Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №619/5482/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 жовтня 2026 року

м. Харків

справа №619/5482/25

провадження № 22-ц/818/5495/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за заявою Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області про визнання спадщини відумерлою, заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за апеляційною скаргою Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 06 липня 2026 року, постановлену під головуванням судді Калиновської Л.В., -

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області звернулась до суду з заявою, в якій просила суд визнати спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , відумерлою і передати її у комунальну власність Дергачівської міської територіальної громади в особі Дергачівської міської ради, повноваження якої тимчасово виконує Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 06 липня 2026 року заяву залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо наявності спору про право, оскільки ніхто із спадкоємців не заявив про своє право на спадщину померлої та не прийняв її, і під час розгляду справи не заявив про своє право. Тому ухвала суду є помилковою.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що із заявлених заявником вимог та відповіді Дергачівського відділу державної реєстрації та актів цивільного стану у Харківській області Харківської області від 02.04.2026 року №72/23.11-19/194/26/ВС/23.11 вбачається спір про право і дані вимоги не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні, відповідно, такий спір належить вирішувати у порядку позовного провадження.

Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право на справедливий суд. У ч. 1 цієї статті встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції закріплені такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи, справедливість судового розгляду, публічність розгляду справи та проголошення рішення, розумний строк розгляду справи, розгляд справи судом, встановленим законом, незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина 1 статті 293 ЦПК України).

Згідно частини 2 вказаної вище статті суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Згідно частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

За положеннями частини 6 статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

15.09.2025 року Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області звернулась до суду з заявою про визнання спадщини після смерті ОСОБА_3 , у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , відумерлою.

Зі змісту повідомлення державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області Маслій А.О. від 14.07.2025 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, із заявами про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався.

Даних про те, що станом на час відкриття спадщини особи, що мають право на спадкування, проживали разом зі спадкодавцем матеріали справи не містять.

З відповіді Дергачівського відділу державної реєстрації та актів цивільного стану у Харківській області Харківської області від 02.04.2026 року №72/23.11-19/194/26/ВС/23.11 наданої на виконання ухвали суду від 09.03.2026 року, було встановлено, що ОСОБА_3 має двох синів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що із заявлених вимог та відповіді Дергачівського відділу державної реєстрації та актів цивільного стану у Харківській області Харківської області від 02.04.2026 року №72/23.11-19/194/26/ВС/23.11 вбачається спір про право і дані вимоги не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні.

Разом з тим колегія суддів не погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

У постанові від 18 травня 2022 року у справі №643/6125/16 Верховний Суд зауважив, що особливістю розгляду справи про визнання спадщини відумерлою, яка розглядається в окремому провадженні, як й інших справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Главою 9 розділу IV ЦПК України врегульовано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про визнання спадщини відумерлою.

Разом з тим для визнання спадщини відумерлою має значення не наявність потенційних спадкоємців (синів спадкодавця), а факт прийняття ними спадщини.

Відповідно до ч.1,3, ст 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Зі змісту повідомлення нотаріальної контори убачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Даних про те, що станом на час відкриття спадщини особи, що є спадкоємцями, проживали разом зі спадкодавцем матеріали справи не містять.

Тому підстав вважати, що на даний час наявний спір про право не вбачається.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції, про те, що у вказаних правовідносинах вбачається спір про право, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження, є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, які привели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з цим, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області - задовольнити.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 06 липня 2026 року- скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина