розрахованого показника за цим критерієм (обсягу придбання, обсягу постачання, величини залишку), а запропонований у ній перелік документів дослівно відтворює загальний перелік п.5 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» без жодної прив`язки до змісту господарської операції. Відтак, така квитанція не відповідає вимогам п.11 Порядку №1165.

Загальне ж посилання податкового органу на «Критерії ризиковості здійснення операцій» призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Водночас, наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520 затверджено «Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

У відповідності до п.п.2-5 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення до комісії регіонального рівня. Перелік таких документів «може включати»: договори з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, рахунки-фактури, акти приймання-передачі, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки; документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Вжите у цій нормі словосполучення «може включати» переконує, що у кожному окремому випадку перелік таких документів є індивідуальним та, як наслідок, також свідчить про невідповідність сформованої податковим органом квитанції вимогам Порядку №1165.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є, зокрема, надання платником копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. При цьому форма рішення про відмову в реєстрації (додаток 1 до Порядку №520) вимагає зазначення конкретних документів, а отже контролюючий орган повинен визначити, які саме документи складені з порушенням законодавства та в чому саме полягає таке порушення.

Зі змісту спірного рішення від 04.02.2025р. №12461972/42136806 вбачається, що підставою його прийняття стало надання позивачем копій документів, складених із порушенням законодавства.

Проте, у графі «Додаткова інформація» контролюючий орган лише відтворив загальне формулювання п.5 Порядку №520, не визначивши, які саме з наданих позивачем документів (за реквізитами) складені з порушенням законодавства та в чому саме полягає таке порушення.

Щодо посилань апелянта на відсутність серед поданих позивачем документів описів зібраного врожаю, форми 37-СГ, договорів з ТОВ «Нейрон» та ТОВ «Кас Груп 0713», штатного розпису, інформації про транспортні засоби, сертифікатів якості тощо, а також на відсутність підписів у платіжних інструкціях, то колегія суддів наголошує на тому, що жодна з цих обставин не зазначена ні у квитанції про зупинення реєстрації, ні в оскаржуваному рішенні комісії. Відтак, позивач був позбавлений можливості дізнатися про такі вимоги контролюючого органу та виконати їх.

Обґрунтування ж індивідуального акта має міститися в самому акті та не може доповнюватися суб`єктом владних повноважень під час судового розгляду справи.

Не спростовує висновків суду першої інстанції також посилання апелянта на рішення комісії від 18.02.2025р. №12520163/42136806 про неврахування таблиці даних платника податку, оскільки це рішення прийняте вже після оскаржуваного рішення від 04.02.2025р., не зазначене в ньому як підстава для відмови в реєстрації податкової накладної та не є предметом спору у цій справі.

Так само нерелевантним є посилання на постанову Верховного Суду від 02.07.2024р. у справі №440/5004/23, оскільки, за викладеною самим апелянтом позицією, цей висновок стосується випадку ненадання платником первинних і розрахункових документів, тоді як у даній справі такі документи позивачем надавались, а підставою відмови стало не їх ненадання, а нібито неналежне оформлення.

При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, предметом розгляду цієї справи є стадія зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність господарських операцій позивача, змістовна оцінка яких може бути надана за результатами податкової перевірки. З цих же підстав не є релевантними посилання апелянта на правові позиції Верховного Суду щодо оцінки реальності господарських операцій для цілей формування податкового кредиту, а також на рішення судів першої інстанції в інших справах, які не є обов`язковими для врахування в розумінні ч.5 ст.242 КАС України.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність встановлених законом підстав для відмови в реєстрації податкової накладної від 08.01.2025р. №1, оскільки:

- по-перше, контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання позивачем вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної;

- по-друге, контролюючий орган жодним чином не вказав, які саме документи складені із порушенням законодавства, в чому полягає таке порушення та чому надані позивачем пояснення та первинні документи не враховані ним при прийнятті оскаржуваного рішення.

Як наслідок, рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області від 04.02.2025р. №12461972/42136806 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості, що породжує його неоднозначне трактування, яке, у свою чергу, перешкоджає платнику податків своєчасно та повною мірою виконати власні обов`язки та скористатися правами, передбаченими податковим законодавством.

При цьому, колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми та обґрунтованості актів індивідуальної дії має наслідком визнання їх протиправними.

До того ж, аналогічна правова позиція з цих питань неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019р. у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020р. у справі №819/330/18 та від 18.06.2020р. у справі №824/245/19-а, яка, згідно з ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, колегія суддів, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що комісія ГУ ДПС в Одеській області, ухваливши спірне рішення від 04.02.2025р. №12461972/42136806, діяла неправомірно, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а належним способом захисту порушеного права позивача відповідно до п.п.19,20 Порядку №1246 є зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну.

Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

До того ж, також слід зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову, що, у свою чергу, не було відповідним чином реалізовано апелянтом при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 12.10.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: К.В. Кравченко

В.О. Скрипченко