Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №494/1565/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

14.10.2026

Справа № 494/1565/26

Провадження № 1-кп/494/86/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12026162260000285 від 18.05.2026 відносно:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Каришків Барського району. Вінницької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення військовослужбовця, військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого: 13.07.2001 Барським районним судом Вінницької області за ст. 42, ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК України до 4 років позбавлення волі; 08.11.2005 Жмеринським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 18.04.2006 Барським районним судом Вінницької області за ст. 395, ч. 1 ст. 263, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 приєднано 5 місяців по вироку Жмеринського районного суду Вінницької області від 08.11.2005 і всього 7 років 5 місяців; 27.05.2016 Барським районним судом Вінницької області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі; 23.06.2016 Барським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 01.07.2016 року Барським районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.3 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; 20.09.2016 Барським районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 185 КК України на строк до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 22.12.2017 Апеляційним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, признаено остаточне покарання 5 років позбавлення волі;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №73 від 12.03.2026, ОСОБА_4 , зараховано до списків особового складу вищезазначеної військової частини, поставлено на всі види забезпечення у військовому званні «солдат».

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканість та кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції-та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

Проходячи військову службу у вищевказаній посаді, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.

В останній раз, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 4857-ІХ від 27.04.2026 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан на всій території України.

Однак, в порушення вищезазначених вимог законодавства, солдат ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів, судимість за які не знято та не погашено в установленому законодавством порядку, на шлях виправлення не став та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, призваним по мобілізації, та проходячи у військовій частині НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів, судимість за які не знята та не погашена в установленому законодавством порядку, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 18.05.2026, приблизно о 06:20 год., більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, під час дії на території України воєнного стану, який оголошено Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, дія якого неодноразово продовжувалася, прибув до будинку, де мешкала ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Надалі ОСОБА_4 , будучи впевненим, що ОСОБА_6 відпочиває, через вхідні двері, які не було зачинено на замок, проник у будинок за вищевказаною адресою, де у спальній кімнаті в шафі виявив грошові кошти, а саме: 3875 доларів США, що становить 170 780,55 гривень за курсом НБУ, 50 Євро, що становить 2563,03 гривень за курсом НБУ та 121 000 гривень, що належать ОСОБА_6 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та викрити його злочинні дії ніхто не може, діючи з прямим умислом, повторно, та метою незаконного збагачення, маючи корисливий мотив, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, протиправно, таємно викрав грошові кошти, а саме: 3875 доларів СІЛА, що становить 170 780,55 гривень за курсом НБУ, 50 Євро, що становить 2563,03 гривень за курсом НБУ та 121 000 гривень, що належать ОСОБА_6 .

У подальшому ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на свій власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 294 343,58 гривень.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Так обвинувачений зазначив, що зранку 18.05.2026, проходив повз будинку своєї знайомої ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , номер не пам`ятає. Вирішив зайти в будинок, який не був зачинений та впевнившись, що ОСОБА_6 відпочиває в спальній кімнаті у шафі виявив грошові кошти, які вирішив викрасти, поклав у кишеню штанів та покинув будинок. В подальшому такими розпорядився. Шкодує за вчинене. Також вказав, що зробив відповідні висновки з своїх незаконних дії, поросив вибачення у потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання з`явилась, просила призначити обвинуваченому покарання, яке суд вважає необхідним в даному випадку, відповідно до вимог процесуального законодавства.

Оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому, і після роз`яснення учасникам судового розгляду положень ч.3 ст.349 КПК України, суд з`ясував, що вони правильно розуміють зміст обставин, встановлених у даному кримінальному провадженні та не оспорюють їх, і така позиція є добровільною, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку та отримавши згоду учасників судового провадження на проведення судового розгляду в такому порядку, прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів щодо обставин скоєння обвинуваченим зазначеного кримінального правопорушення, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів. Провівши допит обвинуваченого з дотриманням положень ст.351 КПК України, суд приходить до переконливого висновку про те, що винуватість обвинуваченого у скоєному є доведена повністю.

Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України доведена поза розумним сумнівом та його дії кваліфіковано правильно, оскільки він здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановлених положеннями ст.50 КК України його мети, за якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання не встановлено.

Також відсутні обставини передбачені ст.67 КК України, які обтяжують покарання.

Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, відповідних висновків зі своїх дій не зробив, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується з негативної сторони, не відшкодував потерпілій заподіяні матеріальні збитки у повному обсязі, тому суд вважає, що покарання ОСОБА_4 повинно бути визначено у виді позбавлення волі, оскільки дане покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідатиме його особі і буде достатнім для досягнення передбачених ст. 50 КК України цілей покарання.

На переконання суду, визнання ОСОБА_4 вини у вчинені злочину є недостатнім для того, щоб дійти висновку про можливість застосування до нього ст. 75 КК України, а саме зі звільненням від відбування покарання з випробувальним строком.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню стягнути з обвинуваченого на користь держави. Цивільний позов не заявлений.

Застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком суду законної сили.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 100, 110, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.5 ст.72 Кримінального кодексу України зарахувати у строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 строк перебування під вартою з 18.05.2026 року до набрання вирок суду законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати пов`язані із проведенням експертизи у розмірі 10992 гривень 24 копійки.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 21.05.2026 року на: 38 купюр номіналом 100 доларів США, 2 купюри номіналом 10 доларів США, 2 купюри номіналом 20 доларів США, 3 купюри номіналом 5 доларів США, 1 купюра номіналом 50 Євро, 75 купюр номіналом 1000 гривень, 92 купюри номіналом 500 гривень; змив на марлевий тампон з зовнішньої поверхні вхідний дверей до будинку; сліди папілярних візерунків.

Речові докази, а саме: 38 купюр номіналом 100 доларів США, 2 купюри номіналом 10 доларів США, 2 купюри номіналом 20 доларів США, 3 купюри номіналом 5 доларів США, 1 купюра номіналом 50 Євро, 75 купюр номіналом 1000 гривень, 92 купюри номіналом 500 гривень вважати поверненими за належністю власнику ОСОБА_6 .

Речові докази, а саме: змив на марлевий тампон з зовнішньої поверхні вхідний дверей до будинку – знищити.

Речові докази, а саме: сліди папілярних візерунків залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Якщо апеляційну скаргу не подано, вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1