Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №160/4373/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/4373/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідач Кальника В.В.,

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 в адміністративній справі №160/4373/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити інформацію про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є виключеним з військового обліку відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» , що підтверджується відміткою у військовому квитку і безпідставно включений повторно на військовий облік.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Скаржник обґрунтовує вимоги скарги тим, що виключення громадянина України з військового обліку як такого, що раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону № 2232-ХІІ звільнила цю особу від виконання військового обов`язку. Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов`язаного/резервіста,. На думку апелянта, факт виключення його з військового обліку свідчить про те, що апелянт більше не є військовозобов`язаним та, відповідно, не може бути призваний на військову службу під час мобілізації відповідно до частини 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ та статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2002 року у справі № 1-67/02 визнаний винним у вчиненні злочину, передбачених ч. 2 ст. 86 КК України (у редакції 1960 року) та ч. 3 ст. 185 КК України (у редакції 2001 року) та йому було призначено покарання за ч. 2 ст. 86 КК України (у редакції 1960 року) з застосуванням ст. 44 КК України (у редакції 1960 року) – 3 роки 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього, особисто йому належного майна, та за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

25.03.2014 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», що підтверджується копією тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 02.03.2024.

В січні 2026 позивач встановив додаток «Резерв+» і дізнався, що він є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

06.02.2026 представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та зазначити, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Листом від 09.02.2026 № 21/16/675 ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив, зокрема, що Положення ст. 37 Закону України №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в усіх редакціях) в частині такої підстави, як виключення з військового обліку громадянин, які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів (для довідки ця норма до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» була внесена в редакції Закону від 31.07.1999 року, а вилучена із Закону 20.06.2024 року) не містять ані підстав для абсолютного та незворотного у часі скасування чи припинення військового обов`язку, ані застереження про те, що майбутня законодавча зміна вимог до статусу військовозобов`язаного щодо судимості унеможливлює відновлення військового обліку громадянина України чоловічої статті, який раніше помилково чи безпідставно або на підставі раніше діючого законодавства був виключений з військового обліку з причини засудження особи за вчинення тяжкого злочину у минулому.

Військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 18.11.2008 року зарахований в запас, як військовозобов`язаний ІНФОРМАЦІЯ_4 , 25.03.2014 року він був знятий з військового обліку як раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. З 25.03.2014 по 18.05.2024 відповідно до діючого на той період законодавства, позивач не перебував на військовому обліку, як особа, що раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину.

Станом на час надання відповіді, тобто на 08.02.2026 військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі діючого чинного законодавства та наразі відсутні законні підстави внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення його з військового обліку.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що з 18.05.2024 року приписи ч. 6 ст. 37 Закону № 2232 не передбачають такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а в силу приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232, позивач є громадянином України, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписи ст. 1 цього закону передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону №2232 (в редакції з 18.05.2024 року), взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Згідно з приписами ч.6 ст. 37 Закону №2232 (в редакції з 18.05.2024 року), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Згідно з п.6 ч.6 ст.37 Закону № 2232-XII (в редакції чинній до 18.05.2024), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, зокрема які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Колегія суддів зазначає, що із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 року, редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232 зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.

Отже, з 18.05.2024 року приписи ч. 6 ст. 37 Закону № 2232 не передбачають такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, а в силу приписів ч.1 ст. 37 Закону №2232 позивач є громадянином України, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних.

Також апеляційний суд звертає увагу, якщо під час вирішення суб`єктом владних повноважень певного питання (у цій справі щодо наявності підстав для виключення позивача з військового обліку), до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

За цих обставин, колегія суддів зауважує, що після звернення 06.02.2026 позивача із заявою до відповідача, відбулася зміна нормативно-правового регулювання, а отже вирішуючи питання стосовно виключення позивача з військового обліку відповідач правильно керувався положеннями ст. 37 Закону №2232 в редакції з 18.05.2024 року.

Колегія суддів зазначає, що приписи законодавства не передбачають необхідність отримання від позивача згоди для взяття на військовий облік.

Існування у позивача підстав для виключення з військового обліку військовозобов`язаних матеріалами справи не підтверджено.

За цих обставин, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 .

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 в адміністративній справі №160/4373/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов