Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №160/36434/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум.Дніпросправа № 160/36434/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі № 160/36434/25 (суддя Юрков Е.О., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач) від 01 липня 2025 року №047350008571, про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 13 лютого 1985 по 14 травня 1987 року (2 роки 03 місяці 01 день) відповідно до трудової книжки від 13 лютого 1985 року НОМЕР_1 ; з 16 травня 1987 року по 31 серпня 1993 року (6 років 03 місяці та 15 днів) відповідно до трудової книжки від 16 травня 1987 року НОМЕР_2 ; весь період відповідно до уточнюючої довідки від 16 квітня 2025 року №М-250-25; період по догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною трирічного віку, та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що після досягнення 60-ти річного віку вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком згідно із ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 01.07.2025 року №047350008571 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та не зараховано до страхового стажу періоди роботи: з 13 лютого 1985 по 14 травня 1987 року (2 роки 03 місяці 01 день) відповідно до трудової книжки від 13 лютого 1985 року НОМЕР_1 ; з 16 травня 1987 року по 31 серпня 1993 року (6 років 03 місяці та 15 днів) відповідно до трудової книжки від 16 травня 1987 року НОМЕР_2 , а також весь період роботи, відповідно до уточнюючої довідки від 16 квітня 2025 року №М-250-25, та період по догляду за дитиною ОСОБА_2 .. Вказане рішення вважає протиправним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 01.07.2025 року №047350008571;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 13.02.1985 по 14.05.1987 року, відповідно до трудової книжки від 13.02.1985 року НОМЕР_1 , період роботи з 16.05.1987 року по 31.08.1993 року, відповідно до трудової книжки від 16.05.1987 року НОМЕР_2 , а також періоду догляду за дитиною - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 12.06.2025 року.

В іншій частині позовних вимог судом відмовлено.

Із рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, відповідач просить рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначено, що до згідно з наданими документами та індивідуальними відомостями страховий стаж позивача складає 31 рік 9 місяців, що є недостатнім для призначення пенсії за віком згідно із ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До страхового стажу позивача не зараховано:

- період роботи з 13.02.1985 по 14.05.1987 відповідно до трудової книжки від 13.02.1985 серії НОМЕР_1 , оскільки не надано документ про зміну прізвища « ОСОБА_3 » та тильна сторінка трудової книжки не завірена печаткою;

- періоди роботи з 16.05.1987 по 21.09.1991 та з 01.04.1992 по 31.08.1993 року відповідно до трудової книжки від 16.05.1987 серії НОМЕР_3 , оскільки запис зміни прізвища « ОСОБА_4 » (російською мовою) зроблено з посиланням на свідоцтво про шлюб від 29.12.1999 НОМЕР_4 , яким підтверджується зміна прізвища « ОСОБА_5 »; період роботи відповідно до уточнюючої довідки від 16.04.2025 № М-250-25, оскільки не надано документ про зміну прізвища « ОСОБА_3 »;

- період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею трирічного віку, оскільки в свідоцтві про народження зазначено прізвище матері « ОСОБА_6 » (українською мовою), документ про зміну прізвища « ОСОБА_3 » не надано; в свідоцтві про народження відсутня відмітка про видачу паспорта.

Позивач та третя особа своїм правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 12.06.2025 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 01.07.2025 року №047350008571 про відмову позивачу в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю страхового стажу – 32 роки. Вказано, що страховий стаж позивача становить 31 рік 09 місяців. До страхового стажу не зараховано:

- період роботи з 13.02.1985 по 14.05.1987 року, відповідно до трудової книжки від 13.02.1985 року НОМЕР_1 , оскільки не надано документ про заміну прізвища « ОСОБА_3 » та титульна сторінка трудової книжки не завірена печаткою;

- період роботи з 16.05.1987 року по 31.08.1993 року, відповідно до трудової книжки від 16.05.1987 року НОМЕР_2 , оскільки запис зміни прізвища « ОСОБА_7 » (російською мовою) зроблено з посиланням на свідоцтво про шлюб від 29.12.1999 року НОМЕР_4 , яким підтверджується зміна прізвища « ОСОБА_5 »; період роботи відповідно до уточнюючої довідки від 16.04.2025 року №М-250-25, оскільки не надано документ про зміну прізвища « ОСОБА_3 »;

- період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення нею трирічного віку, оскільки в свідоцтві про народження зазначено прізвище матері « ОСОБА_6 » (українською мовою), документ про зміну прізвища « ОСОБА_3 » не надано; в свідоцтві про народження відсутня відмітка про видачу паспорта.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в оскарженій відповідачем частині, з огляду на таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-ІV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Також згідно пункту ж) частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Так, матеріалами справи, а саме даними трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 , підтверджено, що остання:

- з 13.02.1985 призначена на посаду старшої піонервожатою Антонівської восьмирічної школи (запис №1),

- 14.05.1987 звільнена з посади у зв`язку зі скороченням штату.

Згідно даних трудової книжки колгоспника серія НОМЕР_2 , ОСОБА_8 :

- 16.05.1987 прийнята в члени колгоспу ім.Кошевого Межівського району Дніпропетровської області (запис №1) (розділ членство в колгоспі), прийнята на роботу вихователем дитячого садка (розділ дані про роботу);

- 21.09.1991 виключена із членів колгоспу відповідно до поданої заяви (розділ членство в колгоспі), звільнена відповідно до поданої заяви (розділ дані про роботу);

- 01.04.1992 прийнята членом колгоспу імені Кошевого Межівського району (розділ членство в колгоспі), прийнята на роботу вихователем дитячого садка (розділ дані про роботу);

- 31.08.1993 переведена на роботу в Райпольську СШ Межівського району Дніпропетровської області.

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства.

Також, архівною довідкою відділу трудового архіву Межівської селищної ради № М-250-25 від 16.04.2025 року про стаж роботи (вихододні) підтверджено наявність стажу ОСОБА_9 (мовою оригіналу) у період з 1982 року по 1983 рік та ОСОБА_10 у період з 1987 рік по 1993 рік.

Щодо даних про зміну прізвища ОСОБА_1 на ОСОБА_6 та ОСОБА_5 колегія суддів зазначає, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 29.06.1965 Криворізькою сільською радою Красноармійського району Донецької області, прізвище позивачки було Требухина.

06 квітня 1985 року між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 був укладений шлюб, про що 06 квітня 1985 року відділом ЗАГСА м. Красноармійська Донецької області зроблено актовий запис №150, що підтверджено свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_6 від 06 червня 1985 року, згідно якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_8 та ОСОБА_12 народилася дитина: ОСОБА_2 , про що видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_7 Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). ОСОБА_2 було отримано паспорт громадянина України серія НОМЕР_8 .

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу, позивач перебувала у другому шлюбі із ОСОБА_13 , який було розірвано 22.12.1999 року, про що видано свідоцтво про розірвання шлюбу серія НОМЕР_9 від 10.07.2017 року.

В подальшому позивач уклала шлюб з ОСОБА_14 -укладений 29 грудня 1999 року, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Межівського району Дніпропетровської області, про що видано свідоцтво про одруження серія НОМЕР_4 , згідно якого прізвище позивачки змінено з « ОСОБА_15 » на « ОСОБА_16 ».

Щодо відсутності належного завіряння записів трудової книжки ОСОБА_1 колегія суддів вказує, що ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного комітету праці СРСР від 20.06.1974 року № 162, яка втратила чинність 29.07.1993 року (надалі - Інструкція № 162).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 162, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться.

Також пунктом 8.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58, вказано, що контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок проводиться в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР ВЦСПС від 06.09.1973 року № 656 “Про трудові книжки працівників і службовців”.

Згідно пункту 18 вказаної Постанови відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганні і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

З огляду на наведену норму, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

В даному випадку, відповідачем протиправно було відмовлено в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи, відповідно до трудової книжки від 13.02.1985 НОМЕР_1 , та періоду роботи, відповідно до трудової книжки від 16.05.1987 НОМЕР_2 а також період догляду за дитиною - ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржене позивачем рішення є протиправним та підлягало скасуванню.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду позивачем не оскаржується, тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість рішення в цій частині.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі № 160/36434/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак