Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №340/3138/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/3138/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2026р. у справі №340/3138/26

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДОЛІЯ ФУДС»

до: про:1. Державної податкової служби України 2. Головного управління ДПС у Кіровоградській області визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

14.05.2026р. Кіровоградським окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАДОЛІЯ ФУДС» (далі – ТОВ «ГРАДОЛІЯ ФУДС») до Державної податкової служби України (далі – ДПС України), Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та судом першої інстанції 25.05.2026р. за цим позовом відкрито провадження у адміністративній справі №340/3138/26 і справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що ним під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного з ТОВ «Градолія Рафінація» договору щодо поставки останньому олії соняшникової нерафінованої, було складено та подано на реєстрацію податкові накладні (далі – ПН) №3 від 09.12.2024р. та №4 від 16.12.2024р., які засобами електронного зв`язку надіслано до податкового органу для реєстрації, але підприємством отримано квитанції про зупинення реєстрації цих ПН, у яких зазначено, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН зупинена, ПН складені та подані на реєстрацію платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податків, та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН. Після отримання квитанцій позивачем було направлено контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, які стали підставою для формування спірних ПН, але відповідачем було запропоновано надати додаткові пояснення та документи у зв`язку з чим підприємством було надано додаткові пояснення та документи щодо обставин складання спірних ПН. Але комісією ГУ ДПС у Кіровоградській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення від 16.12.2025р. № 13510971/40927511 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 09.12.2024р. та від 16.12.2025р. № 13510970/40927511 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 16.12.2024р., у зв`язку із ненаданням/часткове наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку. Додатково зазначено, що за результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів неможливо прослідкувати походження насіння соняшника за ланцюгом придбання. Крім того, платника податків включено до переліку платників, які мають ознаки ризиковості та відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає прийняті податковим органом рішення необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що ним було надано податковому органу усі первинні документи, які свідчать про проведення господарської операції за якою було сформовано спірні ПН, необхідність та обов`язковість ведення яких визначена чинним законодавством, тому відповідач не мав правових підстав для відмови у реєстрації поданих позивачем ПН, і такі дії відповідача порушують права та інтереси платника податків, крім цього квитанції про зупинення реєстрації спірних ПН не містять чіткого переліку документів, які необхідно надати платнику податків з метою вирішення спірної ситуації, а прийняті відповідачем рішення не містять чіткої підстави для відмови у реєстрації спірних ПН, тому просив суд визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №13510971/40927511 та №13510970/40927511 від 16.12.2025р., і зобов`язати відповідача зареєструвати ПН №3 від 09.12.2024р. та №4 від 16.12.2024р. в ЄРПН.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2026р. у справі №340/3138/26 позовні вимоги ТОВ «ГРАДОЛІЯ ФУДС» задоволено.

Відповідач – ГУ ДПС у Кіровоградській області, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 22.09.2026р. відкрито апеляційне провадження і справу №340/3138/26 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 13.10.2026р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.

Відповідач – ГУ ДПС у Кіровоградській області, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції від 17.07.2026р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач та відповідач – ДПС України, правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у цій справі в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі - ТОВ «ГРАДОЛІЯ ФУДС» зареєстрований як юридична особа, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом також встановлено, що під час здійснення фінансово-господарської діяльності позивачем, у зв`язку з виконанням зобов`язань в межах укладеного з ТОВ «Градолія Рафінація» договору поставки від 03.12.2024р. /а.с. 120-121 том 1/, по факту постачання визначеного умовами договору товару – олії соняшникової нерафінованої, відповідно до положень п. 187.1 ст. 187,п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України було складено та подано на реєстрацію податкові накладні (далі – ПН) №3 від 09.12.2024р. /а.с. 219 том 1/ та №4 від 16.12.2024р. /а.с. 224 том 1/, проте позивачем отримано квитанції про зупинення реєстрації цих ПН, у яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН зупинена, оскільки платник податку, який подає для реєстрації ПН відповідає п. 8 Критеріїв ризикованості платника податків, та запропоновано надати пояснення та /або додаткові документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН /а.с. 220, 222 том 1/.

Після отримання вищезазначеної квитанції, позивачем було подано до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів щодо підтвердження наявності підстав для формування та направлення на реєстрацію в ЄРПН спірних ПН / а.с. 26-28 том 1/.

09.12.2024р. позивачем було отримано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів на підтвердження наявності підстав для формування та направлення на реєстрацію в ЄРПН спірних ПК / а.с. 223-226 том 1/, після отримання яких позивачем було направлено податковому органу додаткові письмові пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної у спірних ПН.

Але за результатами розгляду поданих позивачем пояснень, додаткових пояснень та документів, які стали підставою для формування вищезазначених ПН, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Кіровоградській області були прийняті рішення від 16.12.2025р. № 13510971/40927511 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 09.12.2024р. та від 16.12.2025р. № 13510970/40927511 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 16.12.2024р. / а.с. 227, 228 том 1/, які є предметом оскарження у цій справі.

З наданих суду ксерокопій оскаржуваних позивачем рішень відповідача вбачається, що рішення про відмову в реєстрації спірних ПН прийняті у зв`язку з ненаданням/часткове наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку, додаткова інформація: «за результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів неможливо прослідкувати походження насіння соняшника за ланцюгом придбання. Крім того, платника податків включено до переліку платників, які мають ознаки ризиковості та відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про запровадження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, з приводу оскарження вищезазначеного рішення відповідача, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, і відповідно до п. 201.10 цієї статті підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН, реєстр), який відповідно до пп. 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є реєстром відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, встановлюється Кабінетом Міністрів України і реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у цьому реєстрі може бути зупинена лише в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018р. (далі - Порядок №117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Положеннями п. 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010р. (далі – Порядок №1246), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На момент прийняття відповідачем у справі оскаржуваних рішень, критерії ризиковості платника податків визначались додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок №1165), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019р., яким визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (набрав чинності з 01.02.2020р.).

Так положеннями додатку 1 до Порядку №1165 визначено критерії за якими платника податку відносять до ризикових, одним з таких критеріїв є: - «п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Також п. 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище норм Порядку №1165 дає можливість зробити висновок про те, що комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку, тому контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, а рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Під час розгляду цієї справи встановлено, що податковий орган, у якості підстави для відмови у реєстрації спірних ПН у оскаржуваних позивачем рішеннях, зазначив у якості підстави прийняття цих рішень – ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

Але у квитанціях про зупинення реєстрації спірних ПН відповідачем зазначено серед іншого про необхідність надання письмових пояснень та копій документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН і після отримання цих квитанцій позивачем у справі було надано податковому органу письмові пояснення щодо обставин складання ПН №3 від 09.12.2024р. та №4 від 16.12.2024р. та первинні документи, які стали підставою для їх складання, копії яких також надані суду позивачем разом із адміністративним позовом, які у свою чергу підтверджують реальність здійснення господарських операції та дозволяють встановити, що вищезазначені ПН складені позивачем у справі під час здійснення господарської діяльності за результатами фінансово-господарських відносин в межах укладеного з ТОВ «Градолія Рафінація» договору поставки від 03.12.2024р. /а.с. 120-121 том 1/, по факту постачання визначеного умовами договору товару – олії соняшникової нерафінованої, які були позивачем додатково надані письмові пояснення та документи після отримання ним повідомлення податкового органу про необхідність їх надання, але незважаючи на надання позивачем пояснень та копій документів по спірним ПН, після отримання квитанцій про зупинення їх реєстрації в ЄРПН, та додаткових пояснень податковим органом були прийняті рішення № 13510971/40927511 та № 13510970/40927511 від 16.12.2025р. про відмову в реєстрації спірних ПН.

Колегія суддів з огляду на зміст спірних відносин, які виникли між сторонами у цій справі, вважає за необхідне зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН/РК прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Через відсутність конкретного переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Вищезазначений висновок відповідає усталеній правовій позиції Верховного Суду, висловленій під час вирішення аналогічний відносин, зокрема, у постановах від 14.05.2019р. у справі №817/1356/18, від 21.05.2019 р. у справі №0940/1240/18, від 03.11.2021р. у справі №360/2460/20, від 16.09.2022р. у справі №380/7736/21 від 22.07.2019рр. у справі №815/2985/18, від 05.08.2021р. у справі №816/2222/18, від 30.09.2022р. у справі №600/332/21-а.

Враховуючи, що оскаржувані позивачем рішення відповідача є актом індивідуальної дії, то такий акт є документом, прийнятим із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований, і принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, тому він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо і повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами, як і є неприпустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи, а несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Приймаючи до уваги, що податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії – спірних рішень, не дотримано, це призводить до протиправності таких рішень, оскільки зазначивши у спірних рішеннях загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації ПН, податковий орган прийняв невмотивоване рішення, адже його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативні для платника податків рішення, що дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації спірних ПН.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі № 821/1173/17, від 02.07.2019р. у справі №140/2160/18, від 30.09.2022 р. у справі №0340/1803/18, від 10.04.2020р. у справі №819/330/18, від 03.06.2021р. у справі №2040/7098/18, від 10.06.2021р. у справі №822/1886/18, від 05.08.2021р. у справі №816/2222/18.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України, а предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом під час вирішення спору, який виник у подібних відносинах, та викладено у постанові від 07.12.2022р. у справі № 500/2237/20.

Крім вищенаведеного колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, тому здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття рішень від 16.12.2025р. № 13510971/40927511 та № 13510970/40927511, діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, та під час розгляду цієї справи судом в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийняття ним цих рішень, тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень та обґрунтовано задовольнив заявлені позивачем позовні вимоги у цій частині.

Також колегія суддів, враховуючи вищенаведений висновок суду про наявність підстав для скасування спірних рішень відповідача про відмову в реєстрації поданих позивачем ПН №3 від 09.12.2024р. та №4 від 16.12.2024р., з огляду на положення пп. 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано з метою здійснення повного та ефективного захисту прав та інтересів позивача у справі, як платника податків, зобов`язав відповідача здійснити реєстрацію в ЄРПН спірних ПН.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про задоволення заявлених позивачем вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 17.07.2026р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і міркування відповідача про неправильне застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального та процесуального права не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-–

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.07.2026р. у справі №340/3138/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 13.10.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов