Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №947/27201/26 — Київський районний суд м. Одеси

____________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/27201/26

Провадження № 2/947/6165/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 24.04.2025у розмірі 91059,20грн та судових витрат зі сплати судового збору у розмір 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 24.04.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладений Договір про надання кредиту № 527402-КС-002шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 12000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_1 .

Також, 29.04.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 527402-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 6 000,00 грн.

Також, 13.06.2025 між ТОВ «БІЗНЕСПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до кредитного договору шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди позивач надав відповідачу додатково кредит в сумі 12 000,00 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором № 527402КС-002 ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 14765,20 грн.

До моменту звернення позивача до суду, належним чином відповідач свої зобов`язання за Договором про надання кредиту не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за договором, яка станом на05.05.2026 складає 91 059,20 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 27 440,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 46 219,20 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 15 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 400,00грн.

З метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відзив на позов

Відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через систему «Електронний суд» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Скриль Ю.А.

Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 03.07.2026 № 2974181, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси 06.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до особистого електронного кабінету відповідача у підсистемі «Електронний суд», про що свідчить Довідка про доставку 08.07.2026 електронного документа, яка міститься в матеріалах справи.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов. Заяви та/або клопотання, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи у судовому засіданні без повідомлення сторін, також не надходили.

Позивач у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Також у позовній заяві позивач порушив питання про витребування доказів з банку.

Під час відкриття провадження у справі в ухвалі від 06.07.2026, суд залишив вказане питання без розгляду, оскільки клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ст.ст. 84, 183 ЦПК України або ст. 117 ЦПК України.

У подальшому позивач не скористався правом подання клопотання про витребування доказів в порядку ст.84 ЦПК України.

Інші заяви та клопотання від сторін та/або їх представників, у тому числі із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, до суду не надходили.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, без проведення судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені фактичні обставини справи

Установлено, що 24.04.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) №527402-КС-002шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 24.04.2025 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №527402-КС-002про надання кредиту.

ОСОБА_1 24.04.2025 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір №527402-КС-002про надання кредиту, на умовах визначених офертою, зокрема відповідно до п. 2.1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 12 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ«БІЗНЕС ПОЗИКА».

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_2 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4907, на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), який був введений/ відправлений відповідачем.

Позивач ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти в сумі12000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_4 , що підтверджується Підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».

Строк, на який надається Кредит: 16 тижнів (п. 2.3 Договору).

Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.4 Договору).

Комісія за видачу кредиту2400,00 грн та нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього Договору, якою Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього Договору є відсутньою. Тарифи за цим Договором є незмінними впродовж дії Договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього Договору, який Сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою (п. 2.5 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Додаткова угода між сторонами не укладалась.

Відповідно до умов пунктів 2.7 - п.2.11 Договору, загальний розмір наданого Кредиту: 12 000,00 грн.

Строк дії Договору та дата повернення кредиту: 14.08.2025.

Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 24 430,59грн.

Загальні витрати за Кредитом: 12 430,59грн.

Денна процентна ставка становить 0,92% (п. 2.12 Договору).

Вказаний пункт Договору також містить застереження, зокрема обчислення загальних витрат за Кредитом, денної процентно їставки, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості наданого Кредиту є репрезентативними та базуються на обраних Позичальником умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п.2.15. Договору, мета (цілі) отримання Кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей Кредит є споживчим кредитом.

У подальшому, 29.04.2025, між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 527402-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає відповідачу додатково кредит в сумі 6 000,00 грн.

Також, 13.06.2025 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №2 до кредитного договору, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає відповідачу додатково кредит в сумі 12 000,00 грн.

Також Додатковою угодою № 2 сторони домовились, що строк кредитування продовжується на 106 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить 219 днів.

Таким чином строк кредитування продовжений до 28.11.2025.

Перерахування коштів за додатковими угодами на загальну суму 18000,00 грн підтверджується Підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід».

Станом на 05.05.2026 складає 91 059,20 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 27 440,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 46 219,20 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 15 000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 400,00грн.

Дослідженням розрахунку заборгованості встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось за період з 24.04.2025по 28.11.2025 за процентною ставкою 1. Отже відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування та у розмірі, передбаченому умовами Договору, які відповідають положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Водночас матеріали справи не містять доказів, а стороною відповідача не надано, на підтвердження належного виконання кредитного договору відповідачем, а отже розмір заборгованості за вказаним договором стороною відповідача не спростований, кредит у повному обсязі не повернутий, відсотки не сплачені.

Мотиви суду

Отже дані спірні правовідносини виникли з кредитного договору і позивач доводить в суді, що має місце неналежне виконання зобов`язань боржником.

Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень статті 527 ЦКУкраїни, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом,не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень частини 1 статті 629 ЦК України,договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно положень статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до положень статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1050 ЦК України, визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням встановлених обставин справи, оцінки наданих суду доказів з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності, суд дійшов висновку про доведеність позивачем позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором №510350-КС-001про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 24.04.2025у розмірі 27 440,00 грн (за тілом кредиту).

Користування кредитом - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Припис абзацу другого ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків ВП ВС також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.

ВП ВС у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати.

Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання.

Строк кредитування за Договором про надання кредиту від 24.04.2025 №527402-КС-002становить 16 тижнів, починаючи за 24.04.2025.

Додатковою угодою № 2 до цього договору строк кредитування продовжений на 219 днів, тобто до 28.11.2025.

З оцінки дослідженого розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку, що нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось у період з 24.04.2025 по 28.11.2025, тобто в межах узгодженого між сторонами строку кредитування.

Отже суд виснував про доведеність позивачем правомірності нарахування в межах строку кредитування процентів за користування кредиту, та їх розміру - 46 219,20 грн, який підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення заборгованості комісії у розмірі 2400,00 грн

Суд звертає увагу, що законодавство, яке регулює порядок укладення договорів споживчого кредитування в Україні, зазнало змін у 2017 році з прийняттям Закону України «Про споживче кредитування». До цього часу судова практика у питанні можливості встановлення кредитором комісії в кредитному договорі захищала боржника як слабку сторону в кредитних правовідносинах. Однак з прийняттям в 2017 році Закону України «Про споживче кредитування» змінилася і судова практика. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Пунктом 2.5 Договору передбачена комісія за видачу кредиту у розмірі 2400,00 грн.

Доказів сплати відповідачем комісії за видачу кредиту матеріали справи не містять.

Отже, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача розмір комісії за надання кредиту - 2400,00 грн, яка передбачена умовами Договору.

Щодо стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 15 000,00 грн

Суд наголошує, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Суд, з урахуванням вказаних норм, ураховуючи, що кредитний договір укладений під час дії воєнного стану (24.04.2025), дійшов висновку, про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України процентами у розмірі 15 000,00 грн.

У цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.81 ЦПК України,кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, оцінки наданих суду доказів з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом зменшення розміру заборгованості, про стягнення якої заявляє позивач, на суму нарахованих відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 15 000,00 грн.

Таким чином стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 76059,20 грн (розрахунок: 91059,20 грн - 15 000 грн).

Отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 527402-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 24.04.2025 у розмірі 76 05,20 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 27 440,00 грн, заборгованість по процентах - 46 219,20 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту - 2400,00 грн.

Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, ураховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 83,53% (розрахунок: 76 059,2 х 100 / 91059,2), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 223,90грн (2662,4 х 83,53%) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 141, 223, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором №527402-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма)від 24.04.2025у розмірі76 059 (сімдесят шість тисяч п`ятдесят дев`ять) гривень 20 копійок, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 27 440,00 грн, заборгованість по процентах - 46 219,20 грн, заборгованість за комісією за видачу кредиту - 2400,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 223(дві тисячі двісті двадцять три) гривні 90 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду підписане 13.10.2026.

Суддя Ю. А. Скриль