Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №569/17956/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Рівне

Справа № 569/17956/26

Провадження № 33/4815/1082/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та до нього застосовано стягнення у виді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

З матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2026 року в 00 год. 43 хв. в м. Рівне по вул. В`ячеслава Чорновола, 12А, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Exspress, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, що підтверджується тестом №5050 від 10.07.2026, результат огляду становить 0,47‰ проміле, з результатами огляду погодився і проходити огляд в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що судовий розгляд тривав менше п`яти хвилин, докази, зокрема відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, не досліджувалися, можливості надати пояснення йому не надали, а усне клопотання про допит дружини як свідка відхилили. Вважає, що суд порушив вимоги ст. 245, 251, 252 КУпАП щодо повного й об`єктивного з`ясування обставин та оцінки доказів.

Вказує, що алкоголю не вживав, а зазначені в постанові ознаки сп`яніння були відсутні, що, за його твердженням, підтверджується відеозаписом, на якому поліцейський спочатку повідомив про відсутність запаху алкоголю. Пояснює, що хворіє на цукровий діабет першого типу із супутніми ускладненнями, підтвердженими медичними документами. У ніч на 10 липня 2026 року повертався з аптеки, куди їздив по ліки для дочки, яка також має цукровий діабет, і через різке зниження власного рівня цукру до 2,6 вжив Coca-Cola та Канефрон, а під час вимірювання глюкози користувався спиртовою серветкою.

Доводить, що поліцейські, попри повідомлення про приймання ліків і напою, не з`ясували часу їх вживання та не дотрималися необхідного, на його думку, двадцятихвилинного інтервалу перед тестуванням газоаналізатором. Звертає увагу, що автомобіль зупинили в 00 год. 43 хв., а тест провели в 00 год. 58 хв. Стверджує, що висловлював незгоду з результатом огляду та протоколом, однак поліцейські запропонували надати заперечення в суді, через що у графі пояснень протоколу він зазначив «надам в суді». Наголошує, що право на медичний огляд, порядок його проведення та двогодинний строк належним чином не роз`яснили, огляду в закладі охорони здоров`я не забезпечили, чим, на його думку, порушили ст. 266 КУпАП та Інструкцію № 1452/735.

Вважає, що його право на захист також порушено нероз`ясненням до початку складання протоколу прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Заперечує посилання суду на власноручний підпис у графі 13 протоколу, стверджуючи, що він відсутній в обох примірниках. Наголошує, що суд не врахував цих порушень і його заперечень, а висновок про винуватість зробив на підставі доказів, одержаних із недотриманням установленої процедури.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При прийнятті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 715289 від 10 липня 2026 року (а.с. 1); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого за результатами огляду ОСОБА_1 встановлено показник алкоголю 0,47‰ проміле, з яким він погодився (а.с. 6); результатом тесту № 5050 від 10 липня 2026 року, проведеного за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810, згідно з яким концентрація алкоголю становила 0,47‰ проміле (а.с. 5); направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я не доставлявся (а.с. 7); відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції, на яких зафіксовано проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (файл axkzg, час: 15:42), його згоду з отриманим результатом та подальшу його відмову від проходження огляду в закладі охорони здоров`я (файл axkzg, час: 15:58), а також визнання ОСОБА_1 факту вживання алкогольних напоїв напередодні зупинки транспортного засобу (файл axkzg, час: 05:20).

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції є об`єктивними доказами, тобто такими, які в процесі доказування не встановлюються від людей і не залежать від їх суб`єктивного сприйняття певних обставин.

Так, апеляційний суд виходить з того, що проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки транспортного засобу та погодження з його результатами зафіксовано відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень ними оформлення адміністративних матеріалів, що ставили б під сумнів його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Жодних доказів порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) до апеляційної скарги додано не було.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недотримання працівниками поліції встановленого порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, його незгоду з результатами тестування та ненадання можливості пройти огляд у закладі охорони здоров`я спростовуються дослідженими апеляційним судом відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції. Зокрема, із зазначених відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, за результатами якого встановлено концентрацію алкоголю 0,47‰ проміле, погодився з таким результатом та надалі відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Крім того, на відеозаписі зафіксовано його повідомлення про вживання алкогольних напоїв напередодні зупинки транспортного засобу.

Посилання апелянта на наявність цукрового діабету, вживання лікарського препарату «Канефрон», напою Coca-Cola та використання спиртової серветки самі собою не спростовують результатів проведеного огляду, оскільки матеріали справи не містять належних доказів того, що зазначені обставини вплинули на показання газоаналізатора.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про нероз`яснення йому процесуальних прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 715289 від 10 липня 2026 року, у відповідній графі якого, що стосується роз`яснення зазначених прав, міститься особистий підпис ОСОБА_1 . Наведене свідчить про ознайомлення останнього з його процесуальними правами та спростовує твердження апелянта про відсутність підпису в протоколі.

Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст. 33, 38 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст. 23 КУпАП.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2026 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович