Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №420/15565/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/15565/25

Перша інстанція: суддя Білостоцький О.В.,

повний текст судового рішення

складено 31.07.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 року по справі №420/15565/25 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2023 року щомісячної доплати до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.07.2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 31.07.2025 року.

До суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у неналежному виконанні рішення суду по справі №420/15565/25, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.07.2023 року нарахувати та виплатити щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування вказаної заяви позивача зазначив, що пенсійним органом рішення суду, яке набрало законної сили, не виконано в частині виплати позивачу пенсії в розмірі (із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 в розмірі 2 000 грн.), встановленому судовим рішенням.

Задля з`ясування спірних обставин, зазначених позивачем у його заяві, ухвалою суду від 16.03.2026 року було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області інформацію та докази на її підтвердження, а саме: протоколи перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 30.06.2025 року по справі №420/15565/25, із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713, з урахуванням раніше виплачених сум; протоколи перерахунку пенсії позивача на виконання рішення суду від 24.06.2024 року по справі №420/34839/23.

На виконання вищевказаної ухвали, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало до суду витребувані матеріали.

21.07.2026 року від позивача до Одеського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, в обґрунтування якої він посилається на невиконання пенсійним органом судових рішень по справам №420/15565/25, №420/17786/22 та №420/34839/23 та просить застосувати до відповідача штраф, передбачений ст.382 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду по справі №420/15565/25 залишено без задоволення.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати вищезазначену ухвалу суду по справі №420/15565/25.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Таким чином, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Частиною другою статті 383 КАС України установлено, що у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Частиною шостою статті 383 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із виконанням або невиконанням судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2026 року у справі №990/282/24 підтвердила самостійне процесуальне значення інституту судового контролю за виконанням судових рішень як невід`ємної складової судового захисту та наголосила на його безпосередньому призначенні забезпечити реальне, повне й належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Зазначений інститут спрямований не на повторний розгляд спору по суті та не на повторне встановлення прав і обов`язків його учасників, а на забезпечення практичної реалізації вже здійсненого судом захисту порушеного права та перевірку того, чи виконано суб`єктом владних повноважень покладений на нього судовим рішенням обов`язок у визначений цим рішенням спосіб і обсязі.

Наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних процесуальних механізмів, спрямованих на забезпечення належного та повного виконання судового рішення, виключає необхідність звернення з новим позовом з метою спонукання відповідача до його виконання. Судове рішення підлягає безпосередньому виконанню без ухвалення додаткового судового рішення, а питання щодо його невиконання чи неналежного виконання підлягають вирішенню в порядку судового контролю, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, та/або із застосуванням заходів, визначених законодавством про виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 року по справі №420/15565/25 було частково задоволено адміністративний позов позивача, та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.07.2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Зазначене судове рішення набрало законної сили 31.07.2025 року.

Зокрема, з матеріалів вбачається, що на виконання вищевказаного рішення суду від 30.06.2025 року по справі №420/15565/25 відповідач 12.12.2025 року здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.07.2023 року та 01.01.2026 року із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України є можливим лише у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.

З наявних у справі матеріалів з`ясовано, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 року по справі №420/15565/25 позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.07.2023 року із врахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Водночас, після перерахунку з 01.07.2023 року на виконання рішення зазначеного суду по №420/15565/25, пенсія, із врахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., була обмежена до виплати у розмірі 24 175,88 грн.

Відповідно до відомостей з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.10.2025 року вбачається, що оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 року по справі №420/34839/23 було здійснено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, тому доплата згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/15565/25 відсутня.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало до суду докази перерахунку пенсії позивача з 01.07.2023 року на виконання судового рішення по справі №420/34839/23 (перерахунок виконано 18.12.2024 року), відповідно до якого пенсію було перераховано та обмежено до виплати у розмірі 24 175,88 грн.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, в межах адміністративної справи №420/15565/25 не розглядалось питання правомірності обмеження позивачу виплати пенсії максимальним розміром при проведенні її перерахунків з 01.07.2023 року, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., а тому будь-які вимоги позивача з цього приводу судом не вирішувались.

В контексті зазначених правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне акцентувати на тому, що сама по собі обставина, що неналежне виконання судового рішення проявилося у прийнятті відповідачем нового індивідуального акта, здійсненні нового розрахунку або застосуванні нормативного акта, не є достатньою для висновку про виникнення нового адміністративного спору. Вирішальним є встановлення того, чи виникли внаслідок таких дій нові самостійні правовідносини щодо іншого предмета, який не був охоплений первісним судовим рішенням, чи відповідні дії є лише способом реалізації обов`язку, вже встановленого цим рішенням. У другому випадку спір стосується виконання судового рішення та підлягає вирішенню в порядку судового контролю.

Визначальним у розмежуванні нового адміністративного спору та спору щодо належного виконання судового рішення є не сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень нового рішення чи вчинення ним нових дій, а їх зміст, мета та безпосередній зв`язок із виконанням судового рішення. Якщо такі рішення чи дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання про їх правомірність підлягає вирішенню в порядку судового контролю за виконанням судового рішення.

З наведеного вище вбачається, що в даному випадку дії пенсійного органу з обмеження позивачу розміру пенсії максимальним розміром з 01.07.2023 року (24 175,88 грн.) не були предметом спірних правовідносин у справі №420/15565/25.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідачем судове рішення у справі №420/15565/25 виконане відповідно до вимог діючого законодавства, а тому клопотання позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання цього рішення суду, задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання позивача від 21.07.2026 року про необхідність накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області штрафу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, оскільки судом за час розгляду заяви позивача в порядку вимог ст.383 КАС України не було встановлено факту невиконання пенсійним органом рішення суду по справі №420/15565/25, а тому відсутні підстави для вжиття судом додаткових заходів реагування шляхом накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Разом з тим, апеляційний суд наголошує, що ОСОБА_1 у клопотанні від 21.07.2026 року про накладення штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області посилається на порядок накладення штрафу згідно з вимогами ст.382-3 КАС України, тобто у випадку неподання відповідачем звіту про виконання судового рішення, тоді як заява ОСОБА_1 подана в порядку вимог ст.383 КАС України, та стосується визнання протиправними дій/бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання рішення суду.

Крім того, у вказаному клопотання ОСОБА_1 посилається на протиправне невиконання пенсійний органом судових рішень також по справам №420/17786/22 та №420/34839/23, що не стосується виконання відповідачем судового рішення по справі №420/15565/25.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду по справі №420/15565/25.

З підстав, визначених статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Джабурія

СуддіН.В. Вербицька К.В. Кравченко