Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №564/3268/26
Суддя: Полюхович О. І.
Рівненський апеляційний суд
___________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2026 року м. Рівне
Справа № 564/3268/26
Провадження № 33/4815/1047/26
Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,
з участю:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,
захисника – Щура О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 27 серпня 2026 року, –
ВСТАНОВИВ:
Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 27 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України та щодо нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
З матеріалів справи вбачається, що 02 серпня 2026 року о 21 год. 10 хв. на автодорозі с.Маща – с. Глажева Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом Tekken 300, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії (21.01.2026 відносно ОСОБА_1 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6545628 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 гривень), чим порушив вимоги пункту 2.1а Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КпАП України.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі відносно нього на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Вказує, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності у зв`язку з чим не забезпечив право на ефективний захист.
Доводить, що у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові суду зазначено зовсім іншу адресу його проживання – АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності, оскільки на час складання протоколу він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Вважає, що дана обставина з огляду на положення ч. 2 ст. 276 КУпАП свідчить про неповідомлення його судом про наявність альтернативної підсудності даної справи.
Заслухавши доводи ОСОБА_1 та захисника Щура О.В. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, надати їм належну правову оцінку та залежно від встановленого ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно з п. 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, повторність правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.
Отже, обов`язковою кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є повторність вчинення протягом року порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, яка повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 інкримінується те, що 02 серпня 2026 року о 21 год. 10 хв. на автодорозі с. Маща - с. Глажева Рівненського району Рівненської області він керував мотоциклом Tekken 300, номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, повторно протягом року, оскільки 21 січня 2026 року стосовно нього було винесено постанову серії ЕНА № 6545628 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що належних та достатніх доказів на підтвердження кваліфікуючої ознаки повторності вчинення адміністративного правопорушення матеріали провадження не містять.
Зокрема, на підтвердження попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП до матеріалів справи долучено копію постанови серії ЕНА № 6545628 від 21 січня 2026 року, яка є неналежної якості. Долучений документ не дає можливості дослідити повний зміст постанови, перевірити всі істотні відомості щодо попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також достовірно встановити факт набрання цією постановою законної сили до 02 серпня 2026 року.
Крім того, під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у його присутності не складався, до органів поліції з приводу вчинення зазначеного правопорушення його не викликали та будь-яких пояснень він не надавав. У зв`язку з цим заперечує обставини попереднього притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, на які посилаються працівники поліції, як на підтвердження повторності вчинення правопорушення.
Надаючи оцінку зазначеним поясненням, апеляційний суд враховує, що долучена до матеріалів справи копія постанови від 21 січня 2026 року є неповною та неналежної якості, що унеможливлює перевірку її змісту в повному обсязі. За відсутності інших належних доказів наведені обставини не дають підстав для беззаперечного висновку про доведеність попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яке покладено в основу кваліфікації його дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Саме по собі посилання у протоколі про адміністративне правопорушення на постанову від 21 січня 2026 року без надання її повної та придатної для дослідження копії або інших належних доказів не може вважатися достатнім підтвердженням повторності вчинення правопорушення.
При цьому відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Отже, саме уповноважена посадова особа, яка склала протокол, повинна була забезпечити належне документальне підтвердження обставин, що утворюють склад інкримінованого адміністративного правопорушення, зокрема його повторності.
Суд першої інстанції зазначених недоліків доказової бази належним чином не врахував та дійшов передчасного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на доводи ОСОБА_1 щодо розгляду справи за його відсутності та зазначення у протоколі й постанові місцевого суду адреси проживання, яка, за його твердженням, не відповідає його реєстраційним даним.
Зазначені обставини підлягають оцінці з погляду дотримання права особи на участь у розгляді справи, передбаченого ст. 268 КУпАП, та належного повідомлення про судовий розгляд. Водночас передбачена ч. 2 ст. 276 КУпАП можливість розгляду справи за місцем проживання порушника є альтернативною підсудністю, а тому сама собою не свідчить про порушення правил територіальної підсудності місцевим судом.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Оскільки належними та допустимими доказами не підтверджено повторності вчинення ОСОБА_1 протягом року адміністративного правопорушення, передбаченого частинами другою - четвертою ст. 126 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин постанова місцевого суду не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 доведеного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 27 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua