Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №160/6888/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/6888/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в адміністративній справі №160/6888/26 (головуючий суддя першої інстанції - Ніколайчук С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товарів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 19.03.2026 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці щодо класифікації товарів від 06.01.2026 року №26UA10000000007-КТ;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору та витрати на проведення експертизи у сумі 100000,00 грн..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці щодо класифікації товарів від 06.01.2026 №26UA10000000007-КТ.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь ТОВ «Кам`янський трубний завод» судовий збір у розмірі 3328,00 грн. та судові витрати на проведення експертного дослідження у сумі 100000,00 грн..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує, що митний орган діяв у межах наданих йому повноважень: за результатами спрацювання системи управління ризиками провів митний огляд, відібрав проби (зразки) товару, направив їх на дослідження до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби та прийняв оскаржуване рішення з урахуванням висновку від 02.01.2026 року №1420003700-0001, яким встановлено, що труби є гарячедеформованими.

Позивач подав відзив на скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» (ЄДРПОУ 42330085), є платником податку на прибуток.

Відповідач - Київська митниця є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані Митним кодексом України повноваження.

01.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кам`янський трубний завод» (покупець) та LIAOCHENG TONGYUN PIPE INDUSTRY CO., LTD (Китай) (продавець) укладено контракт №TY20230901, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставляти покупцю сталеві заготовки та труби, а покупець - прийняти та оплатити товар.

Відповідно до додатку №12 від 10.07.2025 року до контракту визначено асортимент товару, його попередню вартість та умови оплати. Інвойсом від 04.09.2025 року визначено вартість товару на рівні 22684,48 доларів США.

За поставлений товар покупець розрахувався в повному обсязі що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті від 03.12.2025 року. Умови поставки - FOB, Ксинганг, Китай.

В подальшому позивач подав до Київської митниці митну декларацію №25UA100110534694U1.

Як слідує з матеріалів справи до митного оформлення заявлено товар: труби безшовні з нелегованої вуглецевої сталі, холоднокатані, круглого поперечного перерізу, без різьби, фітингів та теплової ізоляції, загального призначення, ДСТУ 8939:2019, марка сталі 20, різних типорозмірів.

Разом з митною декларацією подані наступні документи: додаток №12 від 10.07.2025 до контракту, інвойс від 04.09.2025, пакувальний лист від 04.09.2025, сертифікат якості заводу-виробника, коносамент, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), повідомлення виробника від 08.12.2025 та технологічна карта (схема) виробництва, містять відомості про те, що поставлений товар є холоднодеформованими/холоднокатаними безшовними трубами.

Відповідно до акту про взяття проб (зразків) товарів №25UA100110534694U1 від 18.12.2025 року старшим державним інспектором ВМО №2 м/п «Західний» Петрусенко І.В. відібрано зразки труб з нелегованої вуглецевої сталі, холоднокатані, у кількості 28 шт. (14 найменувань, по 2 зразки кожного). Метою взяття проб було визначення характеристик, необхідних для однозначної ідентифікації та класифікації товарів відповідно до вимог УКТ ЗЕД.

02.01.2026 року Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Держмитслужби складено висновок № 1420003700-0001, в якому зазначено, що надані на дослідження проби товару є відрізками труб круглого поперечного перерізу, матеріал труб не має покриття/ізоляції, труби відносяться до безшовних, виготовлені із сталі нелегованої, а за визначеними показниками відносяться до гарячедеформованих (гарячекатаних/ гарячетягнутих) труб.

Київською митницею 06.01.2026 року прийнято рішення щодо класифікації товарів №26UA10000000007-КТ, яким змінено задекларований позивачем код товару згідно з УКТ ЗЕД 7304318090 на код 7304398290. В оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що товар являє собою труби із сталі нелегованої, круглого поперечного перерізу з зовнішнім діаметром не більш як 168,3 мм, безшовні, гарячедеформовані (гарячекатані/гарячетягнуті), без різьби, без фітингів, покриття/ізоляції, загального призначення.

На підставі зазначеного рішення митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів №UA100110/2026/000009.

Не погодившись з висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби позивач звернувся до начальника ВМО №2 м/п Західний Київської митниці з проханням надати дозвіл на взяття зразків для проведення лабораторних досліджень.

16 січня 2026 року на території складу за адресою: м.Київ, вул. Дніпроводська, 1, ПП «Ост-Вест Експрес» відібрано аналогічні зразки товару. Зразки було опломбовано та поміщено в мішки, складено акт про взяття проб (зразків) товару.

19.01.2026 року відповідно до акту приймання-передачі відібрані позивачем зразки передано ТОВ «Бюро незалежної судової експертизи України» в межах договору №19-01-01/2026 від 19.01.2026 року.

Відповідно до висновку експерта №19-01-01/2026 від 02.03.2026 року досліджені зразки безшовних труб діаметрами та товщинами стінки, що відповідають спірній партії товару, виготовлені способом холодного деформування. Фрагменти безшовних труб з розмірами 73 х 12 мм, 89 х 5 мм, 102 х 10 мм за способом виготовлення є холоднодеформованими, що підтверджується результатами структурно-фазового (металографічного) дослідження та відповідає вимогам ДСТУ 8939:2019 «Труби сталеві безшовні холоднодеформовані. Технічні умови».

Позивач, не погодившись рішенням митного органу щодо класифікації товарів, оскаржив таке рішення до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними, допустимими та достатніми доказами правомірність зміни заявленого позивачем коду товару, оскаржуване рішення не містить індивідуального обґрунтування класифікації товару, а висновок СЛЕД Держмитслужби не спростовує відомостей товаросупровідних документів та висновку експерта про холоднодеформований спосіб виготовлення труб.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Отже, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

З метою приведення класифікаційної роботи митних органів у відповідність до МК України, удосконалення здійснення контролю правильності класифікації товарів відповідно до вимог УКТ ЗЕД під час проведення процедур митного контролю та митного оформлення, упорядкування процедури класифікації товарів і запобігання випадкам ухилення підприємствами та громадянами від сплати митних платежів у повному обсязі та від установлених заходів нетарифного регулювання розроблений Порядок роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №650 зареєстрований у Мінюсті України 02.07.2012 року за №1085/21397) (далі по тексту - Порядок №650).

Порядком №650 визначений порядок роботи відділу митних платежів (далі за текстом ВМП), підрозділу митного оформлення (далі за текстом ПМО) та митного поста під час здійснення контролю правильності класифікації товарів, прийняття попередніх рішень про класифікацію товарів та рішень про визначення коду товару, здійснення митних процедур, пов`язаних з контролем правильності класифікації товарів при митному контролі та оформленні товарів, що переміщуються через митний кордон України, порядок взаємодії з іншими структурними підрозділами митного органу при вирішенні питань класифікації товарів, а також здійснення оформлення та реєстрації рішень, надання звітності та інші питання роботи ВМП, ПМО, митного поста у напрямі класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Пунктом 5 розділу І Порядку №650 визначено, що посадова особа ПМО чи митного поста згідно з цим порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів.

Розділом III Порядку №650 визначені наступні особливості порядку контролю правильності класифікації товарів.

Декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до статті 69 Митного кодексу України (пункт 1 розділу III).

Посадові особи ПМО чи митного поста, ВМП здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками (пункт 2 розділу III).

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей (пункт 3 розділу III).

У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 МКУ декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

При електронному декларуванні посадова особа ВМП або ПМО чи митного поста за допомогою АСМО (автоматизована система митного оформлення) створює та передає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару (пункт 5 розділу III).

У разі виникнення складного випадку класифікації товару ПМО або митним постом готується запит до ВМП у паперовому або електронному вигляді (пункт 11 розділу III).

Класифікація товарів за запитами ПМО або митного поста здійснюється посадовими особами ВМП на основі документів та відомостей, які передаються до ВМП разом із запитом (пункт 13 розділу III).

Рішення приймається посадовими особами ВМП або уповноваженими особами ПМО чи митного поста на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару, згідно з Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД.

У разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей посадовою особою ВМП письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей.

Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року №428 (далі по тексту - Порядок №428).

Пунктом 2, 3 Порядку №428 передбачено, що УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).

Митний тариф України встановлюється Законом України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 року №674-IX.

Статтею 1 вказаного закону визначено, що митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Водночас, згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (пункт 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).

Таким чином, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.

Згідно з правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп. Відповідно до правила 6 для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації.

До товарної позиції 7304 УКТ ЗЕД належать труби, трубки і профілі порожнисті, безшовні, з чорних металів (крім чавунного литва). У межах цієї товарної позиції безшовні труби круглого поперечного перерізу із заліза або нелегованої сталі класифікуються у товарній підпозиції 7304 31 – холоднотягнуті або холоднокатані (холоднодеформовані), та у товарній підпозиції 7304 39 - інші.

Отже, визначальною характеристикою для розмежування заявленого позивачем коду 7304318090 та визначеного митним органом коду 7304398290 є спосіб виготовлення труб - холодне чи гаряче деформування.

Відповідно до частини першої статті 356 МК України взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних, зокрема, для класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. Частиною другою цієї статті передбачено, що взяття проб (зразків) товарів проводиться уповноваженими посадовими особами митного органу на підставі вмотивованого письмового рішення керівника цього митного органу або його заступника.

Згідно зі статтею 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 року у справі №260/1358/18 дійшов висновку, що експертне дослідження іншої установи, зроблене за заявою декларанта, може бути доказом визначальних характеристик товару для його класифікації згідно з УКТ ЗЕД нарівні з експертним дослідженням спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а оцінка таких досліджень здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України.

Колегія суддів зазначає, що між сторонами немає спору щодо права митного органу здійснювати контроль правильності класифікації товарів, проводити митний огляд, відбирати проби (зразки) товарів та звертатися до спеціалізованого підрозділу для проведення досліджень.

Спірним є питання, чи довів відповідач належними, допустимими та достатніми доказами, що ввезений позивачем товар є саме гарячедеформованими трубами, а не холоднодеформованими, як це заявлено в митній декларації та підтверджено товаросупровідними документами.

Матеріалами справи підтверджується, що всі документи, подані позивачем до митного оформлення (додаток до контракту, інвойс, пакувальний лист, сертифікат якості виробника, коносамент, CMR, повідомлення виробника від 08.12.2025, технологічна карта (схема) виробництва), узгоджено та послідовно містять відомості про холоднодеформований (холоднокатаний) спосіб виготовлення труб та їх відповідність ДСТУ 8939:2019.

Відповідачем доказів протилежного не надано ні суду першої, ані суду апеляційної інстанції, та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Висновок СЛЕД Держмитслужби від 02.01.2026 №1420003700-0001, покладений в основу оскаржуваного рішення, таких відомостей не спростовує. Як вбачається з матеріалів справи та пояснень самого відповідача, під час дослідження встановлено належність труб до безшовних, їх геометричні параметри та окремі елементи хімічного складу, тоді як вміст вуглецю не визначався через відсутність необхідного обладнання. При цьому, висновок не містить переконливого пояснення, яким саме методом встановлено спосіб виготовлення труб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рентгенофлюоресцентний аналіз призначений для встановлення хімічного складу матеріалу, а не технологічного способу виготовлення виробу, а візуальний (органолептичний) огляд поверхні труб має допоміжний характер і не може бути єдиною або достатньою підставою для категоричного висновку про гарячедеформований спосіб їх виготовлення, особливо за наявності документів виробника та експертного висновку, які свідчать про протилежне. Визначення способу виготовлення труб лише за геометричними параметрами та станом їх поверхні свідчить про неповноту проведеного дослідження.

Натомість висновок експерта від 02.03.2026 року №19-01-01/2026 ґрунтується на результатах структурно-фазового (металографічного) дослідження, тобто методу, який дає змогу встановити характер деформації металу, та узгоджується з товаросупровідними документами і повідомленням виробника. Висновок підготовлено для подання до суду відповідно до статті 104 КАС України, в ньому зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за статтею 384 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку. Доказів, які б спростовували висновки експерта або свідчили про неналежність проведеного металографічного дослідження, відповідачем суду апеляційної інстанції не надано.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що оскаржуване рішення в графі 5 «Обґрунтування класифікації товару» фактично містить лише перелік нормативно-правових актів, Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Пояснень до УКТ ЗЕД та документів, якими керувався митний орган, однак не містить індивідуального аналізу того, які саме визначальні характеристики товару встановлено, якими доказами вони підтверджуються, чому вони виключають застосування коду 7304318090 та з яких причин відхилено відомості виробника та інших документів, поданих позивачем.

Відтак, спірне рішення митного органу не відповідає критерію обґрунтованості, визначеному частиною другою статті 2 КАС України.

Також відповідач не довів дотримання гарантій процедури взяття проб (зразків) товарів, зокрема наявності вмотивованого письмового рішення керівника митного органу або його заступника, яке передувало відбору проб, як того вимагає частина друга статті 356 МК України.

Таким чином, відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності свого рішення, не довів наявності порушення позивачем правил класифікації товару, а отже і підстав для зміни заявленого коду товару 7304318090 на код 7304398290.

Відтак, з урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення Київської митниці щодо класифікації товарів від 06.01.2026 №26UA10000000007-КТ та наявність підстав для його скасування.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 139 КАС України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертиз.

Оскільки висновок експерта від 02.03.2026 року №19-01-01/2026 підготовлено для подання до суду, його враховано судом як доказ у справі, а витрати на його підготовку в сумі 100000,00 грн. підтверджено платіжними інструкціями від 27.01.2026 року №2799 та від 26.02.2026 року №2883, суд першої інстанції, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 22.11.2023 року у справі №712/4126/22, дійшов вірного висновку про стягнення таких витрат, а також судового збору у розмірі 3328,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, та незгоди з ними.

Згідно з частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в адміністративній справі №160/6888/26 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в адміністративній справі №160/6888/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко