Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №521/6986/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/6986/26

Провадження № 2/521/5812/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Леонова О.С.,

за участю секретаря судового засідання Должненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У квітні 2026 року Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» (далі – КП «ТМО», позивач) звернулося до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідачка), у якому просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за теплову енергію в розмірі 26 147,61 грн, а також судові витрати у розмірі 3 328,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємство забезпечувало тепловою енергією квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за якою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Станом на 01.03.2026 року утворилася заборгованість за надані послуги у сумі 26 147,61 грн. Позивач вказує, що 04.10.2021 року на офіційному сайті КП «ТМО» було опубліковано текст Типового індивідуального договору, який є публічним договором приєднання, і з 05.11.2021 року він вважається укладеним. Свої зобов`язання позивач виконує належним чином, тоді як відповідачка послуги своєчасно не оплачувала.

Стислий виклад заперечень відповідача

28 травня 2026 року відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву, у якому заявлені вимоги визнала частково. Зазначила, що її прізвище змінено з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Відповідачка вказує, що 10.07.2024 року вона відчужила вказану квартиру на користь іншої особи ( ОСОБА_5 ) на підставі договору дарування, у зв`язку з чим з 10.07.2024 року вона не є власником житла, а тому нарахування їй заборгованості після цієї дати є незаконним.

Крім того, відповідачка просила суд застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог позивача, які виникли раніше ніж за три роки до звернення до суду (з січня 2020 року), а також вказала на відсутність детального помісячного розрахунку боргу.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачка в судові засідання не з`явилася, поштові конверти з відміткою про відсутність відповідача за вказаною адресою повернулися до суду. Разом з тим, відповідачка подала відзив, у якому заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

27 липня 2026 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив (додаткові пояснення), вказавши, що відповідачка не повідомляла підприємство про зміну власника, тому нарахування на її ім`я правомірні. Щодо позовної давності позивач вказав, що вона не пропущена через продовження строків на період дії карантину та воєнного стану.

Суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі письмових доказів згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що ОСОБА_6 (до зміни імені ІНФОРМАЦІЯ_1 — ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 ) була власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Між сторонами існували зобов`язальні правовідносини з приводу надання та оплати послуг з постачання теплової енергії. На ім`я відповідачки було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

10.07.2024 року відповідачка уклала договір дарування квартири, посвідчений державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори Пенчевим К.Л. за № 1-710, відповідно до якого вона безоплатно передала вказану квартиру у власність ОСОБА_5 . Право власності нового власника було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.07.2024 року, що підтверджується Витягом № 386217289.

Згідно з розрахунком позивача, загальна сума заборгованості за особовим рахунком станом на 01.03.2026 року становить 26 147,61 грн.

При цьому судом встановлено, що заборгованість відповідачки, яка утворилася безпосередньо за період її володіння квартирою (з 12.2019 до 07.2024 року), становить 19 045,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вирішуючи спір, суд застосовує положення статей 322, 509, 526 Цивільного кодексу України та Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця.

Щодо доводів відповідача про сплив строку позовної давності суд зазначає наступне. Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності продовжуються на строк дії такого карантину. Крім того, згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного стану перебіг позовної давності зупиняється.

Враховуючи безперервну дію вказаних режимів, суд приходить до висновку, що позивачем строк позовної давності не пропущено, а тому клопотання відповідачки в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог в частині стягнення боргу, нарахованого після 10.07.2024 року, суд зазначає таке. Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов`язані нести витрати на управління, утримання та збереження багатоквартирного будинку пропорційно до своєї частки.

За змістом ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту державної реєстрації. Відповідачка перестала бути власником спірної квартири з 10.07.2024 року. Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідачка повинна нести солідарну або особисту відповідальність за борги, що виникли після відчуження майна, через неповідомлення підприємства про зміну власника. Невиконання передбаченого правилами обов`язку щодо повідомлення виконавця послуг про відчуження майна не є підставою для покладення на колишнього власника обов`язку з оплати комунальних послуг, які фактично надавалися новому власнику, оскільки такий обов`язок за законом (ст. 322 ЦК України) несе поточний власник житла. Судова практика у вказаних правовідносинах стала і послідовна: особа не може нести тягар утримання майна, яке їй не належить. Таким чином, обґрунтованими та доведеними є вимоги позивача лише в частині стягнення заборгованості, яка утворилася до 10.07.2024 року, що становить 19 045,00 грн. Ця сума підлягає стягненню з відповідачки. В іншій частині позовних вимог (стягнення заборгованості, що утворилася після переходу права власності) належить відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 3 328,00 грн. Позов задоволено частково на суму 19 045,00 грн, що становить 72,836% від ціни позову (26 147,61 грн). Відповідно, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 424,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 197, 211, 259, 263-265, 268, 273, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за опалення та гаряче водопостачання — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» заборгованість за теплову енергію, що утворилася за період до 10.07.2024 року, у розмірі 19 045 (дев`ятнадцять тисяч сорок п`ять) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2 424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи: Позивач:

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», місцезнаходження: 65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б, код ЄДРПОУ 34674102.

Відповідач: ОСОБА_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя О.С. Леонов

12.10.26