Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №160/34935/25
Суддя: Коршун А.О.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/34935/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026р. у справі №160/34935/25 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026р. у справі №160/34935/25
за позовом:ОСОБА_1
до: про:ІНФОРМАЦІЯ_1 визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2026р. позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 та про його розшук ТЦК та СП; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук ТЦК та СП; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо направлення до органів Національної поліції звернення про розшук та доставлення ОСОБА_1 ; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та доставлення військовозобов`язаного ОСОБА_1
01.05.2026р. за допомогою системи «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли заяви позивача про забезпечення позову, в якій окрім іншого просить суд вжити заходи у вигляді заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме: - заборонити співробітникам Національної поліції України та співробітникам Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки проводити затримання та доставку в ІНФОРМАЦІЯ_2 - до повного виконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі № 160/34935/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026р. у справі №160/34935/25 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 04.05.2026р. у цій справі, за допомогою системи «Електронний суд» 14.05.2026р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 15.05.2026р., та судом апеляційної інстанції за цією апеляційною скаргою 31.07.2026р. у справі №160/34935/25 відкрито апеляційне провадження і справа призначена до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 11.08.2026р., про що судом було повідомлено учасників справи.
Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026р. у справі №160/34935/25 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду по справі 160/34935/25.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 11.05.2026р. у цій справі, за допомогою системи «Електронний суд» 15.05.2026р. подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 25.05.2026р., та судом апеляційної інстанції за цією апеляційною скаргою 31.07.2026р. у справі №160/34935/25 відкрито апеляційне провадження і справа призначена до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 11.08.2026р., про що судом було повідомлено учасників справи.
Позивач, посилаючись у апеляційних скаргах на те, що ухвали суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову від 04.05.2026р. та про вжиття заходів забезпечення виконання рішення від 11.05.2026р. у цій справі постановлені судом з порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, оскільки при вирішенні питання щодо наявності підстав про вжиття заходів забезпечення позову суд зробив помилковий висновок щодо відсутності підстав для вжиття заходів забезпечення позову та про відсутність підстав для забезпечення виконання рішення суду, оскільки відповідач не бажає добровільно виконувати рішення суду.
Відповідач правом на подання письмового відзиву на апеляційні скарги не скористався.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та відокремлені матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів відокремленого провадження вбачається, що 01.05.2026р. позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій окрім іншого просить суд вжити заходи у вигляді заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, а саме: - заборонити співробітникам Національної поліції України та співробітникам Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки проводити затримання та доставку в ІНФОРМАЦІЯ_2 - до повного виконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі № 160/34935/25.
Підстави, види, порядок вжиття адміністративним судом заходів забезпечення адміністративного позову визначені ст. ст. 150-154 КАС України.
Сукупний аналіз положень ст.ст. 150-151 КАС України, які встановлюють підстави для забезпечення позову в адміністративній справі та визначають види забезпечення позову, дає можливість зробити висновок про те, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Тому під час розгляду заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам, враховуючи при цьому специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Отже інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі, з урахуванням того, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а співмірність у даному випадку передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що забезпечення позову це, насамперед, вжиття судом, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто, інститут забезпечення позову є тимчасовим заходом спрямованим на гарантування виконання майбутнього судового рішення, яке ще не набрало законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що за позовом ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення від 27.02.2026, яке набрало законної сили 31.03.2026.
Отже, оскільки у даній справі вже ухвалено остаточне рішення, яке набрало законної сили, стадія розгляду справи, що передбачена ст. 150 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України завершена.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі відсутні.
Щодо посилань позивача на положення ст.373 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 6 статті 373 КАС України встановлено, що за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення виконання рішення суду позивачем не було надано суду доказів звернення виконавчого листа до примусового виконання в органи виконавчої служби та здійснення виконавчою службою всіх необхідних дій, спрямованих на виконання судового рішення.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що підстави для вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду відсутні.
Враховуючи вищенаведені обставини, та приймаючи до уваги норми чинного процесуального законодавства, які визначають підстави, види, порядок та способи забезпечення адміністративного позову та встановлення судового контролю, з урахуванням предмету спору у даній адміністративній справі, колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду першої інстанції від 04.05.2026р. про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у цій справі та ухвалу суду першої інстанції від 11.05.2026р. про вжиття заходів забезпечення виконання рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційних скарг зводяться до незгоди з висновками суду у справі, а також помилкового тлумачення заявником норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.05.2026р. у справі №160/34935/26 – залишити без змін.
Ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026р. у справі №160/34935/26 – залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Постанова виготовлена та підписана – 13.10.2026р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua