Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/10710/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10710/26

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Комунального підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року, прийняте у складі суду судді Катаєвої Е.В. в місті Одеса, за адміністративним позовом Комунального підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР" до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДБУДОВА ПІВДЕНЬ» про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Комунальне підприємство "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДБУДОВА ПІВДЕНЬ», в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 27.03.2026 р. про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-12-012734-a.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР" до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДБУДОВА ПІВДЕНЬ» про визнання протиправним та скасування рішення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР" звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції не надав оцінки більшості доводів позивача, чим порушив норми процесуального права. На думку апелянта, оскаржуваний висновок має ознаки юридичної невизначеності, оскільки не визначає, якою саме має бути структура плану фінансування та які критерії відповідності мають застосовуватися, при цьому вимога «привести умови договору у відповідність до норм пункту 84 Постанови № 668» не є конкретним заходом (варіантом поведінки). Апелянт вказує, що відповідач вийшов за межі предмета моніторингу, оскільки перевіряв відповідність договору підряду вимогам Постанови № 668, що регулює господарські правовідносини, а не дотримання законодавства у сфері публічних закупівель. Крім того, на думку апелянта, суд не надав оцінки доводам щодо відсутності негативних наслідків та непропорційності обраного способу реагування, оскільки виявлені обставини не вплинули на результати закупівлі та не призвели до неефективного використання бюджетних коштів.

Представником відповідача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне підприємство «Сервісний центр» (далі – КП «Сервісний центр») є юридичною особою, зареєстрованою 22.12.2004 року, організаційно-правової форми - комунальне підприємство.

КП «Сервісний центр» передано захисну споруду цивільного захисту, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 20, що підтверджується актом приймання-передачі захисної споруди цивільного захисту ПРУ № 57236 від 02.05.2023, згідно з відомостями якого стан оцінки готовності захисної споруди за призначенням позначено як «не готова».

Підприємством проведено закупівлю ID: UA-2026-02-12-012734-a, предметом якої є: «Капітальний ремонт захисної споруди цивільного захисту за адресою: м. Одеса, вул. Софіївська, 20» (коригування).

За результатами проведення вказаної закупівлі між Підприємством (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відбудова південь» (Підрядник) укладено договір підряду від 10.02.2026 року № 30с/26к.

Між тим, Південним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі ID: UA-2026- 02-12-012734-a), очікуваною вартістю 2 016 651,60 грн з ПДВ

20.03.2026 року відповідачем оприлюднено запит замовнику про надання пояснень, у якому зазначено: 1. Надати інформацію та відповідні документи (проєктно – кошторисну документацію, технічне завдання, дефектні акти, експертні звіти з урахуванням коригувань (за наявності), тощо) на підставі яких вами здійснено обґрунтування розміру бюджетних призначень, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість. 2. Як Замовник може пояснити відповідність плану фінансування робіт, який є додатком до договору підряду від 10.02.2026 № 30с/26К вимогам пункту 84 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668, в частині складання його на весь період будівництва (на поточний рік – за місяцями з визначенням напрямів фінансування (видами витрат)), враховуючи, що відповідно до календарного графіку виконання робіт, який є додатком до Договору, терміни виконання робіт з дати укладання договору до 29.04.2026. 3. Надати інформацію за рахунок яких коштів здійснюється закупівля робіт з капітального ремонту захисної споруди цивільного захисту, оскільки в річному плані закупівель Замовника на 2026 рік, який оприлюднено в електронній системі закупівель, зазначено, що джерело фінансування закупівлі – місцевий бюджет, тоді як в плані фінансування робіт, який є додатком до Договору, – власні кошти.

24.06.2026 року КП «Сервісний центр» на автоматизованому майданчику ДП «Прозоро» оприлюднено пояснення, у яких вказано, зокрема щодо предмету спору, що план фінансування було складено з дотриманням вимог п. 84 Постанови КМУ №668, виходячи з очікуваних строків фактичного завершення робіт та очікуваних асигнувань на березень 2026 року. Відсутність у Плані лютого та квітня місяців зумовлена відсутністю запланованих платежів у ці періоди («нульові показники»), що повністю відповідає принципу достовірності планування, не є порушенням помісячного планування, а відображає реальний розподіл коштів. Відповідно до п. 91 Загальних умов, сторони мають право коригувати плани у разі зміни обставин. Разом з тим, згідно з п. 3.2 Договору, Замовник має право уточнити план фінансування робіт на поточний рік з урахуванням обсягів фактично виконаних робіт. Оскільки фактичне виконання робіт у березні склало 73% від ціни договору, залишок суми згідно з договором буде відображено у вказаному за результатами уточнення Плані фінансування на квітень 2026 року шляхом внесення змін до договору, що є стандартною практикою супроводження договорів підряду. Такий механізм забезпечує відповідність фінансових зобов`язань фактичному стану виконання робіт на об`єкті та не суперечить вимогам чинного законодавства.

За результатами моніторингу складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2026-02-12-012734-a від 27.03.2026 року, згідно якого за результатами аналізу питання відповідності умов договору про закупівлю нормам законодавства встановлено порушення вимог п. 84 Постанови № 668.

Також, з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, Південним офісом Держаудитслужби зобов`язано вжити заходи, направлені на усунення виявленого порушення, зокрема 3 заступник начальника відділу шляхом приведення Додатка 2 «План фінансування робіт» до Договору у відповідність до вимог п. 84 Постанови № 668, вжити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, та притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим висновком, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що план фінансування робіт є невід`ємною частиною договору будівельного підряду та повинен відповідати імперативним вимогам пункту 84 Загальних умов укладення та виконання договорів у капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 при цьому незазначення напрямів фінансування (видів витрат) у плані фінансування є порушенням встановленого порядку укладення договору про закупівлю. Крім того, за висновками суду, відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі – Закон).

Статтею 2 Закону передбачено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті. На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

За приписами підпунктів 3, 4 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); суб`єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні та реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: інспектування (ревізії).

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (пункт 7 Положення № 43).

Підпунктом 27 пункту 11 Положення № 43 передбачено, що голова Держаудитслужби дає в межах повноважень, передбачених законом, доручення, обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» від 06.04.2016 № 266 утворено як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної аудиторської служби.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 8 Закону № 922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення. Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

19.10.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості № 1178), прийнята відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі».

Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922-VIII, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (пункт 1 розділу «Загальні положення» Особливостей № 1178).

Таким чином, з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг, проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», з урахуванням Особливостей.

Відповідно до абз.1 п.3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону №922-VIII, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до абз.1 п.28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Пунктом 17 Особливостей визначено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з п. 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до норм Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень ст. 41 Закону, крім ч.2-5, 7 - 9 ст. 41 Закону та цих особливостей. За нормою ч. 1 ст. 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

В оскаржуваному висновку відповідачем зазначено, що за результатами аналізу питання відповідності умов договору вимогам законодавства встановлено порушення вимог п. 84 Постанови № 668, а саме Замовником при внесені змін до додатка 2 «План фінансування робіт» до Договору не визначено напрями фінансування (види витрат),

Разом із тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, п. 1 Постанови № 668 визначає загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України, які визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва.

При цьому, загальні умови є обов`язковими для врахування під час укладання та виконання договорів підряду в будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника.

Пунктом 84 Постанови № 668 передбачено, що план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат).

Так, п.п. 14 п. 5 розділу «Укладення договору підряду» Постанови № 668 передбачено, що істотними умовами договору підряду є: джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єкта).

Частиною 1 статті 323 Господарського кодексу України передбачено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до умов договору підряду №30с/2615 від 10.02.2026 року (п. 5.1.) визначено, що виконання зобов`язань за цим Договором може бути забезпечено у відповідності до положень чинного законодавства України. У випадку досягнення згоди Сторонами цього Договору щодо необхідності надання Підрядником забезпечення виконання цього Договору, сторони укладають відповідний договір щодо забезпечення зобов`язань за Договором у відповідності до Цивільного кодексу України та умов постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 1 серпня 2005 р. № 668.

Отже, узгоджені сторонами договору підряду положення про джерела та порядок фінансування робіт по об`єкту будівництва є істотними умовами такого договору, які спрямовані на забезпечення чіткого розуміння підрядником та замовником обсягу будівельних робіт, за виконання яких протягом певного календарного періоду підрядник зможе отримати відповідні кошти.

При цьому, замовником внесено зміни до додатка 2 «План фінансування робіт» до Договору відповідно до додаткової угоди від 25.03.2026 № 3 в частині визначення фінансування на поточний рік за місяцями.

Між тим, під час проведення моніторингу відповідачем встановлено, що замовником внесено зміни до додатка 2 «План фінансування робіт» до Договору відповідно до додаткової угоди від 25.03.2026 № 3 в частині визначення фінансування на поточний рік за місяцями. Проте Замовником при внесені змін до додатка 2 «План фінансування робіт» до Договору не визначено напрями фінансування (види витрат), чим не дотримано вимоги п. 84 Постанови № 668.

Судом встановлено, що в укладеному договорі підряду від 10.02.2026 № 30с/26К, додаткових угодах від 12.03.2026 № 1, від 16.03.2026 № 2 та від 25.03.2026 № 3 до Договору та додатках до них, міститься лише інформація стосовно джерел фінансування загально-будівельних робіт в цілому, без зазначення напрямів фінансування (видами витрат), що є порушенням вимог п. 84 постанови Кабінету Міністрів України №668.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо допущення позивачем порушення вимог п. 84 постанови Кабінету Міністрів України №668.

Апеляційний суд відхиляє твердження апелянта про те, що перевірка дотримання Загальних умов № 668 перебуває поза межами контролю відповідача.

Згідно зі ст. 8 Закону № 922-VIII предмет моніторингу охоплює дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях, у тому числі під час укладення договору про закупівлю.

Таким чином, оскільки постанова Кабінету Міністрів України №668є нормативно-правовим актом, що визначає обов`язкові істотні умови та порядок укладення договорів підряду за бюджетні кошти, перевірка укладеного за результатами закупівлі договору на відповідність цим вимогам входить до безпосередніх повноважень органу державного фінансового контролю. Укладення договору з порушенням імперативних вимог підзаконних нормативних актів є порушенням порядку укладення договору про закупівлю.

Колегія суддів вважає безпідставними аргументи апелянта про те, що недотримання вимог п. 84 постанови Кабінету Міністрів України №668 є формальним недоліком публічної закупівлі, а виявлені обставини не вплинули на результати закупівлі та не призвели до неефективного використання бюджетних коштів, з огляду на наступне.

Суд зазначає, що норма пункту 84 постанови Кабінету Міністрів України №668 має імперативний характер та спрямована на забезпечення прозорості, цільового та ефективного використання бюджетних коштів під час виконання будівельних робіт. Деталізація напрямів фінансування (видів витрат) у плані фінансування є засобом превентивного контролю за належним витрачанням публічних фінансів. Відсутність фактичних збитків на момент перевірки не легітимізує факт недотримання обов`язкових вимог законодавства замовником під час формування умов договору.

Доводи апелянта про те, що висновок є протиправним через нечіткість шляхів усунення порушення колегія суддів відхиляє, оскільки .з міст оскаржуваного висновку чітко вказує на норму права, яку порушено — пункт 84 постанови Кабінету Міністрів України №668, та зазначає сутність порушення: відсутність у плані фінансування розбивки за напрямами фінансування (видами витрат). Зазначивши про необхідність приведення договору у відповідність до вимог законодавства, відповідач діяв у межах дискреційних повноважень, надаючи замовнику можливість самостійно визначити цивільно-правовий спосіб усунення порушення (зокрема, шляхом укладення додаткової угоди із затвердженням деталізованого плану фінансування). Така вимога є цілком зрозумілою та виконуваною.

Разом із тим, вимога органу фінансового контролю щодо вжиття заходів для усунення виявлених порушень, включно з притягненням винних осіб до відповідальності, прямо передбачена Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Даний захід реагування є пропорційним, оскільки не вимагає розірвання договору чи зупинення будівництва об`єкта цивільного захисту, а лише зобов`язує замовника привести договірну документацію у відповідність до закону та притягти до дисциплінарної відповідальності винних службових осіб.

Крім того, Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України»), пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент, а межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку всім істотним обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема суд належним чином дослідив ключове правове питання (наявність порушення п. 84 постанови Кабінету Міністрів України №668), що було достатнім для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року за адміністративним позовом Комунального підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР" до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІДБУДОВА ПІВДЕНЬ» про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька