Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №160/6677/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №160/6677/26

Суддя: Кальник В.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/6677/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: судді-доповідача Кальника В.В.,

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 в адміністративній справі №160/6677/26

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання про протиправним та скасування наказу про призов,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) від 14.11.2025 року №712 “Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період” в частині призову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу у зв`язку з мобілізацією.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_1 , не було надано можливості пройти ВЛК в повному обсязі, в результаті чого, його було визнано повністю придатним до військової служби безпідставно. Зауважено, що відповідач фактично своїми діями спонукав позивач до проходження військово-лікарської комісії, що суперечить ст. 19 Конституції України. Отже, позивач, що його було мобілізовано шляхом застосування сили і примусу, оскільки він, на його думку, має право на відстрочку. При цьому, звернуто увагу на те, що позивач вже двічі з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідною позначкою у військовому квитку, проте, жодного разу він не був мобілізований через незадовільний стан здоров`я. Відповідно до направлення №26/03 від 26.03.2022 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивача було направлено на обстеження, через стан здоров`я.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, скаржник - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Скаржник обґрунтовує свої вимоги істотним порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема: неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин щодо дотримання процедури призову, відсутності належного вручення повістки та неперевірки підстав для відстрочки (статті 22, 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 6 Порядку № 560); порушенням вимог Положення № 402 під час проведення військово-лікарської експертизи (стислі строки проходження ВЛК, ігнорування наявних медичних документів щодо захворювань хребта - екструзії диску L4-L5, ненадання копії постанови ВЛК); застосуванням невідповідної статті Розкладу хвороб (застосування ст. 64в замість ст. 61а Положення № 402).

Відповідач своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзивів на скаргу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», має статус військовозобов`язаного.

Як зазначено позивачем у поданій до суду позовній заяві, він був мобілізований шляхом застосування сили і примусу, в результаті чого був призваний на військову службу. Позивача було призвано для проходження військової служби по мобілізації та направлено до військової частини для проходження військової служби під час мобілізації.

Позивач у позові просить звернути увагу на його проблеми зі здоров`ям, а саме: Мр-ознаки остеохондрозу лівобічної субартикулярної попереково-крижового відділу хребта у вигляді екструзії диску L4-L5 з каудальною міграцією та секвеструванням, протрузії диску LS-S1, вузлів Шморля. Деформуючий спондилоартроз (1ст). Відповідно до статті 61–а, артрози та інші ураження суглобів М15-М19, М22-М25 (поліартроз, коксартроз, гонартроз, інші артрози, ураження надколінка, внутрішньосуглобові ураження коліна та інших суглобів); хвороби м`яких тканин М60-М79 (хвороби та ураження м`язів, синовіальної оболонки та сухожилків, бурсопатії, ентезопатії, ураження плеча); остеопатії і хондропатії М80-М94 (остеопороз кісток з патологічним або без патологічного перелому, остеомаляція у дорослих, уповільнене зрощення перелому, стресові переломи, фіброзна дисплазія кісток, остеомієліт, остеонекроз, хвороба Педжета, юнацькі остеохондрози кісток (крім хребта), інші остеохондропатії та ураження хряща) зі значними та помірними порушеннями функцій – непридатні до військової служби. Позивач також просить розглянути можливість визнання його непридатним до військової служби відповідно до наказу Міністерства Оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

Крім того, позивач у позові стверджує, що йому не було надано можливості пройти ВЛК в повному обсязі, в результаті чого, його було визнано повністю придатним до військової служби безпідставно; його мобілізовано шляхом застосування сили і примусу, в той час як він має право на відстрочку. ОСОБА_1 двічі з`являвся до ТЦК та СП, що підтверджується відповідною позначкою у військовому квитку, проте, жодного разу він не був мобілізований через незадовільний стан здоров`я.

Відповідно до направлення № 26/03 від 26.03.2022 виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 позивача було направлено на обстеження, через стан здоров`я.

12.11.2025 позивачу видано направлення №5486564 для визначення придатності до військової служби до Комунального підприємства «Криворізька міська лікарня №1№ Криворізької міської ради (далі-КП`КМЛ №1» КМР). Направлення зареєстроване у журналі реєстрації направлень на ВЛК військовозобов`язаним ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження медичного огляду (№ 4 від 12.11.2025).

13.11.2025 року відповідно до картки обстеження та медичного огляду, позивач пройшов медичний огляд. Позивач відмовився від проходження ЕКГ, флюорографії органів грудної клітки та від аналізів: ВІЛ, гепатиту В-С…, що підтверджується записами в картці обстеження та медичного огляду.

Відповідно до проведеного медичного огляду, ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК №2025-1113-1146-4125-0 від 13.11.2025 року.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 712 від 14.11.2025 року позивач призваний на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_3 .

Отже, ОСОБА_1 має статус військовослужбовця та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до витягу із наказу від 14.11.2025 року №297 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , сержанта ОСОБА_1 з 14.11.2025 року призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_6 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію» на вакантну посаду інструктора ІНФОРМАЦІЯ_7 , ВОС-929112А, з 14.11.2025 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення з 15.11.2025 року, утримано у списках частини до вирішення питання, щодо подальшого проходження служби.

Представником позивача було надіслано адвокатський запит 14.11.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний адвокатський запит також було надіслано 14.11.2025 року за допомогою електронної пошти, в якому він просив надати наступну інформацію: надати інформацію щодо правової підстави затримання (наказ, витяг з наказу, протокол адміністративного затримання, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 працівниками ТЦК та СП; надати інформацію чи перебував ОСОБА_1 , у розшуку; надати інформацію з приводу того, чи проходив ОСОБА_1 військово-лікарську комісію, в разі її проходження - надати висновок ВЛК з проходженням усіх шести лікарів, у разі відмови від ВЛК - надати розписку про відмову; надати копію військово-облікових документів ОСОБА_1 ; надати інформацію чи було складено відносно ОСОБА_1 протокол чи постанова про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, у випадку складення протоколу/постанови - надати копію даного документа; надати наказ про мобілізацію та/або мобілізаційне розпорядження, або витяг з наказу; надати копію протоколу адміністративного затримання ОСОБА_1 ; надати інформацію чи було вручено ОСОБА_1 повістку про уточнення облікових даних або повістку на проходження військово-лікарської комісії за місцем перебування на обліку або за місцем реєстрації; у випадку вручення такої повістки - надати копію такої повістки; надати витяг з наказу про зарахування ОСОБА_1 до відповідної військової частини; надати інформацію чи були враховані діагнози ОСОБА_1 , а саме: Мр-ознаки остеохондрозу лівобічної субартикулярної поперековокрижового відділу хребта у вигляді екструзії диску L4-L5 з каудальною міграцією та секвеструванням, протрузії диску LS-S1, вузлів Шморля. Деформуючий спондилоартроз (1ст).

18.11.2025 представник повивача отримав відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначена наступна інформація: «На Ваш запит від 14.11.2025 року стосовно надання інформації стосовно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомляємо наступне: 1. Щодо правової підстави затримання ОСОБА_1 , працівниками ТЦК та СП повідомляю, що спільним патрулем ІНФОРМАЦІЯ_2 та ВП № 7 ГУНП Дніпропетровської області під час оповіщення громадянину ОСОБА_1 , було роз`яснено його обов`язок як військовозобов`язаного згідно зі ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію » і що він підлягає призову. Після цього гр. ОСОБА_1 , добровільно погодився прослідувати до ТЦК та СП. Факт затримання громадянина ОСОБА_1 , не мав місця. 2. Гр. ОСОБА_1 , у розшуку не перебував; 3. Військово-лікарську комісію ОСОБА_1 проходив 13.11.2025 р., висновок ВЛК: визнаний придатним до військової служби згідно гр. I ст., ст. 64в (наказ МО України «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу» від 14.08.2008 № 402; 4. Щодо надання копій військово-облікових документів, повідомляємо, що військово-облікові документи перебувають на зберіганні у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не володіє їх копіями. 5. Щодо складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, повідомляємо, що 12.11.2025 р. відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 666 від 12.11.2025 р. про адміністративне правопорушення; 6. Щодо надання інформації чи були враховані діагнози ОСОБА_1 , а саме: МР-ознаки остеохондрозу попереково-крижового відділу хребта у вигляді екструзії диску L4-L5 з каудальною міграцією та секвестрацією, протрузії диску L5- S1, вузлів Шморля; Деформуючий спондилоартроз (І ст.), повідомлено, що ступінь придатності до військової служби військовозобов`язаних, а також встановлення причинного зв`язку захворювань виключно належить до компетенції військово-лікарської комісії, відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Наказ Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402). 7. Протокол про затримання не складався. 8. ІНФОРМАЦІЯ_2 не може надати запитуваний витяг з наказу про зарахування. Для отримання необхідно звернутися до командування відповідної військової частини. ДОДАТКИ: 1. Копія довідки військово-лікарської комісії № 2025-1113-1146-4125-0 від 13.11.2025 р. - 1 арк.; 2. Копія акту про відмову від отримання направлення для проходження ВЛК - 1 арк.; 3. Копія протоколу № 666 від 12.11.2025 р. про адміністративне правопорушення - 3 арк.; 4. Копія наказу про призов № 712 від 14.11.2025 р. - 1 арк.».

Позивач, вважаючи наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) від 14.11.2025 року №712 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на військову службу у зв`язку з мобілізацією протиправним, звернувся до суду із позовом.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для відмови в задоволенні позову, оскільки наявність чинного висновку військово-лікарської комісії про придатність до військової служби стала достатньою підставою для правомірного прийняття відповідачем наказу про призов позивача.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку згідно з мотивами апеляційної скарги, колегія суддів зазнає наступне.

Згідно із ст. 1 Закону України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закон України №3543-XII), мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Цією ж статтею Закону України №3543-XII визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Згідно з ч.9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до частини 12 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (надалі цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).

Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі Закону №3543 в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно з приписами ч.5 ст. 22 Закону №3543, призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560).

Відповідно до п.81 Порядку №560, призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Приписи ст. 1 цього закону передбачають, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з ст. 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).

Відповідно до глави 1 розділу I Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пункт 2.1 глави 2 розділу I Положення №402 визначає, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу II Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Відповідно до положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 року №280, зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що відповідно до проведеного медичного огляду позивача, ОСОБА_1 було визнано придатним до військової служби, що підтверджується довідкою ВЛК №2025-1113-1146-4125-0 від 13.11.2025 року.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 712 від 14.11.2025 року позивач був призваний на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_3 .

Отже, апеляційний суд зазначає, що позивач станом на час розгляду справи був громадянином України, військовозобов`язаним та перебував на військовому обліку у військовій частині НОМЕР_3 , не мав відстрочки від призову, був придатним до військової служби відповідно до чинного рішення (довідки) ВЛК, тому позивач підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Колегія суддів також зазначає, що Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі №200/4189/22 звернув увагу на те, що право на відстрочку повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним ТЦК).

При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Після мобілізації виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ №1153/2008.

Рішення про призов та про призначення до військової частини вже реалізовані, а тому їхнє скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача.

Колегія суддів також враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 05 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, про те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

У контексті спірних правовідносин апеляційний суд зазначає, що згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України №1153/2008 від 10.12.2008.

Пунктом 233 Положення №1153/2008 передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

За таких обставин, для звільнення з військової служби, позивач має право звернутися із рапортом до командира військової частини, за наявності підстав визначених статтею 26 Закону №2232-ХІІ, яка врегульовує питання звільнення з військової служби.

Відтак, колегія суддів вважає, що порушення порядку призову позивача на військову службу за мобілізацією відповідачем не допущено, а отже спірний наказ, яким позивача було призвано на військову службу під час мобілізації і відправлено до військової частини НОМЕР_3 є правомірним та підстави для визнання такого протиправним та скасування - відсутні.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 в адміністративній справі №160/6677/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua