Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №385/628/26 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 жовтня 2026 року м. Кропивницький

справа № 385/628/26

провадження № 22-ц/4809/1642/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя – Дьомич Л.М. (суддя-доповідач),

судді – Карпенко О.Л., Письменний О.А.,

за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2026 року (суддя Панасюк І.В.).

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2026 року позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Іващенко І.Ю., звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом, у якому просить усунути перешкоди, які чинить ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 2011 року народження, шляхом визначення способу участі у вихованні батьком ОСОБА_1 наступним чином:

-кожного дня в період з 18-00 до 19-00 надавати можливість спілкуватися ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по телефону або в будь-якій соціальній мережі через Інтернет;

-проводити один літній місяць з батьком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3 , за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 , з правом виїзду на відпочинок на море чи за кордон України;

-проводити ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3 разом Новорічні свята до набуття повноліття ОСОБА_3 ;

- судові витрати покласти на відповідачку.

Вимоги обґрунтовані наступним.

ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 , мають спільного сина ОСОБА_3 2011 року народження. Шлюб розірваний у 2016 році.

Відповідачка чинить перешкоди у виховані та спілкуванні із сином, навмисно звертається до поліції із заявами, що нібито позивач не виконує батьківських обов`язків.

Позивач через свого представника звернувся у січні 2026 року до Заваллівської селищної ради Голованіського району Кіровоградської області із заявою, в якій просив вирішити питання щодо встановлення його участі у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 .

Відзив на позовну заяву

Адвокат Медвідь В.А., який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_2 , 12.05.2026 подав відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, оскільки факт перешкод у спілкуванні з сином не доведений.

Вказує, що між бувшим подружжям склались складні відносини, а дитина взагалі не бажає бачитись із батьком та проводити з ним час. (а.с.35-38).

Судове рішення

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа служба у справах дітей Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини, задоволено частково.

Визначено наступний спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 :

- регулярне дистанційне спілкування (відеозв`язок, телефонний зв`язок, листування) не менше 2-3 разів на тиждень у погоджений із матір`ю ОСОБА_2 та дитиною ОСОБА_3 час, за умови бажання дитини ОСОБА_3 ;

- особисте спілкування під час перебування батька у відпустці — не менше ніж 10 календарних днів підряд, під час кожного приїзду, за умови бажання дитини ОСОБА_3 ;

- можливість спільного проведення частини шкільних канікул, за умови бажання дитини ОСОБА_3 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 665 грн 60 коп.

Суд першої інстанції, за наслідком встановлених під час розгляду справи обставин спірних правовідносин виснував, що дитина ОСОБА_4 емоційно важко сприймає батька, а тому, приймаючи до уваги вік дитини, її ставлення до батька, за доцільне прийняти до уваги висновок служби у справах дітей Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області № 49 від 27.05.2026 та визначити спосіб участі батька у вихованні дитини запропонований у зазначеному висновку.

Апеляційна скарга

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 оскаржив судове рішення в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги просить рішення районного суду у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким усунути перешкоди, які чинить ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 шляхом визначення способу участі у вихованні батьком ОСОБА_1 наступним чином: кожного дня в період з 18-00 до 19-00 надавати можливість спілкуватися ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по телефону або в будь-якій соціальній мережі через Інтернет. Проводити один літній місяць з батьком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3 за місцем проживання батька за адресою: АДРЕСА_1 з правом виїзду на відпочинок на море чи за кордон України. Проводити ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3 разом Новорічні свята до набуття повноліття ОСОБА_3 .

Відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Пушкарьов Д.В., який представляє інтереси ОСОБА_2 , просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити без змін рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2026.

Рух справи

Ухвалою апеляційного суду від 13.08.2025 відкрите апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2026.

Ухвалою суду від 14.08.2025 підготовчі дії у справі закінчено. Справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29.05.2026 призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 12 годину 00 хвилин 08.10.2026.

Протоколом повторного авто розподілу судової справи від 21.07.2026 змінений склад колегії суддів, з підстав визначених розпорядженням керівника апарату суду.

Позиція сторін

Позивач та його представник адвокат Іващенко І.Ю. в апеляційному суді підтримали доводи апеляційної скарги та наполягали на скасуванні судового рішення.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Пушкарьов Д.В. в апеляційному суді заперечували щодо підстав та мотивів оскарження, наполягали на залишенні рішення суду без змін.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області подала до апеляційного суду заяву щодо розгляду справи без участі її представника, вказано про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін (а.с. 184).

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені наступні факти, досліджені докази

Неповнолітній ОСОБА_4 проживає з матір`ю, відповідачкою у справі – ОСОБА_2 .

Жодної комунікації між батьком дитини позивачем у справі ОСОБА_1 та сином, немає.

Органом опіки та піклування, комісією захисту прав дитини при виконавчому комітеті Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, з`ясована думка та відношення неповнолітнього ОСОБА_5 з приводу способу участі його батька у вихованні та спілкуванні. Дитина пояснила, що жодної заборони з боку матері не має, ніхто перешкод не створює, але він категорично не бажає спілкування з батьком.

Згідно висновку служби у справах дітей Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області № 49 від 27.05.2026 виходить, що враховуючи вік та інтереси дитини, а також те, що батько перебуває в зоні бойових дій, виходячи з необхідності забезпечення стабільного емоційного зв`язку між сином та батьком, комісія з захисту прав дитини вважає доцільним визначити наступний спосіб участі батька у вихованні дитини:

регулярне дистанційне спілкування (відеозв`язок, телефонний зв`язок, листування) не менше 2-3 разів на тиждень у погоджений із матір`ю та дитиною час за умови бажання дитини;

особисте спілкування під час перебування батька у відпустці — не менше ніж 10 календарних днів підряд, під час кожного приїзду, за умови бажання дитини;

можливість спільного проведення частини шкільних канікул, за умови бажання дитини (а.с. 88-89).

Норми матеріального права, застосовані судом до спірних правовідносин

Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 СК України).

Згідно з частиною першою статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 СК України).

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Мотиви апеляційного суду

Спір у справі порушений з приводу неможливості батьком дитини, позивачем у справі ОСОБА_1 , спілкуватися з неповнолітнім сином ОСОБА_6 2011 року. Позивач вважає, що мати дитини, відповідачка у справі, чинить такі перешкоди, налаштовує сина, за захистом своїх батьківських прав з позовом звернувся до суду.

Відповідачка ОСОБА_2 стверджує, що жодним чином не перешкоджає спілкуванню сина і батька, однак дитина сама свідомо відмовляється від спілкування з батьком. Нікіті 15 років і йому неможливо ні заборонити, ні налаштувати проти батька. Однак, ОСОБА_1 своїми діями, відношенням до дитини, сприяв такій позиції. У позивача та дитини немає історії відношень, хлопчик практично не знає батька через відсутність цікавості останнього до сина.

Місцевий суд виснував, що між сторонами дійсно є спір щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з сином. Хоча відповідач і стверджує, що вона як мати ніяким чином не перешкоджає цьому, однак дитина проживає з нею, тому на матір автоматично покладається відповідальність. Судове рішення оскаржене лише позивачем, ст. 367 ЦПК передбачає межі перегляду.

Спір між батьками щодо способу виховання та участі у спілкуванні з неповнолітньою дитиною регулюється Сімейним кодексом України. Законодавство України чітко визначає, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи проживають вони разом чи окремо. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати іншому спілкуватися та брати участь у вихованні, якщо таке спілкування не шкодить інтересам дитини.

Спілкування з обома батьками забезпечує повноцінний розвиток дитини та стабільний зв`язок із сім`єю.

Відтак у справі, яка переглядається, предметом спору є усунення перешкод у вихованні та спілкуванні батька з дитиною, а тому такий спір керується положеннями Конвенції про права дитини, СК України, Законом України "Про охорону дитинства", а також іншими правовими актами.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України, яка кореспондується із частиною третьою статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України "Про охорону дитинства").

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце, час і порядок їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи рішення в інтересах дитини, суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

Колегія суддів зауважує, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Водночас, відновлення стосунків та емоційного контакту дитини з її батьком перебуває у площині належного виконання обома батьками своїх обов`язків з виховання дитини.

Положеннями статті 19 СК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування

Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі одержаних відомостей, документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлюючи порядок побачень батька із сином, врахувавши висновок органу опіки і піклування, комісії з захисту прав дитини при виконавчому комітеті Заваллівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області, інтереси дитини, її вік, а також закріплений у положеннях чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участі у її вихованні, взявши до уваги бажання батька на участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, встановивши відсутність обставин, які б унеможливлювали реалізацію права батька на таке спілкування, необхідність спілкування дитини як з батьком, так і з матір`ю, які не змогли самостійно визначити порядок участі у вихованні дитини, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про можливість визначення порядку участі позивача у вихованні і спілкуванні з сином.

Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що визначення саме такого способу участі позивача у спілкуванні та вихованні сина прийнятого місцевим судом, є таким, що відповідатиме потребам дитини, та на початку буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання дитини, налагодженню комунікації. В подальшому, після сталості відносин/контакту батька та сина, порядок спілкування може бути змінений за погодженням сторін або у судовому порядку.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди враховують принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю переважають інтереси батьків.

Колегія суддів зауважує, що висновок суду відповідає принципам рівності прав батьків у вихованні дитини, забезпеченню найважливіших інтересів дитини, однак погодження з матір`ю дитини порядок спілкування батька та сина, про що виснував місцевий суд, не відповідає засадам рівноваги батьків та справедливості, враховуючи вік дитини та відсутність особливих обставин у даній справі. Більш того, ні в судовому рішенні, ні у вільних поясненнях сторона відповідача не довела потреби у такому узгодженні.

Відповідачка судове рішення не оскаржувала, а відтак не заперечувала, що спілкування батька з дитиною, що є предметом спору у даній справі, порушує інтереси дитини або дії позивача негативно впливають на психологічне та фізичне здоров`я сина. Навпаки, мати вказувала, що не заперечує проти такого спілкування, відмовляється від спілкування лише особисто син.

Суд першої інстанції абсолютно правильно погодився із запропонованим органом опіки та піклування порядком участі батька у спілкуванні з дитиною в сукупності з іншими доказами, що відповідає принципу розумності, справедливості та збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному захисту інтересів дитини і не порушуватиме переважне право батьків дітей в їх вихованні.

Доводи сторони апелянта щодо незаконності висновку, прийнятого поспіхом і не в інтересах усіх учасників сімейних відносин, апеляційним судом не приймаються до уваги. По-перше суд не обмежений висновком органу опіки та піклування, який діє не в інтересах батьків, а в інтересах дитини. По-друге, судом встановлено, що дитина сторін важко сприймає батька, аналогічна позиція дитини вказана і у висновку органу опіки та піклування.

Матеріали справи та пояснення сторін у суді, підтвердили взаємні образи і непорозуміння бувшого подружжя, такі стосунки батьків не на користь дитині, та його рівного спілкування з кожним з них.

Тому, саме вказані обставини, а головне за наслідком неприязненості сторін, сформоване відношення дитини до батька та порушеного питання у суді, що об`єктивно перешкодило задоволенню позову у заявлений спосіб.

Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для повного скасування судового рішення і задоволення заявленого позову. Однак, вважає за необхідне виключити з резолютивної частини судового рішення висновок щодо способу спілкування позивача з неповнолітнім сином за погодженням з матір`ю, дана обставина є зайвою, не вмотивованою не шкодить інтересам дитини.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 29 травня 2026 року змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення у визначенні способу участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 «погодження із матір`ю ОСОБА_2 ».

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 13 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Карпенко

О. А. Письменний