Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №160/3695/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/3695/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року (суддя А. Ю. Рищенко)

у справі № 160/3695/25

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації від 09.12.2024 №3823 про відмову у призначенні державної соціальної допомоги інваліду з дитинства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2015 по 14.12.2023;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , заборгованість з державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за особу, яка визнана недієздатною, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.01.2015 по 14.12.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації від 09.12.2024 №3823 протиправно всупереч законодавства відмовлено позивачу у призначенні державної соціальної допомоги інваліду з дитинства ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 по 14.12.2023.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи. Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання. До заяви про призначення державної соціальної допомоги повинні бути додані документи про вік особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю, а також довідка медико-соціальної експертизи або медичний висновок, видані у встановленому порядку. При зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Суд з`ясував, що рішенням №51238-47143561-2024-1 від 09.01.2024 ОСОБА_1 як опікуну ОСОБА_2 призначено допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю з 14.12.2023. Поряд з цим, за період з 01.01.2015 по 14.12.2023 ОСОБА_2 державної соціальної допомоги не отримував, відповідачем означене не спростовано. ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства І групи безстроково, а тому має гарантоване право на державну соціальну допомогу як особа з інвалідністю з дитинства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Скаржник вказує, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що з 1 липня 2025 року функції з призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та діям з інвалідністю передано до Пенсійного фонду України шляхом зміни норм права.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач є рідним батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 листопада 1998 року у справі №2-1764-98г, був визнаний недієздатним.

Випискою з акту огляду до ВТЄК №031384 визначено, що ОСОБА_2 встановлена перша група інвалідності з дитинства безстроково з 29 січня 1988 року.

Випискою із акта огляду МСЕК №061975, з датою огляду від 29 січня 2011 року, ОСОБА_2 підтверджена 1 група інвалідності, безстроково без дати чергового перегляду.

Опікуном недієздатного ОСОБА_2 визнаний його рідний брат, інший син позивача.

За період з 01.01.2007 по 31.12.2014 ОСОБА_3 отримував державну соціальну допомогу на свого утриманця - брата ОСОБА_2 інваліда з дитинства 1 групи підгрупи А.

3 01.01.2015 по 14.12.2023 виплата допомоги особі з інвалідністю – ОСОБА_2 не виплачувалась.

11.12.2023 на ім`я ОСОБА_2 видана довідка до акту огляду МСЕК, де встановлена йому перша група інвалідності «Б» з дитинства з 11 грудня 2023 року безстроково та зазначено, що за станом здоров`я не може виконувати ніякі види праці, потребує постійного стороннього догляду, нагляду.

26.01.2024 позивач отримав повідомлення Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації про надання державної допомоги сім`ям з дітьми (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства) на недієздатного ОСОБА_2 , в якій був визначений розмір цієї допомоги: з 14.12.2023 по 31.12.2023 - 4 186,00 грн; з 01.01.2024 по 30.01.2024 року - 4 722,00 грн.

Листом Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації від 08.11.2024 №543/2 на звернення позивача від 10.10.2024 №142-ШЕ щодо перерахунку пенсії з виплатою її заборгованості підтверджено, що ОСОБА_3 отримував державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства 1 групи підгрупи А на свого утриманця - ОСОБА_2 з 01.01.2007 по 31.12.2014.

Водночас, у цьому листі повідомлено, що позивач разом із своїм сином, інвалідом 1 групи підгрупи А, проживає на території Могилівської громади з 2000 року, а оскільки за призначенням вищезазначеної допомоги звернувся лише в 2023 році, то у разі надання документів, що б підтверджували неможливість звернення за допомогою за період з 2014 по 14.12.2023 питання щодо призначення допомоги буде розглянуто.

Позивач підготовивши підтверджуючі документи, направив їх разом з заявою на адресу відповідача 27.11.2024.

Листом Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації від 09.12.2024 №3823 на заяву позивача, що зареєстрована 04.12.2024 за №2196, повідомлено, що шляхом електронної взаємодії з Комунальним закладом «Центр соціальної допомоги та підтримки» Дніпропетровської обласної ради за наявною інформацією в базі даних державного підприємства «Інформаційно - обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» спеціалістами управління з`ясовано, що ОСОБА_3 , який є рідним братом ОСОБА_2 , отримував допомогу на підопічного з 01.01.2007 по 31.12.2014 за місцем реєстрації в м. Донецьк, хоча фактично догляд за останнім не здійснював. Ані спростування, ані підтвердження факту виплати або не виплати допомоги особі з інвалідністю з дитинства за період з 01.01.2015 по 14.12.2023 управлінням не отримано. З огляду на що у призначенні державної соціальної допомоги інваліду з дитинства ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 по 14.12.2023 відмовлено.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 16.11.2000 № 2109-III «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (далі Закон №2109-ІІІ станом на час спірних правовідносин) відповідно до Конституції України гарантує особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.

Згідно ст.1 Закону №2109-III право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства і діти з інвалідністю віком до 18 років.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

Відповідно до ст.4 Закону №2109-III державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

Згідно ст.8 та 9 Закону №2109-III заява про призначення державної соціальної допомоги подається особою з інвалідністю з дитинства до управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання.

Заява про призначення державної соціальної допомоги особі з інвалідністю I чи II групи, яку визнано недієздатною, а також на дитину з інвалідністю подається одним із батьків, усиновителем, опікуном або піклувальником за місцем свого проживання.

Державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства або на дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається місцевою державною адміністрацією.

Заява про призначення державної соціальної допомоги розглядається місцевою державною адміністрацією не пізніше 10 днів після надходження заяви з усіма необхідними документами.

Відповідно до ст.10 Закону №2109-III державна соціальна допомога виплачується державними підприємствами і об`єднаннями зв`язку за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або батьків, усиновителів, яким призначена допомога на дітей з інвалідністю. Опікуну або піклувальнику державна соціальна допомога виплачується за місцем їх проживання.

Виплата державної соціальної допомоги провадиться щомісячно за поточний місяць у встановлені місцевою державною адміністрацією строки.

Згідно ст.14 Закону №2109-III при зміні одержувачем державної соціальної допомоги місця проживання виплата цієї допомоги продовжується відповідною місцевою державною адміністрацією за новим місцем проживання. Виплата державної соціальної допомоги продовжується з того часу, з якого вона була припинена за попереднім місцем проживання.

Як правильно з`ясував суд першої інстанції, у період з 01.01.2007 по 31.12.2014 ОСОБА_3 , як опікун ОСОБА_2 , отримував допомогу на підопічного за місцем реєстрації в м. Донецьк. За період з 01.01.2015 по 14.12.2023 ОСОБА_2 державної соціальної допомоги не отримував. Водночас, ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства І групи безстроково, а допомога згідно Закону №2109-III призначається на весь час інвалідності.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи приписи Закону №2109-III, наявні є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішенням відповідача від 09.12.2024 №3823, яким відмовлено у призначенні допомоги інваліду з дитинства ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 по 14.12.2023.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що в спірному випадку заява позивача розглянута Управлінням соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації і саме цей орган прийняв рішення від 09.12.2024 №3823.

Також, згідно ст.10 Закону №2109-ІІІ у спірних правовідносинах за період з 01.01.2015 по 14.12.2023 саме на Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації покладається призначення державної соціальної допомоги.

Відтак, суд першої інстанції правильно вказав про наявність підстав зобов`язати саме Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату позивачу заборгованості з державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю за особу, яка визнана недієздатною, ОСОБА_2 , за період з 01.01.2015 по 14.12.2023.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність визначених ст.317 КАС України підстав для та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2025 року у справі № 160/3695/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров