Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №947/9451/25 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/9451/25

Провадження № 2/947/212/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Луняченка В.О.,

за участю : секретарів судового засідання Макаренко Г.В., Жекової А.О.

представника позивача адвоката Аверіної В.В.

представників відповідача Волкова В.І. - Мартиненко А.В., Кравець Р.Ю.

представника ДО «УКРНОІВІ» - Фінагіна В.Б.

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», за участі третіх осіб: Приватного підприємства «Дольче-Віта», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» , про припинення дії свідоцтва на знаки для товарів та послуг і зобов`язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад вимог і заперечень (аргументів) учасників справи

Позивач вимагає припинити дію свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.01.2019 року на знак для товарів і послуг «РОЛЛІНІ», власником якого є ОСОБА_1 , у зв`язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, після подання заявки 24.04.2017 № m201709085; зобов`язати ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про припинення дії свідоцтва України НОМЕР_1 від 25.01.2019 на знак для товарів і послуг « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»; припинити дію свідоцтва України № НОМЕР_2 від 22.03.2023 року на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », власником якого є ОСОБА_1 , у зв`язку з перетворенням торговельної марки в позначення, що стало загальновживаним, як позначення товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, після подання заявки 15.04.2021 року № m 202108892; зобов`язати ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки про припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 від 22.03.2023 року на торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Порушенням прав позивача , за змістом позовної заяви та пояснень представника позивача у судових засіданнях, зазначені намір позивача використовувати у своєї господарської діяльності позначення «РОЛЛІНІ», «РОЛЛИНИ» та/чи «роліні», які є загальновживаними для позначення товарів певного виду, але внаслідок наявної державної реєстрації вказаних позначок, у вигляді торгівельної марки, за позивачем, унеможливлено вільне використання вказаного позначення товарів, що позивач вважає порушенням права на свободу підприємницької діяльності, захищеної Конституцією України та Господарським кодексом України.

Правовими обґрунтуваннями зазначені критерії загальновживаності позначень відповідно до п. 10.2.2. Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 07.04.2014 №91 а також підстави припинення свідоцтва правової охорони торговельній марки внаслідок перетворення торговельної марки в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів певного виду після дати подання заявки, згідно п.3 статті 18 Закону України « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Відповідач ОСОБА_1 заперечує проти задоволення позову у повному обсязі, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами та представники відповідача , у заявах по суті справи та поясненнях під час розгляду справи, наполягають на тому що не надано жодних доказів того що знаки «РОЛЛІНІ» та «РОЛЛИНИ» стали загальновживаними а не є відомими саме внаслідок комерційної діяльності самого ОСОБА_1 та афілійованих з ним суб`єктів підприємницької діяльності, не обґрунтовано і термін з якого позивач вважає перетворення торгівельної марки в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів 30 міжнародної кваліфікації товарів, не визначено позивачем чому заявлені вимоги про скасування реєстрації всієї торгівельної марки на різний перелік товарів визначених у свідоцтві хоча наводяться ознаки лише одного з товарів у вигляді виробів з тіста філо з начинкою а також зазначено що позивачем не доведено самого факту наявного порушення його прав або їх не визнання та не вірно визначено правове обґрунтування заявлених позовних вимог що унеможливлює визначення як самого факту порушення права , яке може бути захищено у обраний позивачем спосіб так і визначення що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним способи захисту. Крім того представники відповідача звертають увагу суду що позивачем не були оскаржені дії Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (скорочене УКРНОІВІ) щодо реєстрації даної торгівельної марки.

Також представники відповідача зазначають про неналежність та недопустимість прийняття в якості доказу експертного висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс», та просять при винесенні рішення суду винести відносно експерта окрему ухвалу.

Представник відповідача УКРНОІВІ не визнає заявлених вимог та наполягає на тому що після внесення 29.12.2024 змін до п.3 ст. 18 Закону України « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» підставами припинення дії свідоцтва визначено перетворення торгівельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг не після дати подання заявки, як заявлено позивачем, а після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва а тому жодних порушень прав позивача з боку саме ДО «УКРНОІВІ», який здійснило реєстрацію свідоцтва, не могло бути виходячи з положень закону, так як знаки були зареєстровані законно і правомірність дій організації не оскаржувались у судовому порядку, а тому організація не є і не може бути співвідповідачем за основними вимогами, пов`язаними із захистом прав позивача і нести солідарну відповідальність по стягненню витрат понесених позивачем. Також представник відповідача вважає недоведеними належними та допустимими доказами і факт перетворення торгівельної марки у загальновживані позначення для товарів певного виду після дат публікації відомостей про видачу свідоцтв.

Представником третій особи , яка приймає участь у справі на боці позивача, Приватне підприємство «Дольче-Віта» надала пояснення, в якому фактично підтримала позицію позивача із зазначенням що при розгляді їх власної заявки про реєстрацію торгівельної марки « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та « ІНФОРМАЦІЯ_1 » УКРНОІВІ фактично зазначило що термін «ролліні» це загальновідоме позначення випічки у формі рулету з тонкого витяжного тіста філо, що містить різноманітну начинку, в той час як позначення «LEVADA» виконує функцію розрізнення даного виробу від виробів інших учасників ринку для товарів певного виду, яким є «ролліні», в той час як розповсюдження позначення «ролліні» до інших товарів кл.30 може вводити споживача в оману, чого, на думку представника третій особи, б не могло бути, якби позначення «ролліні» було просто торговельною маркою (як стверджує Відповідач-1) і не стало загальновживаним як позначення певних товарів Кл.30 МКТП, а саме: випічки у формі рулету з тонкого витяжного тіста філо.

2. Процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Одеси 12.03.2025 року та оплачена судовим збором у загальному розмірі 12 112,00 грн., у вигляді оплати разом із поданням позову 1 211,00 грн. ( т.1 а/с 1) та додатково 10 901,00 грн ( т. 1 , а/с 105).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Одеси від 12.03.2025 року головуючим у справі визначено суддю Луняченко В.О.

Ухвалою від 21.03.2025 року відкрито провадження у даної цивільної праві за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 21.04.2025 рок.

В системі «Електронний суду» 27.03.2025 року сформовано відзив із додатками представника відповідача Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» Фінагіної В.Б.

Також 09.04.2025 року у системі «Електронний суд» сформовано відзив із додатками представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кравець Р.Ю.

Вказані відзиві із додатками прийняти судом у підготовчому засіданні 21.04.2025, яке було проведено за участю представника позивача, а у підготовчому засіданні об`явлена перерва за клопотанням представників відповідача.

За клопотанням представника позивача судом 10.06.2025 в якості третій сторони , яка не заявляє власних вимог, залучено Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД».

Також до суду 10.06.2025 представником позивача подано клопотання про доручення в якості доказів висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».

Під час підготовчого засідання у звязку із відсутністю клопотання про поновлення строків на подання доказів вказані докази були повернуті представнику позивача.

Представником позивача , шляхом формування в системі «Електронний суд» 20.08.2025 подано клопотання про поновлення строку на подання доказів та повторно подані для залучення в якості доказів висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».

Ухвалою суду від 26 серпня 2025 року було відмовлено у задоволення клопотання про поновлення процесуальних строків на подання доказів, у вигляді висновку експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичного звіту , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».

Постановою від 27.11.2025 Одеськім апеляційним судом скасована ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2025 року а цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», за участі третіх осіб: Приватного підприємства «Дольче-Віта» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» про припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг і на торгівельну марку та зобов`язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу про відмову у поновлені строку апеляційний суд зазначив що предметом позову у даній справі є припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг і на торгівельну марку та зобов`язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України, а відтак, позовні вимоги пов`язані із необхідністю встановлення, під час розгляду справи, факту перетворення назви торгівельної марки у загальновживані позначення, у зв`язку із чим відмова судом у поновленні відповідного процесуального строку та неприйняття вказаних доказів має ознаки надмірного формалізму, який приведе до неповноти з`ясування всіх обставин, що мають суттєве значення для вирішення справи, та фактично буде заважати сприянню правової визначеності і належному здійсненню правосуддя.

Ухвалою суду від 19.03.2026 було поновлено процесуальний строк та прийняти в якості доказів висновок експерта Юдіної Г,О. №2/ТМ/2024 від 26.12.2025 а також аналітичний звіт , який складений 21.03.2025 ТОВ « Градус Рісеч Плюс».

03.03.2026 , через систему «Електронний суд» , представником третій особи Приватного підприємства « Дольче–Віта» Притулою В.І. подано клопотання про поновлення процесуальних строків на подання доказів та залучення в якості доказів: копії попереднього висновку експертизи Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ)» № 228644/ЗМ/25 від 03.09.2025 року; копії попереднього висновку експертизи Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ)» № 228634/ЗМ/25 від 03.09.2025 року; копії повідомлення Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ)» № 18108/ЗС/25 від 20.08.2025 року; копії рішення УКРНОІВІ № 312050/ЗМ/25 від 20.11.2025 року; копії рішення УКРНОІВІ № 312048/ЗМ/25 від 20.11.2025 року.

Суд, ухвалою від 14 квітня 2026 року прийняти клопотання , подане представником ПП « Дольче-Віта» Притулою В.І. в якості заяви по суті справи – пояснень третій особи, та залучив в якості доказів по цивільної справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» до ОСОБА_1 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», за участю третіх осіб Приватного підприємства «Дольче-Віта» і Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД», про припинення дії свідоцтв на знак для товарів та послуг і на торгівельну марку та зобов`язання внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України копію попереднього висновку експертизи УКРНОІВІ» № 228644/ЗМ/25 від 03.09.2025 року; копію попереднього висновку експертизи Державної організації УКРНОІВІ » № 228634/ЗМ/25 від 03.09.2025 року; копію повідомлення Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ)» № 18108/ЗС/25 від 20.08.2025 року; копію рішення УКРНОІВІ № 312050/ЗМ/25 від 20.11.2025 року; копію рішення УКРНОІВІ № 312048/ЗМ/25 від 20.11.2025 року.

Ухвалою суду від 14.04.2026 закрито підготовче провадження із призначенням справи до розгляду по суті.

3. Фактичні обставини, встановлені судом

Як встановлено у судовому засіданні громадянин України ОСОБА_1 є власником зареєстрованої в Україні торговельної марки у формі словесного позначення «РОЛЛІНІ» на підставі свідоцтва України па знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 від 25.01.2019 року. Згідно бібліографічних даних свідоцтва порядковий номер реєстрації 253211, дата реєстрації 25.01.2019 , дата публікації відомостей про видачу свідоцтва 25.01.2019, бюл.№2, номер заявки на отримання свідоцтва: НОМЕР_3 , дата подання заявки 24.04.2017, класифікація30: борошняні кондитерські вироби; булки; бурріто; вареники (вироби з тіста з начинкою); вироби з тіста на основі борошна; вироби з тіста філо з начинкою; макаруни ( кондитерські вироби); млинці; пельмені ( вироби з тіста з м`ясною начинкою); пироги; пироги з м`ясом; піци; пудинги; тісто; тісто на кондитерські вироби; французький пиріг з паштетом ; цзяоцзи ( вироби з тіста з начинкою).

Торговельна марка є словесною та складається з одного горизонтально орієнтованого словесного елемента «РОЛЛІНІ», виконаного великими літерами кирилиці чорного кольору української абетки, стандартним шрифтом, без засічок, та зображення виконане на білому тлі.

Крім того ОСОБА_1 є також власником зареєстрованої в Україні торговельної марки у формі словесного позначення «РОЛЛИНИ» на підставі свідоцтва України на торговельну марку № 330326 від 22.03.2023 року.

Згідно бібліографічних даних свідоцтва порядковий номер реєстрації 330326, дата реєстрації 22.03.2023, дата публікації відомостей про видачу свідоцтва: 22.03.2023, бюл.№12, номер заявки на отримання свідоцтва: m202108892, дата подання заявки 15.04.2021, дата публікації відомостей про заявку та номер бюлетня: 30.04.2021, бюл.18, класифікація 30: булки; булочки з листового тіста з шоколадною начинкою; шоколатіні; булочки здобні; вироби з тіста на основі борошна; кіши (пироги); круасани; локричні кондитерські вироби; локшина; локшина удон ( локшина з пшеничного борошна); макарони; макаронні вироби; мигдалеві кондитерські вироби; млинці; млинці з кімчі; млинці солоні; палички локричні ( кондитерські вироби); пельмені; петіфури; пироги; пироги з листкового тіста з паштетами; пироги з м`ясом; пікалілі; піци; профітролі; пряники; пудинги; равіолі; сандвічі; сандвічі з сосискою; солодові бісквіти; спрінг-роли; тісто; тісто бездріжджове на торти і тістечка; тісто на торти і тістечка; тісто на кондитерські вироби; хлібобулочні вироби; чизбургери ( сандвічі).

Торговельна марка є словесною та складається з одного горизонтально орієнтованого словесного елемента «РОЛЛИНИ», виконаного великими літерами кирилиці чорного кольору української абетки, стандартним шрифтом, без засічок, та зображення виконане на білому тлі.

Між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕВАДА» та ПП «Дольче Віта» 09 січня 2024 було укладено Договір № 2020-1, відповідно до якого ПП «Дольче Віта», в тому числі, зобов`язалась передати у виключне користування ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕВАДА» торговельні марки «LEVADA РОЛЛІНІ» та «LEVADA РОЛІНІ» після їх державної реєстрації.

На виконання вказаного договору ПП «Дольче Віта» були подані заявки №№ m202405381 та m202405388 на реєстрацію торговельних марок «LEVADA РОЛЛІНІ» та «LEVADA РОЛІНІ» в 30 класі МКТП, а саме для наступних товарів: булки; булочки з листкового тіста з шоколадною начинкою; булочки здобні; випічка датська; вироби з тіста на основі борошна; вироби кондитерські; вироби кондитерські з цукру; мигдалеві кондитерські вироби; пироги; пироги з листкового тіста з паштетами; пироги з м`ясом; хлібобулочні вироби.

У вересні 2025 року ПП «Дольче-Віта» отримала попередній висновок експертизи Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ)» № 228644/ЗМ/25 від 03.09.2025 року та попередній висновок експертизи Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ)» № 228634/ЗМ/25 від 03.09.2025 року.

Відповідно до вказаних висновків:

«Заявлені позначення не відповідають умовам надання правової охорони, які встановлені пунктом 1 статті 5 Закону і зазначені у розділі ІІ Правил, для частини заявлених товарів і/або послуг, оскільки: може ввести в оману щодо товарів 30 класу, які не відповідають визначенню «ролліні», наявному у його складі (абзац п`ятий пункту 2 статті 6 Закону; пункт 2 глави 2 розділу ІІ Правил).

«Ролліні - це ніжна та делікатна випічка у формі рулету з тонкого витяжного тіста філо, що містить різноманітну начинку, зокрема солодкі, солоні чи овочеві варіанти. Ця універсальна страва підходить для сніданку, перекусу, доповнення до обіду чи вечері, а також зручна для пікніків, оскільки її можна їсти в гарячому або холодному вигляді».

Таким чином на думку УКРНОІВІ частина заявлених товарів для використання ТМ не відповідає умовах надання правової охорони, оскільки може вводити споживача в оману, оскільки на думку органу, «ролліні» це родове позначення випічки у формі рулету з тонкого витяжного тіста філо, а отже перелік товарів для використання ТМ має бути відкореговано заявником.

У відповідь на вказані попередні висновки, заявником (ПП «Дольче-Віта») була надана відповідь, якою заявник заявив, що вважає необхідним відкоригувати Перелік товарів та (або) послуг, які класифіковані згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг заявки про державну реєстрацію торговельної марки № m202405381 від 15.03.2024 та m202405388, виклавши його в наступній редакції:

«Перелік товарів та (або) послуг, які класифіковані згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг Кл.30: вироби з тіста на основі борошна; пироги; пироги з листкового тіста з паштетами; пироги з м`ясом; хлібобулочні вироби».

Після внесення вищевказаних корегувань УКРНОІВІ було прийнято рішення № 312050/ЗМ/25 від 20.11.2025 року, яким ухвалено рішення про реєстрацію торговельної марки за заявкою m202405388 від 15.03.2024 року (ТМ «РОЛІНІ LEVADA») для всіх зазначених товарів і/або послуг, а також прийнято рішення № 312048/ЗМ/25 від 20.11.2025 року, яким ухвалено рішення про реєстрацію торговельної марки за заявкою № m202405381 від 15.03.2024 року (ТМ «РОЛЛІНІ LEVADA») для всіх зазначених товарів і/або послуг.

Також ПП «Дольче-Віта» 13.05.2025 року було подано на реєстрацію промисловий зразок за заявкою s202500358 у вигляді об`ємного тіла, виконаного у вигляді двох завернутих у трубочку пластів тіста, що щільно прилягають одна до одної, середина яких може бути заповнена різноманітною начинкою під назвою «Готовий пекарський виріб «Ролліні».

20.08.2025 року УКРНОІВІ направило ПП «Дольче-Віта» повідомлення № 18108/ЗС/25, в якому зазначило, що ПП «Дольче Віта» слід відкоригувати назву промислового зразка, наприклад, на "Пекарський виріб" або “Роліні“.

ПП «Дольче Віта» були внесені відповідні коригування і змінено назву промислового зразка на «Ролліні», після чого УКРНОІВІ 13.11.2025 року прийнято рішення про реєстрацію промислового зразку «Ролліні» (Дата публікації відомостей про видачу свідоцтва та номер бюлетеня: 12.11.2025, бюл. № 46/2025)» .

29.07.2024 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕВАДА» отримало лист від ТОВ «ЮГФУД» та ОСОБА_1 , в інтересах яких діяв адвокат АО «Кравець і Партнери» Кравець Р.Ю., № 672 від 15 липня 2024 року, в якому вони вимагали припинити виготовлення, зберігання, реалізацію напівфабрикатів борошняних кулінарних виробів під позначенням «РОЛЛІНІ» та з використанням зовнішнього вигляду виробу, визначеного промисловим зразком. Також вони вимагали протягом 1-го місяця з дня отримання даної вимоги вилучити вказану продукцію з магазинів роздрібної торгівлі, великих торговельних мереж та складів.

Листом № 580 від 07.08.2024 року ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА» відмовила адвокату Кравцю Р.Ю. у наданні відповіді у зв`язку з тим, що адвокат Кравець Р.Ю. не надав доказів надання правової допомоги ОСОБА_1 .

Також 24.07.2024 року ПП «ДОЛЬЧЕ ВІТА» отримало лист від ТОВ «ЮГФУД» та ОСОБА_1 , в інтересах яких діяв адвокат АО «Кравець і Партнери» Кравець Р.Ю.. № 632 від 15 липня 2024 року, в якому вони вимагали припинити виготовлення, зберігання, реалізацію напівфабрикатів борошняних кулінарних виробів під позначенням «РОЛЛІНІ» та з використанням зовнішнього вигляду виробу, визначеного промисловим зразком, а також протягом 1-го місяця з дня отримання даної вимоги вилучити вказану продукцію з магазинів роздрібної торгівлі, великих торговельних мереж та складів.

Листом № 8/09 від 09.08.2024 року ПП «ДОЛЬЧЕ ВІТА» відмовило адвокату Кравцю Р.Ю. у наданні відповіді у зв`язку із тим що адвокат Кравець Р.Ю. не надав доказів надання правової допомоги Волкову В.І.

28.08.2024 року ПП «ДОЛЬЧЕ ВІТА» повторно отримало лист від ОСОБА_1 , в інтересах яких діяв адвокат АС) «Кравець і Партнери» Кравець Р.Ю., № 754 від 19 серпня 2024 року, в якому Відповідач-1 та його адвокат вимагали протягом 1-го тижня припинити виготовлення, зберігання реалізацію напівфабрикатів борошняних кулінарних виробів під позначенням «РОЛЛІН1» та з використанням зовнішнього вигляду виробу, визначеної промисловим зразком, а також протягом 1-і-о місяця з дня отримання даної вимоги вилучити вказану продукцію з магазинів роздрібної торгівлі, великих торговельних мереж і а складів.

Листом вих. №24/09/2024-1 від 24.09.2024р. ПП «ДОЛЬЧЕ ВІТА» відмовило Відповідачу-1 у задоволені його вимог, оскільки ІІП «ДОЛЬЧЕ ВІТА» не вчиняються жодні дії. що якимось чином порушують права та інтереси ОСОБА_1 (зокрема, це стосується і об`єктів прав інтелектуальної власності), а отже задовольнити вимоги, що містяться у вищевказаному листі-вимозі, Третя особа не вбачає можливим.

Розпорядженням Державного уповноваженого Антимонопольного комітету України № 02/324-р від 15 листопада 2024 року відмовлено у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 та ТОВ «ЮГФУД» про наявність у діях ПП « ДОЛЬЧЕ-ВІТА» та ТОВ « Торговий дім Левада» ознак порушення, передбаченого ст. 4 Закону України « Про захист від недобросовісної конкуренції» у вигляді неправомірного використання торгівельної марки «РОЛЛІНІ» та промислового зразка , у зв`язку із невиявленням ознак порушення , з підстав того що позначення «РОЛЛІНІ» як ТОВ « Торговий дім Левада» так і ПП « ДОЛЬЧЕ-ВІТА» не використовують, факт подання заявок на реєстрацію торговельних марок не є порушенням а зовнішній вигляд виробу не є його позначенням.

4. Норми права , якими врегульовані спірні правовідносини та визначення судом предмету спору

Цивільний процесуальний кодекс України ( далі ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК України ).

На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом судового розгляду є позов про припинення дії свідоцтв на знак для товарів і послуг «РОЛЛІНІ» та « РОЛЛИНИ», власником яких є ОСОБА_1 , у зв`язку з перетворенням знаків в позначеннях, що стали загальновживаними як позначення товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків та із зазначенням що загальновживаність даного позначення визначає неможливість захисту вказаного позначення як торгової марки ( торговельного знаку) окремої особою, а тому наявність такого захисту ( у вигляді зареєстрованого права Відповідача1 на торговельну марку із вказаним позначенням) порушує право позивача на вільне використання такого позначення у власної підприємницької діяльності .

Щодо строку, з якого вимагається визнати факт перетворення спірного позначення на загальновживане, приймаючи до уваги що у позові, який подано до суду 12.03.2025, вимоги відраховуються після моменту подання власником торговельних марок 24.04.2017 першої заявки на отримання свідоцтв ( як зазначено було у положенні частини третьої статті 18 Закону 3689-XII в редакції яка діяла на момент подання заявок), а з 21.07.2020 , зазначена норма визначена у редакції яка відтермінує момент перетворення після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва, суд визначає наступне:

Як зазначено у самому позові, додаткових поясненнях по суті справи наданих представником позивача під час розгляду справи, порушення прав позивача, фактом наявності зареєстрованого за ОСОБА_1 права інтелектуальної власності на торговельну марку ( знак) з позначенням «РОЛЛІНІ» та «РОЛЛИНИ», почалось з моменту отримання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ЛЕВАДА» 29.07.2024 року листа від ТОВ «ЮГФУД» та ОСОБА_1 , в інтересах яких діяв адвокат АО «Кравець і Партнери» Кравець Р.Ю., в якому вони вимагали припинити виготовлення, зберігання, реалізацію напівфабрикатів борошняних кулінарних виробів під позначенням «РОЛЛІНІ», тобто саме з 29.07.2024 позивачем визначається початок виникнення між сторонами правовідносин які є предметом розгляду даної справи.

Суд, приймаючи до уваги що представником позивача неодноразово зазначалось що предметом позову не є вимоги про визнання недійсним свідоцтв про реєстрацію права а вимоги про припинення дії вказаних свідоцтв внаслідок перетворення позначень, які зареєстровані як торговельні марки, на загальновживане позначення , суд приходить до висновку, що вказані правовідносини , для розгляду даної справи є такими що врегульовані ч.3 ст. 18 Закону 3689-XII саме в редакції Закону від 21.07.2020, а тому предметом розгляду є вимоги про припинення свідоцтв на торговельні марки у вигляді позначень «РОЛЛІНІ» та «РОЛЛИНИ», які належать Відлповідачу1, у зв`язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва.

Згідно усталеної практики Верховного Суду, зазначеної , зокрема, у постанові від 30 травня 2024 року у cправі № 910/6518/19, у процесуальному законодавстві діє принцип jura novit curia («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). При вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на процесуальні положення така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема, у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Велика Палата Верховного Суду 15.06.2021 року у справі № 904/5726/19 визначила наступне:

« Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позовна заява обов`язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia».

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників регулюються цивільним законодавством і визначені у Цивільному кодексу України ( далі ЦК України).

Так, статтею 492 ЦК України, встановлено, що торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Суб`єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи ( ч.1 ст. 493 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 494 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку припиняється в установленому законом порядку достроково у зв`язку з перетворенням торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг ( ч.1 ст. 497 ЦК України).

Відносини, що виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні, врегульовані також спеціальною нормою - Законом України « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг » ( скорочене Закон 3689-XII), введений у дію Постановою Верховної Ради України № 3771-XII від 23.12.1993 ( ВВР, 1994, № 7, ст. 37).

Статтею першою вказаного Закону, визначено серед термінів які вживані у Законі : торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб; зареєстрована торговельна марка - торговельна марка, на яку видано свідоцтво або яка має міжнародну реєстрацію, що діє на території України; Національний орган інтелектуальної власності (далі - НОІВ) - державна організація, що входить до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, визначена на національному рівні Кабінетом Міністрів України як така, що здійснює повноваження у сфері інтелектуальної власності, визначені цим Законом, іншими законами у сфері інтелектуальної власності, актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, та статутом, і має право представляти Україну в міжнародних та регіональних організаціях.

Згідно п.3 ст. 5 Закону 3689-XII набуття права на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Строк дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки до НОІВ і продовжується НОІВ за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору в порядку, встановленому пунктом 2 статті 18 цього Закону. Порядок продовження строку дії свідоцтва встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

Дія свідоцтва припиняється достроково за умов, викладених у статті 18 цього Закону.

У відповідності до положень ч.3 ст. 18 Закону 3689-XII ( в редакції Закону № 815-IX від 21.07.2020 ) дія свідоцтва припиняється за рішенням суду:

у зв`язку з перетворенням торговельної марки в загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва;

якщо внаслідок використання торговельної марки власником свідоцтва або з його дозволу іншою особою вона може ввести громадськість в оману, зокрема щодо походження, якості або географічного походження товарів і послуг, для яких вона була зареєстрована.

Якщо підстави для припинення дії свідоцтва поширюються на деякі товари чи послуги, дія свідоцтва припиняється лише щодо таких товарів чи послуг.

5. Обґрунтування мотивів рішення суду с оцінкою аргументів сторін та наданих доказів

Згідно ч.1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Вказаний правовий висновок визначений Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, а також від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

Верховний Суд у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

У практиці Європейського суду суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 (заява №59166/12) «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Європейський суд з прав людини наголошує, що «У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до вимог п.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Даний позов направлений на отримання позивачем рішення суду за яким Відповідач 1, як власник інтелектуальної власності ( торгової марки що є тотожнім поняттям торговельного знаку), буде позбавлений відповідного права інтелектуальної власності.

Частиною першою статті 321 ЦК України, яка кореспондується із статтею 41 Конституції України, унормовано, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2,4 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Також суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року ( далі Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування – передбачуваними ( вказані правові висновки є усталеними у судової практики та , зокрема, визначені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 ).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини Стаття 1 Протоколу № 1 застосовується до інтелектуальної власності як такої (зокрема , справа Anheuser-Busch Inc. v. Portugal [ВП], 2007, § 72).

У тому числі, зазначені вимоги застосовуєюься до заявки на реєстрацію торговельної марки ще до її реєстрації (AnheuserBusch Inc. v. Portugal [ВП], 2007, § 78) і тим більше до торговельних марок («Камой Радіо Телевізіон Яїнджилик ве Організасіон А.Ш. Проти Туреччини» (Kamoy Radyo Televizyon Yay?nc?l?k ve Organizasyon A.S. v. Turkey), 2019, § 37).

Як зазначено судом у п. 4 Рішення підставою для можливості дострокового припинення судом права інтелектуальної власності на торговельну марку (знак) визначено законодавцем те що, вже після реєстрації зазначеного права ( після дати публікації відомостей про видачу свідоцтва), використане для зареєстрованої торговельної марки (знаку) позначення стає загальновживаним.

Таким чином суд, за для визначення наявності законності підстав для втручання у відповідне право інтелектуальної власності, повинен спочатку визначитись чи доведено під час розгляду справи позивача факт перетворення позначень «РОЛЛІНІ» та «РОЛЛИНИ» після публікації відомостей про видачу свідоцтв у загальновживане позначення, і лише після доведеності зазначеного факту переходити до інших критеріїв необхідних для можливості втручання – доведеності наявності законної мети такого втручання а потім пропорційність саме такого способу втручання.

У законі немає чіткого визначення поняття загальновживаності позначення конкретно для вимог ч. 3 ст. 18 Закону 3689-XII та ч.1 ст. 497 ЦК України.

Водночас підпунктом 4 пункту 2 Правил складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну, затверджених Наказом Міністерства економіки України 06 серпня 2024 року № 19889 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 серпня 2024 р. за № 1263/42608 визначено, що позначення вважається загальновживаним у сучасній мові або у добросовісній та усталеній торговельній практиці щодо товарів і/або послуг, якщо воно представлене словом або іншим зазначенням, яке стало звичним для позначення певного товару і/або послуги або у зв`язку з ним (нею) і використовується у відповідних галузях економіки широким колом непов`язаних одна з одною осіб.

Згідно з пунктом 4.3.1.5, Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 року № 116 (далі – Правила ( в редакції від 22 вересня 1997 року), до позначень, що є загальновживаними для товарів певного виду, належать позначення, які використовуються для певних товарів і які, внаслідок їх тривалого використання для одного й того ж товару або товару такого ж виду різними виробниками, стали видовими або родовими поняттями.

Згідно з п. 10.2.1 Методичних рекомендацій з окремих питань проведення експертизи заявки на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Державного підприємства «Український інститут промислової власності» від 07.04.2014 № 91 (надалі - Методичні рекомендації № 91) до позначень, що є загальновживаними для товарів (послуг) певного виду, належать позначення, які використовуються д.-.і певних товарів (послуг) і які. внаслідок їх тривалого використання для одного й того ж товару (послуги) або товару (послуги) такого ж виду різними виробниками, стали видовими або родовими поняттями. У такому випадку видове або родове поняття товару (послуги) стає невід`ємною назвою товару І/або послуги. Внаслідок цього як видове поняття товару воно може вільно проставлятися на товарах, > документації, що супроводжує товар, використовуватися при рекламуванні товару, воно включається у словники, енциклопедії, довідники, використовується у періодичних виданнях, у радіо- і телевізійних передачах тощо.

Відповідно до п. 10.2.2. Методичних рекомендацій № 91 ознаками, які характеризують позначення, що є загальновживаним для товарів (послуг), є:

1. використання позначення як назви товару (послуги) не лише споживачами, а й фахівцями відповідних галузей виробництва, працівниками торгівлі. У свідомості всіх перерахованих категорій повинен виникати стійкий однозначний зв`язок між товаром (послугою), що має певні ознаки, властивості, якості, і позначенням, яке використовується в якості його назви. Наприклад, 99 слово «ескімо» викликає у свідомості стійкий асоціативний зв`язок з певним видом морозива певної форми і глазурованого шоколадом. Відповідно це слово не може бути зареєстровано як знак для морозива, тому що прямо вказуватиме на вид товару;

2. застосування позначення як назви одного і ного ж товару (послуги) або товарів (послуг) того ж виду, що випускаються (надаються) різними особами. Під різними особами маються на увазі незалежні один від одного виробники товарів (надавачі послуг) та, які не мають між собою організаційно-господарських зв`язків і не пов`язані відповідними договорами;

3. застосування позначення незалежними особами тривалий час. Тривалість може визначатися динамічними процесами розвідку ринку того чи іншого виду товару (послуги), але в будь-якому випадку незалежні особи повинні використовувати таке позначення як назву товару (послуги) неодноразово.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2026 у справі №910/16718/20 зробив наступний правовий висновок: позначення визнається загальновживаним для товарів певного виду, якщо воно тривалий час використовується різними виробниками для позначення товарів, які мають спільні властивості або призначення, унаслідок чого споживачі перестають пов`язувати його з конкретним виробником. У такому випадку, позначення втрачає розрізняльну здатність і не може виконувати функцію торговельної марки.

Таким чином критеріями загальновживаності відповідають позначення , які тривалий час використовуються різними виробниками ( широким колом непов`язаних одна з одною осіб) внаслідок чого споживачі перестають його пов`язувати з конкретним виробником, воно стає видовим або родовим поняттям , втрачає розрізняльну здатність і тому не може виконувати функцію торговельної марки.

Верховний Суд, у постанові від 09.02.2021, направляючи на новий розгляд справу № 910/6518/19 , предметом розгляду якої були питання щодо наявності чи відсутності підстав для припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг внаслідок визнання позначення загальновживаним щодо товару класу 30 МКТП та зобов`язання відповідача-2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг щодо припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг, визначив, що при розгляді даної справи попередні судові інстанції мали встановити:

- тривалість та інтенсивність використання спірного позначення різними юридичними особами;

- коли, в якому вигляді, на підставі яких документів та яким чином здійснювалось використання спірного позначення іншими особами, територіальні межі такого використання та обсяги виробництва продукції із зазначенням позначення (як загалом, так і окремо кожним виробником);

- чи вчиняв власник торгівельної марки відповідні дії, спрямовані на захист спірного знака для товарів і послуг та усунення порушень використання іншими особами такого знака;

- чи здійснює власник торгівельної марки дії, спрямовані на позиціювання спірного позначення саме за собою,

і тільки після цього зробити висновок щодо загальновживаності спірного позначення.

В якості доказів заявлених позовних вимог представником ТОВ « Торгівельний дім Левада» у підготовчому провадженні надано, окрім поданих водночас із позовною роздруківок з інтернет-магазинів роздрібної торгівлі; роздруківок з веб-сайту компанії, яка здійснює господарську діяльність з продажу обладнання для виготовлення борошняних кулінарних виробів; рецептів приготування виробу з інтернет мережі «YouTube», також і висновок експертного дослідження №2/ТМ/2024 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності , складеного 26 грудня 2024 року експертом Юдіною Ганною Олександрівною , за змістом якого експертне дослідження проведено по заяві №10/10 від 10.10.2024 директора ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ЛЕВАДА» про проведення експертного дослідження торговельної марки «РОЛЛІНІ» №253211 та «РОЛЛИНИ» №330326 з питань: 1. Чи складається знак для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_1 лише з позначень, що є загальновживаними, як позначення товарів і послуг певного виду?; 2. чи складається знак для товарів і послуг за свідоцтвом № НОМЕР_2 лише з позначень, що є загальновживаними, як позначення товарів і послуг певного виду?; 3. чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_1 таким, що не мав розрізняльної здатності на 15.03.2024 стосовно товарів 30 класу МКТП, а саме хлібобулочних виробів «Ролліні»?; 4. чи є знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № НОМЕР_2 таким, що не мав розрізняльної здатності на 15.03.2024 стосовно товарів 30 класу МКТП, а саме хлібобулочних виробів «Ролліні».

Експертом, у зв`язку з внесенням змін до Закону України « Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а також, у зв`язку з прийняттям нових Правил складення, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну, на підставі п.4.12. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, поставлені на вирішення експертизи питання вирішувались у наступної редакції: 1. Чи складалася торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 лише з позначення, що є загальновживаним у сучасної мові або у добросовісній та усталеній практиці стосовно товарів 30 класу МКПТ, для яких вона зареєстрована, станом на 15.03.2024?; 2. Чи складалася торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 лише з позначення, що є загальновживаним у сучасної мові або у добросовісній та усталеній практиці стосовно товарів 30 класу МКПТ, для яких вона зареєстрована, станом на 15.03.2024?; 3. Чи є торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_1 такою, що не мала розрізняльної здатності стосовно товарів 30 класу МКПТ, для яких вона зареєстрована, станом на 15.03.2024?; 4. Чи є торговельна марка за свідоцтвом України № НОМЕР_2 такою, що не мала розрізняльної здатності стосовно товарів 30 класу МКПТ, для яких вона зареєстрована, станом на 15.03.2024?

Як зазначено експертом , результати проведеного дослідження свідчать про те, що позначення «ролліні» у період з 11.01.2019 по 04.03.2024 широко застосовувалось на території України відносно кулінарного виробу – випічки, а саме, рулетів з тіста з різноманітними начинками продавцями на сайтах та на сторінках соцмереж( автозаправний комплекс, кав`ярні, ресторани, сервіс доставки їжі, пекарня, магазини, мережі супермаркетів «Novus», «Silpo», «Fora»), виробниками на сайтах ( компанії ЮГФУД, виробника заморожених напівфабрикатів з тіста, Mantinga Україна – єдиного офіційного дистриб`ютора та представника в Україні литовської компанії Mantinga ) та іншими компаніями, зокрема ХОРЕКА ГРУПП – постачальника та виробника заморожених ягід і овочів, Frozenfood – компанії з виробництва продуктів харчування високого ступеня готовності, VOVA – комплексного постачальника продуктів харчування та Non-food для сегменту XoReKa й компанії по розробці та виготовленню харчового обладнання - UTF GROUP, кулінарними блогерами на своїх YouTube-каналах та на сторінках соцмереж Facebook, Instagram, TikTok, а також на сайтах засобів масової інформації та інформаційному порталі – 2024 02 19 Мета.

Крім того, як вказано експертом, при вивченні вмісту наданих на дослідження результатів фіксації сторінок веб-сайтів встановлено, що за період з 17.07.2018 по 04.03.2024 позначення «роллини» широко застосовувалось на території України відносно кулінарного виробу – випічки, а саме, рулетів з тіста з різноманітними начинками продавцями на сайтах та на сторінках соцмереж ( торгово-офісного центру «Kadorr», кав`ярень, у тому числі української мережі кав`ярень ArovaKava, кафетерію автомобільного сервісного центру PITLINE, магазинів, у тому числі, мереж супермаркетів « Novus» та « Fozzy», а також компаній з виробництва та доставки готової їжі до офісів та квартир міста Одеси – «Горячий Дідріх»), виробниками на сайтах (компанії ЮГФУД, виробника заморожених напівфабрикатів з тіста, Mantinga Україна – єдиного офіційного дистриб`ютора та представника в Україні литовської компанії Mantinga ), та іншими компаніями, зокрема Frozenfood – компанії з виробництва продуктів харчування високого ступеня готовності, VOVA – комплексного постачальника продуктів харчування та Non-food для сегменту XoReKa й компанії по розробці та виготовленню харчового обладнання - UTF GROUP, кулінарними блогерами на своїх YouTube-каналах та на сторінках соцмереж Facebook, Instagram, TikTok, а також , на інформаційному порталі – Мета, сайті оголошень - Kidstaff, сайті рецептів - Shuba.

На підставі зазначеного, експерт дійшов до висновків, що:

1. Торговельна марка « РОЛЛІНІ» за свідоцтвом №253211 складалася з позначення , що є загальновживаним у сучасній мові стосовно товарів 30 класу МКТП, а саме « виробів з тіста на основі борошна», «виробів з тіста філо з начинкою», щодо яких зокрема, вона зареєстрована , станом на 15.03.2024;

2. Торговельна марка «РОЛЛИНИ» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 складалася лише з позначення , що є загальновживаним у сучасній мові стосовно товарів 30 класу МКТП, а саме « булочок з листкового тіста з шоколадною начинкою», «виробів з тіста на основі борошна», щодо яких, зокрема, вона зареєстрована, станом на 15.03.2024;

3. Торговельна марка «РОЛЛІНІ» за свідоцтвом України № НОМЕР_1 , є такою, що не мала розрізняти здатності стосовно товарів 30 класу МКТП, а саме « виробів з тіста на основі борошна», «виробів з тіста філо з начинкою», щодо яких зокрема, вона зареєстрована, станом на 15.03.2024;

4. Торговельна марка «РОЛЛИНИ» за свідоцтвом України № НОМЕР_2 , є такою, що не мала розрізняти здатності стосовно товарів 30 класу МКТП, а саме « булочок з листкового тіста з шоколадною начинкою», «виробів з тіста на основі борошна», щодо яких, зокрема, вона зареєстрована, станом на 15.03.2024.

Стороною Відповідача 1 – ОСОБА_1 , до суду не надано інших висновків експертних досліджень із зазначених питань, хоча про такий намір було зазначено у заявах по суті справи, та заперечення проти вказаного доказу фактично ґрунтується на визнання даного доказу неналежним та недопустимим внаслідок того, що експерт під час проведення експертного дослідження самостійно уточнила (змінила) питання, внаслідок чого, при проведенні дослідження фактично вийшла за межі предмету дослідження, а крім того використовувала методичні нормативну та методичну базу, частина якою не є загальнодоступною за-для її ідентифікації , перевірку змісту та коректності її використання , частина використаної нормативної бази не відноситься як рекомендована науково-технічна та довідкова література з переліку, що затверджується наказом Міністерства юстиції України, проведене дослідження не є повним та об`єктивним що унеможливлює визнавати отримані експертом висновки як коректні та правдиві.

Заяв про виклик та опитування експерта із зазначених питань а також клопотань про призначення додаткової (у випадку неповноти ) або повторної (у випадку необґрунтованості, суперечливим або при наявних сумнівів в його правильності) експертизи, у відповідності до вимог ст.102, 113 ЦПК України, від учасників не надходило.

Приймаючи до уваги що висновок експерта , у відповідності до вимог ст. 110 ЦПК України, оцінюється разом з іншими доказами, за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу, суд, при оцінки вказаного доказу , не знаходить підстав за для визнання його неналежним та не допустимим в силу вимог ст. 77 та 78 ЦПК України, однак вважає що на підставі даного позову неможливо об`єктивно встановити факт перетворення спірного позначення на загальновживане, так як висновок фактично містить дослідження лише тривалості та загального обсягу використання спірного позначення на території України, без врахування використання його на законних підставах (юридичними особами, які використовують з дозволу власника), інтенсивність використання спірного позначення різними юридичними або фізичними особами не пов`язаними між собою, а тому суд приходить до висновку про відхилення вказаного доказу, як недостовірного у відповідності до вимог ст. 79 ЦПК України.

Також представником позивача , в якості доведеності заявлених вимог, було подано Аналітичний звіт « Роліні» - знання, сприйняття та досвід купівлі», виготовлений у лютому 2025 року компанією Gradus Research Plus, на підставі опитування шляхом самозаповнення анкети в мобільному додатку Gradus чоловіками та жінками віком 18-60 років , що проживають у містах України із населенням 50 тисяч осіб та більше та споживали за останній місяць готову випічку та/або заморожені напівфабрикати готових пекарських виробів. Згідно основних висновків вказані респонденти найбільш обізнані про компанію ТМ «Левада» (94%), та водночас про ТМ «Valesto» (51%) і «ЮГФУД» ( 19%) а стосовно назву «роліні» 82% сприймають як окремий вид випічки аніж назву торгової марки.

На думку суду, з вказаного письмового доказу також неможливо встановити данні які дозволяють визначити критерії загальновживаності використання конкретного позначення, так як кількість осіб які прийняли участь в опитуванні ( 500 осіб) , спосіб опитування ( самозаповнення анкети на сайті конкретної компанії ) а також той факт що переважна більшість респондентів які взяли участь в опитуванні (94%) мають обізнаність саме про позивача ( який при цьому не випускає продукцію яка була предметом дослідження ) викликають сумніви в об`єктивності та репрезентативності отриманих даних, а тому даний доказ також відхиляється судом як такий що не відповідає критеріям достовірності.

На думку суду , з наданих стороною позивача доказів, неможливо чітко встановити вказані Верховним Судом критерії які є обов`язковими для визначення спірного позначення загальновживаним а саме: не доведено інтенсивність використання спірним позначенням різними виробниками , непов`язаними між собою, коли, в якому вигляді, на підставі яких документів та яким чином здійснювалось використання спірного позначення іншими особами, територіальні межі такого використання та обсяги виробництва продукції із зазначенням позначення (як загалом, так і окремо кожним виробником).

Визначившись із обсягом різних юридичних та фізичних осіб які в зазначений експертом термін використовували з різних підстав спірне позначення водночас а ні сторона позивача а ні експерт не здійснив розмежування виробників , які виготовляють вказаний продукт зі згодою власника торговельної марки з тими хто використовує спірне позначення окремо від ОСОБА_1 інтенсивність та терміни такого використання , обсяги продаж та територіальні межі такого використання.

Крім того з наданих самою стороною позивача доказів вбачається активні дії власника торговельної марки щодо захисту спірного позначення шляхом як направлення відповідних досудових вимог так і звернення до відповідних установ, які мають право позасудового контролю та припинення порушення прав власників торговельних марок.

Вказані висновки дозволяють суду визначитись що втручання у інтелектуальну власність ОСОБА_1 ( Відповідача 1) не основана на законі ( тобто відсутні визначені законом ознаки які дозволяють припиняти дії свідоцтв) , що є підставою суду не здійснювати подальше визначення доведеності позивачем наявності законної мети такого втручання а також, з урахуванням балансу інтересів, і пропорційність втручання у заявлений спосіб у інтелектуальну власність Відповідача1.

Приймаючи до уваги наведене суд приходить до висновку що позивачем не доведено факт того що спірне позначення – торговельні марки «РОЛЛІНІ» та «РОЛЛИНИ» як з моменту подачі заявки, так і з дати публікації відомостей про видачу свідоцтва , перетворилась на загальновживане позначення певного виду товарів а тому відсутні визначені законом підстави для припинення дії відповідних свідоцтв, що є підставою для відмови у задоволені відповідних позовних вимог.

Так як вимоги щодо зобов`язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про припинення дії свідоцтв є похідними від основної вимоги про відповідне припинення дії свідоцтв, суд приходить до висновку , що зазначені вимоги також не підлягають задовленню.

6.Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, у відповідності до вимог ч.3 ст. 133 ЦПК України , належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У статті 137 ЦПК України визначені витрати на професійну правничу допомогу: 1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. 2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача ( ч.1,2 ст. 141 ЦПК України ).

При подачі позовної заяви стороною позивача було зазначено орієнтований розмір судових витрат у розмірі сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу у сумі 20 000 грн.

Водночас із подання відзиву 09.04.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кравець Р.Ю. подано повідомлення про те що відповідачем під час розгляду справи будуть понесені витрати на правничу допомогу повний, розмір якої буде визначено після з`ясування обсягу наданої допомоги, а попередній розмір визначено у сумі 18 600 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 258,259, 263-265,268,273,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Левада» ( код ЄДРПОУ 34055728, юридична адреса: м. Одеса, вул. Середня, буд 36) до ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» ( код ЄДРПОУ 44673629, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дмитра Годзенка, буд 1) , за участі третіх осіб: Приватного підприємства «Дольче-Віта» (код ЄДРПОУ 3498351, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Універсальна, буд.1, приміщення 17, офіс 2) , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГФУД» ( код ЄДРПОУ 40292090, юридична адреса: м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги) , про припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_1 від 25.01.2019 року на знак для товарів і послуг «РОЛЛІНІ», власником якого є ОСОБА_1 , у зв`язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним як позначення товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, після подання заявки 24.04.2017 № m201709085; зобов`язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг про припинення дії свідоцтва України НОМЕР_1 від 25.01.2019 на знак для товарів і послуг «РОЛЛІНІ» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»; припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 від 22.03.2023 року на торговельну марку «РОЛЛИНИ», власником якого є ОСОБА_1 , у зв`язку з перетворенням торговельної марки в позначення, що стало загальновживаним, як позначення товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, після подання заявки 15.04.2021 року № m 202108892; зобов`язання ДО «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки про припинення дії свідоцтва України № НОМЕР_2 від 22.03.2023 року на торговельну марку «РОЛЛИНИ» та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Питання розподілу судових витрат понесених сторонами буде розглянуто у відповідності до вимог ч.8 ст. 141 ЦПК України, якщо сторонами будуть подані відповідні заяви та докази понесених витрат протягом п`яти днів після проголошення ( складення) повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 14.10.2026.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяті днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В. О. Луняченко