Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №699/1499/25 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №699/1499/25

Суддя: Василенко Л. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 699/1499/25

Провадження № 22-ц/821/1017/26

Категорія: 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Новікова О. М., Фетісової Т. Л.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» зазначило, що 28.01.2022 між Товариством та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір (оферти) № 28.01.2022-100005272.

Відповідно до умов договору, позичальнику надано кредит у розмірі 7 500,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів, строком на 42 дні.

Позивач вказує, що Товариство свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі, проте відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, загальна сума якої у відповідності до розрахунку позивача становить 12 525,00,00 грн, що складається з боргу по тілу кредиту - 7 500,00 грн та процентів - 5 025,00 грн.

На підставі наведеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість у загальному розмірі 12 525,00 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 28.01.2022-100005272 від 28.01.2022 у розмірі 12 525,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач уклала Договір в електронній формі та отримала кредит за цим Договором в розмірі 7 500,00 грн, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені Кредитним договором, кошти не повернула та не сплатила відсотки за користування кредитом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скарги

25.03.2026, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник за довіреністю ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не надано оригіналу електронного Кредитного договору та належних доказів його підписання відповідачем, а судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування оригіналу Договору й одноразового ідентифікатора.

Крім того, скаржник також ставить під сумнів достовірність документів, наданих на підтвердження надсилання відповідачу SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних відомостей про таке надсилання та обставини отримання відповідної інформації оператором зв`язку.

Водночас, скаржник зауважив, що судом першої інстанції проігноровано посилання представника відповідача щодо того, що наданий позивачем, як доказ, ідентифікатор для підпису Договору не відповідає оригінальному підпису ОСОБА_1 .

Додатково скаржником наведено доводи щодо банківського рахунку позивача, відкритого в АТ «Альфа-Банк», вказано, що з лютого 2022 року даний Банк знаходився під міжнародними санкціями. Банки, які знаходились в місті Корсунь-Шевченківський припинили обслуговування розрахункових рахунків «Альфа-Банк», а працівники відділення ТОВ «Споживчий Центр» закрили офіс та зникли, таким чином скаржник вважає, що саме через дії позивача споживачі опинись правопорушниками умов кредитних договорів.

Відзив на апеляційну скаргу

20.05.2026 від ТОВ «Споживчий центр» на адресу Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив, в якому Товариство просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Товариство звернуло увагу, що відповідачем не заперечується, що вказаний засіб зв`язку, а саме: номер телефону НОМЕР_1 належить йому, або що на час укладення спірного Договору він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.

Зазначає, що сторонами було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (Кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами.

Вказує, що при поданні позовної заяви, позивачем додано відомості щодо ідентифікації відповідача через систему BankID. Отже, від центрального вузла системи BankID Національного банку України були отримані, зокрема дані, які однозначно ідентифікують відповідача. Заперечуючи про належність проведення ідентифікації, відповідач не підтвердив це відповідними засобами доказування.

Крім того, зауважив, що позивачем надано доказ на підтвердження видачі кредитних коштів, що є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить усі відомості щодо платіжної операції у відповідності вищезазначеного закону, а відтак є належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Фактичні обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Споживчий центр» зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності 64.92 - інші види кредитування (а.с. 5).

Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених Товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником у смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а.с. 13-15).

Відповідно до п. п. 11.6.-11.9. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтвердила, що вказаний нею при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий в користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись Позичальником при виконанні даного договору, вчинені будь-яких операцій за ним.

Позичальник також підтвердила, що вказаний нею для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно позичальником.

Позичальник зобов`язалася забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ та/або використати номер телефону, зазначений при реєстрації позичальника у інформаційній системі кредитодавця. Позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного заволодіння, технічного перехоплення інформації тощо, вибуття з володіння мобільного телефону.

Позичальник зобов`язалася в найкоротший строк протягом дня події в письмовій паперовій формі повідомити кредитодавця про факт втрати та/або зміни та/або обмеження користування зазначеним нею платіжним засобом, фінансовим номером телефону, паспортом. Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання фінансового номеру телефону та/або платіжного засобу несе виключно позичальник. Будь-яку особу, яка використала такі засоби, кредитор безумовно вважає позичальником, і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності.

Згідно із Заявкою до Кредитного договору № 28.01.2022-100005272 від 28.01.2022 відповідач підтвердила, що ознайомлена і приймає умови кредитного договору (оферти), а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є Заявка до Кредитного договору № 28.01.2022-100005272 від 28.01.2022, з якими вона попередньо ознайомилася (а.с. 16 -17).

Акцептовані позичальником умови Кредитного договору містяться у вказаних Заявці та оферті, а саме: сума кредиту: 7 500,00 грн; первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду; період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів.

Строк, на який надається кредит - 42 дні з дня його надання.

Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 730% річних.

Крім того, відповідач розуміла, що підписує та укладає Кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення).

У Додатку до анкети позичальника від 28.01.2022 міститься інформація про контактний телефон ОСОБА_1 - НОМЕР_2 , інформація про її місце роботи, контакти третіх осіб, які надали згоду на взаємодію особу та ознайомлення про кримінальну відповідальність за ст. 182 КК України (а.с. 20).

Згідно даних Паспорту споживчого кредиту ТОВ «Споживчий центр» тип кредиту: фінансовий кредит, сума/ліміт кредиту: 7 500,00 грн, строк на який надається кредит: 42 дні з дати його надання, первинний період користування кредитом - 14 днів дати його надання, черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного кредиту, процентна ставка: 730% річних, платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору: відсутні, загальні витрати за кредитом 2 100,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 13 800,00 грн, реальна річна процентна ставка 75 979% річних. Паспорт містить відомості про графік платежів та підписаний одноразовим ідентифікатором D486 (а.с. 18 -19).

Згідно з довідкою BankID: ПІБ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , номер телефону: НОМЕР_2 , реєстрація місця проживання та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_4 (а.с. 8).

Відповідно до квитанції LIQPAY, без зазначення номера та дати, 28.01.2022 на картку VISA НОМЕР_5 переказано кошти 7 500,00 грн як видача за договором № 28.01.2022-100005272, платник Швидкий кредит, сайт: Sgroshi.com.ua, ID операції: НОМЕР_6 , банк-еквайр: АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 10).

За даними довідки ТОВ «Старт-мобайл» вих. № 0711/25-3 від 07.11.2025: «на номер абонента НОМЕР_7 28.01.2022 о 19:50:55 було доставлено SMS-повідомлення з текстом: «Код підтвердження: D486» ( а.с. 74).

У наданому позивачем LOG FAIL міститься візуальна форма послідовностей дій учасників електронної комерції стосовно укладання спірного кредитного договору (а.с. 75).

Відповідно до копії довідки-розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором № 28.01.2022-100005272, заборгованість ОСОБА_1 по Кредитному договору № 28.01.2022-100005272 від 28.01.2022 становить 12 525,00 грн, з яких: 7 500,00 грн - основний борг; 5 025,00 грн - проценти (а.с. 9).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

На підставі ч. ч. 1 та 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, провадження № 61-7203 св 20, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

У справі, що переглядається встановлено, що 28.01.2022 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферта) № 28.01.2022-100005272 в електронній формі.

Відповідно до пропозиції про укладання кредитного договору (оферта) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця, заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Як убачається з матеріалів справи, зміст Кредитного договору, істотні умови кредитування, зокрема сума кредиту, строк його надання та розмір процентної ставки, визначені в оферті та Заявці до кредитного договору. Заявка містить підтвердження прийняття позичальником запропонованих умов кредитування, а акцепт оформлений шляхом використання одноразового ідентифікатора.

На підтвердження обставин укладення спірного Кредитного договору позивач надав оферту, Заявку до кредитного договору з відповіддю позичальника про прийняття пропозиції, паспорт споживчого кредиту, довідку щодо ідентифікації відповідача через систему BankID, відомості про надсилання SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором, а також LOG FAIL із відображенням послідовності дій під час оформлення кредиту.

Зокрема, відповідно до довідки ТОВ «Старт-мобайл» від 07 листопада 2025 року, на номер телефону НОМЕР_2 28 січня 2022 року було доставлено SMS-повідомлення з кодом підтвердження D486. Такий самий ідентифікатор зазначений у паспорті споживчого кредиту, заявці та відповіді позичальника про прийняття пропозиції, а також додатку до анкети позичальника які містить відомості про умови кредитування.

Довідка BankID, своєю чергою, містить персональні дані відповідача, зокрема її прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та номер телефону.

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, колегія суддів виходить із того, що вони підтверджують послідовність дій, пов`язаних з ідентифікацією позичальника та оформленням кредиту. При цьому самі лише заперечення скаржника щодо належності відповідачу одноразового ідентифікатора без наведення належних доказів на підтвердження таких заперечень не є достатніми для спростування всіх поданих позивачем доказів.

Електронна форма договору передбачає існування відповідного правочину в електронному вигляді, а тому питання щодо дослідження його оригіналу має вирішуватися з урахуванням особливостей електронного документа, змісту заявленого клопотання та інших наявних у справі доказів.

Сам факт неподання позивачем паперового оригіналу Договору не є безумовною підставою для висновку про неукладення правочину, оскільки законодавство допускає укладення кредитного договору в електронній формі. Водночас вирішальне значення має можливість установити зміст Договору, спосіб його підписання та обставини волевиявлення сторін на підставі належних і допустимих доказів.

У даній справі суд першої інстанції дослідив надані позивачем документи та дійшов висновку про укладення між сторонами Кредитного договору. Разом з тим, скаржником не наведено переконливих доводів, які б у сукупності з матеріалами справи спростовували встановлені судом обставини.

Крім того, за змістом Заявки ОСОБА_1 від 28.01.2022, яка є невід`ємною частиною Договору № 28.01.2022-1000005272 від 28.01.2022, остання ознайомлена та приймає умови Кредитного договору (оферти).

Також відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), яка є частиною електронного кредитного договору, містить підтвердження ОСОБА_1 , що вона однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є Заявка до Кредитного договору № 28.01.2022-100005272 від 28.01.2022, з яким попередньо уважно ознайомилась.

Акцептовані позичальником умови Кредитного договору містяться у вказаних Заявці та оферті, а саме: сума кредиту: 7 500,00 грн; первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання; черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду; період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів.

Строк, на який надається кредит - 42 дні з дня його надання.

Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Розмір процентів відповідно до ст. 625 ЦК України становить 730% річних.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності спірного Кредитного договору. Зазначений Договорів недійсним не визнано.

При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному ст. 204 ЦК України.

Враховуючи наведене, між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 досягнуто домовленості у письмовій формі щодо розміру кредиту, процентної ставки та інше.

Щодо надання позивачем кредитних коштів на виконання Договору.

Так, згідно із п. 2.1. пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності.

Відповідно до п. 2.3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Пунктом 2.4 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) передбачено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця.

До матеріалів справи приєднано квитанцію «Liqpay» № 1897888451 від 28.01.2022 про електронний переказ коштів у сумі 7 500,00 грн, з призначенням платежу - видача за договором № 28.01.2022-100005272, платник назва: швидкий кредит, сайт платника sgroshi.com.ua, отримувач картка/рахунок: НОМЕР_8 .

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність виконання ТОВ «Споживчий центр» зобов`язання з надання ОСОБА_1 кредиту в сумі 7 500,00 грн шляхом перерахування коштів на картковий рахунок.

Натомість, відповідачем не надано доказів того, що на її картковий рахунок не було перераховано грошові кошти у розмірі 7 500,00 грн.

Також відповідач не надала ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірний період на підтвердження факту незарахування кредитних коштів на її рахунок, враховуючи, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою. Тобто відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Відповідно до копії довідки-розрахунку про стан заборгованості за Кредитним договором № 28.01.2022-100005272 від 28.01.2022, яка долучена до позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 по Кредитному договору № 28.01.2022-100005272 від 28.01.2022 становить 12 525,00 грн, з яких: 7 500,00 грн - основний борг та 5 525,00 грн - проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повного або часткового повернення відповідачем доведеного боргу по процентам за користування кредитом. Наведений позивачем розрахунок боргу відповідає умовам укладеного Кредитного договору, здійснений у межах строку його дії, а з врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним Кредитним договором і взяті на себе зобов`язання останньою не виконано, у передбачені в Договорі строки грошові кошти не повернуто, у зв`язку з чим виникла заборгованість по тілу кредиту, відсотках на загальну суму 12 525,00 грн, яку обґрунтовано стягнув суд першої інстанції з відповідача на користь позивача.

Доводи скаржника щодо відкриття позивачем рахунку в АТ «Альфа-Банк», запровадження міжнародних санкцій та припинення обслуговування рахунків окремими банківськими установами не спростовують установлених обставин автоматично. Для висновку про неможливість виконання Кредитного договору необхідно встановити конкретні обставини, які перешкоджали виконанню зобов`язань саме за спірним Договором, та їхній вплив на виникнення заборгованості.

Саме по собі посилання на загальні обставини щодо діяльності Банку не доводить ані відсутності факту надання кредиту, ані належного виконання відповідачем обов`язку з його повернення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», § § 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування оскаржуваного рішення першої інстанції за доводами апеляційної скарги представника за довіреністю ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 19 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 14 жовтня 2026 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: О. М. Новіков

Т. Л. Фетісова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua