Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/34789/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/34789/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року, прийняте у складі суду судді Хлімоненкової М.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо припинення нарахування і виплати пенсії ОСОБА_1 з 09.08.2025.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 09.08.2025.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було задоводено у повному обсязі

Водночас у мотивувальній частині вказаного рішення суд помилково зазначив про звільнення позивача від сплати судового збору та відсутність підстав для розподілу судових витрат, хоча позивач сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року суд виправив описку в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 по справі №420/34789/25 шляхом виключення з мотивувальної частини рішення останнього абзацу такого змісту: «Оскільки на момент звернення до суді із цим позовом позивач був звільнений від сплати судового збору, судові витрати не розподіляються».

У зв`язку з тим, що під час ухвалення основного рішення питання розподілу судових витрат залишилося невирішеним, суд першої інстанції на підставі статті 252 КАС України ухвалив додаткове рішення, яким стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (968,96 грн. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що оскаржуване додаткове рішення постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просив суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення від 29 червня 2026 року та винести нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що оскаржуване додаткове рішення є незаконним і необґрунтованим у розумінні статті 242 КАС України, оскільки припинення виплати пенсії позивачу з 09 серпня 2025 року здійснено в порядку пункту 14-6.1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язання щодо її поновлення становить втручання в дискреційні повноваження відповідача, визначені статтею 58 цього Закону, а стягнення судового збору призводить до порушення імперативної заборони щодо нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, встановленої частиною другою статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Розглянувши доводи апелянта та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів зазначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідності до приписів підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року на рівні 3028,00 грн.

Крім того, у відповідності до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, ставка судового збору за подання даного позову в суді першої інстанції становила 968,96 грн. (3028,00 грн..х 0,4 х 0,8).

Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що відповідно до платіжної інструкції № 7MK3-9A3A-486T-B453 від 14.10.2025 року при зверненні до суду першої інстанції з цим позовом, позивач у відповідності до вимог частини третьої статті 161 КАС України сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн. із урахуванням понижуючого коефіцієнта, оскільки позов подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд»

.Водночас, у зв`язку з допущенням описки у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції від 29 червня 2026 року, питання розподілу судових витрат позивача під час ухвалення рішення по суті спірних правовідносин вирішено не було.

Колегія суддів з цього приводу зазначає, що розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України.

Частиною першою цієї статті визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачами у справі.

Враховуючи те, що рішенням суду першої інстанції від 29 червня 2026 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було задоволено повністю, а питання про судові витрати не було вирішено під час ухвалення вказаного рішення, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність законних підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача сплаченого ним судового збору в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Твердження апелянта про те, що стягнення судового збору призведе до нецільового використання коштів Пенсійного фонду України в порушення норм статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів вважає безпідставними та некоректними, оскільки приписи частини першої статті 139 КАС України мають імперативний характер і зобов`язують суд компенсувати задоволеній стороні сплачений нею судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, незалежно від джерел формування його коштів чи специфіки фінансового забезпечення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 968,96 грн. сплаченого судового збору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно дослідив матеріали справи, надав належну правову оцінку всім доказам і доводам сторін та ухвалив законне й обґрунтоване додаткове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька