Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №550/1660/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 550/1660/25 Номер провадження 22-ц/814/2985/26Головуючий у 1-й інстанції Михайлюк О. І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Панченка О.О., Чумак О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник - адвокат Усенко Михайло Ігорович, на заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 874654 від 10 липня 2023 року у розмірі 11 064,00 грн; витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн; витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 10 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 було укладено Договір № 874654 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з умовами кредитного договору товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 2 000,00 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки визначені договором.

01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 01022024-1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора і отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками ТОВ «Селфі Кредит» включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 874654 від 10 липня 2023 року. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, а відповідач, зі свого боку, не виконав умов кредитного договору.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору утворилася заборгованість у розмірі 11 064,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 2 000,00 грн, заборгованість за процентами - 9 064,00 грн.

Посилаючись на зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Короткий зміст судового рішення

Заочним рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Із заочним рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2026 року не погодився позивач, в інтересах якого діє представник – адвокат Усенко М.І., та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, просила скасувати заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2026 року та прийняти постанову про задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором № 874654 від 10 липня 2023 року у справі № 550/1660/25 у повному обсязі та вирішити питання судових витрат щодо стягнення на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» сплаченого судового збору за подання позовної заяви; апеляційної скарги; витрат на професійну правничу допомогу.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що позивачем надано, на підтвердження позовних вимог, докази укладення договору між первісним кредитором та відповідачем, копію листа від ТОВ «ПЕЙТЕК» від 20 жовтня 2025 року, відповідно до якого, на картку, номер якої відповідач зазначив у кредитному договорі - № 4149390005804181, 10 липня 2023 року було перераховано кредитні кошти у сумі 2 000,00 грн.

Звертає увагу, що відсутність виписки по рахунку відповідача не свідчить про невиконання договору.

Акцентує увагу, що первісний кредитор перерахував кошти на рахунок указаний відповідачем, а факт неналежності цього рахунку відповідачеві також не свідчить про невиконання умов договору первісним кредитором.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову складає 11 064,00 грн, що є меншим ніж тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що 10 липня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачем було підписано договір про надання споживчого кредиту № 874654, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписаний позичальником о 18:32:38 год електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Н939 (а.с.23 зворот -33).

За умовами цього договору (пункт 4.2.) товариство зобов`язується надати споживачу кредит на умовах та у порядку передбачених договором, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені цим договором (пункт 1.2.).

Сторони погодили, що сума кредиту становить 2 000,00 грн. Тип кредиту - кредит (пункт 1.3), кредит надається на строк 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів (пункт 1.4). Проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою, яка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту. Особливості нарахування процентів визначені пунктом 1.5.1. цього договору. Мета отримання кредиту: споживчі потреби. Відповідно до пункту 2.1. кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Договір містить реквізити сторін, зокрема прізвище, ім`я та по батькові позичальника, номер його паспорта, реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер телефону, адресу місця реєстрації (проживання).

На підтвердження укладення договору позивач долучив до матеріалів справи графік платежів, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 874654 від 10 липня 2023 року, дата видачі кредиту 10 липня 2023 року, дата повернення кредиту - 04 липня 2024 року, сума кредиту – 2 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 15 532,00 грн, загальна вартість кредиту 17 532,00 грн. (а.с.34).

01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір факторингу № 01022024-1, відповідно до умов якого Клієнт передає (відступає) Фактору за плату, а Фактор приймає належні Клієнту права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с.41-45).

На підтвердження своїх доводів про виконання умов договору, представник позивача надав повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251020-3130 від 20 жовтня 2025 року, відповідно до договору про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 2022-05-03 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 від ТОВ «Селфі Кредит» 10 липня 2023 року о 18:34:23 год на суму 2 000,00 грн (а.с.36 зворот).

На виконання вимог ухвали Чутівського районного суду Полтавської області від 01 січня 2026 року, АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 в Банку не емітовано картку № НОМЕР_2 , зазначена картка в банку не обслуговується як рахунок клієнта ОСОБА_1 , також рахунок № НОМЕР_2 в банку не обслуговується (а.с.110).

Позиція апеляційного суду

Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З матеріалів справи вбачається, що між первісним кредитором та відповідачем було укладено договір № 874654 від 10 липня 2023 року.

Як уже зазначалося, на підтвердження укладення договору позивачем до матеріалів справи долучено графік платежів, що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 874654 від 10 липня 2023 року, з якого вбачається, що дата видачі кредиту 10 липня 2023 року, дата повернення кредиту 04 липня 2024 року, сума кредиту – 2 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом 15 532,00 грн, загальна вартість кредиту 17 532,00 грн.

Також про виконання умов договору позивач надав повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251020-3130 від 20 жовтня 2025 року, відповідно до Договору про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03, було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта № НОМЕР_2 на суму 2 000,00 грн.

При цьому, суд першої інстанції правильно вказав, що позивачем, під час звернення до суду, не подано доказів перерахування первісним кредитором на рахунок відповідача кредиту у вказаному в договорі розмірі, також відсутні відомості про успішність виконання такого перерахунку. Під час звернення до суду з позовом позивачем не надано доказів (виписок з рахунку або інших платіжних документів, тощо), які підтверджують факт перерахування, отримання коштів саме відповідачем на виконання умов пункту 2.1 договору.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пунктів 4.8, 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254), передбачено, що у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження). Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій, призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

Судом першої інстанції було задоволено клопотання позивача та, ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 01 січня 2026 року, крім іншого, витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» наступну інформацію: Чи є банківська карта з номером № НОМЕР_2 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Чи була успішною транзакція, здійснена 10 липня 2023 року, на банківську картку № НОМЕР_2 в сумі 2 000,00 грн? Якщо так, то чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_2 ? Чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_2 ?

На виконання вищевказаної ухвали, 30 січня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 в Банку не емітовано карту № НОМЕР_2 , зазначена картка в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 , також рахунок № НОМЕР_2 в банку не обслуговується.

Враховуючи отриману інформацію, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при зверненні до суду з позовом позивачем не надано виписок з рахунку первісного кредитора або інших платіжних документів, які б підтверджували перерахування коштів позичальнику та користування останнім ними.

Сам по собі факт підписання відповідачем умов кредитного договору та повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» №20251020-3130 від 20 жовтня 2025 року про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта не є достатніми та належними доказами щодо підтвердження перерахування кредитором та отримання саме ОСОБА_1 грошових коштів.

Суд першої інстанції правильно вказав, що у зв`язку із недоведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів, з метою доведення виконання умов вищезазначеного кредитного договору, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника), враховуючи відповідь АТ КБ «ПриватБанк», підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками відсутні, з цим висновкам погоджується й апеляційний суд, а наведені доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наявних у справі доказів, колегія суддів доходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду справи, відповідно, рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2026 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник - адвокат Усенко Михайло Ігорович – залишити без задоволення.

Заочне рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 13 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді О.О. Панченко

О.В. Чумак