Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №511/2483/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2483/26

Номер провадження: 2/511/1814/26

14 жовтня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря судового засідання Дьяків В.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст позову.

У липні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"( далі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути заборгованість за Кредитним договорам № 592289298 від 27.05.2019 року у розмірі 9461,55 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим 27.05.2019 року між АТ "АЛЬФА - БАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір № 592289298, відповідно до якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 14 955,40грн., шляхом перерахування на рахунок позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

17.05.2021 було укладено договір № 2, відповідно до якого АТ "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 592289298 від 27.05.2019 року.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 592289298 від 27.05.2019 року.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 592289298 від 27.05.2019 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 592289298 від 27.05.2019 року, заборгованості відповідача становить 9 461,55 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5815,98 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -2 723,91грн.; заборгованість за пенею та /або штрафами-398,60грн.;інфляційні збитки -388,26 грн; нараховані 3% річних -134,80грн.

Просили їх вимоги задовольнити та стягнути на користь позивача із відповідача загальну суму заборгованості.

Процесуальні дії.

Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 07.07.2026 року відкрито провадження по справі і справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадження з викликом сторін в судове засідання та витребувано з АТ «СЕНС БАНК» письмові докази.

27.07.2026 року з АТ «СЕНС БАНК» надійшли витребувані докази.

Позиції сторін у судовому засіданні.

Позивач – ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» позов підтримали та посили його задовольнити, про що надали відповідну письмову заяву. Також просили розгляд справи провести без участі їх представника, крім цього не заперечували проти винесення у справі заочного рішення у випадку неявки відповідача в судове засідання.

Відповідач – ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Так, у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до повернутого поштового повідомлення відповідач відсутній за зазначеною адресою, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

В порядку ст.280 ЦПК України, суд, враховуючи вказані факти, згоду позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів.

В порядку ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.

27.05.2019 року між АТ "АЛЬФА - БАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір № 592289298, відповідно до якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 14 955,40 грн., шляхом перерахування на рахунок позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 14 955,40 грн., що підтверджується виписками по рахунку.

До кредитного договору позичальник підписав анкету заяву до кредитного договору від 27.05.2019 року; Графік платежів; Паспорт споживчого кредиту.

Факт отримання кредитних коштів підтверджується витребуваною судом інформацією з АТ "АЛЬФА - БАНК", відповідно до якої позичальнику перераховано кредитні кошти у розмірі 14 955,40грн., за Кредитним договором №592289298 від 27.05.2019 року.

17.05.2021 року було укладено договір № 2, відповідно до якого АТ "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 592289298 від 27.05.2019 року.

18.05.2021 року було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 592289298 від 27.05.2019 року.

10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 592289298 від 27.05.2019 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 592289298 від 27.05.2019 року, заборгованості відповідача становить 9 461,55 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5815,98 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -2 723,91грн.; заборгованість за пенею та /або штрафами-398,60грн.;інфляційні збитки -388,26 грн; нараховані 3% річних -134,80грн.

Нормативно- правове обґрунтування та висновки суду.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України').

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд, ознайомившись за матеріалами справи, дослідивши надані суду письмові докази, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд вважає, що позивач довів обґрунтованість заявлених позовних вимог, надавши належні докази в підтвердженні заборгованості, якими є кредитний договір, розрахунки заборгованості та докази отримання відповідачем кредиту.

Згідно розрахунку заборгованість відповідача по Кредитному договору № 592289298 від 27.05.2019 року, загальна сума заборгованості відповідача становить 9 461,55 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5815,98 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -2 723,91грн.; заборгованість за пенею та /або штрафами-398,60грн.;інфляційні збитки -388,26 грн; нараховані 3% річних -134,80грн.

Також позивач довів, що в установлений законом спосіб на підставі належним чином укладених договорів факторингу набув право вимоги до відповідача. Відповідач в свою чергу доводи позивача не спростував.

Щодо вимоги ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР " про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за пенею та /або штрафами; інфляційних збитків та 3% річних суд виходить з такого.

Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

За таких обставин відповідач ОСОБА_1 звільнена від обов`язку сплати за пенею та /або штрафами ;інфляційних збитків та 3% річних у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача нарахованих заборгованості за пенею та /або штрафами у розмірі 398,60грн.; інфляційних збитків у розмірі 388,26 грн. та 3% річних у розмірі 134,80грн., а тому відмовляє у їх задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягає стягненню заборгованості за Кредитним договором № 592289298 від 27.05.2019 року в розмірі 8 539,89 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5815,98 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -2 723,91грн.;

Щодо стягнення процесуальних витрат по справі.

Відповідно до ч.1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції № 0666300003 від 30.06.2026 року, позивачем було сплачено 2662,40 гривень судового збору ( при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Судом задоволено позовні вимоги на суму 8 539,89 грн, що становить 90,26 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 403,08 грн, що складає 90,26% від 2 662,40 грн.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн., слід зазначити наступне.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених судових витрат у вигляді професійної правової допомоги, позивачем долучено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладений між позивачем та АО «Лігал Ассістанс», заявку на отримання юридичної допомоги № 2822 від 01.05.2026 року, витяг з Акту №22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року, із переліком наданих правових та юридичних послуг: надання усної консультації з вивченням документів, складання позовної заяви. Вартість послуг – 9 000,00.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).

Аналіз наданих адвокатом послуг свідчить про те, що такі пов`язані з розглядом цієї справи - адвокат підготував процесуальні документи по суті справи (позовну заяву) та здійснив аналіз обставин справи. Суд не має застережень до кваліфікації адвоката чи якості виконання ним обов`язків, підготовлених ним документів. Разом з тим суд, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на правову допомогу є завищеним. Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Враховуючи надані послуги адвоката, предмет позову, а також те, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження, суд вважає справедливим відшкодування позивачу розмір його судових витрат на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн.

Висновки суду.

Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку що з відповідача має бути стягнуто 8 539,89 гривень за Кредитним договором № 592289298 від 27.05.2019 року, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2403,08 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень

На підставі ст.ст.525,526,530,549,611,624,629,1048-1050,1054 ЦК України, керуючись ст. ст.4,18,19,76-81, 141, 247,259, 263-265, 281-284, 288, 289 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 44276926) заборгованість за Кредитним договором № 592289298 від 27.05.2019 року в розмірі 8 539,89 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5 815,98 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -2 723,91грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 44276926) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 404,08 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ: 44276926) витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: С. І. Гринчак