Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №160/2229/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №160/2229/26

Суддя: Коршун А.О.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/2229/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2026р. у справі № 160/2229/26

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Служби зовнішньої розвідки України визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії і 09.02.2026р. судом першої інстанції за цим адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/2229/26 і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідач безпідставно відмовив йому у видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026р., тому просив суд: - визнати відмову Служби зовнішньої розвідки України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на ім`я ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року – протиправною; - зобов`язати Службу зовнішньої розвідки України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 за формою, згідно з додатком 2 до постанови КМУ від 23.02.2022 р. №144 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим із розвідувальних органів» з урахуванням: посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років у розмірах, установлених на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» за відповідною (прирівняною) посадою та відповідним військовим званням; надбавок за почесне звання «заслужений»/«народний», службу в умовах режимних обмежень та спортивні звання, доплат за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук)/доктора наук, вчене звання, інших щомісячних надбавок і доплат, що мають постійний характер і були фактично встановлені особі, у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на дату виникнення права на перерахунок пенсії; надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії, що мають постійний характер, у середніх розмірах, виходячи із фактично виплачених сум за січень 2026 року (з розрахунку за місяць), за відповідною посадою (посадами) в тому державному органі, з якого особа звільнилася у зв`язку з виходом на пенсію, з урахуванням положень щодо визначення посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року (3328,00 грн.) на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 1 лютого 2026 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2026р. у справі №160/2229/26 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 10.06.2026р. відкрито апеляційне провадження у справі №160/2229/26 та справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 30.07.2026р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи.

Відповідач – Служба зовнішньої розвідки України, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 09.04.2026р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи об`єктивно та повно з`ясовано усі обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення та ухвалено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 09.04.2026р. у цій справі залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач у справі – ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

28.12.2025 позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за вислугу років для пред`явлення органам Пенсійного фонду України, у зв`язку з виникненням у нього права на перерахунок пенсії з 01.01.2026 року, для перерахунку пенсії – з 01.02.2026.

На письмове звернення позивача Служба зовнішньої розвідки України листом від 19.01.2026 №17/2/3/187 повідомила, що порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, передбачає необхідність повідомлення Пенсійним фондом України своїм Головним управлінням про наявність підстав для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи оцінку спірним відносинам, які виникли між сторонами у цій справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, за загальним правилом перерахунку підлягають раніш призначення за цим Законом пенсії у випадку підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Спеціальним Законом № 2011-ХІІ установлені основні засади визначення грошового забезпечення, яке за своєю природою є сукупністю гарантованих державою виплат, які надаються військовослужбовцям за виконання ними військових обов`язків, та визначено його складові такі як основні виплати (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років), додаткові виплати (підвищення посадового окладу, різноманітні надбавки, доплати та винагороди постійного характеру, а також премія) та одноразові виплати (винагороди та допомоги, які надаються за певних обставин).

Так, стаття 9 цього Закону врегульовує питання про грошове забезпечення військовослужбовців та передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (ч.1 ст. 9).

Цією ж нормою Закону № 2011-ХІІ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2 ст. 9). Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст. 9).

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ установлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

З аналізу вказаних положень Закону вбачається, що встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Уряду.

30 серпня 2017 року КМУ прийнято Постанову № 704, якою, серед іншого, було встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2). Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 (пункт 4).

Відповідними постановами КМУ вносилися зміни до Постанови № 704, зокрема 12 травня 2023 року Уряд прийняв Постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», якою постановив:

« 1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).

2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

3. Установити, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів».

Таким чином, з дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) Кабінет Міністрів України запровадив сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн.

В свою чергу, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704.

Разом з тим, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 було задоволено касаційну скаргу Кабінету Міністрів України, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову про визнання дій неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Верховний Суд у вказаній справі зробив висновок про те, що саме Уряд наділений повноваженнями встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовцям (зокрема, базової величини).

Водночас, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами пункт 2 Постанови № 481, стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704, не може бути застосованим, як такий, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, у випадку прийняття постанови №481 Уряд визначив базову величину для розрахунку грошового забезпечення, яка не стосувалася розміру прожиткового мінімуму, а відповідно і не могла суперечити законам про Державний бюджет України на відповідні роки, в частині встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки Кабінет Міністрів України має право встановлювати розмір грошового забезпечення, що прямо визначено Законом №2011-ХІІ, скористався своїми повноваження та Постановою №481, яка і на теперішній час є чинною, встановив базову величину для розрахунку грошового забезпечення, то відсутні підстави стверджувати про підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, як підстави для перерахунку раніш призначених пенсій, на чому наполягав позивач.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що у спірному випадку у відповідача були відсутні підстави для видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2026, оскільки не настали обставини, з якими Закон пов`язує підстави для перерахунку раніш призначених пенсій.

За таких обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було встановлено усі фактичні обставини, які мають суттєве значення для розгляду цієї справи, що призвело до ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі з порушенням норм чинного матеріального права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду, тому апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції від 09.04.2026р. у цій справі скасувати та ухвалити по суті заявлених позовних вимог нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Служби зовнішньої розвідки України – задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2026р. у справі №160/2229/26 – скасувати.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 13.10.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua