Суд: Іванівський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання водіями вимог про зупинку
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №499/1424/26
Суддя: Тимчук Р. М.
Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/1424/26
Провадження № 3/499/529/26
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 жовтня 2026 року селище Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Руслан Миколайович, розглянувши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
В С Т А Н О В И В:
До Іванівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№758492 від 29.08.2026 року ОСОБА_1 , 29.08.2026 о 20.45 в с.Великий Буялик, вул.Преображенська, буд.19 керував тз ВАЗ 2106 не виконав вимогу поліцейського про зупинку ТЗ, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору, увімкнення спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.2.4 та п.8.9.6 ПДР України, п.2.4 ПДР України невиконання водієм вимог про зупинку.
ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, вину не визнає, він не бачив, що його зупиняли працівники поліції, тому заїхав в подвір`я будинку в якому проживає, зупинився та вийшов з машини, після того як вийшли працівники поліції, на їх вимогу відмовився надати документи та продути алкотестер, вказавши що він його продує лише в тому випадку, коли алкотестер продують самі працівники поліції, на медичний огляд на стан сп`яніння також відмовився поїхати, тому що нічого не порушував, після чого взяв пляшку пива та випив перед працівниками поліції, провадження просив закрити так як він нічого не порушував.
Викликаний в судове засідання працівник поліції, який складав протокол, повідомив суду що рухаючись на службовому автомобілі під час патрулювання в с.Великий Буялик, помітили транспортний засіб ВАЗ 2106, який рухався з перевищенням швидкості допустимою в населеному пункті подали сигнал зупинка шляхом ввімкнення проблискових маячків та звукового сигналу, на які водій відповідного автомобілю не реагував та намагався уникнути зупинки, заїхавши на подвір`я житлового будинку, де вже тоді вийшов з автомобілю та почав заперечувати факт зупинки. В подальшому ним не було надано посвідчення водія, так як воно відсутнє, відмовлявся пройти огляд на стан сп`яніння, поводився дуже зухвало, агресивно та нахабно, зазначивши, що продує алкотестер Драгер лише після продуття Драгеру поліцейськими. Потім дістав пляшку пива та випив перед працівниками поліції. В результаті чого поліцейським були складені відповідні протоколи.
Також просив долучити до матеріалів справи відеозаписи з нагрудних з камер, з яких вбачається всі обставини, які відбувались 29.08.2026 за участю ОСОБА_1 та відповідно є доказами у справі.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП України, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимогст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Згідно п.1.3. та п.1.4 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу положень Правил дорожнього руху та однозначного обов`язку їх виконання.
Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правила також:
а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.
Положеннями ч. 1 ст. 122-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Пунктом 8.9.б Правил дорожнього руху визначено, що вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу. Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою.
Як вбачається в протоколі зафіксовано факт керування особи транспортним засобом, та факт ігнорування вимог поліцейських зупинити транспортний засіб, що підтверджено відповідними доказами.
Від підписання протоколу відмовився.
Відеозаписом долученим до протоколу підтверджено, обставини, які зазначені в протоколі та повністю зафіксовано правопорушення, а саме з долученого поліцейським відеозапису вбачається, пришвидшений рух автомобіля, який заїхав в подвір`я будинку, прослуховуються звукова вимога поліцейського зупинитись, проте вбачається ігнорування особою, яка керує транспортним засобом, вимогу зупинки, та в подальшому з відео встановлено, як особа вийшла з автомобіля з водійського сидіння та почав заперечувати факт зупинки, не надавши посвідчення водія.
Крім того факт керування тз не спростувала сама особа, що притягується до адміністративної відповідальності.
Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст..122-2 КУпАП.
Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст..122-2 КУпАП, і є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, не встановлено. Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, не встановлено. Підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу немає. Підстав звільнення від адміністративної відповідальності не встановлено.
З врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин, місця, способу вчинення правопорушення, так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, оскільки адміністративне правопорушення вчинене на транспорті, що за своєю природою несе високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, буде накладення штрафу в межах санкції статті ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП вбачається, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Таким чином, відповідно до вимог ст..4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з правопорушника в дохід держави підлягає 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.40-1, ст.ст.283,284 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122-2 КУпАП та і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.
Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.
Суддя:Руслан ТИМЧУК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua