Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №496/7051/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7051/26

Провадження № 3/496/2548/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Пасечник М.Л.

за участю секретаря - Кабанової К.С.

особи яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ),

який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), місце роботи: ПП «АЛЬТЕР ЕКО» (код ЄДРПОУ 39767531), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

09.08.2026 року о 21:40 год. за адресою: м. Одеса, траса а/д М05 Київ-Одеса 452 км, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом RENAULT SAMSUNG SM3; д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук.

Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі охорони здоров`я відмовився на ПВР 474893, чим порушив п.2.5. ПДР України - відмова особи, яка керує тз, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 були роз`ясненні права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП України.

Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав, надавши письмові заперечення на протокол про адміністративне правопорушення від 09.08.2026 року серія ЕПР1 № 741552.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 , суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст. 9 КУпАП).

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Згідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події і складу правопорушення, зазначеного у ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані наркотичного сп`яніння або у неї були явні ознаки наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

У Постанові Верховного суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.06.2019 року по справі № 560/751/17 зазначено, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Визначення доказів в справах про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований статтею 251 КУпАП.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу ст. 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за ст. 130 КУпАП, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.

За пп.п. 1.3., 1.9 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У п. 1.10 ПДР України зазначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 2.5. ПДР України визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, зокрема за порушення вимог п.2.5 ПДР України, є керування особою транспортним засобом і встановлення вказаного факту є обов`язковим при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

На підтвердження вини ОСОБА_2 , у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, працівниками поліції надано до суду: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №741552 від 09.08.2026 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.08.2026 року; довідкою старшого інспектора ВАП УУП в Одеській області ДПП капітана поліції І.Саютіна, відповідно до якої, станом на 09.08.2026 року посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 статус: «Не визнач. Міграція»; довідкою, старшого інспектора ВАП УУП в Одеській області ДПП капітана поліції І.Саютіна, відповідно до якої, ОСОБА_2 станом на 09.08.2026 року, впродовж року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; рапортом 2 взводу 6 роти 2 бат. полку УПП в Одеській обл. ДПП капрала поліції С.Стругова; диском з відеозаписом.

Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння (наркотичного чи алкогольного) чи відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Чинне законодавство, зокрема, Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення наведено в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2019 року по справі №404/4467/16-а зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 19.02.2020 року по справі № 496/4315/16-а дійшов висновку, що обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або невчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.

На обґрунтування своєї позиції, ОСОБА_2 долучив до матеріалів справи низку додатків, а саме: копією пояснення обставин від 08.09.2026 року; копією паспорта картки платника податків ОСОБА_2 ; копією довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 від 14.09.2026 року; копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 та довідка до акта МСЕК від 24.04.2018 року № 0967948 ОСОБА_2 ; виписка із медичної карти амбулаторного хворого з коротким переліком діагнозів ОСОБА_2 ; копією посвідчення інваліда ОСОБА_3 , дитини до 18 років; копією виписки з медичних карток стаціонарних хворих: 1. ОСОБА_2 № 693; 2. ОСОБА_4 , № 694; 3. ОСОБА_5 , № 695 з стаціонарної реабілітації в м. Одеса від 11.08.2026 року; копією довідки для ОСОБА_1 для допущення до дитячого табору від 10.08.2026 року м. Київ; копією нотаріального дозволу для супроводження відповідальними особами Єгора до Греції та на зворотній шлях; копією закордонного паспорта ОСОБА_1 за прикордонними відбитками від 11 та 26.08.2026 року; копією довідки про взяття на облік ВПО від 18.08.2023 року № 3009-7001864013; копією довідки про взяття на облік ВПО від 08.04.2022 року № 3009-5000855390; копією довідки про взяття на облік ВПО від 08.04.2022 року № 3009-5000856306; копією свідоцтва про шлюб від 12.08.2011 року серії НОМЕР_3 ; копією свідоцтва про народження від 02.07.2013 року серії НОМЕР_4 ;копією свідоцтва про народження від 06.05.2016 року серії НОМЕР_5 ; копією свідоцтва про смерть колишньої дружини від 15.09.2022 року серії НОМЕР_6 ; довідка про переведення ОСОБА_1 з школи № 60, в м. Києві до навчально-реабіліатійну школу в м. Поліївка, Житомирської області; довідка про переведення ОСОБА_3 з школи № 60, м. Києві до школи 22, в м. Житомир; подяка Синьковському за батьківську самодіяльність, зразкове виховання дітей, забезпечення умов для всебічного їх розвитку та з нагоди Дня Батька.

В судовому засіданні пояснив, що має двох дітей, проживає в Києві, народився в Одесі, у той день, вечорі, поспішав до м. Києва, у зв`язку з тим, що йому терміново потрібні були документи на дитину, для оформлення документів для поїздки до Греції, є інвалідом після інсульту. В м. Одеси з дітьми проходив реабілітацію. У зв`язку з тим, що в той день вони були на морі, були різкі зміні погоди то сонце то гроза то град, у нього винило кисневе голодування мозку. Крім того, вживав 3 чашки кави та багато води.

Так, на відеозаписах, наявних в матеріалах справи, зафіксовані наступні обставини. Працівник поліції в темну пору доби зупиняє автомобіль RENAULT SAMSUNG SM3 з номерними знаками НОМЕР_7 , подаючи сигнал про необхідність зупинки транспортного засобу. Автомобіль зупинився на узбіччі. Працівник поліції підійшов до вказаного автомобілю, за кермом якого сидів ОСОБА_2 та йому було роз`яснено причину зупинки транспортного засобу, а саме проїзд дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» ( знак STOP). Працівник поліції запитав чи не вживав він щось з алкогольного чи наркотичного, на що ОСОБА_2 відповів, що він не вживав нічого окрім ліків для розрідження крові, а саме ОСОБА_6 . Так як є інвалідом 2 групи. Працівником поліції було запропоновано ОСОБА_2 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. У зв`язку з тим що, зіниці очей не реагували на світло.

Після чого, ОСОБА_2 вийшов з машини та працівник поліції запропонував йому пройти поверхневу перевірку. В ході якої був виявлений пакетик, на думку поліцейського, з запахом канабісу. ОСОБА_2 пояснив, що вказаний фіточай купляє в Одесі на ринку «Привоз», лікує дітей чаєм та сам вживає.

Громадянину ОСОБА_2 було повторно запропоновано пройти медичний огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп`яніння. Отримавши згоду працівники поліції разом з громадянином ОСОБА_2 прослідували до медичного закладу для проходження медичного тесту на наявність наркотичних речовин в організмі. На 00:54:00 хв. відео працівник поліції чітко ставе питання громадянину ОСОБА_2 : «Тест на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, готові пройти?». На що отримує чітку відповідь: « Ні, не готовий, я відмовляюсь».

Працівник поліції повідомив що за відмову від проходження тесту на стан наркотичного сп`яніння, буде складений протокол відповідно до санкцій ст. 130 КУпАП, та дані матеріали будуть передані до суду. Запитали чи йому все зрозуміло, на що отримали чітку відповідь: «Так, мені все зрозуміло».

З оглянутого відео, вбачається, що працівник поліції декілька разів запитав в громадянина ОСОБА_2 чи згоден він пройти тест на наркотичне сп`яніння. На що отримував негативну чітку відповідь.

Долучений до матеріалів справи відеозапис відображає повну подію правопорушення, оскільки на ньому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_2 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підставі досліджених відеозаписів, судом встановлено наявність одночасно двох обов`язкових умов задля можливості притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП: керування транспортним засобом і відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_2 стверджує, що не вживав наркотичні речовини, проте відмовився від проходження огляду.

Проте, суд наголошує, що протокол складено відносно ОСОБА_2 за відмову від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а не перебування у стані наркотичного сп`яніння. Тобто, працівник поліції не стверджував, що ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп`яніння, а лише пропонував йому пройти огляд з метою визначення стану наркотичного сп`яніння, на що була надана відмова, що і стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння незалежно від мотивів відмови складає склад правопорушення та є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735 (далі - Інструкція).

Зазначена Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі виникнення підозри у перебуванні водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Зокрема, пунктами 2, 4 розділу І та пунктами 2, 6 розділу ІІІ Інструкції Порядку передбачено, що огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Відповідно до положень п. 6. розділу ІІІ Інструкції порядку проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

З вищевказаного слідує, що поліцейський зобов`язаний запропонувати водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я.

Разом з тим, з відеозаписів вбачається, що працівником поліції були роз`яснені ОСОБА_2 права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (час: 54хв.) під час винесення постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, тому ОСОБА_2 був обізнаний про свої права та обов`язки на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відеозаписи є допустимими доказами, адже здійснені на підставі п.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення та, виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містять ознак монтажу чи інших недоліків.

Відеозаписи є одними із сукупності доказів у справі, які суд, у відповідності до 252 КУпАП, оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Проаналізувавши вищевказані документи, відеозаписи, суд дійшов висновку, що такі є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, підтверджують існування обставин, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченого законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми.

Отже, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду за допомогою належних та допустимих доказів, які є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

В свою чергу, ОСОБА_2 надав до суду заперечення на протокол, де вказав що: погодився здати аналізи, але треба було випити 1500мл води, а води при собі та в мед закладі не було. Почалась тривога, яка могла тривати до ранку, а чекати в мене не було можливості, бо було потрібно їхати в Київ, зібрати документи та того ж дня повернутися до Одеси щоб відправити дитину в табір на організований автобус, від Маріупольської міської ради, о 06:00 ранку. Як би затримався ще на годину в цій дорозі, не встиг би відправити дитину, але довів би поліцейським, що я тверезий.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в абзаці другому п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п. 110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).

У рішенні по справі «О?Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення з ОСОБА_2 суд приймає до уваги: характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, і вважає, що адміністративне стягнення повинно бути накладене на нього у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас, згідно положення п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору, оскільки він є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_8 від 10.03.2020 року, термін дії - довічно.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 30, 33, 40-1, ч.1 ст. 130, 221, 245, 251, 252, 266, 280, 283, 284, 287, 288, 289, 291 КУпАП України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ), від сплати судового збору.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення п`ятнадцятиденного строку, передбаченого для сплати штрафу, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя М.Л. Пасечник