Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №518/2069/25 — Ширяївський районний суд Одеської області

Суд: Ширяївський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Наруга над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №518/2069/25

Суддя: Гуржій А. В.

Ширяївський районний суд Одеської області

13.10.2026Справа №: 518/2069/25 Провадження № 1-кп/518/47/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_7 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162260000376 від 01.07.2025 року,

за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого, пенсіонера, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом № 5148 від 08.07.2020 року, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.06.2025 року приблизно з 16:00 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перебував на території кладовища № 1, розташованого в АДРЕСА_1 . У цей час у нього виник єдиний злочинний умисел, спрямований на здійснення наруги над могилою шляхом пошкодження та руйнування кладовищенських споруд, зневажаючи громадську моральність у сфері шанобливого ставлення до померлих та їх місць поховання, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи та релігійні традиції щодо поховання померлих, демонструючи зверхнє ставлення до принципів суспільної моралі.

У подальшому, реалізуючи свій єдиний злочинний умисел, ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій і бажаючи їх вчинити, діючи умисно, підійшов до місця поховання ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 - 02.01.2010) де за допомогою фізичної сили рук штовхнув намогильну споруду у вигляді стели, пошкодивши пам`ятник, чим здійснив наругу над могилою, осквернив пам`ять померлої та спричинив етичні страждання доньці померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 власниці намогильної споруди, та спричинив матеріальний збиток у сумі 5000 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 1 ст. 297 КК України як наруга над могилою.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України, визнав повністю.

Переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого та розумінні ним змісту обставин, які ніким не оспорюються та пред`явленого йому обвинувачення, добровільності позиції інших учасників та розумінні ними змісту обставин, за відсутності заперечень з боку учасників судового провадження, з урахуванням та на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і обмежено їх допитом обвинуваченого, дослідженням документів кримінального провадження, що стосуються особи обвинуваченого і вирішення процесуальних питань. Водночас, судом роз`яснено обвинуваченому та іншим учасникам провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 , свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, не заперечив та підтвердив вищевикладені обставини вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, з урахуванням позиції обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає доведеним, поза розумним сумнівом, вчинення ним кримінального правопорушення за викладених обставин та вважає вірною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 297 КК України як наруга над могилою.

Під час судового розгляду відомостей, які б вказувати на неосудність або обмежену осудність обвинуваченого не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 65 КПК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, при визначені виду та міри покарання, суд відповідно до ст. ст. 65-67 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке положеннями ст. 12 КК України віднесено до нетяжкого злочину, фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого злочину та його поведінку після його вчинення, особу винного, який задовільно характеризується за місцем проживання, пенсіонер, на обліку у лікарів нарколога та/або психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання та обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.

Відповідно до положень ст. 50 КК України, метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує досудову доповідь органу пробації в частині середніх ризиків вчинення повторного правопорушення та небезпеки для суспільства, можливість виправлення без ізоляції від суспільства.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 1 ст. 297 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався, підстави для його обрання відсутні.

Долю речових доказів у справі суд вирішує в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-374, 394, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 297 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років пробаційного нагляду.

На підставі ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Попередити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Запобіжний захід не обирати.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Речовий доказ – відеозаписи з відеокамер, що розташовані на території кладовища №1 в с. Петровірівка Березівського району Одеської області, які містяться на оптичному носію - DVD-R диску – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Ширяївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua