Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №390/1514/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 33/4809/453/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Підгірська Г. О.

Справа № 390/1514/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Іванов Д. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., за участю потерпілої ОСОБА_1 та в її інтересах представника – адвоката Глазкова А.С., захисника – адвоката Пільгуя О.М. в інтересах ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою адвоката Пільгуя О.М. на постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29 липня 2026 року в справі про притягнення:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 21.05.2026 о 18:40, траса М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 690 км, керував тз VOLKSWAGEN ID/ UNIX днз ВА1560YA, на Т-подібному перехресті під час виконання обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем MITSUBISHI LANCER днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку, після чого в некерованому стані скоїв наїзд на відбійник, чим порушив п. 14.6.а Правил дорожнього руху України (порушення правил обгону, заборони обгону на перехресті). В наслідок ДТП автомобілі та відбійник отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

При таких обставинах, постановою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29 липня 2026 року ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що саме порушення ОСОБА_2 вимог пункту 14.6.а Правил дорожнього руху України перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

У апеляційній скарзі адвокат Пільгуй О.М. просить постанову стосовно ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. При цьому, просить призначити у справі про адміністративне правопорушення судову автотехнічну експертизу.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що під час судового розгляду стороною захисту було заявлено клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, оскільки між учасниками провадження існував спір щодо фактичного механізму дорожньо-транспортної пригоди, місця зіткнення транспортних засобів, відповідності дій кожного з водіїв вимогам Правил дорожнього руху України, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями кожного з учасників дорожнього руху та виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Зокрема на переконання адвоката Пільгуя О.М., фабула протоколу про адміністративне правопорушення грунтується на висновку про порушення ОСОБА_2 пункту 14.6 «а» Правил дорожнього руху України, відповідно до якого обгін забороняється на перехресті. Водночас саме наявність чи відсутність у місці дорожньо-транспортної пригоди перехрестя була однією з ключових спірних обставин справи, без встановлення якої неможливо зробити висновок про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_2 порушення пункту 14.6 «а» Правил дорожнього руху України.

Також зазначає, що сам по собі факт подання сигналу повороту не свідчить про належне виконання водієм вимог Правил дорожнього руху України та не є достатньою підставою для висновку про безумовний обов`язок іншого учасника дорожнього руху утриматися від виконання обгону.

При цьому захисник стверджує, що суд не навів мотивів, з яких дійшов висновку, що спірна ділянка дороги відповідає визначенню «перехрестя», наведеному у пункті 1.10 Правил дорожнього руху України, та не надав належної оцінки доводам сторони захисту про те, що зазначене місце є виїздом із прилеглої території, який відповідно до Правил дорожнього руху не вважається перехрестям.

Крім того, суд дійшов висновку, що водій автомобіля Mitsubishi завчасно подала сигнал лівого повороту та виконувала маневр відповідно до вимог Правил дорожнього руху України, однак не навів мотивів, з яких відхилив доводи сторони захисту щодо необхідності перевірки дотримання потерпілою вимог пунктів 9.4 та 10.1 Правил дорожнього руху України.

Також, у апеляційній скарзі адвокат Пільгуй О.М. просить поновити пропущений з незалежних від нього, об`єктивних причин строк на апеляційне оскарження постанови Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29 липня 2026 року, вказуючи на те, що постановою від 29.07.2026 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Первинна апеляційна скарга на вказане рішення була подана до суду 7 серпня 2026 року, тобто без пропуску строку на апеляційне оскарження. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19.08.2026 року, вказана апеляційна скарга була повернута, в зв`язку з відсутністю витягу з договору. Договір на захист (представництво) прав та інтересів клієнта у справі про адміністративне правопорушення 390/1514/26 шляхом здійснення захисту клієнта в суді першої та апеляційної інстанції з усіма правами, які має особа, що притягується до адміністративної відповідальності (тобто і з правом подання апеляційної скарги), був укладений 25.06.2026 року, проте через технічну помилку не був долучений до апеляційної скарги. Відтак, за договором про надання правової допомоги був уповноважений на подання апеляційної скарги. З урахуванням вказаного додав до апеляційної скарги додаткову угоду від 25.06.2026 року до угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги від 12.06.2026 року, після чого і звернувся до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається постановою від 29.07.2026, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Первинна апеляційна скарга на вказане рішення була подана до суду 7 серпня 2026 року, тобто без пропуску строку на апеляційне оскарження. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 19.08.2026 року, вказана апеляційна скарга була повернута, в зв`язку з відсутністю витягу з договору.

21 серпня 2026 року адвокат Пільгуй О.М. повторно звернувся з апеляційною скаргою на постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29 липня 2026 року та клопотанням про поновлення строку на оскарження вищезазначеної постанови.

В контексті застосування на практиці ст. 55 Конституції України про вільний доступ кожного до правосуддя для захисту своїх прав і свобод, а також положень ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, строк на апеляційне оскарження вищевказаної постанови адвокату Пільгую О.М. слід поновити.

В своїх запереченнях на апеляційну скаргу захисника, представник потерпілої – адвокат Гразков А.С. зазначив, що клопотання про призначення судової автотехпічної експертизи вже заявлялося захисником у суді першої інстанції та було обґрунтовано відхилене з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові. Крім того, постанова Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29.07.2026, є законною та обґрунтованою, ухваленою на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, з наданням належної оцінки всім наявним доказам у їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП. Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з`явився, клопотання щодо відкладення судового розгляду не заявляв.

Захисник – адвокат Пільгуй О.М. повідомив, що не заперечував проти апеляційного розгляду за його відсутності.

При таких обставинах, апеляційний суд відповідно до вимог п.6 ст. 294 КУпАП вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_2 в межах доводів апеляційної скарги.

З`ясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника - адвоката Пільгуя О.М., який підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити, потерпілу ОСОБА_1 та її представника – адвоката Глазкова А.С., які заперечували щодо задоволення апеляційних вимог посилаючись на їх безпідставність, дослідивши наявні в справі письмові докази, зваживши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази,дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.14.6 «а» Правил дорожнього руху.

Тому, розглядаючи дану категорію справ, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вищевказаних вимог ПДР України, які зазначені у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення.

Так, за правилами п.14.6.а, обгін заборонено на перехресті.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 21.05.2026 о 18:40, траса М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 690 км, керував тз VOLKSWAGEN ID/ UNIX днз ВА1560YA, на Т-подібному перехресті під час виконання обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем MITSUBISHI LANCER днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку, після чого в некерованому стані скоїв наїзд на відбійник, чим порушив п. 14.6.а Правил дорожнього руху України (порушення правил обгону, заборони обгону на перехресті). В наслідок ДТП автомобілі та відбійник отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Тобто, дана дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті протиправних дій ОСОБА_2 у наслідок порушення ним вимог Правил дорожнього руху, між цим діями і наслідками у виді технічних пошкоджень транспортних засобів є прямий причинний зв`язок. ОСОБА_2 повинен був слідкувати за дорожньою обстановкою, обрати таку швидкість руху, яка б дозволяла йому безпечно контролювати рух автомобіля і, в тому числі виконати зупинку транспортного засобу або відмовитись від такого складного обгону та у такий спосіб запобігти зіткненню транспортних засобів.

Не дотримання ОСОБА_2 елементарних правил безпеки дорожнього руху при обгоні транспортних засобів, не виконання ним вимог ПДР і призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди.

За результатами апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є правильними і такими, що ґрунтуються на сукупності належних, допустимих та взаємоузгоджених між собою доказів, а саме даних: протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672090 від 21.05.2026 року у якому зафіксовано обставини ДТП (а.с. 3); схемою місця ДТП від 21.05.2026 на якій зафіксовано обстановку після ДТП, розташування транспортних засобів, механізм та локалізацію механічних ушкоджень, які утворилися на транспортних засобах, та зафіксовано місце зіткнення на смузі попутного руху ближче до її середини. При цьому, схема ДТП підписана ОСОБА_2 та будь-яких заперечень останній до неї не надавав (а.с.4); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 в яких він пояснив, що 21.05.2026 їхав з Житомира на автомобілі Renault. Приблизно в післяобідній час на ділянці дороги перед Кропивницьким попереду нього їхало Mitsubishi, позаду BMW і Volkswagen. На Mitsubishi, яке пригальмовувало, він помітив завчасно ввімкнений показник повороту і також почав пригальмовувати розуміючи, що машина попереду буде повертати на перехресті, яке наближається. Рух колони сповільнився. В той же час в ліве бокове дзеркало побачив, що позаду Volkswagen розпочав маневр обгону, перетнувши суцільну смугу руху. Розуміючи, що може трапитися, ОСОБА_3 почав сигналити, але водій автомобіля Volkswagen не відреагував. Перехрестя було чітко видно за метрів 50-30 незважаючи на відсутність попереджувального знаку (а.с.8); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 в яких вона пояснила, що 21.05.2026 приблизно о 18 годині, їхала на автомобілі BMW, по автодорозі М30. Перед нею були ще три автомобілі. Попереду колони їхав Mitsubishi, далі біле і зелене авто, їх марок свідок не пам`ятає. Перше авто пригальмувало, решта за ним теж. ОСОБА_4 не завважила, коли саме зелений автомобіль розпочав маневр обгону. Вона теж мала такий намір, але почула звуковий сигнал з одного із автомобілів попереду, і зрозуміла, що не можна. Потім було зіткнення зеленого автомобіля із Mitsubishi, що повертав, і зелене авто відкинуло на відбійник. В силу того, що свідок рухалася позаду колони, вона не могла бачити, коли водій Mitsubishi увімкнув сигнал повороту ліворуч, але той сигнал був увімкненим навіть після зіткнення (а.с.7); копією посвідчення водія ОСОБА_2 (а.с.9).

При оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 підтвердив факт обгону транспортних засобів та факт зіткнення з транспортним засобом MITSUBISHI LANCER, при обставинах викладених у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не оспорював, надав письмові пояснення.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 зазначив, що він рухався керував своїм автомобілем VOLKSWAGEN ID по автодорозі М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине 690 км, пішов на обгін і попереду нього різко почав повертати автомобіль MITSUBISHI LANCER, потім хотів обминути авто, але воно продовжувало рух і сталося ДТП.

Вказані обставини об`єктивно підтверджуються фото з місця ДТП, які міститься в матеріалах справи (а.с.49-55).

Таким чином, доводи апеляційної скарги адвоката Пільгую про те, що суд першої інстанції неправильно вирішив справу, не дав належної та об`єктивної оцінки наявним у справі доказам, на думку апеляційного суду констатуються формально.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд першої інстанції при розгляді справи дотримався процесуальних норм, визначених КУпАП, розглянув справу повно, об`єктивно та неупереджено, надав усім зібраним по справі доказам належну правову оцінку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому правильно встановивши та виклавши в потанові, що автомобілі BMW, Volkswagen, Renault та Mitsubishi рухалися в одному напрямку в колоні, причому попереду рухався автомобіль Mitsubishi під керуванням потерпілої ОСОБА_1 . Водій автомобіля Mitsubishi завчасно зменшила швидкість та увімкнула покажчик лівого повороту для здійснення повороту ліворуч на Т-подібному перехресті. Хоча зазначене перехрестя не є очевидним здалеку та не позначене попереджувальними дорожніми знаками, дорожня розмітка передбачала можливість виконання такого маневру: перед перехрестям нанесено суцільну лінію, безпосередньо навпроти нього – коротку переривчасту, після чого знову суцільну.

У зв`язку з наміром водія Mitsubishi виконати поворот колона транспортних засобів зменшила швидкість. У цей момент водій автомобіля Volkswagen ОСОБА_2 , не переконавшись у безпечності маневру та не врахувавши дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху з наміром обігнати транспортні засоби, що рухалися попереду. Водій автомобіля Renault, помітивши, що Volkswagen розпочав обгін, тоді як передній автомобіль уже виконував маневр лівого повороту, подавав звукові сигнали з метою попередження водія Volkswagen про небезпеку, однак останній на них не відреагував. Під час виконання потерпілою маневру повороту ліворуч сталося зіткнення транспортних засобів.

За цим фактом відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення пункту 14.6(а) Правил дорожнього руху України, яким заборонено обгін на перехрестях.

Апеляційні доводи захисника про те, що наявність чи відсутність у місці дорожньо-транспортної пригоди перехрестя, не заслуговують на увагу, оскільки не звільняють водія ОСОБА_2 від обов`язку дотримуватися вимог Правил дорожнього руху, а початок складного обгону до в`їзду на перехрестя не надає права завершувати його всупереч встановленій забороні та без урахування дорожньої обстановки. Крім того, схема дорожньо-транспортної пригоди, визначає місце зіткнення на смузі попутного руху ближче до її середини на смузі руху транспортного засобу Mitsubishi, також характер механічних пошкоджень, які утворились на транспортному засобі Mitsubishi, в свою чергу спростовують версію сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі містяться також інші твердження, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.

У рішенні по справі «О’ Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_2 реалізувавши своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм, та нести за їх порушення відповідальність.

За результатами перегляду цієї справи, апеляційний суд з об`єктивністю констатує, що дані протоколу про адміністративне правопорушення, у сукупності з іншими доказами, у тому числі схемою ДТП, а також поясненнями учасників пригоди чітко відображають повну картину фактичних обставин цієї справи, які свідчать про те, що ОСОБА_2 здійснив зіткнення з автомобілем MITSUBISHI LANCER днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку, після чого в некерованому стані скоїв наїзд на відбійник, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, в результаті недотримання елементарних правил безпеки дорожнього руху.

Підсумовуючи вище викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги адвоката Пільгуя О.М. про незаконність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, під час апеляційного розгляду, а тому законні підстави для скасування постанови Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29 липня 2026 року – відсутні.

Керуючись ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283, 284, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити захиснику – адвокату Пільгую О.М. в інтересах ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29 липня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Пільгуя О.М. в інтересах ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 29 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Д.Л. Іванов