Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №712/6436/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2252/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №712/6436/26 Категорія: 304070000Марцішевська О. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

судді секретарКарпенко О.В., Новіков О.М. Любченко Т.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.07.2026 (повний текст складено 20.07.2026, суддя в суді першої інстанції Марцішевська О. М.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради про визнання дій незаконними, встановлення відсутності зобов`язання та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

у травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила суд:

визнати незаконними дії КП «Черкаська служба чистоти» щодо нарахування заборгованості без належних правових підстав;

встановити відсутність договірних відносин та відсутність зобов`язання за період фактичного не проживання позивача;

визнати недостовірним та необґрунтованим розрахунок заборгованості;

стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 з 2018 року.

Зазначено, що факт публікації договору у 2013 році не створює автоматичних зобов`язань для особи, яка набула право користування житлом через 5 років після публікації договору, тому вказує про відсутність договірних відносин між сторонами та неправомірність публічної оферти у 2013 році.

Крім того, в 2022 році позивач виїхала (евакуювалася) до Німеччини та перебуває там під тимчасовим захистом, тому має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності понад 30 днів.

Відповідач, маючи відповідні підтвердження перебування позивача за кордоном, свідомо проігнорував цей факт, чим порушив норми права. Вимоги щодо нарахувань за період з 2018 року підлягають перевірці на предмет спливу позовної давності, а оскільки основне зобов`язання не доведене, нарахування інфляційних та 3 % річних є неправомірним.

Також зазначено, що неправомірні дії відповідача завдали позивачу моральної шкоди через психологічний тиск та тривожність, використання методів тиску шляхом надсилання документів, стилізованих під процесуальні акти суду.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.07.2026 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що під час розгляду справи не встановлено, що позивачем надавались відповідачу вказані в п. 28 Правил надання послуги з управлінням побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами документи для здійснення перерахунку вартості послуг у зв`язку з відсутністю споживача. Також позивачем не долучались до матеріалів справи докази на підтвердження проживання позивача у конкретному житловому приміщенні, відмінному від місця реєстрації та не надано доказів, що вона відповідним чином інформувала відповідача про зміну фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача. Врахувавши вищевикладене, суд не встановив обставин нарахування відповідачем заборгованості без належних правових підстав, не встановив відсутності договірних відносин між сторонами та відсутності зобов`язання сплати заборгованості за період фактичного не проживання позивача.

Відмовляючи в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд мотивував свій висновок відсутністю об`єктивних підтверджень щодо використання відповідачем методів тиску чи неправомірного впливу на позивача та не доведенням позивачем факту протиправної поведінки відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.07.2026 як незаконне та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та постановити окрему ухвалу щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі щодо перевірки практики нарахування платежів без належного документального підтвердження; формування особових рахунків; правильності визначення кількості споживачів; повноти інформації, яка надається споживачам; способу комунікації із споживачами.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час вирішення спору відповідач не довів фактичного надання послуг позивачу, конкретний період та обсяг таких послуг, правову підставу виникнення зобов`язання у кожному спірному періоді, правильність визначення кількості споживачів, правильність розрахунків, направлення позивачу персоніфікованих рахунків, момент виникнення прострочення, правомірність нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, правову підставу для нарахувань за періоди, які передують 2023 року, спростування факту отримання позивачем послуг від іншого виконавця – ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість». Скаржник вважає, що наявність тарифів, публікація типового договору та реєстрація особи за адресою сама по собі не доводить розмір та факт конкретного грошового зобов`язання. Суд першої інстанції на вищевказане належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У відзиві, на апеляційну скаргу, що надійшов від КП «Черкаська служба чистоти» вказано, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для зміни чи скасування апеляційної скарги.

У відповіді на відзив, що надійшов від ОСОБА_1 підтримано доводи апеляційної скарги, вказано, що відзив на апеляційну скаргу таких доводів не спростовує, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що КП «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради у 1993 зареєстровано як юридичну особу, вид економічної діяльності якого є, в тому числі, вантажний автомобільний транспорт (основний) та збирання безпечних відходів та оброблення та видалення безпечних відходів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.05.2023.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 252 від 01.03.2011 «Про доповнення рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.10.2007 № 1480 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси», КП «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради визначено виконавцем послуг з вивезення твердих та рідких побутових відходів.

На виконання постанови КМУ «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» № 1070 від 10.12.2008 та на підставі рішення Черкаської міської ради від 19.08.2014 № 2-61 «Про визначення послуги з вивезення побутових відходів, як окремої комунальної послуги, право на яку виборюється на конкурсних засадах» та протоколу № 2 від 26.05.2025 оцінки конкурсних пропозицій на проведення конкурсу на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів в м. Черкаси, виконавчий комітет Черкаської міської ради рішенням № 564 від 29.05.2015 ввів у дію рішення конкурсної комісії щодо визначення переможцем конкурсу на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Черкаси, в якому визнав надавачем послуг з вивезення твердих побутових відходів комунальне підприємство «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради.

Рішення органу місцевого самоврядування оприлюднені для доведення до відома споживачів у встановленому законом порядку - у відповідності до ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

КП «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради, який є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів з території, де розташований будинок, у якому зареєстрований позивач було здійснено публічну оферту та опубліковано текст Індивідуального договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами на виконання вимог ЗУ «Про відходи», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», який знаходиться у вільному доступі на офіційному сайті Черкаської міської ради www.rada.cherkassy.ua та сайті Комунального підприємства «Черкаська служба чистоти» www.chistota.ck.ua.

ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 23.07.2018 по теперішній час.

Неповнолітній син позивача – ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за вищевказаною адресою з 15.04.2021 по теперішній час. Також за вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_3 з 20.08.2018 по теперішній час.

Дана інформація підтверджена довідкою департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради.

Відповідно до відмітки у закордонному паспорті, позивач перебуває за кордоном з 19.03.2022.

У лютому-квітні 2026 ОСОБА_1 засобами електронної пошти неодноразово скеровувала до КП «Черкаська служба чистоти» звернення, в яких вказувала, що нарахування за послугу з вивезення твердого побутового сміття не мають фактичного та юридичного підґрунтя.

На вказані звернення відповідачем надані роз`яснення про те, що у зв`язку із даними про кількість зареєстрованих осіб, послуга з вивезення твердих побутових відходів нараховується на 3 особи. Також, у листі № 14 від 05.02.2026 роз`яснено порядок перерахунку та документи, на підставі яких він здійснюється.

Рішенням суду у справі № 712/3035/26 від 21.04.2026 задоволений позов КП «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з вивезення твердих побутових відходів та стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради заборгованість за послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 01.07.2018 по 31.01.2026 в сумі 7 269,25 грн., інфляційні втрати в сумі 1 403,54 грн. та 3 % річних – 383,73 грн., а також судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 328 грн., а всього 12 384,52 грн.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 09.09.2026 рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.04.2026 скасовано.

Ухвалити у даній частині нове рішення, яким судовий збір, сплачений КП «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради за подання позовної заяви у розмірі 3 328 грн. компенсовано за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ.

В решті рішення залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції вступила в законну силу з моменту її ухвалення 09.09.2026.

Такими є фактичні обставини, встановлені судом при розгляді цієї справи. Правовідносини, які виникли між сторонами на їх підставі, мають таке правове регулювання.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спірні правовідносини, які склалися між сторонами регулюються нормами ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про управління відходами», постановою КМУ «Про затвердження Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами» № 835 від 08.08.2023.

Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач – фізична або юридична особа, яка отримує або має намір отримувати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавцями комунальних послуг з поводження з побутовими відходами є суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 41 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про управління відходами» утворювач відходів – це фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб`єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 31 ЗУ «Про управління відходами» утворювачі побутових відходів зобов`язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами.

Частиною 3 ст. 31 ЗУ «Про управління відходами» визначено, що утворювачі побутових відходів мають права та обов`язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачених ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

В пункті 24 Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою КМУ від 08.08.2023 № 835 зазначено, що послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами відповідно до ст.ст. 13 і 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 1 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача укласти договір.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У постановах Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № 641/2634/16-ц та від 13.12.2018 у справі № 641/533/17 викладено правову позицію, що системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів, а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Згідно висновку, який міститься в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 у справі № 646/834/17 вказано, що для виникнення правовідносин з вивезення побутових відходів на підставі публічної оферти не потрібно інших доказів ніж публікація публічного договору та відсутність заперечень з іншої сторони.

Пунктом 28 Правил надання послуги з управління побутовими відходами та типових договорів про надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою КМУ від 08.08.2023 із змінами у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, плата за надану послугу з управління побутовими відходами нараховується щомісяця відповідно до умов договору про надання послуги з управління побутовими відходами і тарифів, що формуються відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку згідно з ч. 4 ст. 34 ЗУ «Про управління відходами». Плата виконавцю послуги за індивідуальним договором та договором з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування, що вносяться споживачем виконавцю послуги щомісяця однією сумою в порядку та розмірах згідно з умовами відповідного договору. Оплата послуги здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом. Рахунок на оплату спожитої послуги може бути сформований з використанням Єдиної платформи та наданий споживачу через його електронний кабінет (за наявності). Споживач має право на несплату вартості послуги з управління побутовими відходами за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб безперервно понад 30 календарних днів за умови подання виконавцю послуги заяви в довільній формі та документального підтвердження такої відсутності (довідки про фактичне місце проживання; довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; довідки, що підтверджує тимчасове перебування в лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних закладах; довідки, що підтверджує навчання в іншому місті; довідки, що підтверджує проходження військової служби; довідки, що підтверджує відбування покарання; документів, що підтверджують тимчасове перебування за кордоном) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.

Відповідно до пунктів 1, 2 Типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою КМУ від 08.08.2023 № 835 цей договір є публічним договором приєднання про надання послуги з управління побутовими відходами, який укладається сторонами відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» з урахуванням статей 633, 634, 641 і 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору в цілому. Фактом приєднання споживача до умов договору є прийняття пропозиції укласти договір (акцепт), вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви про укладення договору (додаток до договору), сплата рахунка за надану послугу, факт споживання послуги.

Згідно п.п. 6 п. 12 Типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою КМУ від 08.08.2023 № 835 (а.с. 52) споживач має право на несплату вартості послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження такої відсутності в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.

Відповідно до п.п. 5 п. 13 Типового індивідуального договору про надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою КМУ від 08.08.2023 № 835 (а.с. 53) споживач зобов`язується, серед іншого, письмово інформувати виконавця про зміну власника житла (іншого об1єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, протягом 30 календарних днів від дня настання такої події.

Матеріалами справи підтверджено, що КП «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради є виконавцем послуг з вивезення побутових відходів з території, де розташований будинок, у якому зареєстрований позивач ( АДРЕСА_3 ).

Позивачем до суду не надано доказів того, що вона за час свого проживання направляла відповідачу письмову відмову в укладенні договору про надання послуг із вивезення побутових відходів. Також, не надано доказів щодо письмової незгоди ОСОБА_1 , направленої на адресу КП «Черкаська служба чистоти» з умовами опублікованого договору, тому суд дійшов правильного висновку про те, що споживач не може відмовитися від такого договору, що узгоджується з положеннями ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Як вже було зазначено вище в постанові апеляційного суду у відповідності до Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затвердженими постановою КМУ від 08.08.2023 № 835 споживач має право на несплату вартості послуги з управління побутовими відходами за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб безперервно понад 30 календарних днів за умови подання виконавцю заяви в довільній формі та документального підтвердження такої відсутності (довідки про фактичне місце проживання; довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; довідки, що підтверджує тимчасове перебування в лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних закладах; довідки, що підтверджує навчання в іншому місті; довідки, що підтверджує проходження військової служби; довідки що підтверджує відбування покарання; документів, що підтверджують тимчасове перебування за кордоном).

Під час розгляду справи ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами ту обставину, що нею надавалися відповідачу вищезазначені документи для здійснення перерахунку вартості послуг у зв`язку з відсутністю споживача. Також позивачем не долучались до матеріалів справи докази на підтвердження її проживання у конкретному житловому приміщенні, відмінному від місця реєстрації та не надано доказів виконання покладеного на неї законом обов`язку інформувати відповідача про зміну фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

З урахуванням вищевстановлених судом обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду про відсутність підстав для висновку про порушення прав споживача щодо здійснення перерахунку оплати житлово-комунальних послуг та відсутності між сторонами договірних зобов`язань.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не довів фактичного надання послуг позивачу, конкретний період та обсяг таких послуг, правову підставу виникнення зобов`язання у кожному спірному періоді, правильність визначення кількості споживачів, правильність розрахунків, направлення позивачу персоніфікованих рахунків, момент виникнення прострочення, правомірність нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та правову підставу для нарахувань є безпідставними, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими, які б були надані позивачем в підтвердження таких доводів. Разом з тим, відповідачем доведено правомірність своїх дій по здійсненню нарахування позивачу платежів за надану послугу та надано суду докази роз`яснення ОСОБА_1 (лист від 05.02.2026 № 11 (а.с. 47-49) її права на звернення з питанням проведення перерахунку за минулий час у зв`язку з тимчасовою відсутністю споживачів у житловому приміщенні понад 30 днів. На момент розгляду справи матеріали справи не містять відомостей такого звернення ОСОБА_1 до відповідача для вирішення спірного питання у визначеному законом порядку.

Доводи апеляційної скарги про те, що публікація типового договору та реєстрація особи за адресою сама по собі не доводить розмір та факт конкретного грошового зобов`язання відхиляються колегією суддів, оскільки такі посилання не узгоджуються з положеннями чинного законодавства та встановленими у справі обставинами.

Крім того, положеннями ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка поширюється на будь-які цивільно-правові відносини, у яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 569/20510/19).

Необхідною умовою для відшкодування моральної шкоди є доведення позивачем перед судом факту протиправної поведінки відповідача, наявність самої моральної шкоди, її розмір та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Колегія суддів, врахувавши обставини справи, дослідивши та надавши оцінку поданим сторонами доказам, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено суду завдання їй з вини відповідача моральної шкоди, оскільки відсутні об`єктивні підтвердження щодо використання відповідачем відносно позивача методів тиску чи неправомірного впливу.

Щодо вимоги апеляційної скарги про постановлення окремої ухвали суду відносно обставин, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 ЦПК України може постановити окрему ухвалу.

Частиною 1 ст. 262 ЦПК України визначено, що суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи, що колегія суддів у процесі перегляду даної справи не встановила порушень, які б слугували підставою для постановлення окремої ухвали відносно дій відповідача, тому вимога апеляційної скарги позивача про постановлення окремої ухвали не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення про відсутність підстав для задоволення позову і таке рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, які б свідчили про те, що спір у справі суд першої інстанції вирішив невірно, подана апеляційна скарга не містить.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.07.2026 у даній справі – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 13.10.2026.

Суддя-доповідач

Судді