Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №492/1796/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1796/26

провадження № 1-кп/492/176/26

ВИРОК

Іменем України

14 жовтня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026162270000453, внесеному 13 серпня 2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Арциз Арцизького району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -

встановив:

10 серпня 2026 року, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 отримав у подарунок від свого знайомого ОСОБА_5 багнет з маркуванням «№02615» до автоматів системи Калашнікова польського зразка, який є військовою (бойовою) контактною коротко клинковою холодною зброєю колючо-ріжучої дії. При цьому, ОСОБА_4 діючи в порушення п. а «Спеціального порядку набуття права власності громадянами на окремі види майна», що є додатком до постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-ХІІ «Про право власності на окремі види майна», п. 1-3, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п. 12.5 Глави 12 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів» затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 662, не маючи передбаченого законом дозволу на носіння холодної зброї, помістив вказаний багнет до легкодоступного місця багажного відділення свого мопеду марки «HONDA» для подальшого носіння. Надалі, 12 серпня 2026 року, приблизно о 22 год. 30 хв., більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 пересувався на вказаному мопеді марки «HONDA» поблизу будинку №87 по вулиці Троїцька у місті Арцизі Болградського району Одеської області, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне носіння холодної зброї, з мотивів забезпечення подальшої самооборони, без передбаченого законом дозволу на носіння холодної зброї, зберігаючи при собі вищевказаний багнет, який є військовою (бойовою) контактною коротко клинковою холодною зброєю колючо-ріжучої дії, що знаходився в легкодоступному місці його мопеду, що забезпечувало можливість його швидкого застосування у разі необхідності до його виявлення та вилучення працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, а саме: носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини вчинення злочину, не піддавши сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини злочину, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв`язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, дослідженням висновку експерта, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено та з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному, касаційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 дав суду показання про те, що дійсно, 10 серпня 2026 року його знайомий ОСОБА_5 , подарував йому багнет-ніж до автоматів Калашникова. Обвинувачений прийняв в подарунок його, з метою використання його в подальшому для самооборони. Далі, 12.08.2026, ОСОБА_4 вирішив повернути ОСОБА_5 подарований ним ніж, поклав його в бажаний відділ мопеду марки «HONDA» та поїхав. В цей же день, його було зупинено співробітниками поліції, яким він показав ніж.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення також підтверджується висновком експерта від 26.08.2026 р. № СЕ-19/116-26/22588-ХЗ.

Сукупність наведених і вивчених судом доказів, підтверджує вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину і аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд визнає належними, допустимими, достовірними, вони узгоджуються між собою і є достатніми для ухвалення обвинувального вироку.

Давши оцінку доказам, які були досліджені в ході судового розгляду, суд вважає доведеною винність обвинуваченого і вищеописані дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує: ч. 2 ст. 263 КК України, а саме: носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд бере до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, що витікає з положень ч. 2 ст. 50 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого обвинуваченим злочину і їх наслідки. Обвинувачений ОСОБА_4 умисний вчинив злочин, в повнолітньому віці; не одружений; характеризується за місцем проживання задовільно; на психіатричному диспансерному обліку, наркологічному обліку КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради не перебуває; не є депутатом; раніше не судимий.

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального праівопорушення.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом встановлено не було.

Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини справи, давши їм оцінку, беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого, а також для припинення вчинення ним нових кримінальних правопорушень ОСОБА_4 можливе з призначенням йому покарання у виді обмеження волі у межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України із застосуванням до нього дії ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України. Підстав для застосування до обвинуваченого дії ст. 69 КК України суд не вбачає.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 20 серпня 2026 року (справа № 492/1463/26, провадження № 1-кс/492/195/26) підлягає скасуванню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави.

Крім того, п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України передбачено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Разом з тим, згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 24.02.2022 року введено воєнний стан на 30 діб, який в подальшому був продовжений і який діє по теперішній час.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №186-р від 26 лютого 2022 року, із змінами, внесеними згідно з Розпорядженням КМУ №225-р від 16 березня 2022 року, вирішено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.

У разі коли майно, визначене в абзаці першому цього пункту, не було передано в установленому порядку, таке майно передається відповідній обласній військовій адміністрації за місцем його знаходження після погодження із зазначеними в цьому пункті державними органами.

Таким чином, враховуючи введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану на території України, необхідність забезпечення потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки, державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також беручи до уваги, що чинним законодавством передбачено можливість передачі конфіскованого майна, що перейшло у власність держави, Збройним Силам України, суд вважає необхідним застосувати спеціальну конфіскацію щодо майна, яке було предметом кримінального правопорушення у цій справі.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо речових доказів, відшкодування процесуальних витрат, щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 349, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у виді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

В силу ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 14 жовтня 2026 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта під час проведення судової експертизи від 26.08.2026 №СЕ-19/116-26/22588-ХЗ в сумі 2 888 (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень 16 копійок.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Арцизького районного суду Одеської області від 20 серпня 2026 року (справа № 492/1463/26, провадження № 1-кс/492/195/26) скасувати.

На підставі ст. ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави з переданням на потребу Збройних Сил України речовий доказ, а саме: багнет-ніж загальною довжиною 27 см., який складається з клинка довжиною 15 см., рукоятки 11,5 см., з рильєфним написом на обмежувачі у вигляді цифр «02815», який спакований до полімерного сейф-пакет НПУ ЕХР030026, який є військовою (бойовою) контактною коротко клинковою холодною зброєю колючо-ріжучої дії.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1