Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №552/7282/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/7282/26 Номер провадження 33/814/994/26Головуючий у 1-й інстанції Любчик В. М. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 рокум. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Згідно з постановою судді, 28.07.2026 о 13 год 32 хв за адресою: м. Полтава, вул. Чумацький Шлях, 94, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», п. 31.3.б Правил дорожнього руху, правопорушення вчинив повторно протягом року, оскільки притягувався до адміністративної відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП, відповідно до постанови серії ЕНА №7120796 від 01.05.2026. Таким чином ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Не погодившись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Київського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив факт попереднього притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 121 КУпАП.

Посилання суду на постанову серії ЕНА № 7120796 від 01.07.2026 є безпідставним, оскільки цією постановою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

У зв`язку з цим апелянт стверджує, що кваліфікуючу ознаку повторності правопорушення доведено не було.

Перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в підтримку апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції зазначеної статті.

Частиною 4 статті 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою – третьою цієї статті.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП підтверджується:

– протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 731094 від 28.07.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», п. 31.3.б Правил дорожнього руху, правопорушення вчинив повторно протягом року, оскільки притягувався до адміністративної відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП;

– карткою обліку адміністративного правопорушення від 28.07.2026;

– копією постанови серії ЕНА № 7120796 від 01.05.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП;

– витягом з Єдиного державного реєстру транспортних засобів,

– довідкою УПП в Полтавській області, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП на підставі постанови серії ЕНА № 7120796 від 01.05.2026, а накладений адміністративний штраф сплачено в повному обсязі;

– довідкою УПП в Полтавській області, відповідно до якої, станом на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення інформація щодо проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом в ЄРД ТЗ відсутня;

– відеозаписом, що міститься на DVD-диску.

Вказані докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновку суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 31.3 б Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення повторно протягом року, за яке передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що кваліфікуюча ознака повторності не доведена, оскільки постановою серії ЕНА № 7120796 від 01.05.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності лише за ч. 1 ст. 126 КУпАП, ґрунтуються на хибному тлумаченні норм матеріального права та повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Як вбачається зі змісту належним чином дослідженої копії постанови серії ЕНА № 7120796 від 01.05.2026, уповноваженою посадовою особою органу Національної поліції було встановлено факт одночасного вчинення ОСОБА_1 двох адміністративних правопорушень, з посиланням на статтю 36 КУпАП, а саме:

1) керував транспортним засобом у якого був відсутній передбачений конструкцією бризковик (порушення вимог пункту 31.4.7 «е» ПДР України), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП;

2) керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (порушення вимог пункту 2.1 «ґ» ПДР України), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Застосовуючи вказане правило сукупності правопорушень, інспектор поліції правомірно наклав на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка є суворішою порівняно з санкцією ч. 1 ст. 121 КУпАП

Апеляційний суд наголошує, що накладення остаточного адміністративного стягнення за правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП у межах санкції за більш серйозне правопорушення не нівелює факту встановлення вини особи у вчиненні іншого правопорушення. Факт вчинення протиправного діяння та визнання особи винною у вчиненні сукупності правопорушень повністю зберігають своє правове значення для констатації ознаки повторності.

Сама постанова серії ЕНА № 7120796 від 01.05.2026 є чинною, у встановленому законом судовому порядку апелянтом не оскаржувалася та не скасована, а отже, матеріалами справи беззаперечно підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, у межах річного строку.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки «повторність» та правильність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 121 КУпАП є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Посилання апелянта на неналежність довідки УПП в Полтавській області через невірне зазначення в ній дати народження ОСОБА_1 та наявність дописів від руки, апеляційний суд відхиляє як неспроможні, оскільки факт притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП беззаперечно підтверджується сукупністю інших досліджених доказів.

Твердження апелянта про допущення судом першої інстанції процесуального порушення, яке полягало у тому, що судове засідання фактично не відбулося, а сам ОСОБА_1 спілкувався лише з помічником судді, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та з`явився до суду.

Відповідно до матеріалів справи, розгляд адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 відбувся у визначений судом день та час безпосередньо головуючим суддею, що підтверджується підписаною суддею постановою суду першої інстанції, яка є офіційним процесуальним документом.

Той факт, що апелянт у приміщенні суду здійснював комунікацію з помічником судді, жодним чином не свідчить про розгляд справи неповноважною особою та не спростовує факт винесення рішення безпосередньо суддею за результатами дослідження наявних у справі доказів.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розгляд справи та оцінка доказів здійснювалися не суддею, а іншою особою, апелянтом суду не надано. За таких обставин, право ОСОБА_1 на розгляд його справи уповноваженим і безстороннім судом порушено не було.

Враховуючи наведене вище, та виходячи з представлених суду матеріалів справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП повністю доведена належними та допустимими доказами, у розумінні ст. 251 КУпАП, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Правових підстав, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови і закриття провадження у справі за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, апелянтом не наведені та апеляційним судом не встановлені.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги висновків судді щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП не спростовують.

При перевірці справи в апеляційній інстанції не було виявлено порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке б могло потягти за собою зміну чи скасування постанови.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді суду першої інстанції та закриття провадження у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено ч. 4 ст. 121 КУпАП у справі немає.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду В.М. Герасименко