Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №548/2139/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/2139/25 Номер провадження 22-ц/814/3242/26Головуючий у 1-й інстанції Лідовець Т. М. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.,

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 10 березня 2026 року, постановлену в місті Хорол під головуванням судді Лідовець Т. М.,

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 10 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відмовлено, залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хорольського районного суду Полтавської області у справі № 548/2139/25 від 01.12.2025 на підставі частини другої статті 126 ЦПК України. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання заочного рішення відмовлено.

Не погодившись з даною ухвалою в частині залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що про існування рішення суду від 01.12.2025 він дізнався після блокування його карткових рахунків, а повне рішення суду отримав особисто в приміщенні суду лише 11.02.2026.

Вказував, що про дату та час розгляду справи він не був повідомлений належним чином, що позбавило його можливості подати відзив та заяву про застосування строків позовної давності, тобто суд фактично позбавив його права на справедливий суд та права на захист.

Наголошує, що не проживає за адресою реєстрації в с. Остапенки, а тому помилковими є посилання суду щодо отримання ним рішення засобами поштового зв`язку 11.12.2025.

Вважає, що обґрунтування відмови у поновленні строку на оскарження судом не наведені, поважність причин пропуску такого строку судом не перевірялася.

На думку апелянта, суд, залишаючи заяву без розгляду, позбавив його можливості захиститися від необґрунтованих вимог банку.

Звертає також увагу на те, що за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Проте, суд залишив його заяву без розгляду, чим знову позбавив його права на доступ до правосуддя в частині оскарження рішення суду, чим проявив надмірний формалізм.

В іншій частині ухвала суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України не переглядається апеляційним судом.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2025 року представник АТ «Таскомбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача на користь Банку 80 929,77 грн заборгованості за кредитним договором № 1725251784 від 19.02.2021 та понесені судові витрати (а. с. 2-5).

Заочним рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2025 року позов АТ «Таскомбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 1725251784 від 19.02.2021 у розмірі 80 929, 77 грн та 2 422, 40 грн судових витрат (а. с. 67-70).

16 лютого 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до суду заяву про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення, а також заяву про зупинення виконання заочного рішення (а. с. 84-88).

Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення на підставі частини першої статті 126 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не дотримався строку подання такої заяви після отримання рішення суду та поважних причин пропуску встановленого законом процесуального строку не навів.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі мотивів, враховуючи таке.

Згідно положень статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина першої статті 127 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновків, сформульованих у постанові від 9 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16, наводить такі висновки щодо застосування положень статей 126, 127 ЦПК в сукупності зі статтями 284, 286, 287 цього Кодексу:

- передбачені частиною третьою статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (зокрема, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи і доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються у ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення;

- оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення.

У питаннях оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження як підстави для його поновлення Велика Палата Верховного Суду послідовно враховує критерії, сформовані у практиці ЄСПЛ, а саме: тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин; при цьому заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», пункт 109 ).

Із матеріалів справи вбачається, що копія заочного рішення від 01.12.2025 направлена судом на зареєстровану у встановленому законом порядку адресу місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 , та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримана адресатом 11.12.2025 (а. с. 74, 75).

За пунктом 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо).

Напис про одержання поштового відправлення учасником справи, в якому зазначене його прізвище, зроблений працівником поштового зв`язку, зазвичай є переконливим доказом отримання відправлення саме адресатом. Таке переконання ґрунтується на презумпції добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків. Однак таку презумпцію може бути поставлено під сумнів і спростовано (див. постанову Верховного Суду від 20 березня 2019 року в справі № 222/1402/16).

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Враховуючи, що відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується факт вручення 11.12.2025 відповідачу ОСОБА_1 копії повного рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 01 грудня 2025 року у справі № 548/2139/25, а заяву про перегляд заочного рішення разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку подано ним до суду лише 16.02.2026, тобто з пропуском строку, встановленого частиною третьою статті 284 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для поновлення пропущеного заявником процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та, як наслідок, залишив заяву без розгляду.

Наявності об`єктивних, непереборних перешкод для вчинення відповідачем процесуальної дії з ініціювання питання перегляду заочного рішення по справі не встановлено і суду таких обставин не доведено.

Тривала процесуальна бездіяльність відповідача та повторне отримання ним через два місяці - 11.02.2026 копії заочного рішення під розписку в суді не є підставою для поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Колегія суддів критично оцінює доводи апеляційної скарги відповідача щодо вручення йому заочного рішення, оскільки презумпцію добросовісного виконання працівниками пошти своїх обов`язків при врученні відповідного рекомендованого листа 11.12.2025 відповідачем не спростовано, належні докази на підтвердження цих обставин у справі відсутні, а Акт вуличного комітету від 16.02.2026 про проживання ОСОБА_2 за іншою адресою без реєстрації не свідчить про неможливість вручення йому поштового відправлення із судовим рішенням за зареєстрованим місцем проживання.

Посилання апелянта на надмірний формалізм є безпідставним, адже суд першої інстанції застосував норми процесуального права відповідно до їх змісту та мети, забезпечивши баланс між принципом правової визначеності та правом особи на доступ до суду. Дотримання процесуальних строків є складовою принципу юридичної визначеності та рівності сторін. Саме по собі залишення заяви без розгляду через недотримання встановленого порядку не свідчить про обмеження доступу до правосуддя, а є наслідком невиконання стороною своїх процесуальних обов`язків.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог закону, а тому підстави для її скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 10 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Г. Л. Карпушин

О. І. Обідіна