Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №160/13868/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/13868/26

Суддя І інстанції - Сластьон А.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1.9 рішення військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності №2 від 20.02.2026 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, матері загиблого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 Постанови №168, як члену сім`ї загиблого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Зазначене рішення суду мотивовано правомірністю відмови відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, матері загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 - ОСОБА_1 у зв`язку із притягненням останньої до адміністративної відповідальності.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржила його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на протиправність відмови в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги. Зазначає, що, в даному випадку, ч.1 ст.184 КУпАП стосується загальних питань виховання. При тому, щоб відмова у виплаті мала законний характер, правопорушення має бути вчинене щодо загиблої особи і мати характер прямої шкоди або злісного ухилення від обов`язків. Зазначає, що характер адміністративного правопорушення кваліфікований за ч.1 ст. 184 КУпАП, в межах якого, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності постановою суду у справі №428/11267/19, пов`язаний з вживанням 05.09.2019 ОСОБА_2 алкогольних напоїв (у віці 15 років, поза межами місця проживання та не в присутності матері). На думку скаржника одиничний випадок 6-річної давнини не свідчить про «злісне ухилення» від утримання дитини та не вказує на пряму шкоду.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 просила відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проходив військову службу в лавах Збройних сил України за контрактом на посаді стрільця роти четвертого відділу Військової частини НОМЕР_3 , про що свідчить витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 27.02.2025 №59/ДСК.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 .

28 жовтня 2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено на адресу ОСОБА_1 сповіщення сім`ї № А/03/4826, в якому повідомлено про загибель сина позивачки - військовослужбовця ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть секрії НОМЕР_5 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в Донецькій області, Краматорському районі, село Яцьківка.

Лікарським свідоцтвом про смерть № 10-12/2722-ДН125 встановлено, що ОСОБА_2 загинув в Донецькій області, Краматорському районі, село Яцьківка внаслідок бойових дій, отримавши вибухову травму.

Протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії від 01.02.2026 №2026-0201-2004-4050-0 вирішено, що ОСОБА_2 загинув внаслідок отримання вибухової травми. Травма, яка призвела до смерті, та причини смерті, - так, пов`язані із захистом Батьківщини.

У листопаді 2025 року позивач звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою про виплату грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , а також одноразової грошової допомоги в розмірі 15 000 000 гривень, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, а також Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Листом від 27.02.2026 № 222/1/4/1624 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивачку про те, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 жовтня 2019 року у справі №428/11267/19 позивачку за ухиляння від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітнього сина ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначено адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог пункту 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", на підставі пункту 2.3 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності від 20 лютого 2026 року №2 командир військової частини НОМЕР_1 прийняв рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю солдата ОСОБА_2 .

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернулася зі скаргою до Міністерства оборони України, однак останнім скаргу позивача було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням Військової частини НОМЕР_1 про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги, позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Статтею 1-1 Закону № 2011-XII визначено, що законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

За змістом підпункту 2 пункту 1 статті 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється, зокрема, на членів сімей військовослужбовців, які загинули.

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Статтею 16-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону № 2011-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).

Згідно з п. 3 ст. 16-2 Закону № 2011-ХІІ розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого: розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень; розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначається відповідно до абзацу другого підпункту «а» пункту 1 цієї статті.

Абз. 1 п. 1 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 ст. 16-4 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи, за рішенням суду, яке набрало законної сили. У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан продовжувався і триває станом на час розгляду справи.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 Постанови № 168 установлено, що особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають, зокрема, порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.

Отже, Постанова № 168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану. Водночас Постанова № 168 не визначає порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.

Так, на виконання Закону №2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" від 25.12.2013 (далі - Порядок №975 у редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Пунктом 4 Порядку №975 визначено, одноразова грошова допомога призначається зокрема у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1).

Відповідно до пункту 9 Порядку №975, до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 4 цього Порядку, належать: діти, зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець);батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їх батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); онуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

За приписами пункту 11 Порядку №975, одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) призначається і виплачується:

у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть);

у разі смерті військовослужбовця або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадку, передбаченому підпунктом 2 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть;

у разі загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників (пункт 12 Порядку №975).

За приписами пункту 29 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Одноразова грошова допомога не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Порядку право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

З аналізу наведених норм слідує, що законом встановлено перелік підстав, за яких одноразова грошова допомога у разі смерті військовослужбовця не призначається, зокрема, така допомога не призначається особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Разом з тим, на переконання колегії суддів підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із притягненням особи до адміністративної відповідальності є не будь-які порушення, а виключно ті, які направлені проти загиблої (померлої) особи.

В свою чергу, як вбачається з рішення Сєвєродонецького міського суду від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді попередження через те, що вона 05.09.2019 не виконувала в повному обсязі свої обов`язки по відношенню до свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , в результаті чого останній був доставлений до травмапункту м. Сєвєродонецька з діагнозом «алкогольна інтоксикація».

Тобто, фактично підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало вживання ОСОБА_2 05.09.2019 алкогольних напоїв.

З викладеного вбачається, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не направлено проти ОСОБА_2 , а відтак для цілей визначення права ОСОБА_1 на призначення одноразової грошової допомоги не може вважатись таким, що вчинене щодо загиблої (померлої) особи.

За таких обставин, колегія суддів робить висновок про протиправність відмови Військової частини НОМЕР_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, матері загиблого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З цих підстав, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Разом з тим, зважаючи на встановлені у справі обставини, беручи до уваги те, що питання призначення одноразової грошової допомоги відноситься до дискреційних повноважень відповідача, то належним способом захисту порушення права позивача є визнання протиправним та скасування пункту 1.9 рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності №2 від 20.02.2026 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, матері загиблого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, матері загиблого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням висновків суду.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно із ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір у розмірі 6657,50 грн., який підлягає стягненню з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1.9 рішення Військової частини НОМЕР_1 , оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності №2 від 20.02.2026 про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, матері загиблого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови №168, матері загиблого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням висновків суду.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6657,50 грн. (Шість тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень 50 копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанова складена 13 жовтня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя В.В. Кальник

суддя С.В. Сафронова