Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №160/675/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/675/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №160/675/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати противоправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік, виключеного 15.05.2024 з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1 );

- визнати противоправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1 ) з військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1 ) з військового обліку. Позов обґрунтовано тим, що позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» як особа яка була раніше засуджена до позбавлення волі, а тому відповідач повинен внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що за приписами Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 був засуджений 22.10.2002 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст.142 КК України (розбій, кримінальний кодекс, який діяв на той час), строком на 5 років з конфіскацією майна та відбував покарання у Криворізької виправної колонії № 80 та був виключений з військового обліку.

15.05.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 було видано тимчасове посвідчення невійськовозобов`язаного № НОМЕР_2 із відміткою про виключення з військового обліку (а.с. 17).

17.10.2025 представником позивача скеровано адвокатський запит до відповідача з питань підстав повторного взяття позивача на облік військовозобов`язаних.

Листом від 28.10.2025 №3150/1 відповідач повідомив про те, що з 18.05.2024 редакція частини 6 статті 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більш того, з цього часу передбачена можливість особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину (а.с. 24).

06.11.2025 представником позивача направлено до відповідача вимогу щодо внесення відомостей до реєстру про виключення позивача з військового обліку.

Докази направлення означеної вимоги відповідачу, а також відповідь на вимогу у матеріалах справи відсутні.

25.11.2025 представником позивача скеровано адвокатський запит до відповідача з питань підстав повторного взяття позивача на облік військовозобов`язаних.

Листом від 29.11.2025 №3588 відповідач повідомив про те, що позивачу вже були надані роз`яснення з порушеного в адвокатському запиті питання (а.с. 27).

03.12.2025 представником позивача подано скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_6 на неправомірні дії представників ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якій просив, зокрема, обов`язати відповідача внести відомості до реєстру про виключення позивача з військового обліку (а.с. 28-29).

Листом від 26.12.2025 №195/1/6678 ІНФОРМАЦІЯ_8 повідомлено про відсутність підстав для виключення позивача з військового обліку, у зв`язку із чим, дії посадових осіб відповідача вчинено у межах чинного законодавства (а.с. 30-31).

Не погодившись з бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» про виключення ОСОБА_1 з військового обліку та відмовою у такому внесенні ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» в редакції, чинній до 17.05.2024 включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Разом з цим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX, частину 6 статті 37 викладено у такій редакції:

«Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку».

Таким чином, така категорія осіб, як ті, що були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів, з 18.05.2024 (дата набрання чинності Закону № 3633-IX) не є такою, що підлягає виключенню з військового обліку.

Одночасно частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, зокрема, які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань.

Верховний Суд у своїй постанові від 09 квітня 2026 року прийнятої у справі №280/6524/24 зробив висновок про те, що унесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (стаття 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону. Однак, у цьому випадку йдеться не про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності, а поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством. Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає національним інтересам держави.

Відтак, доводи позивача про необхідність виключення його з військового обліку є помилковими, адже після внесених змін в законодавство позивач є таким, що підлягає поновленню на військовому обліку.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №160/675/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року у справі №160/675/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко