Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №507/1888/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1888/26

Провадження № 1-кп/507/57/2026

Номер рядка звіту 227

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області кримінальне провадження № №12026162360000168 від 01.07.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Троїцьке Любашівського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого Любашівським районним судом 06.11.2025 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»,

про обвинувачення у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 286 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

потерпіла: ОСОБА_5 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 01.07.2026, приблизно о 13:00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, у світлий час доби, керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , порушив вимоги пунктів 10.1 та 10.2 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із внесеними змінами, відповідно до яких:

п.10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

п.10.2. «Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає».

Порушення виразилось у тому, що водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався в межах населеного пункту села Троїцьке Подільського району Одеської області по горизонтальному, асфальтованому, сухому, чистому покриттю по правій частині проїзної дороги вулиці Воїнів-Афганців, по напрямку руху до села Мала Василівка Подільського району Одеської області, на якій організований двосторонній однорядний рух.

Під час руху по правій частині проїзної частини вул. Воїнів-Афганців в селі Троїцьке Подільського району Одеської області, поряд з бетонною електроопорою № 44, водій ОСОБА_3 здійснив з`їзд на праве узбіччя вказаної проїзної частини, після чого в результаті проявленої неуважності, не переконався в безпеці свого руху, за дорожньою обстановкою та її зміною постійно не слідкував, не врахував дорожню обстановку і стан керованого ним автомобіля, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, маючи технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, не переконався в безпечності свого маневру, не надав перевагу у русі транспортному засобу, що рухався по проїзній частині у попутному напрямку, а проявляючи злочинну самовпевненість, продовжив виїзд автомобіля на проїзну частину із узбіччя, внаслідок чого допустив зіткнення лівою боковою передньою частиною автомобіля «ВАЗ-2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з передньою правою частиною електромопеда “YADEA Т2", з номером рами НОМЕР_3 , під керуванням - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внаслідок даної ДТП потерпілій ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження: закритий розрив акроміально-ключичного зчленування зліва. Рвані, забійні рани лобної ділянки голови. Забої, садна і крововилив правої нижньої кінцівки - які згідно п.п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.) відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п. 10.1 та 10.2 «Правил дорожнього руху України» створювали необхідні і достатні умови для настання події і перебували у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 .

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною першою ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав себе повністю, щиро розкаявся та розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема розповів, що дійсно 01.07.2026, приблизно о 13:00 годині, він керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в селі Троїцьке Подільського району Одеської області по вулиці Воїнів-Афганців, у напрямку до села Мала Василівка Подільського району Одеської області, здійснив з`їзд на праве узбіччя вказаної проїзної частини, не надав перевагу у русі транспортному засобу, що рухався по проїзній частині у попутному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення лівою боковою передньою частиною автомобіля «ВАЗ-2106», з передньою правою частиною електромопеда під керуванням - ОСОБА_5 .

Потерпіла ОСОБА_5 , в судовому засіданні вказала, що претензій до ОСОБА_3 не має, просила суд призначити йому покарання згідно діючого законодавства.

Обвинувачений окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію його дій, докази, на які посилався орган досудового розслідування.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд, з`ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів.

У зв`язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєнні кримінального правопорушення, визнання ним кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового розслідування, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються та дослідження зібраних у кримінальному провадженні доказів було обмежене допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються та дослідженням документів, що його характеризують. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також йому зрозуміло, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_3 , правильно кваліфіковано за частиною першої статті 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, перебуває на обліку лікаря нарколога з 2020 року з діагнозом: F-10.10, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття добровільне відшкодування завданих збитків, перебування на його утриманні п`яти малолітніх дітей. Обставини, що обтяжують покарання судом не вбачаються та в обвинувальному акті не встановлені.

На підставі ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, всіх матеріалів справи, особи обвинуваченого, пом`якшуючих вину обставин, думки потерпілої про відсутність претензій до ОСОБА_3 та призначення покарання відповідно до закону, суд вважає, що ОСОБА_3 , необхідно призначити покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції частини першої статті 286 КК України.

В даному випадку, за переконанням суду, такий вид покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Також при ухвалені вироку необхідно врахувати наступне.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

За вимогами ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів під час досудового розслідування.

З обвинуваченого ОСОБА_3 , належить стягнути на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 31 769 грн. 76 коп.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Керуючись ст.ст.349,368,370, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною першою ст.286 КК України, і призначити покарання у виді штрафу у розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Запобіжний захід не обирати.

Речові докази по справі після вступу вироку в законну силу, які знаходяться на спеціалізованому майданчику тимчасового затримання автомобілів та мототранспорту ЦЗ ГУНП в Одеській області за адресою: вул. Завокзальна, 2-А селище Любашівка Подільського району Одеської області, а саме:

- електромопед «YADEA Т2» з номером рами LR4FSUK03P6458768 - повернути за належністю власнику ОСОБА_6 , скасувавши арешт на вказане майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 03 липня 2026 року;

- автомобіль «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_2 , повернути за належністю власнику ОСОБА_7 , скасувавши арешт на вказане майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Любашівського районного суду Одеської області від 03.07.2026 року.

Речові докази технічний паспорт автомобіля серії НОМЕР_4 про реєстрацію автомобіля «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_2 , який знаходиться при матеріалах даного кримінального провадження - повернути за належністю власнику ОСОБА_7 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у сумі 31 769 гривень 76 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду через Любашівський районний суд Одеської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити сторонам.

Суддя: ОСОБА_1