Суд: Біляївський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №496/5288/26
Суддя: Портна О. П.
Справа № 496/5288/26
Провадження № 3/496/1954/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
До Біляївського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №1 № 674738 від 25.05.2026 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 24.05.2026 року о 21:00 год м. Біляївка, вул. Придністровська, 2А, особа керувала автомобілем «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху - Відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
09.07.2026 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заяву було задоволено.
26.08.2026 року на адресу суду від адвоката Чубарова С.В. який діє в інтересах ОСОБА_2 (відповідно до ордеру) надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи. Заяву було задоволено.
30.09.2026 року на адресу суду від адвоката Чубарова С.В. надійшло заперечення у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що з вказаним протоколом не погоджуються. Просить суд, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
30.09.2026 року у судове засідання ОСОБА_1 не з`явився та про причини не явки суд не повідомив.
Адвокат Чубаров С.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у даній справі на підставі ст. 247 КУпАП, зважаючи на те, що в діях його підзахисного відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, підтримав письмові заперечення з підстав зазначених у них.
Суддя, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши клопотання про закриття провадження у справі та додатки до нього, матеріали справи, переглянувши відеозапис, приходить до наступного висновку.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно правил, викладених у статті 130 КУпАП та пункті 2.5 ПДР України, до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння може бути притягнута лише та особа, яка керує транспортним засобом.
ОСОБА_1 інкримінується адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Отже, для встановлення наявності в діях особи складу зазначеного адміністративного правопорушення необхідно з`ясувати, чи здійснювала вона керування транспортним засобом, чи існували передбачені законом підстави для проведення огляду та чи мала місце відмова від його проходження з дотриманням установленої процедури.
При складанні протоколу за ст. 130 КУпАП, у разі порушення водієм п. 2.5 ПДР, працівниками поліції мають бути надані докази щодо: керування особою транспортним засобом та законності підстав зупинки транспортного засобу; наявності ознак сп`яніння; відмови від проходження огляду. Відсутність доказів щодо сукупності вказаних ознак, може слугувати підставою до закриття адміністративного провадження.
Факт керування автомобілем та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння може бути доведений: 1) показаннями свідків правопорушення, які підтвердять, що саме ця особа керувала транспортним засобом або відмовилася від проходження огляду, 2) фотознімками, 3)відеозаписами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674738 від 25.05.2026 року, в якому викладені обставини і суть правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; копії письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; довідка про наявність посвідчення водія; довідка належність транспортного засобу; довідка про повторність; флеш носій з відеозаписом з місця події, яка відбулася 24.05.2026 року.
Судом досліджено долучені до матеріалів справи письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Із письмових пояснень свідка ОСОБА_3 вбачається, що 24.05.2026 року приблизно о 21:00 год за адресою: м. Біляївка, вул. Придністровська, 2-А, до нього під`їхав автомобіль марки «MITSUBISHI Pajero», в якому перебували дві особи, котрі почали погрожувати йому фізичною розправою. Свідок зазначив, що за кермом вказаного автомобіля «MITSUBISHI Pajero» перебувала особа на ім`я ОСОБА_5 . Надалі у своїх поясненнях свідок ОСОБА_3 зазначає, що з метою самозахисту взяв дерев`яну палицю та одночасно помітив автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», за кермом якого, за його твердженням, перебував ОСОБА_6 із металевим ключем у руках, яким наніс йому тілесні ушкодження. Також свідок повідомив, що під час конфлікту до нього приєдналися його знайомий та брат — ОСОБА_4 , яких на початку сварки телефоном викликала дружина ОСОБА_3 ..
З письмових пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що йому телефоном зателефонувала дружина його брата — ОСОБА_7 , яка повідомила, що троє невідомих осіб вчиняють бійку з її чоловіком. Прибувши на місце події з метою надання допомоги брату, свідок став учасником конфлікту з невідомими йому чоловіками, один з яких згодом здійснив виклик на спецлінію «102». Також ОСОБА_4 зазначив, що тілесні ушкодження у нього відсутні, медичної допомоги він не потребує та ні до кого не має претензій.
Аналізуючи зазначені письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про їх неспроможність підтвердити обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, та не приймає їх до уваги як докази вини особи, яка притягається до відповідальності, з огляду на таке.
Оцінюючи письмові пояснення ОСОБА_3 , суд враховує, що між ним та ОСОБА_1 безпосередньо на місці події виник конфлікт, який супроводжувався застосуванням фізичної сили та заподіянням тілесних ушкоджень. Зазначені обставини потребують особливо ретельної оцінки достовірності повідомлених свідком відомостей у сукупності з іншими доказами. При цьому твердження ОСОБА_3 про перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля «Mercedes-Benz» не знайшло об`єктивного підтвердження іншими дослідженими судом доказами, зокрема відеозаписами з місця події. За таких обставин суд вважає, що самих лише письмових пояснень зазначеного свідка недостатньо для беззаперечного встановлення факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Письмові пояснення свідка ОСОБА_4 суд також відхиляє, оскільки останній не був очевидцем початку конфлікту, а прибув на місце події вже під час бійки. Відтак, він фізично не міг бачити та об`єктивно свідчити про факт безпосереднього керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «MERCEDES-BENZ». Крім того, зміст його пояснень стосується виключно обставин побутового конфлікту та не містить жодних відомостей щодо порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху чи перебування останнього за кермом автомобіля у стані сп`яніння.
У протоколі міститься посилання на технічний відеозапис 1279 № 11130017505/20, який у матеріалах справи взагалі відсутній.
Досліджений судом файл під назвою «130.mp4» є змонтованим відеозаписом із нагрудних камер поліцейських загальною тривалістю 01:40:09. З його змісту взагалі неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що за часовою міткою «00:28:50» працівник поліції намагається з`ясувати у ОСОБА_1 , чи здійснював він керування транспортним засобом, на що за часовою міткою «00:29:11» отримує заперечну відповідь про те, що автомобілем він не керував. Також ОСОБА_1 у присутності свідків неодноразово наголошував працівникам поліції, що він не здійснював керування автомобілем «Mercedes-Benz», а за кермом перебувала його дружина. Із відеозапису також вбачається, що під час конфлікту зі свідком ОСОБА_3 . ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та просив працівників поліції викликати йому швидку медичну допомогу так як погано себе почуває. Після приїзду бригади екстреної медичної допомоги ОСОБА_1 був доставлений до лікарні.
За часовою міткою «00:30:35» відеозапису, зафіксовано, що ОСОБА_1 висловлює згоду пройти огляд на стан сп`яніння. Продовженням дослідження відеозапису з нагрудних камер працівників поліції (файл «130.mp4») встановлено, що за часовою міткою «00:48:59» поліцейський зачитує текст протоколу про адміністративне правопорушення, не роз`яснивши перед цим ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, що є порушенням права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За часовою міткою «00:50:35» зафіксовано, що ОСОБА_1 залишає приміщення закладу охорони здоров`я, до якого він був доставлений у зв`язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень під час конфлікту зі свідком ОСОБА_3 .. Надалі, за часовою міткою «00:51:12» відеозапису, працівник поліції продовжує процедуру зачитування протоколу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 . Інша частина зазначеного відеофайлу за своїм змістом відтворює аналогічні події, однак з ракурсу нагрудної камери іншого працівника поліції, та не містить додаткових відомостей щодо суті правопорушення.
З переглянутого відеозапису вбачається, що даний відеозапис є змонтованим та не в повному обсязі відображає окремі дії та події, відтак він не може бути прийнятими до уваги як такий, що дозволяє зробити однозначний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Крім того, судом досліджено ще один долучений до матеріалів справи відеозапис та встановлено, що він не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом "Mercedes-Benz" д.н.з. НОМЕР_2 , саме о 21:00 год. 24.05.2026 року, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 674738. Суд наголошує, що вказаний відеофайл є записом із власних (приватних) камер відеоспостереження ОСОБА_3 , про наявність якого та долучення якого як доказу взагалі не зазначено у самому протоколі. Окрім цього, цей запис розпочинається лише о 21:11 год., а отже, він жодним чином не охоплює той проміжок часу, який інкримінується особі як час вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Обставина керування особою транспортним засобом обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Досліджений у судовому засіданні відеозапис з нагрудних камер поліцейських (файл "130.mp4") не містить фіксації моменту руху або зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Аналогічно вказані обставини не підтверджуються і наявним у матеріалах справи відеофайлом із власних (приватних) камер відеоспостереження ОСОБА_3 , на якому також відсутній момент руху чи зупинки автомобіля о 21:00 год. 24.05.2026 року. Адже зафіксований на цьому відеозаписі час не збігається із часом правопорушення, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки трансляція з камер ОСОБА_3 розпочинається лише о 21:11 год., тоді як у протоколі вказано 21:00 год.
Отже, особа, яка складала даний протокол і на яку законом покладений обов`язок щодо збирання доказів (абзац 2 статті 251 КУпАП) не надала суду доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 о 21:00 год. 24.05.2026 року.
Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Виключно зміст обставин події, що викладений працівниками поліції у протоколі, в якості доказу вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, не можуть вважатись достатніми та об`єктивними доказами у справі, оскільки такі особи є представниками суб`єкта владних повноважень, які виконували функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху, й діяли як службові особи - інспектори патрульної поліції.
Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Особа, що склала адміністративний протокол зобов`язана надати до суду докази, які б доводили наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Згідно з ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п.50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства").
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає до закриття у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 була допущена неповнота і однобічність при з`ясуванні всіх обставин справи, та відповідно, не дана належна оцінка, а дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Виходячи із вищезазначеного, ґрунтуючись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в зв`язку з чим вважає за можливе застосувати ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 8, 9, 57 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 130, 247, 251, 252, 266, 284, 294 КпАП України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.П. Портна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua