Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №698/713/25 — Черкаський апеляційний суд

Суд: Черкаський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №698/713/25

Суддя: Фетісова Т. Л.

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2057/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №698/713/25 Категорія: 301030400Лазаренко В. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т. Л.

суддіВасиленко Л.І., Новіков О. М.

секретарЛюбченко Т.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 23.06.2026 (суддя в суді першої інстанції Лазаренко В. В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Наталії Вікторівни, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про витребування власником майна із чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в :

у серпні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В.. третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , в якому просив:

-витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 7122288000:02:003:0046 площею 3,5397 га, місце розташування: Черкаська область, Звенигородський район, в адмінмежах Ямпільської сільської ради; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського призначення; вид угідь – рілля; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2144635171222;

-витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 7122288000:02:003:0045 площею 3,729 га, місце розташування: Черкаська область, Звенигородський район, в адмінмежах Ямпільської сільської ради; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського призначення; вид угідь – рілля; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2673227671020;

-стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору 2 537,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що після смерті батька ОСОБА_4 , позивач успадкував земельну ділянку з кадастровим номером 7122288000:02:003:0046 площею 3,5397 га, яка розташована в адмінмежах Ямпільської сільської ради Звенигородського р-ну, Черкаської обл.

Оформлення спадщини на ОСОБА_2 у приватного нотаріуса здійснював за дорученням Назаренко В. В.

В подальшому, вказана земельна ділянка передана в користування за договором емфітевзісу ОСОБА_1 , який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 39623414.

05.12.2020 у приватного нотаріуса Ватутінського міського нотаріального округу Черкаської області Побіянської Н. Б. ОСОБА_2 складено заповіт на ім`я ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7122288000:02:003:0046, видано ОСОБА_3 довіреність та складено заяву про отримання грошових коштів, як плата за користування земельною ділянкою за період до 31.12.2069.

19.12.2022 ОСОБА_3 на підставі виданої 05.12.2020 довіреності здійснив у приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В. оформлення права власності на ім`я ОСОБА_2 спадкового майна після смерті матері ОСОБА_5 , а саме на земельні ділянки:

з кадастровим номером 7122288000:01:001:046, площею 0,2498, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для ведення особистого селянського господарства;

з кадастровим номером 7122288000:01:001:045, площею 0,2498 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

з кадастровим номером 7122288000:02:003:0045, площею 3,729 га, що розташована в адмінмежах Ямпільської сільської ради Звенигородського р-ну, Черкаської обл., призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У квітні 2025 ОСОБА_2 дізнався, що земельні ділянки з кадастровим номером 7122288000:02:003:0046, площею 3,5397 га та з кадастровим номером 7122288000:02:003:0045, площею 3,729 га ОСОБА_3 передані у власність ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 28.12.2023 за № 4258 та № 4260, що були нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В. з реєстрацією права власності за ОСОБА_1

17.04.2025 позивачем було скасовано довіреність № 2848 від 05.12.2020, видану на ім`я ОСОБА_3 .

Позивач вважає, що 05.12.2020 при укладенні договору доручення, ОСОБА_3 ввів позивача в оману щодо фактичних обставин даного правочину, шляхом навмисного замовчування та приховування справжніх намірів по відчуженню в майбутньому земельних ділянок позивача на користь свого сина ОСОБА_1 .

23.12.2023 ОСОБА_3 будучи повіреною особою, свідомо змінив волю позивача та спрямував свої дії для досягнення власної цілі по продажу земельних ділянок своєму сину, усвідомлюючи, що діє всупереч вимогам законодавства, інтересам і дійсному волевиявленню позивача та свідомо бажав настання несприятливих наслідків для ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 був обізнаний про перешкоди для вчинення ОСОБА_3 правочинів з укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок та відсутність у останнього права їх відчужувати.

Позивач вважає, що вибуття земельних ділянок з його власності відбулося поза його волею, оскільки такий продаж здійснено повіреною особою ОСОБА_3 за умисного та свідомого зловживання отриманими повноваженнями. Позивач не давав згоди на відчуження земельних ділянок, коштів від їх продажу не отримував, а оспорювані правочини вчинено внаслідок зловмисної домовленості ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , які діяли не в інтересах позивача, а у своїх власних інтересах.

Дії приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В. при посвідченні договорів купівлі-продажу земельних ділянок позивач вважає вчиненими неправомірно, з порушенням вимог п. 15 Розділу Х ЗК України в редакції, що діяла на момент видачі довіреності.

Рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 23.06.2026 позов ОСОБА_2 задоволено.

Витребувано на користь ОСОБА_2 із незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами 7122288000:02:003:0046, площею 3,5397 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2144635171222 та 7122288000:02:003:0045, площею 3,729 га, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2673227671020, розташовані в адмінмежах Ямпільської сільської ради Звенигородського р-ну, Черкаської обл., цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського призначення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 2 537,65 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договори купівлі-продажу земельних ділянок від 28.12.2023 № 4258 та № 4260 є неукладеними, оскільки на момент укладення таких договорів не були дотримані вимоги ч. 3 ст. 203, ч. 1ст. 215 ЦК України, а ОСОБА_3 не мав повноважень від імені ОСОБА_4 укладати подібні договори та уклав спірні договори шляхом присвоєння собі повноважень, які були обмежені законом та всупереч волі дійсного учасника правочину, оскільки наявність волевиявлення позивача на вчинення правочину щодо відчуження належних йому земельних ділянок належними та допустимими доказами не доведена, як і не доведено фактичне виконання сторонами умов спірних договорів.

Суд дійшов висновку, що позивачем обрано належний спосіб захисту шляхом звернення до суду з віндикаційним позовом про витребування майна в порядку ст. 387 ЦК України, оскільки нерухоме майно вибуло з фактичного володіння його власника за неукладеними договорами купівлі-продажу, було зареєстровано за іншою особою без відповідної на те правової підстави, а відповідач не є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок.

Додатковим рішенням Калинопільського районного суду Черкаської області від 16.09.2026 в задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В. відмовлено з тих підстав, що в спірних правовідносинах у даній справі нотаріус є неналежним відповідачем у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 23.06.2026, як незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач 05.12.2020 добровільно, без будь-якого примусу з розумінням своїх дій на підставі договору доручення, уповноважив ОСОБА_3 представляти його інтереси та вчиняти від його імені правочини щодо розпорядження стосовно нерухомого майна. Обмежень щодо укладення правочинів стосовно нерухомого майна або його переліку, в тому числі порядку укладання договорів купівлі-продажу, визначення ціни цього майна тощо, довіреністю не встановлено, тому ОСОБА_3 , укладаючи договори купівлі-продажу земельних ділянок діяв без перевищення наданих йому повноважень у відповідності до виданої на його ім`я довіреності.

Договір доручення та видана на його підставі довіреність позивачем не оспорювалися.

Суд на вищевикладене належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ОСОБА_2 вказано, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

При розгляді справи встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.08.2020 (а.с. 37 т. 1), виданого приватним нотаріусом Катеринопільського районного нотаріального округу Вечірко Н.В., спадкоємцем майна ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його син – ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з земельної ділянки, площею 3,5397 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Черкаська область, Катеринопільський район, адмінмежі Ямпільської сільської ради та належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 088556, кадастровий номер земельної ділянки 7122288000:02:003:0046, виданого Катеринопільським районним відділом земельних ресурсів 05.01.2004 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 275. Зареєстровано в реєстрі за № 949.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 10.12.2020 № 236273412 (а.с. 40 т.1) вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 7122288000:02:003:0046 є ОСОБА_2 .

Відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських (емфітевзису) від 05.12.2020 (а.с. 38-39 т.1), укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що сторони укладено зазначений договір, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, розташована: на адмінтериторії Ямпільської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, площею 3,5397 га, кадастровий номер 7122288000:02:003:0046, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, щодо якої власник передає емфітевту право володіння та право цільового використання (емфітевтичне право), зберігаючи за собою право розпорядження нею. Відповідно до пунктів 2.1-2.2 договору передача емфітевтичного права здійснюється безкоштовно. Користування емфітевтичним правом встановлюється за плату в розмірі 12 000 грн., які емфітевт сплачує власнику повністю до підписання цього договору. У п. 3.1 договору сторони домовилися про те, що емфітевтичне право за цим договором встановлюється на 49 років.

Згідно заяви від 05.12.2020 (а.с. 41 т. 1), посвідченої приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б., ОСОБА_2 , підтвердив, що отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 000 грн., еквівалент 3 500 доларів США, як плату за користування земельною ділянкою, площею 3,5397 га, яка розташована в адмінмежах Ямпільської сільської ради Катеринопільського району Черкаської області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Вечірко Н. В., приватним нотаріусом Катеринопільського районного нотаріального округу 12.08.2020 за реєстром № 949, номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 37730312 від 12.08.2020 , реєстровий номер об`єкту нерухомого майна 2144635171222, за період до 31.12.2069. Претензій матеріального, в тому числі фінансового, а також морального характеру до ОСОБА_1 не має.

Відповідно до копії заповіту від 05.12.2020 (а.с. 42, 143 т.1) зареєстрованого приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. в реєстрі за № 2847, ОСОБА_2 належну йому на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 7122288000:02:003:0046 заповів ОСОБА_1

05.12.2020 ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 видано довіреність (а.с. 43 т. 1), яка посвідчена приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. б., відповідно до змісту якої. ОСОБА_2 на підставі укладеного з повіреним усного договору доручення, цією довіреністю уповноважив Назаренка В. В. бути його представником перед фізичними та юридичними особами (у тому числі – але не виключно, в органах нотаріату, ЦНАПах, технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, Держгеокадастру, в органах житлово-комунального господарства, внутрішніх справ та поліції на території всієї України, судах, тощо) з питань, пов`язаних із замовленням та одержанням документів, в т.ч. дублікатів, з оформленням права власності або купівлею на його ім`я будь-яких земельних ділянок, а також приватизації на його ім`я та розпорядження (продажу, обміну, (міни), передачі в найм/оренду на умовах які він сам визначає, в суборенду, продажу права оренди, передачі в заставу (іпотеку) та права оренди земельних ділянок, встановлення сервітут (в т.ч. емфітемзіс, суперфіцій, узуфрукт), зміни цільового призначення) всіма належними йому на праві власності та на праві оренди земельними ділянками, незалежно від їх площі, місця розташування та цільового призначення, отримувати орендну плату (плату за користування земельними ділянками) згідно укладених договорів, а також проведенні реєстрації належних йому речових прав.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.12.2022 (а.с. 45 т. 1), виданого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В., спадкоємцем майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син – ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки, площею 0,2971 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 668932, кадастровий номер земельної ділянки 7122288000:01:001:0046, виданого відділом Держкомзему у Катеринопільському районі Черкаської області 01.02.2010 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01-10-787-00028. Зареєстровано в реєстрі за № 2349.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.12.2022 (а.с. 46 т.1), виданого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В., спадкоємцем майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син – ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки, площею 0,2498 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 668931, кадастровий номер земельної ділянки 7122288000:01:001:0045, виданого відділом Держкомзему у Катеринопільському районі Черкаської області 01.02.2010 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 01-10-787-00027. Зареєстровано в реєстрі за № 2347.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.12.2022 (а.с. 47 т. 1), виданого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В., спадкоємцем майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син – ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки, площею 3,729 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, в адмінмежах Ямпільської сільської ради та належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 088555, кадастровий номер земельної ділянки 7122288000:02:003:0045, виданого Катеринопільським районним відділом земельних ресурсів Катеринопільського району Черкаської області 21.01.2004 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 56. Зареєстровано в реєстрі за № 2345.

Згідно копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2023 (а.с. 58-60 т. 1) ОСОБА_3 , що діє від імені ОСОБА_2 , згідно довіреності, посвідченої 05.12.2020 приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. за реєстровим № 2848, продав, а ОСОБА_1 придбав у власність земельну ділянку кадастровий номер 7122288000:02:003:0045, площею 3,729, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Ямпільської сільської ради, Звенигородського р-ну, Черкаської обл.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.07.2025 № 434839735 (а.с. 72 т. 1), приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В. 28.12.2023 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122288000:02:003:0045, площею 3,729 га.

Згідно копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2023 (а.с. 61-63 т. 1) ОСОБА_3 , що діє від імені ОСОБА_2 , згідно довіреності, посвідченої 05.12.2020 приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. за реєстровим № 2848, продав, а ОСОБА_1 придбав у власність земельну ділянку кадастровий номер 7122288000:02:003:0046, площею 3,5397 га, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Ямпільської сільської ради, Звенигородського р-ну, Черкаської обл.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.07.2025 № 434838715 (а.с. 73 т. 1), приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В. 28.12.2023 проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7122288000:02:003:0046, площею 3,5397 га.

Заявою від 17.04.2025 (а.с. 51 т. 1), посвідченої приватним нотаріусом Золотоніського районного нотаріального округу Черкаської області Шипович Я. І., зареєстрованої в реєстрі за № 1730, ОСОБА_2 скасував довіреність, видану ним на представництво його інтересів та розпорядження нерухомим майном, посвідчену 05.12.2020 приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. за реєстровим номером 2848. Скасування довіреності підтверджено Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 17.04.2025 (а.с. 52 т. 1).

Заявою від 29.04.2025 (а.с. 53 т. 1) повідомлено ОСОБА_3 про скасування ОСОБА_2 довіреності, виданої ним на представництво його інтересів та розпорядження нерухомим майном. Вказаній заяві, ОСОБА_2 , керуючись п. 3 ч. 1 ст. 1006 ЦК України вимагав у ОСОБА_3 негайно передати йому все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

07.07.2025 ОСОБА_2 звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою (а.с. 64-67 т. 1), в якій просив здійснити перевірку відповідності законодавству у сфері вчинення нотаріальних дій та державної реєстрації прав рішень, дій або бездіяльності приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В.

Згідно відповіді Міністерства юстиції України Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 28090/9.7-25 вх. Т-4083-25 від 08.08.2025 (а.с. 131-133 т. 1) ОСОБА_2 повідомлено, що відповідно до пояснення та копій документів справи, наданих приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Вечірко Н. В., 28.12.2023 за реєстровими №№ 4258, 4260 посвідчено договори купівлі-продажу, а саме: земельної ділянки площею 3,729 га (кадастровий номер 7122288000:02:003:0045), яка розташована в адмінмежах Ямпільської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; земельної ділянки площею 3,5397 га (кадастровий номер 7122288000:02:003:0046), яка розташована в адмінмежах Ямпільської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. Вказані договори підписані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої 05.12.2020 приватним нотаріусом Ватутінського міського нотаріального округу Побіянською Н. Б. (реєстровий № 2848). Зазначеною довіреністю було надано ОСОБА_3 повноваження розпоряджатися всіма належними на праві власності земельними ділянками. У разі порушення прав рекомендовано звернутися до суду за їх захистом.

Згідно копій квитанцій АТ КБ «Приватбанк» від 27.12.2023 (а.с. 166 т. 1) ОСОБА_3 здійснено платежі за виконавчими провадженнями за ОСОБА_2 у розмірі 89 552,30 грн. та 389,84 грн.

Відповідно до копії розписки від 09.02.2017 (а.с. 161 т. 1) ОСОБА_2 отримав за оренду землі від ОСОБА_3 кошти в сумі 2 000 грн.

Згідно копії розписки від 07.10.2019 (а.с. 160 т. 1) ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 кошти в сумі 20 000 грн. В заставу віддав у користування земельний пай на два роки.

Відповідно до копії розписки від 12.08.2020 (а.с. 158 т. 1) ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 30 000 грн. терміном на три роки. У заставу віддав у користування належний йому земельний пай терміном на три роки (2021, 2022, 2023).

Згідно копії розписки від 04.12.2021 ОСОБА_2 позичив у ОСОБА_3 кошти в сумі 10 000 грн. терміном на три місяці.

Такими є фактичні обставини справи, які мають наступне правове регулювання.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.

В даній справі спір виник щодо права власності на земельні ділянки площею 3,729 га (кадастровий номер 7122288000:02:003:0045) та площею 3,5397 га (кадастровий номер 7122288000:02:003:0046), цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані в адмінмежах Ямпільської сільської ради Звенигородського району Черкаської області і які вибули із власності позивача за відплатними договорами купівлі-продажу, що укладені за довіреністю.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 2 ст. 202 ЦК України правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Відповідно до ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірні, конкретними та здійсненними.

Частиною 1 ст. 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Згідно ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов`язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється; представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Частинами 1, 3 ст. 244 ЦК України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Таким чином, довіреність свідчить про наявність між особою, яка її видала та особою, якій її видано, правовідносин, які є представницькими відносинами.

За загальним правилом довірена особа, яка виступає від імені довірителя, зобов`язана діяти в її інтересах добровільно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до п. 15 розділу Х ЗК України (в редакції, що діяла на момент видачі довіреності (05.12.2020) до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2020, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності. Земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до п. 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до ст. 141 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних ділянок (паїв), крі передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до ч. 2 ст. 371 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення викупу земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01.01.2020, в порядку, визначеному цим Законом.

Угоди ( в тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами «а» та «б» цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (№ 552-IX), який офіційно скасував багаторічний мораторій та дозволив продаж сільськогосподарської землі, набрав чинності 01 липня 2021 року.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 910/10784/16 зазначено, що правочин є нікчемним з моменту його вчинення незалежно від пред`явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін; бажання сторін про визнання його дійсним до уваги не беруться, оскільки такий правочин суперечить нормам закону.

Отже, нікчемний правочин є недійсним уже в момент свого вчинення (ab inito) і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (egra omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто ні для кого не зумовлює переходу, набуття, зміни, встановлення чи припинення прав. Саме тому посилатись на нікчемність правочину може буть-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ех officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що всупереч діючої заборони, встановленої ЗК України щодо відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка діяла на момент видачі довіреності (05.12.2020), така довіреність в частині права відчуження земельних ділянок є недійсною з моменту її видання, оскільки на момент видання довіреності ОСОБА_2 не мав права на відчуження земельних ділянок, як і не міг надати таке повноваження повіреній особі на майбутнє, що свідчить про підписання договорів купівлі-продажу неуповноваженою особою.

Отже, укладені неуповноваженою особою договори купівлі-продажу земельних ділянок є неукладеними, тобто такими, що не відбулися, а наведені в них умови не є такими, що регулюються спірні правовідносини.

Частиною 1 ст. 386 ЦК України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У правовій конструкції витребування майна шляхом віндикації саме на позивача покладено обов`язок довести наявність таких обов`язкових елементів даного способу захисту права власності як те, що позивач є безсумнівним власником майна, що витребовується; майно, що є предметом віндикації вибуло з володіння позивача поза його волею; відсутні правові підстави для вибуття спірного майна з володіння позивача.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 27.11.2024 у справі № 204/8017/17 власник, майно якого вибуло з його законного володіння за неукладеним договором, може захистити своє майнове право шляхом пред`явлення віндикаційного позову (про витребування майна із чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача (ст. ст. 387, 388 ЦК України)) без оспорювання правочину (правочинів) щодо спірного майна та скасування рішення (рішень) про державну реєстрацію права власності на належне йому майно за іншою (іншими) особою (особами).

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не є добросовісним набувачем спірного майна, оскільки на момент видання довіреності ОСОБА_3 , за підписом якого здійснено відчуження земельних ділянок, діяла встановлена законом заборона, про існування якої ОСОБА_1 не був позбавлений можливості дізнатися та перевірити всі ці обставини.

Враховуючи встановлені у справі обставини, а саме відчуження спірного майна з порушенням вимог закону, не додержанням на момент укладення договорів вимог ч. 3 ст. 203 ЦК України ч. 1 ст. 215 ЦК України, за відсутності в ОСОБА_3 повноважень на укладення договорів від імені ОСОБА_4 , які були обмежені законом та за відсутності доведення наявності волевиявлення позивача на вчинення правочинів щодо відчуження належних йому земельних ділянок, є обґрунтованим висновок суду про витребування такого майна на користь законного власника від набувача, який набув майно від особи, яка не мала права його відчужувати. Такий спосіб захисту порушеного права позивача переслідує легітимну мету та є необхідним в демократичному суспільстві.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір доручення та видана на його підставі довіреність позивачем не оскаржувалися і ОСОБА_3 , укладаючи договори купівлі-продажу земельних ділянок діяв без перевищення наданих йому повноважень у відповідності до виданої на його ім`я довіреності, яку ОСОБА_4 видав добровільно, без будь-якого примусу з розумінням своїх дій є безпідставними, оскільки довіреність в частині права відчуження земельних ділянок є недійсною з моменту її видання, так як видана всупереч діючої заборони, встановленої ЗК України щодо відчуження земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Оскільки недійсність довіреності встановлена законом, тому укладені за нею договори є нікчемними, тобто неукладеними.

Також суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновками місцевого суду про відмову в задоволенні позову в частині вимог до приватного нотаріуса з підстав того, що нотаріус не є належним відповідачем у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, незгоди скаржника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відхиленням вимог апеляційної скарги відповідача, його судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи до відшкодування не підлягають.

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

апеляційну скаргу – залишити без задоволення.

Рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 23.06.2026 та додаткове рішення від 16.09.2026 у даній цивільній справі – залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи відповідачу не відшкодовувати.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 13.10.2026 .

Суддя-доповідач

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua