Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №522/8595/26-Е — Хаджибейський районний суд міста Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 522/8595/26-Е

провадження № 2/521/7107/26

01 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Тарасюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 09 липня 2021 року між товариством та відповідачем укладено договір № 3498712575-391295 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Оскільки в порушення умов договору відповідач у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатив, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №3498712575-391295 від 09 липня 2021 року у розмірі 5250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 24 (двадцять чотири) копійки, що складається з заборгованості за сумою кредиту – 3646 (три тисячі шістсот сорок шість) гривень, заборгованості за відсотками за користування позикою – 1604 (одна тисяча шістсот чотири) гривні 24 (двадцять чотири) копійки; стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок; стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до позовної заяви, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, справу розглянути в спрощеному провадженні за відсутності сторони позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав відзив на позов, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог.

Відповідно до ч. 5, 9 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 09 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» та ОСОБА_1 укладено договір № 3498712575-391295 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Сума кредиту становить 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору та перерахувало грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказав в особистому кабінеті як банківську картку на яку Кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору № 3498712575 391295 від 09.07.2021 року, що підтверджується копією платіжного доручення та копією довідки повідомлення про перерахування коштів від фінансово- розрахункової установи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, чинне законодавство України надає можливість укладати кредитні договори у формі електронного документу з використанням електронних підписів сторонами.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у Розрахунку заборгованості за Договором № 3498712575-391295 Позичальника, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором № 3498712575-391295 від 09.07.2021 року.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 3498712575-391295 відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за Договором № 3498712575-391295 на загальну суму 9060,00 грн.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Згідно із наданим стороною позивача розрахунком, заборгованість відповідача за договором №3498712575-391295 від 09 липня 2021 року становить 5250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 24 (двадцять чотири) копійки, що складається з заборгованості за сумою кредиту – 3646 (три тисячі шістсот сорок шість) гривень, заборгованості за відсотками за користування позикою – 1604 (одна тисяча шістсот чотири) гривні 24 (двадцять чотири) копійки.

Відповідач у відзиві на позов та заяві про застосування строку позовної давності просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності, посилаючись на те, що Договір датований 09 липня 2021 року, позивач зазначає кінцевою датою кредитування 18 жовтня 2021 року, а позов подано у 2026 році.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби», яким розділ 12 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Карантин діяв на території України з 11 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на підставі відповідних постанов Кабінету Міністрів України без перерв.

17 березня 2022 року набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», відповідно до якого розділ 12 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом від 14 травня 2025 року №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» передбачено відновлення строків позовної давності та виключення з Цивільного кодексу України пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення». Саме цей пункт передбачає зупинення перебігу позовної давності, передбаченої ЦКУ, на період дії воєнного стану. Закон №4434 набрав чинності 04 вересня 2025 року, тому саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності.

Отже, хоча норми «Прикінцевих та перехідних положень» ЦКУ, якими призупинялися строки позовної давності на період карантину та воєнного стану, мають різні формулювання, але, фактично строки позовної давності були «на паузі» у період з 02 квітня 2020 року по 03 вересня 2025 року.

За таких обставин, суд вважає, що позивач звернувся до суду з позовом в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за договором №3498712575-391295 від 09 липня 2021 року у розмірі 5250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 24 (двадцять чотири) копійки, що складається з заборгованості за сумою кредиту – 3646 (три тисячі шістсот сорок шість) гривень, заборгованості за відсотками за користування позикою – 1604 (одна тисяча шістсот чотири) гривні 24 (двадцять чотири) копійки.

Статтею 133 ЦПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №6812 від 11 травня 2026 року.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, на підтвердження чого надав договір про надання правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2025 року, додаток до договору про надання правової допомоги від 20 лютого 2026 року, акт №1 приймання-передачі правової допомоги від 10 квітня 2026 року.

Відповідач у відзиві на позов просить суд відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неспівмірність витрат.

Згідно із ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною позивача дійсно надано суду докази на підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд вказав, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено, то вказані суми судового збору та витрат на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207, 526, 527, 530, 625, 626, 629, 638, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 133, 141, 265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, буд. 8а, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область (Банківські реквізити: Отримувач: ТОВ «КОШЕЛЬОК», Код ЄДРПОУ ТОВ «КОШЕЛЬОК» – 40842831, Код банку – 339500, Назва банку - АТ «ТАСКОМБАНК», Номер рахунку НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №3498712575-391295 від 09 липня 2021 року у розмірі 5250 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят) гривень 24 (двадцять чотири) копійки, що складається з заборгованості за сумою кредиту – 3646 (три тисячі шістсот сорок шість) гривень, заборгованості за відсотками за користування позикою – 1604 (одна тисяча шістсот чотири) гривні 24 (двадцять чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, буд. 8а, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область (Банківські реквізити: Отримувач: ТОВ «КОШЕЛЬОК», Код ЄДРПОУ ТОВ «КОШЕЛЬОК» – 40842831, Код банку – 339500, Назва банку - АТ «ТАСКОМБАНК», Номер рахунку НОМЕР_3 ) – 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок в рахунок сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (код ЄДРПОУ 40842831, юридична адреса: вул. Антонова, буд. 8а, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область (Банківські реквізити: Отримувач: ТОВ «КОШЕЛЬОК», Код ЄДРПОУ ТОВ «КОШЕЛЬОК» – 40842831, Код банку – 339500, Назва банку - АТ «ТАСКОМБАНК», Номер рахунку НОМЕР_3 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк

01.10.26