Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №496/2136/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2136/25

Провадження № 2/496/1148/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Сурженко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

Адвокат Ільченко К.Р., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовною заявою та просить визначити позивачу після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий тримісячний строк для прийняття спадщини з дня набрання рішенням законної сили.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Після її смерті залишилось майно, а саме земельна ділянка площею 0,0618 га. Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 . У 2024 році було заведено спадкову справу № 36/2024 за заявою брата позивача ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку з евакуацією дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та перебуванням позивача ОСОБА_1 за межами території України, останній не міг подати заяву на вступ в спадщину. В той же час, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвою О.О. 14.03.2025 року заяву про вступ в спадщину не прийнято у зв`язку із пропуском строку її подання. Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, посилаючись на наступне. Так, ОСОБА_1 працює на посаді директора комунального закладу «Андрієво-Іванівський обласний ліцей Одеської обласної ради» з 27.06.1994 року, є опікуном дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, вихованців зазначеного закладу. У зв`язку із введенням військового стану, розпорядженням Одеської військової адміністрації № 45/А-2022 від 01.03.2022 року «Про евакуацію дітей, зарахованих до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування» Андрієво-Іванівський обласний ліцей Одеської обласної ради під керівництвом ОСОБА_1 був евакуйований до Польщі, де знаходиться по теперішній час. В той же час, ОСОБА_1 постійно хворіє. У зв`язку з виконанням посадових обов`язків та безперервним перебуванням ОСОБА_1 за межами території України, погіршенням стану здоров`я, останній не мав змоги вчасно звернутись до приватного нотаріуса щодо вступу у спадщину. Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просить визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

19.03.2026 року від представника відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_7 через підсистему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

При цьому вказує, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачу було достеменно відомо про смерть матері 26.04.2024 року та про відкриття спадкової справи № 36/2024, заведеної на підставі заяви брата ОСОБА_6 . Посилання позивача на погіршення стану здоров`я є безпідставними, оскільки надані до суду медичні документи позивача, а саме виписний епікриз № 1923 неврологічного відділення охоплює період 2018 року, консультація кардіолога датована 08.10.2020 року, а третя медична довідка викладена іноземною мовою, якою ні відповідачка, ні вона (представник відповідачки) не володіють, перекладу на українську мову позивачем до позову не долучено. Таким чином, надані позивачем медичні довідки датовані періодами, які значно передують відкриттю спадщини, та не можуть бути належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Належного та допустимого доказу стану здоров`я позивача (погіршення) саме в період від дня відкриття спадщини до спливу строку на подання заяви про її прийняття матеріали справи не містять. Щодо посилання позивача на перебування закордоном через евакуацію дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування представник відповідачки зазначила, що надані позивачем документи свідчать про те, що він був уповноваженою особою на вивезення дітей за кордон, проте не свідчать та не підтверджують обставин цілодобового перебування позивача разом з дітьми та неможливість їх залишити на короткий час для надсилання заяви про прийняття спадщини поштою, тим більше, що з наданих позивачем документів вбачається, що позивач виїжджав з дітьми у складі групи супроводжуючих, які, ймовірно, могли б залишитись з евакуйованими дітьми на короткий час, який б дозволив позивачу вчасно надіслати заяву про прийняття спадщини. В контексті цього, представник відповідачки звертає увагу на те, що з матеріалів справи вбачається, що позивач 19.02.2025 року надіслав власноруч написану заяву про прийняття спадщини з Польщі до Одеси засобами поштового зв`язку Нова пошта. Доказів того, що позивач не міг через непереборні обставини зробити цю ж дію в установлені законом строки позивачем не надані. Більше того, що 26.01.2023 року між ОСОБА_5 (дарувальник) та ОСОБА_1 (обдаровуваний) був укладений договір дарування квартири за АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвою О.О., зареєстрований в реєстрі за № 84. Зі змісту вказаного договору вбачається, що від імені ОСОБА_1 (обдаровуваного) діяв гр. ОСОБА_8 на підставі довіреності, виданої позивачем 02.01.2023 року, посвідченої в офісі нотаріальної контори Республіки Польща в м. Рава-Мазовецька на алеї Конституції 3 Мая, 11 Камілою Ірла Пьотровською, заступником нотаріуса Беати Бжежанської 09.01.2023 року, службова книга Реперторіум А номер 21/2023. Зазначена обставина свідчить про те, що позивач, бажаючи прийняти в дар нерухоме майно, був спроможний та зацікавлений відлучитись до нотаріуса для видачі довіреності на ім`я свого представника, вже перебуваючи за кордоном з дітьми-сиротами та, нібито, маючи проблеми зі станом здоров`я. Видача позивачем довіреності на території Польщі третій особі свідчить про те, що позивач за бажання мав і має можливість відвідати нотаріуса задля здійснення дій, які тягнуть за собою виникнення для нього певних прав і обов`язків, тобто позивач спроможний вчиняти активні, юридично значущі дії, що свідчить про можливість позивача вчасно направити заяву про прийняття спадщини, в свою чергу, не подання такої заяви в установлені законом строки, свідчить лише про нехтування позивачем своїми правами. Позивачем не надані докази, що мали місце непереборні події, які не надавали можливість позивачу оформити та надіслати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини в строк. Окрім того, позивач не був позбавлений можливості звернутися із відповідною заявою до консульської установи України в країні місця постійного проживання позивача або направити заяву поштовим зв`язком, що він власно і зробив з пропуском строку, жодним чином не обґрунтувавши суду поважність причин такого пропуску та непереборність обставин, які відбулись в його житті, які б об`єктивно не дозволили йому зробити це вчасно. Медичні документи та інші матеріали, додані до позовної заяви в якості доказів наявності підстав для встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не спростовують можливості своєчасно звернутися із відповідною заявою особисто або через засоби поштового зв`язку до Консульства України чи до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Доказів, які б свідчили про наявність перешкод для подання такої заяви, обставин, що створювали об`єктивні та непереборні труднощі для позивача щодо подання такої заяви матеріали справи не містять. Отже, позивачем не доведено, що пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини відбувся з поважних причин. Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента верховенства права та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а саме відповідача по справі. Підсумовуючи вищевикладене, представник відповідачки зазначила, що позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довів наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню цієї заяви у встановлений законом строк, а тому у задоволені позову необхідно відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. При цьому пояснила, що позивач пропустив встановлений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , з поважних причин, якими є евакуація разом з дітьми-сиротами і дітьми, позбавлених батьківського піклування, вихованцями КЗ «Андрієво-Іванівський обласний ліцей Одеської обласної ради» до Польщі, а також погіршення стану здоров`я, а тому просить визначити позивачу додатковий строк тривалістю три місяці від дня набрання законної сили рішенням суду для подання такої заяви. Після перерви представник позивача до судового засідання не з`явилась, але подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. При цьому вказала, що жодної поважної причини пропуску позивачем встановленого законодавством шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері представником позивача в позовній заяві не наведено. Вважає, що позивачу ніщо не заважало вчасно звернутись до консульської установи України в країні місця постійного проживання позивача або направити заяву про прийняття спадщини поштовим зв`язком. Після перерви представник відповідачки до судового засідання не з`явилась, але через підсистему «Електронний суд» направила до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

Приймаючи до уваги пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 26.04.2024 року (а.с. 59).

Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 0,0618 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту), цільове призначення якої – для ведення садівництва, кадастровий номер 5121082400:01:005:0721, яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 56).

Померла ОСОБА_5 була зареєстрована до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить копія довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради № П1-247258-ю/о від 29.10.2024 року про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи (а.с. 104). Окрім неї, за вказаною адресою, ніхто не був зареєстрований, відповідно до копії довідки Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради № П1-247260-ю/о від 29.10.2024 року про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (а.с. 105 зворот).

Позивач ОСОБА_1 , а також ОСОБА_6 являються синами ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Святовольською сільською радою, архів Івацевічського райбюро ЗАГС, Брестської обл. 25.07.1974 року (а.с. 58), та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Приморським відділом ЗАГС м. Одеса 23.12.1977 року (а.с. 94 зворот), отже вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері.

З матеріалів спадкової справи № 36/2024 до спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 вбачається, що 26.09.2024 року ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвої О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши іншого спадкоємця першої черги – сина померлої ОСОБА_1 (а.с. 90, 99), проте не встиг оформити свої спадкові права, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер, згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 05.02.2025 року (а.с. 60).

Відповідно до інформації, яка надійшла 09.01.2026 року від державного нотаріуса Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ставнійчук А.О. на запит суду, згідно матеріалів спадкової справи № 136/2025 до майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцями за законом на майно останнього є дружина ОСОБА_2 та малолітні сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 123).

Таким чином, малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є спадкоємцями за правом представлення після смерті бабусі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України.

В свою чергу, позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Алєксєєвої О.О. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , засобами поштового зв`язку 29.02.2025 року, тобто з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, у зв`язку з чим листом за № 101/02-14 від 14.03.2025 року приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Алєксєєва О.О. запропонувала позивачу звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини (п. 3 ст. 1272 ЦК України (а.с. 13).

Згідно положень ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач обґрунтовує пропуск строку для прийняття спадщини перебуванням за межами України у зв`язку введенням воєнного стану та, як наслідок, необхідності евакуації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та станом здоров`я.

Так, рішенням Одеської обласної ради «Про призначення на посаду директора комунального закладу «Андрієво-Іванівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування», що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управління яким делеговано обласній державній адміністрації № 1259-VII від 03.03.2020 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора комунального закладу «Андрієво-Іванівська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» строком на 6 років, як такого, що пройшов за конкурсом (а.с. 14).

Рішенням Одеської обласної ради «Про зміну назви Андрієво-Іванівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управління якою делеговано обласній державній адміністрації» № 478-VIIІ від 02.12.2022 року змінено назву Андрієво-Іванівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування на Комунальний заклад «Андрієво-Іванівський обласний ліцей Одеської обласної ради».

Із довідки в.о. директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації № 2386/01-32/2-24 від 01.04.2024 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді директора комунального закладу «Андрієво-Іванівський обласний ліцей Одеської обласної ради» з 27.06.1994 року (наказ управління освіти від 27.06.1994 № 175) по теперішній час та згідно ст. 245 СК України є опікуном дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, вихованців зазначеного закладу (а.с. 21).

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із агресією Російської Федерації проти України на території України із 05 год 30 хв. 24.02.2022 року запроваджено воєнний стан строком на 30 діб, який в наступному Указами Президента України неодноразово продовжувався і діє до сих пір.

У зв`язку з реальною загрозою життю та здоров`ю дітей, які проживають або зараховані до різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, розпорядженням голови, начальника Одеської обласної військової адміністрації «Про евакуацію дітей, зарахованих до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування» № 45/А-2022 від 01.03.2022 року керівників закладів усіх форм власності зобов`язано здійснити евакуацію за межі України дітей, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (а.с. 15-16).

Наказом директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної військової адміністрації «Про евакуацію здобувачів освіти закладів освіти Одеської області» № 2/ОД від 02.03.2022 року керівникам закладів освіти обласної комунальної власності та закладів професійної (професійно-технічної освіти) наказано, зокрема, організувати евакуацію здобувачів освіти, згідно з додатком 1 до наказу, за межі України (Польща, Румунія) (а.с. 17-18).

Наказом директора Андрієво-Іванівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування «Про виїзд вихованців школи-інтернату за кордон» № 15 від 02.03.2022 року, у зв`язку із введенням військового стану, наказано організувати виїзд вихованців школи-інтернату за кордон у кількості 54 дітей та супроводжуючих, зокрема, директора школи-інтернату ОСОБА_1 . Старшим групи визначено ОСОБА_1 (а.с. 19-20).

Згідно з п. 7.1.20 статуту КЗ «Андрієво-Іванівський обласний ліцей Одеської обласної ради» (нова редакція), затвердженого рішенням Одеської обласної ради від 02.12.2022 року № 478-VIII, директор закладу, в т.ч. виконує обов`язки опікуна і піклувальника дітей, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Із паспорту громадина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 на ім`я ОСОБА_1 вбачається, що останній виїхав в Польщу 04.03.2022 року і до теперішнього часу не повернувся (а.с. 46-47).

Як роз`яснено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18, роз`яснив, що: «Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо».

За вказаних обставин, пропуск позивачем строку для прийняття спадщини зумовлений його тривалим перебування за кордоном, що за конкретних обставин цієї справи та з урахуванням практики Верховного Суду, свідчить про існування об`єктивних труднощів для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини та є поважною причиною пропуску такого строку.

Доводи представника відповідачки про те, що позивач, перебуваючи за кордоном, мав можливість звернутись до нотаріуса (поштовим зв`язком) або консульської установи із заявою для прийняття спадщини після смерті матері у встановлений законодавством строк, залишивши дітей на інших супроводжуючих осіб, не підтверджені жодними доказами, є припущенням представника, а тому в силу ч. 6 ст. 81 ЦПК України суд їх відхиляє.

Факт видачі позивачем довіреності 02.01.2023 року задля можливості укласти договір дарування квартири жодним чином не свідчить про те, що він мав змогу звернутись до нотаріуса (поштовим зв`язком) або консула із заявою для прийняття спадщини після смерті матері у період від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, і так само є припущенням представника відповідачки.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 року по справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24), вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Судом установлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Одеса, визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк у шість місяців сплив 26.10.2024 року.

Відтак, посилання представника відповідачки на факт видачі позивачем довіреності задовго до смерті матері не має правового значення, так як поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини підлягає оцінці у певному конкретно визначеному проміжку часу, як то з часу відкриття спадщини, яким є день смерті спадкодавця, до спливу законодавчо визначеного для подання заяви про прийняття спадщини строку у шість місяців.

Разом з тим, не знайшли свого підтвердження посилання представника позивача на пропуск позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщину у зв`язку зі станом здоров`я позивача, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин матеріали справи не містять.

Згідно з виписним епікризом № 1923 неврологічного відділення КУ «Одеський обласний клінічний медичний центр», ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 11.04.2018 року по 25.04.2018 року (а.с. 48-50), консультація кардіолога Багатопрофільного медичного центру ОНМедУ датована 08.10.2020 року (а.с. 51), що не охоплює період від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття.

Інші медичні документи, надані представником позивача, складені іноземною мовою.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Із роз`яснень ВССУ, викладених у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 року № 24-754/0/4-13 слідує, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Отже, до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, що якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Проте, представником позивача не надано перекладу на державну мову документів, що викладені іноземною мовою, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд при оцінці доказів не уповноважений на здійснення самостійного перекладу поданих на іноземній мові документів. Такий переклад може бути здійснено особою, яка має відповідну кваліфікацію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова, а частиною першою статті 14 вказаного Закону встановлено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Відсутність нотаріально засвідченого перекладу долучених представником позивача до позову доказів, які, з її слів, свідчать про погіршення стану здоров`я позивача, позбавляє суд можливості встановити їх зміст та інформацію, яка в них зазначена, а тому вони не можуть розцінюватися судом, як докази на підтвердження хвороби позивача.

Поряд з цим, обставини, на які посилається ОСОБА_1 в обґрунтування заявлених ним вимог в частині неможливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини у зв`язку з тривалим перебуванням за кордоном, підтверджені іншими належними доказами, які у своїй сукупності та з урахуванням практики Верховного Суду приводять до висновку про пропуск строку для прийняття спадщини з поважних причин, які мають об`єктивний характер та свідчать про істотні перешкоди для прийняття спадщини.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню, адже наведені представником позивача причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними та такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача щодо подачі такої заяви у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері у межах передбаченого законом терміну у три місяці, перебіг якого рахується після набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст. 1261, 1268, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ст. ст. 9, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Миколаївським РВ УМВС України в Одеській області 28.10.1997 року, РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном 3 (три) місяці.

Строк відраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Повний текст рішення складено 12.10.2026 року.

Виготовлення рішення суду поза межами строків, встановлених частиною шостою статті 259 ЦПК України, обумовлено рядом причин, якими є, зокрема, надмірна завантаженість суддів Біляївського районного суду Одеської області, в тому числі судді Пендюри Л.О., в провадженні якого з початку 2026 року перебуває більш, ніж дві тисячі сто справ, недостатня кількість суддів (з 2016 року кількість суддів у Біляївському районному суді Одеської області зменшилася з 11 до 5 (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ, що створює надмірне навантаження та виключає можливість виготовлення судових рішень у строки, встановлені чинним законодавством. Крім того, на робочий процес суттєво впливають чисельні повітряні тривоги і необхідність перебування у цей момент суддів та працівників суду у безпечному місці, яким не є службовий кабінет.

Суддя Л.О. Пендюра