Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №495/8898/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокуСправа № 495/8898/26

Номер провадження 3/495/2214/2026

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Віталій МИШКО розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця: Херсонська область, м. Нова Каховка, місце роботи та посада: ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковник, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОДОБ №758 від 25.09.2026 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2026 серії ОДОБ №758, 27.08.2026 тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_2 , в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , безпосередньо приймаючи рішення про направлення на військово - лікарську комісію про визначення придатності до військової служби громадянина ОСОБА_3 , проігнорувавши рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 про направлення на дообстеження, безпідставно повторно сформував направлення на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами якого рішення про придатність до військової служби прийнято не було, не дивлячись на це безпідставно та в порушення Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 "Про затвердження Порядку про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" втретє сформував направлення на ВЛК №2 при ІНФОРМАЦІЯ_7 , за результатами якого ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , однак представники військової частини НОМЕР_1 відмовилися від прийняття та зарахування до списків військової частини.

На даний час ОСОБА_5 перебуває у статусі підлягає призову на військову службу

Тим самим підполковник ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також, 28.09.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОДОБ №757 від 25.09.2026 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2026 серії ОДОБ №757, 27.08.2026 тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковник ОСОБА_2 , в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , безпосередньо приймаючи рішення про направлення на військово - лікарську комісію про визначення придатності до військової служби громадянина ОСОБА_6 , проігнорувавши дійсні висновки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 та ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 про направлення на до обстеження та Наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 «Про затвердження Порядку про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», безпідставно сформував направлення на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , за результатами якого ОСОБА_6 визнано придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , однак представники військової частини НОМЕР_2 з урахуванням стану здоров`я відмовилися від прийняття та зарахування до списків військової частини ОСОБА_6 та направлено на лікування.

На даний час ОСОБА_6 перебуває у статусі підлягає призову на військову службу

Тим самим підполковник ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, 28.09.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ОДОБ №759 від 25.09.2026 з доданими до нього матеріалами відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2026 серії ОДОБ №759, підполковник ОСОБА_2 будучи начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовою службовою особою, діючи, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов`язків, приписів законів та інструкцій, 27.08.2026 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , допустив недбале ставлення до військової служби, а саме неналежно віднісся до покладених на нього обов`язків, а саме - підписав наказ "Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період" для призову засудженого за кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, передбачене ч.1 ст. 109 КК України ОСОБА_7 , на підставі якого останнього було призвано на військову службу та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив недбале ставлення до військової служби , в умовах особливого періоду під час дії воєнного стану, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився.

12.10.2026 особа відносно, якої складено протокол ОСОБА_1 подав до суду клопотання про об`єднання в одне провадження протоколів №757, 758, 759 від 25.09.2026, просив закрити адміністративне провадження у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення та розгляд справи проводити без його участі. Своє клопотання обґрунтовує наступним. Щодо направлення на проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_6 . Військовозобов`язаний ОСОБА_6 27.08.2026 самостійно прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , при собі будь-які документи щодо стану його здоров`я відсутні, одразу по його прибуттю проведено звірку його облікових даних за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, згідно якого у ОСОБА_6 відсутні будь-які відомості щодо проходження військово-лікарської комісії. За результатами чого, з метою визначення ступеня придатності для проходження військової служби прийнято рішення про направлення ОСОБА_6 на проходження ВЛК, де останній визнаний придатним для служби в частинах забезпечення. З урахуванням висновку ВЛК ОСОБА_6 направлено до військової частини, де останнього не прийнято до списків частини, після чого він вибув по місцю проживання. Проте згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 нібито проігнорував дійсні висновки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 , що спростовується відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які долучені до самого ж протоколу. Щодо направлення на проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_5 . Військовозобов`язаний ОСОБА_8 01.09.2026 пройшов ВЛК №2 при ІНФОРМАЦІЯ_9 , де після результатів ВЛК ОСОБА_5 встановлено відповідний діагноз, про який йому було невідомо. З метою отримання розширених аналізів щодо стану здоров`я останнього, ОСОБА_5 письмово повідомив про бажання очікувати на остаточні результати, які отримані 08.09.2026. За результатами чого до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (особову картку ОСОБА_9 ) внесено відомості встановленого захворювання, після чого він вибув по місцю проживання. Приймаючи до уваги той факт, що у ІНФОРМАЦІЯ_10 документи підтвердження проходження військово-лікарської комісії та стану здоров`я (довідка ВЛК, картка обстеження та медичного огляду, аналізи) зазначених військовозобов`язаних відсутні, в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів аналогічні відомості відсутні також, з метою недопущення зриву мобілізації було прийнято рішення про їх направлення на проходження військово-лікарської комісії. Також ОСОБА_1 повідомляє, що на теперішній час ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають у статусі - підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Щодо нібито неналежного ставлення до військової служби при здійсненні призову ОСОБА_7 . При звірці облікових даних ОСОБА_7 через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено запис про наявність в останнього судимості від 31.08.2004 за ч. 1 ст. 109 КК України, проте відповідно до статті 89 КК України ОСОБА_7 являється особою, яка не має судимості. Враховуючи викладене, з метою недопущення ухилення від мобілізації, з урахуванням висновків ВЛК, прийнято рішення про призов на військову службу під час мобілізації громадянина ОСОБА_7 . Також, ОСОБА_1 вказує, що механізм складання протоколів про військові адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України регламентовано Інструкцією зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 329 від 23.10.2021. Згідно абзацу 5 пункту 2 зазначеної Інструкції встановлено, що протокол про військове адміністративне правопорушення щодо військовослужбовця (військовозобов`язаного) мають право складати посадові особи органів управління Служби правопорядку, які уповноважені на те відповідними начальниками органів управління Служби правопорядку. При складанні зазначених протоколів та в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо уповноваження старшого офіцера відділення ІНФОРМАЦІЯ_11 майором ОСОБА_10 відповідним начальником органу управління Служби правопорядку на складання протоколів вказаної категорії.

Відповідно до статті 268 Кодексу під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З огляду на наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та долучені до них матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Згідно з приписами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо вони вчинені в умовах особливого періоду, передбачена ч. 2 ст. 172-14 КпАП України.

Диспозиція ч. 2 ст.172-15 КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

За правилами ст. ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Вина правопорушника підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ОДОБ №758 від 25.09.2026, серії ОДОБ №757 від 25.09.2026 та серії ОДОБ №759 від 25.09.2026; рапортами начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 від 27.08.2026; письмовою заявою ОСОБА_11 від 27.08.2026; довідками про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; картками обстеження та медичного огляду; направленнями для визначення придатності до військової служби; довідками ВЛК; витягами та іншими матеріалами справи.

Згідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до абзацу другого пункту 9 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №519 від 06.05.2025 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних ( адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступень придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 3 ч.3 ст. 24 Закону України " Про військовий обов`язок і військову службу " військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Відтак, будучи військовослужбовцем, підполковник ОСОБА_1 згідно вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності, витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей.

Згідно із ст. 49 Статуту військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Згідно із ст. ст. 58, 59 Статуту командир (начальник) є єдиноначальником особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Командир (начальник) відповідно до посади, яку він займає, повинен діяти самостійно і вимагати від підлеглих виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.

Командир (начальник) зобов`язаний: знати, дотримуватися особисто та вимагати від особового складу неухильного дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

планувати роботу і здійснювати заходи щодо підтримання та удосконалення бойової та мобілізаційної готовності і вимагати їх виконання, своєчасно вносити до планів роботи необхідні зміни (уточнення), вживати заходів для охорони державної таємниці, забезпечення прихованого управління військами;

негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, вчинене підлеглим військовослужбовцем, а командир (начальник) військової частини (установи) - негайно повідомляти про це відповідному прокурору, а в разі вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією військовослужбовцем Збройних Сил України - начальнику відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі) ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань;

організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об`єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

постійно вдосконалювати особисту підготовку та майстерність підпорядкованих командирів (начальників), методи керівництва військовою частиною, кораблем (підрозділом), особисто проводити навчання та заняття з особовим складом військової частини, корабля (підрозділу), займатися правовим вихованням підлеглих, своєчасно вживати заходів для виконання завдань соціально-психологічного забезпечення бойової підготовки;

завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності;

встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;

зі організовувати дотримання та неухильно особисто дотримуватися принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у службовій діяльності;

показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників); бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності;

постійно виховувати підлеглих у дусі гуманізму та людяності, спираючись при цьому на загальновизнані принципи міжнародного права;

проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини; аналізувати стан військової дисципліни і об?єктивно доповідати про це старшому командирові (начальникові);

виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);

знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями;

організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту;

організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров?я та фізичного розвитку;

здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов`язків;

не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду;

особисто керувати кадровою роботою та відбором кандидатів для вступу до військових навчальних закладів;

організовувати експлуатацію, збереження і використання за призначенням казармено-житлового фонду, комунальних споруд, інженерних мереж, наданих для розквартирування військових частин і підрозділів;

контролювати додержання заходів пожежної безпеки у військовій частині, на кораблі (у підрозділі);

вживати заходів для охорони довкілля в місцях розташування та дій військ;

організовувати та здійснювати заходи, спрямовані на захист особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки і майна від зброї масового ураження, звичайних засобів ураження;

під час вирішення питань, пов`язаних з трудовою діяльністю працівників суворо додержуватися законодавства про працю;

вживати заходів для відшкодування матеріальних збитків, заподіяних військовій частині, кораблю (підрозділу).

Положеннями ст. ст. 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Поняття особливий період міститься в абзаці 1. Закону України "Про оборону України», у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: або оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб, після продовження воєнний стан діє і по теперішній час.

За викладених обставин, особливий період, як часовий проміжок, що охоплює у тому числі воєнний час, на даний час не завершився.

Таким чином, підполковник ОСОБА_1 , зобов`язаний виконувати накази командирів та покладені на нього службові обов`язки.

Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за обставин, встановлених в судовому засіданні, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відтак, на підставі ч.2 ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 слід остаточно накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Відповідно до ст.40-1КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно п. 12 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Так як ОСОБА_1 є військовослужбовцем (посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 ), він підлягає звільненню від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 40-1,126, 130, 283-285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Справи про адміністративні правопорушення №495/8898/26, №495/8903/26 та 495/8904/26 відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення об`єднати в одне провадження, присвоївши об`єднаним справам №495/8898/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-14, ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 від сплати судового збору на підставі п.12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом 10 /десяти/ днів з дня її винесення.

Згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.

Згідност.308 КУпАП - у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя Віталій МИШКО