Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №947/22897/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/22897/26

Провадження № 2/947/5503/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026

Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В. розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі за текстом АТ «ПУМБ») звернулося до суду з позовом до Першиної про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2022 АТ «ПУМБ» та Першоною уклали кредитний договір № 1002094119201 (далі за текстом Договір). Відповідно до умов Договору позивач зобов`язується надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язується в поряду та на умовах, що визначені Договором, повертати кредит.

Позивач вказав, що виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами у сумі 15000 грн.

Також зазначив, що 22.08.2022 АТ «ПУМБ» та Першоною уклали кредитний договір № 2002103172101, за яким вона отримала кредит у сумі 7000 грн.

Однак відповідач належним чином покладені на нього зобов`язання не виконала, порушивши умови Договорів і має прострочену заборгованість, яка станом на 19.03.2026 складає:

за Договором № 1002094119201 – 18641,52 грн., з яких: заборгованість за кредитом 10314,52 грн.; заборгованість за відсотками 2 грн., комісією – 8325 грн.;

за Договором № 2002103172101 – 10355,96 грн., з яких: заборгованість за кредитом 5956,79 грн.; заборгованість за процентами – 4399,17 грн., які просив стягнути судовим рішенням, та судові витрати.

Представник позивача просив розглядати справу у його відсутність.

Відповідач відзиву не надав, до суду повернулося поштове повідомлення з відміткою «адресат відсутній», що за правилами ст.128ч.8 ЦПК України вважається належним повідомленням.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків,зокрема,є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з укладенням та виконанням кредитного договору та регулюються главою 71 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Суд встановив, що 14.02.2022 АТ «ПУМБ» та Першоною уклали кредитний договір № 1002094119201 (далі за текстом Договір). Відповідно до умов Договору позивач зобов`язується надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язується в поряду та на умовах, що визначені Договором, повертати кредит.

Позивач вказав, що виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами у сумі 15000 грн.

Також зазначив, що 22.08.2022 АТ «ПУМБ» та Першоною уклали кредитний договір № 2002103172101, за яким вона отримала кредит у сумі 7000 грн.

Отже суд доходить висновку, що укладений між сторонами договір відповідав дійсній волі відповідача, оскільки останній висловив свою волю на укладення цього договору шляхом підписання заяв №1002094119201 та №2002103172101на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 674/461/16-ц, у якій зазначено, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує намір та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або уповноваженими особами.

Факт отримання кредитних коштів стороною відповідача не спростований.

Отже, заборгованість відповідачки станом на 19.03.2026 складає:

за Договором № 1002094119201 – 10316,52 грн., з яких: заборгованість за кредитом 10314,52 грн.; заборгованість за відсотками 2 грн.;

за Договором № 2002103172101 – 10355,96 грн., з яких: заборгованість за кредитом 5956,79 грн.; заборгованість за процентами – 4399,17 грн.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому відповідно доч.1ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.

З виписки розрахунку заборгованості відповідача за період з 10.08.2018 до 10.08.2023 вбачається, що відповідач використовував надані йому позивачем кредитні кошти та частково сплачував заборгованість за Договором.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відтак прострочення відповідачем щомісячного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором свідчить про те, що позикодавець вправі вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відповідних процентів.

З урахуванням викладених обставин суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь АТ «ПУМБ» заборгованості за вказаними кредитними договорами у сумі 10316,52 грн. та 10355,96 грн, відповідно.

Щодо стягнення комісії 8325 грн. за Договором №1002094119201 суд зазначає наступне.

Пунктом 2.2 Договору (заяви) передбачено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості: 2.22 %.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

В кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена щомісячна комісія, також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», в зв`язку з цим підстав стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії за обслуговування кредитної заборгованості на суму 8325 грн. не має, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (71,9%).

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 258, 259, 263-265,280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1002094119201 від 14.02.2022 у сумі 10316,52 грн.; за кредитним договором №2002103172101 від 22.08.2022 у сумі 10355,96 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1626,66 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Я. В. Бескровний