Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №570/2827/26 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Рівне

Справа № 570/2827/26

Провадження № 33/4815/963/26

Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – Бевз Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бевз Т.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 28 липня 2026 року, –

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 28 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком один рік.

З матеріалів справи вбачається, що 16 травня 2026 о 01 год. 21 хв. в с. Грабів Рівненського району Рівненської області по вул. С. Бандери, 23, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chrysler 200, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`ягніння (запах з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук), і від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

В поданій апеляційній скарзі захисник Бевз Т.С. просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зазначає, що суд першої інстанції не встановив належними та допустимими доказами наявність у ОСОБА_1 очевидних ознак алкогольного сп`яніння, а лише відтворив зміст протоколу без самостійної перевірки викладених у ньому обставин.

Вказує, що відеозапис із нагрудних камер не підтверджує запаху алкоголю, неадекватної поведінки чи тремтіння рук, натомість свідчить про спокійну, послідовну поведінку водія, якій суд не надав належної оцінки.

Доводить, що вимога поліцейських пройти огляд була необґрунтованою, оскільки фактичні ознаки сп`яніння не були належно встановлені, а тому відмова від такого огляду не може утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що направлення на медичний огляд складено з порушенням вимог Інструкції №1452/735, оскільки зазначений у ньому час не відповідає відеозапису, а факт вручення направлення документально не підтверджений.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 та захисника Бевз Т.С. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

За положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Проте, всупереч вказаних вимог закону, місцевий суд не з`ясував всі обставини справи та дійшов невірного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачений ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція №1452/735).

Статтею 266 КУпАП окрім іншого передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного сп`янінні проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущено до керування транспортним засобом.

Водночас, п.п. 2,3 Розділу 1 Інструкції №1452/735 визначають, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно із п. 6 Розділу 1 Інструкції №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП (п. 7 Розділу 1 Інструкції №1452/735).

В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння та відповідно складенні протоколу про адміністративне правопорушення, працівником поліції не було дотримано положень вищевказаних нормативно-правових актів, хоча він повинен був діяти у відповідності до положень ст. 19 Конституції України, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Так, обґрунтовуючи своє рішення в частині винуватості ОСОБА_1 у вчинені зазначеного правопорушення, місцевий суд покликався на протокол про адміністративне правопорушення та матеріали справи.

Разом з тим, у ході апеляційного розгляду встановлено, що відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не повною мірою відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з долученими до нього матеріалами.

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив та пояснив, що 16 травня 2026 року о 01 год. 21 хв. у с. Грабів на вул. Степана Бандери, 23, був зупинений працівниками поліції, які не повідомили причини зупинки транспортного засобу, у зв`язку із чим між поліцейськими та пасажиром автомобіля виникла суперечка.

Зазначив, що після пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння просив працівників поліції зачекати прибуття адвоката, оскільки не був обізнаний із порядком проведення такого огляду. Однак поліцейський у категоричній формі вимагав негайно повідомити про прийняте рішення, попереджаючи, що ненадання відповіді буде розцінено як відмова від проходження огляду. За твердженням ОСОБА_1 , такі дії супроводжувалися психологічним тиском та фактично позбавили його можливості отримати правову допомогу.

Апеляційний суд вважає наведені пояснення ОСОБА_1 такими, що узгоджуються з дослідженими матеріалами справи, зокрема відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції.

Так, із дослідженого відеозапису вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль Chrysler 200, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , після чого йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (файл Clip-1, час: 11:40).

При цьому з відеозапису вбачається, що батько ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про виклик адвоката та просив зачекати його прибуття. Незважаючи на це, поліцейський неодноразово вимагав від ОСОБА_1 негайно визначитися щодо проходження огляду, зазначаючи, що ненадання відповіді буде розцінено як відмова (файл Clip-1, час: 13:20 та 14:20).

Апеляційний суд враховує, що від моменту першої пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння до початку оформлення адміністративних матеріалів минуло близько п`яти хвилин.

Зазначені обставини свідчать про поспішність дій працівників поліції під час проведення відповідної процедури та оформлення адміністративних матеріалів, незважаючи на повідомлення про виклик адвоката.

Крім того, із досліджених відеозаписів не вбачається, що працівники поліції належним чином роз`яснили ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та правові наслідки відмови від його проходження, зокрема відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд зазначає, що хоча необхідність отримання правової допомоги сама по собі не звільняє водія від обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку, працівники поліції під час здійснення відповідних процесуальних дій зобов`язані забезпечити дотримання передбачених законом прав особи.

Водночас обставини, зафіксовані на відеозаписі, свідчать про те, що працівники поліції, будучи повідомленими про виклик адвоката, фактично не надали ОСОБА_1 можливості скористатися правовою допомогою до початку оформлення адміністративних матеріалів.

Також апеляційний суд враховує, що у матеріалах справи наявнтй висновок КП «РО ЦПЗН» від 16 травня 2026 року № 88 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також акт медичного огляду від 16 травня 2026 року № 88, відповідно до яких за результатами проведеного о 02 год. 33 хв. медичного огляду та відповідних досліджень ОСОБА_1 перебував у тверезому стані, ознак сп`яніння у нього не виявлено.

Таким чином, зазначені медичні документи підтверджують, що невдовзі після зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 пройшов медичний огляд у закладі охорони здоров`я, за результатами якого стану сп`яніння не встановлено.

Наведені обставини підлягають оцінці в сукупності з іншими доказами у справі, зокрема відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, під час перевірки обґрунтованості висновків місцевого суду.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку, що під час оформлення матеріалів щодо ОСОБА_1 працівниками поліції не було належним чином забезпечено дотримання його процесуальних прав, а місцевим судом зазначеним обставинам не надано належної правової оцінки.

Відповідно до ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зроблено без належної оцінки обставин пропозиції проведення огляду та дотримання процесуальних гарантій особи.

З урахуванням викладеного, а також принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд доходить висновку про недостатність досліджених доказів для встановлення складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Відтак постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну захисника Бевз Т.С. задовольнити.

Постанову Рівненського районного суду Рівненської області від 28 липня 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович