Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №160/9576/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/9576/26

Суддя І інстанції – Лозицька І.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом Громадської організації «Платформа Громадський контроль» до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Платформа Громадський контроль» звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому просила:

- визнати протиправною відмову Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (код ЄДРПОУ 41127020) у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» №725/26 від 30.03.2026;

- зобов`язати Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (код ЄДРПОУ 41127020) надати інформацію, запитувану в інформаційному запиті Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» №725/26 від 30.03.2026, а саме:

- акт перевірки закупівель Управління капітального будівництва виконавчого комітету Криворізької міської ради, який був складений 18.03.2026 №201617-11/38.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що розпорядник інформації неправомірно обмежує доступ позивача до публічної (відкритої) інформації, помилково посилаючись на ст. 222 КПК України, з огляду на те, що запитувана інформація не була створена правоохоронним органом або на його вимогу та не надано жодного документу, що підтверджував би факт долучення запитуваного акту перевірки закупівель Управління капітального будівництва виконавчого комітету Криворізької міської ради до матеріалів досудового розслідування, а відтак, запитувана інформація не може вважатися такою, що отримана в межах досудового розслідування та відповідно не може вважатися таємницею слідства. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року позов було задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що підставою для відмови у задоволенні інформаційного запиту став правовим режимом інформації, яка стала джерелом формування акту перевірки та додатків до нього, оскільки акт перевірки та додатки до нього сформовані на підставі документів, вилучених у межах кримінальних проваджень, та містить відомості, отримані під час досудового розслідування, розголошення яких прямо заборонене слідчим. Перевірка проводилася Управлінням як захід державного фінансового контролю відповідно до Порядку КМУ №631. Вказані закупівлі стосувалися Нового будівництва протирадіаційного укриття на території Криворізького ліцею № 123 Криворізької міської ради за адресою: вул. Миколаївське шосе, 18 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, а також Нового будівництва протирадіаційного укриття на території Криворізького ліцею №113 Криворізької міської ради за адресою: вул. Віктора Оцерклевича, З 9-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі - протирадіаційні укриття на території Криворізьких ліцеїв № 123 та № 113). В ході перевірки закупівель встановлено, що оригінали документів щодо будівництва протирадіаційних укриттів на території Криворізьких ліцеїв № 123 та № 113 були вилучені слідчим СВ ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області в межах кримінальних проваджень № 42024042090000026 та № 42024042090000048 на підставі ухвал Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, що підтверджується протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 14.10.2024, 18.10.2024, 17.11.2025 та 01.12.2025. Листами від 16.02.2026 № 67573-2026 та від 19.02.2026 № 75664-2026 слідчий надав відповідні дозволи, зокрема на відображення в акті перевірки результатів опрацювання документів щодо будівництва протирадіаційних укриттів на території Криворізьких ліцеїв № 123 та № 113, а також на виготовлення їх копій з дотриманням вимог статті 222 КПК України та статті 387 КК України. Зазначає, що оскільки на момент проведення перевірки оригінали документів були вилучені в межах кримінальних проваджень № 42024042090000026 та № 42024042090000048, посадові особи Управління здійснювали перевірку на підставі їх опрацювання за дозволом слідчого. За цим же дозволом результати опрацювання були викладені в акті перевірки закупівель від 18.03.2026 № 201617-11/38, а копії відповідних документів долучені до нього як додатки. Отже, суд першої інстанції не врахував, що правовий режим запитуваного акта перевірки визначається не лише правовою природою контрольного заходу, а насамперед правовим режимом інформації, яка стала джерелом його формування. Хоча перевірка проводилася Держаудитслужбою відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 631, тобто в межах здійснення державного фінансового контролю, це не означає, що інформація, використана під час її проведення, автоматично втратила статус відомостей досудового розслідування. На момент проведення перевірки документи, які були предметом дослідження під час перевірки процедур закупівель, вже були вилучені органом досудового розслідування та використовувалися як матеріали відповідних кримінальних проваджень. Відтак вони вже набули правового режиму відомостей досудового розслідування, визначеного статтею 222 КПК України. Саме ці документи досліджувались органом державного фінансового контролю під час перевірки. їх аналіз, зіставлення, оцінка та узагальнення були покладені в основу висновків акта перевірки, а їх копії долучені до акта як невід`ємна частина. Таким чином, акт перевірки не є самостійним джерелом інформації, отриманої поза межами кримінального провадження, а є похідним документом, зміст якого сформований безпосередньо на підставі матеріалів досудового розслідування. Отже, правовий режим таємниці досудового розслідування поширюється не лише на самі документи, вилучені у кримінальному провадженні, а й на будь-які документи, що відтворюють, систематизують, аналізують або розкривають зміст відомостей, отриманих під час досудового розслідування. Інше тлумачення фактично створювало б можливість обходу вимог статті 222 КПК України шляхом оформлення відомостей досудового розслідування у вигляді іншого документа.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Громадська організація «Платформа Громадський контроль» просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, а також перевіривши рішення суду першої інстанції на підставі аналізу встановлених фактичних обставин справи і правильності застосування норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та з матеріалів справи вбачається, що 30.03.2026 Громадською організацією «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» направлено до Державної аудиторської служби України інформаційний запит №725/26, яким запитано публічну інформацію щодо проведеної перевірки закупівель, а саме: копію акту перевірки закупівель Управління капітального будівництва виконавчого комітету Криворізької міської ради, який був складений 18.03.2026 № 201617-11/38.

У відповідь на означений інформаційний запит листом Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №201617-14/856-2026 від 02.04.2026 «Про розгляд запиту на інформацію» позивачу відмовлено у наданні запитуваної інформації.

Відмова у наданні запитуваної інформації обґрунтована відповідачем посиланням на ст. 222 КПК України, оскільки результати перевірки закупівель УКБ щодо Нового будівництва протирадіаційного укриття на території Криворізького ліцею № 123 Криворізької міської ради та Нового будівництва протирадіаційного укриття на території Криворізького ліцею №113 Криворізької міської ради, які зафіксовані в акті перевірки від 18.03.2026 №201617-11/38, здійснені шляхом опрацювання документів, які вилучені правоохоронним органом в рамках кримінальних проваджень.

Позивач, вважаючи, що розпорядник інформації неправомірно обмежує доступ до публічної (відкритої) інформації, звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідь на інформаційний запит №725/26 від 30.03.2026 є такою, що суперечить вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки публічна інформація у спірному випадку не є обмеженою, оскільки перевірка не проводилась в межах досудового розслідування кримінальної справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суд першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України всі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з преамбулою Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року №2657-XII цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень.

Об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

За змістом частини 1 статті 6 Закону України «Про інформацію», право на інформацію забезпечується, зокрема, обов`язком суб`єктів владних повноважень інформувати громадськість та медіа про свою діяльність і прийняті рішення; обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про інформацію», право на інформацію охороняється законом.

Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року №2939-VI.

Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 3 Закону №2939-VI, право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

За змістом статті 4 Закону №2939-VI, доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Стаття 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» всі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акту, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону №2939-VI, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації з запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно зі статтею 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до статті 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом.

Отримувати або створювати такий продукт може виключно суб`єкт владних повноважень у процесі виконання своїх обов`язків. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

При цьому, законодавець зобов`язує розпорядника інформації надати відповідь на письмовий запит запитувача інформації не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, яка має бути повною, достовірною та точною або мотивовану відмову у наданні запитуваної інформації у разі наявності підстав, визначених статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI встановлено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений (частина восьма статті 6 Закону № 2939-VI).

Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що з аналізу статті 6 Закону № 2939-VI слідує, що розпоряднику інформації надана можливість обмежувати доступ до запитуваної інформації виключно при дотриманні визначених вимог. Тобто, розпорядник у відповіді на запит вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію. Лише тоді дана відмова буде вважатися обґрунтованою та такою, що здійснена у відповідності до норм Закону №2939-VI.

Верховний Суд звертав увагу на те, що положення частини другої статті 6 Закону №2939-VI передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженим лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту». Обов`язок доведення того факту, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 9901/249/19, у постановах Верховного Суду від 21.09.2018 у справі № 820/5938/16, від 30.01.2020 у справі № 806/1959/16 та інших.

Отже, віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом не є автоматичною підставою для відмови у наданні інформації. Розпорядники зобов`язані застосовувати «трискладовий тест» при розгляді запиту. Необґрунтована відмова надати інформацію є незаконною.

Відповідно до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів, що її ратифіковано із заявами Законом України «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів» від 20.05.2020 № 631-IX, Україна взяла на себе відповідальність із виконання зобов`язань щодо забезпечення гарантій права кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, зокрема до публічної інформації, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів (частина перша статті 2).

Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Приписи статті 5 цієї Конвенції передбачають опрацювання запитів про доступ до офіційних документів. Зокрема згідно із частиною другою цієї статті запит про доступ до офіційного документу розглядається будь-яким державним органом, в розпорядженні якого знаходиться документ. Якщо державний орган не має у розпорядженні запитуваного офіційного документу або якщо він не уповноважений опрацьовувати цей запит, він повинен, коли це можливо, спрямувати запит чи заявника до компетентного державного органу.

Таким чином, в першу чергу, державний орган повинен розглянути запит, якщо ця інформація у нього є.

Статтею 6 цієї Конвенції визначено форми доступу до офіційних документів:

у разі надання доступу до офіційного документу заявник має право обрати чи ознайомитися з оригіналом або копією, чи отримати копію цього документу в будь-якій доступній формі або форматі за своїм вибором, якщо тільки висловлене побажання не є невиправданим (частина перша);

у разі обмеження доступу до деякої інформації, що міститься в офіційному документі, державний орган повинен, тим не менш, надати доступ до решти інформації, що у ньому міститься. Будь-які пропуски у документі повинні бути чітко позначені. Однак, якщо часткова версія документа вводить в оману або не має сенсу, або покладає явно необґрунтоване навантаження на орган щодо оприлюднення решти документу, у такому доступі може бути відмовлено (частина друга).

У пунктах 57 та 58 Пояснювального звіту до Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів від 18.09.2009 деталізовано ситуації у випадках, якщо обмеження поширюється тільки на частину інформації, що міститься в документі, то інша частина документа, як правило, має бути надана. У такому документі треба чітко вказувати, де саме було видалено інформацію та в якому обсязі. За можливості, у рішенні також треба вказувати обмеження, згідно з яким було зроблено кожне видалення. Що стосується паперових документів, то частини інформації, на які поширюється обмеження, можна видаляти або затирати на копіях таких документів. Якщо оригінал документа є електронним, то треба надати новий документ або паперову копію з чітким зазначенням того, які частини було видалено (наприклад, залишивши відповідні розділи порожніми).

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням у зв`язку з отриманим дорученням від Держаудитслужби (лист від 22.01.2026 № 001700-18/875-2026) згідно наказу Управління від 09.02.2026 № 12-3 (зі змінами, внесеними наказами від 10.02.2026 № 13-3, від 20.02.2026 № 19-3) на підставі підпункту 1 пункту 4 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 (далі - Порядок КМУ №631), з 12.02.2026 розпочато проведення перевірки закупівель в Управлінні капітального будівництва виконкому Криворізької міської ради (далі - УКБ) по низці закупівель.

Отже перевірка проводилася Управлінням як захід державного фінансового контролю відповідно до Порядку КМУ №631.

Вказані закупівлі стосувалися Нового будівництва протирадіаційного укриття на території Криворізького ліцею № 123 Криворізької міської ради за адресою: вул. Миколаївське шосе, 18 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, а також Нового будівництва протирадіаційного укриття на території Криворізького ліцею №113 Криворізької міської ради за адресою: вул. Віктора Оцерклевича, 39-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

В ході перевірки закупівель встановлено, що оригінали документів щодо будівництва протирадіаційних укриттів на території Криворізьких ліцеїв № 123 та № 113 були вилучені слідчим СВ ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області в межах кримінальних проваджень № 42024042090000026 та № 42024042090000048 на підставі ухвал Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу, що підтверджується протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 14.10.2024, 18.10.2024, 17.11.2025 та 01.12.2025.

На підставі пункту 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», пункту 24 Порядку № 631 та відповідно до частини першої статті 222 КПК України Управління листами від 16.02.2026 № 201617-17/393-2026 та від 19.02.2026 № 201625-17/430-2026 звернулося до слідчого СВ ВП № 1 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо надання дозволу на ознайомлення з документами, вилученими в межах кримінальних проваджень, їх опрацювання, відображення (опис) результатів такого опрацювання в акті перевірки закупівель, а також виготовлення копій документів для долучення до матеріалів заходу державного фінансового контролю.

Листами від 16.02.2026 № 67573-2026 та від 19.02.2026 № 75664-2026 слідчий надав відповідні дозволи, зокрема на відображення в акті перевірки результатів опрацювання документів щодо будівництва протирадіаційних укриттів на території Криворізьких ліцеїв № 123 та № 113, а також на виготовлення їх копій з дотриманням вимог статті 222 КПК України та статті 387 КК України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Громадською організацією «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» направлено до Державної аудиторської служби України інформаційний запит №725/26, яким запитано публічну інформацію щодо проведеної перевірки закупівель, а саме: копію акту перевірки закупівель Управління капітального будівництва виконавчого комітету Криворізької міської ради, який був складений 18.03.2026 № 201617-11/38.

У відповідь на означений інформаційний запит листом Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області №201617-14/856-2026 від 02.04.2026 «Про розгляд запиту на інформацію» позивачу відмовлено у наданні запитуваної інформації.

Відмова у наданні запитуваної інформації обґрунтована відповідачем посиланням на ст. 222 КПК України, оскільки результати перевірки закупівель УКБ щодо Нового будівництва протирадіаційного укриття на території Криворізького ліцею № 123 Криворізької міської ради та Нового будівництва протирадіаційного укриття на території Криворізького ліцею №113 Криворізької міської ради, які зафіксовані в акті перевірки від 18.03.2026 №201617-11/38, здійснені шляхом опрацювання документів, які вилучені правоохоронним органом в рамках кримінальних проваджень.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що запитувана інформація, а саме акт перевірки закупівель Управління капітального будівництва виконавчого комітету Криворізької міської ради, який був складений 18.03.2026 № 201617-11/38 є публічною, а Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області у розумінні Закону № 2939-VI є її розпорядником.

Дозвіл на використання документів під час здійснення перевірки документів щодо будівництва протирадіаційних укриттів на території Криворізьких ліцеїв № 123 та № 113 був отриманий Управлінням у порядку визначеному ст. 222 КПК України.

Крім того колегією суддів враховується, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону №2939-VІ – Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області є розпорядником інформації стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів, а тому така інформація відповідно до правила статті 7 Закону №2939-VІ не може бути віднесена до конфіденційної.

Частиною п`ятою статті 6 Закону № 2939-VІ зокрема встановлено, що не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками, взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Не надана на запит позивача інформація не може вважатися інформацією з обмеженим доступом, оскільки стосується розпорядження бюджетними коштами, а саме закупівлі щодо Нового будівництва протирадіаційного укриття на території Криворізького ліцею № 123 Криворізької міської ради за адресою: вул. Миколаївське шосе, 18 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, а також Нового будівництва протирадіаційного укриття на території Криворізького ліцею №113 Криворізької міської ради за адресою: вул. Віктора Оцерклевича, 39-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Крім того суд першої інстанції принагідно зауважив, що перевірка не проводилась на запит правоохоронних органів в межах досудового розслідування кримінальної справи, доказів направлення та долучення до будь-якої кримінальної справи матеріалів перевірки закупівель та актів за результатами цих перевірок.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, відмова в наданні інформації на інформаційний запит позивача, з посиланням на ст. 222 КПК України та є протиправною, що є підставою для задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 13 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова