Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №344/20011/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/20011/25

Провадження № 22-ц/4808/882/26

Головуючий у 1 інстанції Атаманюк Б. М.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М.,

секретаря: Петріва Д.Б.,

з участю особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , представника відповідача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» Дьяченко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Атаманюком Б.М. 04 березня 2026 року в м. Івано-Франківськ, повний текст якого складено 10 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до АТ «Райффайзен Банк» про зобов`язання до вчинення дій.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 22.07.2025 року вона звернулася до відділення АТ «Райффайзен Банк», розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 11, з метою відкриття карткового рахунку.

Працівниками банку їй повідомлено, що для відкриття рахунку необхідно підписати заяву про акцепт публічної пропозиції, інакше відкриття рахунку є неможливим.

Позивачка висловила незгоду з необхідністю підписання вказаної заяви, вважаючи достатнім подання заяви про відкриття рахунку. Проте, з огляду на необхідність відкриття карткового рахунку, вона була змушена підписати зазначену заяву про акцепт публічної пропозиції.

Під час ознайомлення із заявою позивачка звернула увагу на те, що в документі містяться посилання на угоду № CMDPI-2814741 від 14.06.2023 року, яку вона вважала припиненою (розірваною). У зв`язку із використанням банком даних зазначеної угоди у нових документах у позивачки виникли обґрунтовані сумніви щодо фактичного припинення дії попередніх договірних відносин.

Позивачка не погоджується із положеннями п. 2.4 заяви про акцепт публічної пропозиції щодо використання умов попередніх договорів під час подальшого обслуговування рахунків та здійснення банком розрахунково-касового обслуговування. Також вона заперечила щодо п. 2.5 вказаної заяви, яким передбачено надання клієнтом згоди на використання простого електронного підпису, удосконаленого електронного підпису та власноручного цифрового підпису як аналогів власноручного підпису.

Позивачка зазначає, що жодного електронного підпису не створювала, не отримувала та не використовувала, а також не надавала третім особам повноважень на підписання будь-яких документів від її імені із застосуванням електронних засобів ідентифікації. Після підписання заяви вона звернулася до працівника банку з вимогою надати документи, на які містяться посилання у заяві про акцепт публічної пропозиції, а саме: угоду № CMDPI-3975766, а також документи щодо використання електронних підписів. Проте працівник банку повідомив, що заява про акцепт публічної пропозиції і є відповідною угодою, а інших документів не існує.

Вважає такі пояснення працівника банку недостатніми та такими, що не дають можливості достовірно встановити перелік документів, які входять до договору банківського обслуговування, а також способи підписання відповідних документів.

З метою отримання необхідної інформації позивачка звернулася до банку із письмовими заявами, в яких просила надати довідку про перелік документів, що входять до договору банківського обслуговування, укладеного 22.07.2025 року, інформацію щодо чинності договорів та інших документів, укладених між нею та банком до 22.07.2025 року; надати документи щодо використання електронних підписів та укласти додаток до заяви про акцепт публічної пропозиції. Проте банк фактично відмовив у наданні запитуваної інформації, посилаючись на те, що відповідні документи розміщені на офіційному вебсайті банку, а також зазначив, що окремі довідки про чинність договорів банком не розробляються.

Вважає, що відсутність чіткої та повної інформації про документи, які входять до договору банківського обслуговування, а також про використання електронних підписів, порушує її право як споживача банківських послуг на отримання повної та достовірної інформації щодо змісту укладених правочинів.

У зв`язку з викладеним, просить суд:

зобов`язати АТ «Райффайзен Банк» надати всі документи, які входять до договору банківського обслуговування, частиною якого є заява про акцепт публічної пропозиції, підписана нею 22.07.2025 року, а саме: угоду № CMDPI-3975766; договір про використання простого електронного підпису, удосконаленого електронного підпису та власноручного цифрового підпису, зазначеного у п. 2.5 заяви про акцепт публічної пропозиції; інші документи, що є складовими зазначеного договору банківського обслуговування;

зобов`язати АТ «Райффайзен Банк» надати документи щодо всіх банківських послуг, договорів та правочинів, укладених до 22.07.2025 року від імені позивачки або за її персональними даними, які можуть стосуватися її прав та обов`язків.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду:

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «Райффайзен Банк» про зобов`язання вчинити дії.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги на рішення суду:

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу у якій з таким рішенням суду не погодилася та зазначила, що суд першої інстанції не дослідив належним чином всі обставини справи, не надав належної оцінки її доводам та доказам, що призвело до неправильного вирішення спору.

Звернула увагу суду, що у позовній заяві вона просила зобов`язати АТ «Райффайзен Банк» надати документи, які входять до договору банківського обслуговування, частиною якого є заява про акцепт публічної пропозиції, підписана нею станом на 22.07.2025 року, а саме: угоду № CMDPI-3975766; договір про використання простого електронного підпису, удосконаленого електронного підпису та власноручного цифрового підпису; інші документи, що входять до складу зазначеного договору.

Зазначила, що звернулася до банку виключно з метою відкриття карткового рахунку для особистих розрахунків. Вона не є фахівцем у сфері банківської діяльності та не зобов`язана володіти спеціальними знаннями щодо складних банківських процедур або внутрішніх правил банку, які банк надав їй лише після виникнення спору. Банк укладає договори на умовах, які фактично допускають можливість використання її рахунку третіми особами, оформлення додаткових продуктів та проведення дій без її усвідомленого волевиявлення. Тому вона вважає, що має право отримати всі документи, що стосуються укладених з нею правочинів.

Під час підписання заяви про акцепт публічної пропозиції у неї не було жодного електронного підпису, вона не зверталася із заявою про його створення та не отримувала жодного носія особистого ключа. Лише з письмових пояснень банку, поданих разом із відзивом на позов, ОСОБА_1 стало відомо, що банк вважає одноразовий SMS-пароль елементом електронного підпису клієнта.

При встановленні мобільного додатку працівником банку позивачка отримала два SMS-повідомлення з одноразовими кодами, проте жодних роз`яснень щодо їх юридичного значення їй не надавалося.

Банк стверджує, що введення одноразового пароля прирівнюється до підписання електронного документа. Проте банк не повідомив їй який саме документ підписаний; які саме електронні дані створені; яким чином сформовано електронний підпис; де містяться дані такого електронного документа; яким чином вона може отримати його копію. Також у заяві про акцепт не визначено складу електронних даних електронного підпису, порядку його створення та використання.

Вважає, що банк фактично визнає існування певних електронних документів та електронних підписів, проте відмовляється надати їх їй для ознайомлення, що порушує її право на отримання інформації про правочини укладені від її імені.

ОСОБА_1 також просила зобов`язати АТ «Райффайзен Банк» надати документи щодо будь-яких послуг або правочинів, укладених до 22.07.2025 року. Банк підтвердив, що угода № CMDPI-2814741 від 14.06.2023 року припинена ще 16.04.2024 року. Водночас саме номер цієї угоди зазначений у документах, які пропонувалися їй до підписання 22.07.2025 року. Така суперечність стала підставою для її сумнівів щодо існування інших правочинів або дій, які можуть здійснюватися від її імені або стосуватися її персональних даних.

Зазначила, що її вимоги спрямовані виключно на отримання відомостей та документів щодо правочинів, які можуть бути пов`язані з використанням її персональних даних, банківських рахунків, електронних засобів ідентифікації, а також можуть впливати на її права, обов`язки чи законні інтереси. У разі існування таких правочинів вони здатні породжувати для неї юридичні наслідки, зокрема майнового характеру, а тому вона має законне право бути поінформованою про їх укладення та отримати документи, що підтверджують відповідні обставини. Реалізація такого права є необхідною умовою ефективного захисту її прав та інтересів.

Водночас із позиції банку вбачається, що під час надання фінансових послуг могли використовуватися механізми дистанційного обслуговування, електронної ідентифікації, електронних підписів, а також міг здійснюватися обмін інформацією із третіми особами. Ненадання запитуваної інформації та документів фактично позбавляє її можливості перевірити законність вчинених дій, достовірність використаних засобів ідентифікації та наявність належних правових підстав для виникнення будь-яких фінансових зобов`язань від її імені.

На зазначені обставини суд першої інстанції належної уваги не звернув, не забезпечив повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів у справі, не надав належної оцінки доводам позивачки, що мають істотне значення для правильного вирішення спору. Тому вона просить скасувати рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.03.2026 року та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Позиція інших учасників справи:

Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» подано відзив на апеляційну скаргу у якому зазначено, що АТ «Райффайзен Банк» належним чином виконано свої обов`язки щодо надання позивачці інформації та документів, які стосуються укладення та виконання договору банківського обслуговування.

Укладена сторонами 22.07.2025 року заява про акцепт Публічної пропозиції/Угода № CMDPI-3975766 є єдиним чинним договором банківського обслуговування між банком та позивачкою. Будь-яких інших договорів або угод за вказаним номером банк не укладав, що підтверджується матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції.

Позивачка власноруч підписала зазначену угоду, погодившись із публічною пропозицією банку, правилами банківського обслуговування та іншими документами, які складають договір банківського обслуговування. Таким чином, їй були відомі умови укладення та зміст договірних відносин з банком.

Вимоги щодо надання документів про інші договори, укладені до 22.07.2025, а також щодо договорів про використання електронного підпису є безпідставними, оскільки такі договори між сторонами відсутні, про що банк повідомив позивачку ще до звернення до суду.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив фактичні обставини, належним чином оцінив надані докази та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушення прав позивачки з боку банку.

Вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин, не містять нових доказів, які б вказували на незаконність чи необґрунтованість рішення суду першої інстанції, та фактично зводяться до незгоди позивачки з ухваленим рішенням.

Тому АТ «Раффайзен Банк» просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04.03.2024 року – без змін.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду:

Особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила цю скаргу задовольнити з підстав викладених у ній.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» Дьяченко Н.Ю. у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала, просила відмовити у її задоволенні, а рішення суду залишити без змін.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Вислухавши доповідь судді, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , представника відповідача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» Дьяченко Н.Ю., дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст. 367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

Встановлені обставини справи:

ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Райффайзен Банк» та обслуговується на умовах Угоди №CMDPI-3975766 від 22.07.2025, яка укладена між сторонами на підставі власноручно підписаної ОСОБА_1 . Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угода №CMDPI-3975766 від 22.07.2025 та додатку до Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди №CMDPI-3975766 від 22.07.2025 року Заяви про відкриття та ведення Карткового рахунку № НОМЕР_1 » від 22.07.2025 року (а.с. 6-9, т.1).

Позивачці на підставі поданої нею 22.07.2025 року заяви про відкриття та ведення карткового рахунку відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 та випущено платіжну картку Visa Instant ATB.

ОСОБА_1 22.07.2025 року підписанням Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угода № CMDPI-3975766 приєдналась до Публічної пропозиції Банку про надання послуг з відкриття та обслуговування банківських рахунків, розміщення вкладів, надання кредитів та інших послуг в порядку та на умовах, викладених в Правилах банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Райффайзен Банк», що були оприлюднені на Сайті Банку www.raiffeisen.ua.

30.07.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Банку із заявою, в якій просила: надати довідку про те, які документи входять в договір банківського обслуговування станом на 22.07.2025; надати довідку про чинність договорів, заяв, тощо укладених з банком до 22.07.2025; укласти додаток до Заяви про акцепт на інших умовах, ніж ті, які розміщені на сайті Банку у публічному доступі (а.с. 10-11, т.1).

На вказане звернення банк листом від 06.08.2025 № 97-14-5/2690 надав ОСОБА_1 відповідь про те, що, на час надання такої відповіді, нею підписано з банком публічну угоду №CMDPI-3975766» від 22.07.2025 року. Публічна угода № CMDPI-2814741 від 14.06.2023 року за ОСОБА_1 не зафіксована. Що стосується запитуваних ОСОБА_1 довідок про документи, які входять у договір банківського обслуговування та про чинність договорів, заяв та інших документів банк зазначив, що форм запитуваних довідок чинними нормативно-правовими актами не передбачено, а також банк не зобов`язаний їх розробляти та видавати на вимогу клієнта, а з чинною редакцією документів, що складають договір банківського обслуговування вона може ознайомитися на сайті банку за відповідним посиланням або у відділенні банку (а.с.12-14, т.1).

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить апеляційний суд:

Відповідно до статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини між банком та клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами між клієнтом і банком.

За змістом статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується, зокрема, приймати та зараховувати кошти на рахунок клієнта, виконувати його розпорядження щодо коштів на рахунку та здійснювати інші операції, передбачені договором.

Згідно зі статтею 634 ЦК України договір приєднання є договором, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах і який може бути укладений лише шляхом приєднання іншої сторони до запропонованого договору в цілому.

Між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Публічної угоди № CMDPI-3975766 від 22 липня 2025 року, укладеної шляхом приєднання ОСОБА_1 до Публічної пропозиції АТ «Райффайзен Банк» про надання банківських послуг. У цій справі саме банк визначив структуру та зміст договору банківського обслуговування.

Пунктом 1.1 Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», які набрали чинності 26.06.2025 року визначено, що Публічна пропозиція, Заява про акцепт Публічної пропозиції/Угода, Правила, Тарифи, Заяви, а також усі зміни, доповнення та додаткові договори/угоди в сукупності становлять Договір банківського обслуговування. При цьому зазначені документи мають однакову юридичну силу та розглядаються як єдиний договір, незалежно від того, чи викладені його умови в одному документі, підписаному сторонами, чи містяться в сукупності у відповідних документах, що є його складовими.

Аналогічне положення міститься у пункті 2.2 Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди № CMDPI-3975766 від 22.07.2025 року. Отже, сторони погодили, а сам банк визначив, що зміст договірних правовідносин не вичерпується лише текстом Заяви про акцепт, а визначається сукупністю документів, які становлять єдиний Договір банківського обслуговування. Таким чином, правовідносини між сторонами виникли на підставі не одного документу, а сукупності документів, визначених самим банком як складові договору. Тому право клієнта на отримання документів, що становлять зміст укладеного з ним договору, не може зводитися виключно до можливості ознайомитися із загальними умовами банківського обслуговування на вебсайті банку.

Апеляційний суд відхиляє доводи відповідача про відсутність предмета спору у зв`язку з наданням банком позивачці листа від 06 серпня 2025 року № 97-14-5/2690.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю у разі відсутності предмета спору. Водночас така підстава має місце лише тоді, коли об`єкт спірного правовідношення припинив існування або спір між сторонами повністю врегульований, унаслідок чого необхідність у судовому захисті відпала.

У постанові Верховного Суду від 04 квітня 2024 року у справі № 757/42718/21-ц зазначено, що поняття предмета спору має визначатися з урахуванням сутності спірних правовідносин, а для встановлення його відсутності необхідно з`ясувати, чи залишилися між сторонами неврегульовані питання щодо відповідного правовідношення.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, неіснування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд першої інстанції помилково у рішенні зробив висновок про відсутність спору, але оскільки позивачка наполягала на розгляді справи по суті, тому він не закрив провадження, а відмовив у задоволенні позову. Такий висновок суду є процесуально суперечливим і не відповідає судовій практиці, зокрема правовій позиції, висловленій Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 про те, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення.

Така ж судова практика застосована і при розгляді Верховним Судом справи № 757/42718/21-ц (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року)

У цій справі позивачка 30 липня 2025 року звернулася до банку із письмовою заявою, в якій просила по суті надати документи, що становлять зміст укладеного між нею та банком Договору банківського обслуговування № CMDPI-3975766 від 22 липня 2025 року, інформацію щодо чинності договорів, заяв та інших документів, укладених (оформлених) між нею та банком, а також документи та відомості, що стосуються використання щодо неї електронних підписів.

Натомість листом від 06 серпня 2025 року банк фактично повідомив лише про укладення Публічної угоди № CMDPI-3975766 від 22 липня 2025 року та зазначив, що Публічна угода № CMDPI-2814741 від 14 червня 2023 року за позивачкою не зафіксована. Така відповідь не є виконанням вимоги позивачки про надання документів, які становлять зміст конкретного Договору банківського обслуговування. Посилання банку на те, що відповідні документи розміщені на офіційному вебсайті, не свідчить про повне врегулювання спору. Позивачка звернулася до банку не як невизначена особа, яка бажає отримати загальну інформацію про банківські послуги, а як клієнт і безпосередня сторона конкретного договору, з вимогою надати документи, які визначають зміст саме її договірних правовідносин із банком.

Отже, на день звернення до суду між сторонами залишалося неврегульованим питання щодо того, які саме документи входять до Публічної угоди № CMDPI-3975766 від 22 липня 2025 року та становлять її зміст, а також щодо отримання позивачкою таких документів. Тому предмет спору не припинив існування.

Той факт, що позивачка підписала Заяву про акцепт Публічної пропозиції та приєдналася до умов договору, не позбавляє її права після укладення договору отримати документи, які визначають зміст її договірних прав та обов`язків. Навпаки, оскільки саме банк визначив, що Договір банківського обслуговування складається із сукупності Публічної пропозиції, Заяви про акцепт, Правил, Тарифів, Заяв, додатків, змін та додаткових договорів, клієнт має право знати, які саме документи становлять укладений ним договір в редакції на день укладення, та отримати їх у паперовому вигляді. При цьому клієнт не зобов`язаний самостійно формувати зміст власного договору шляхом пошуку окремих документів на вебсайті банку, оскільки саме банк визначив структуру договору та його складові.

Розміщення документів у відкритому доступі на вебсайті може забезпечувати можливість ознайомлення з типовими умовами банківського обслуговування, проте не виключає права конкретного клієнта отримати документи, які становлять зміст саме його договору. Особливо це має значення у випадку договору приєднання, умови якого сформовані банком в односторонньому порядку та приймаються клієнтом без можливості їх індивідуального погодження а потім можуть бути змінені в односторонньому порядку за ініціативою банку. Клієнт повинен мати реальну можливість встановити зміст прав та обов`язків, до яких він приєднався.

Для правильного вирішення спору ключове значення мають Правила банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», чинні у період з 26 червня 2025 року по 25 серпня 2025 року, оскільки саме цими Правилами визначалися умови та порядок використання клієнтом електронних засобів підписання документів, зокрема електронного підпису клієнта, удосконаленого електронного підпису, цифрового власноручного підпису та одноразового пароля.

Зазначені Правила безпосередньо пов`язані з предметом спору, оскільки визначають порядок ідентифікації клієнта, спосіб підписання ним електронних документів та юридичне значення відповідних електронних даних. Тому документи та відомості, які регулюють застосування зазначених засобів електронного підпису та були складовою частиною договірних відносин між сторонами, безпосередньо стосуються прав та обов`язків позивачки за укладеним договором банківського обслуговування.

Зокрема, Правила передбачали, що електронний підпис клієнта є набором електронних даних, які пов`язуються з електронним документом та використовуються для ідентифікації клієнта як підписувача. Введення клієнтом одноразового пароля визначалося як спосіб підписання електронного документа, а такий документ вважався власноручно підписаним клієнтом із дотриманням письмової форми. Отже, сам банк визначив у договорі, що електронні дані, одноразові паролі та інші засоби електронної ідентифікації можуть використовуватися клієнтом для підписання електронних документів і мають відповідне юридичне значення.

За таких обставин вимога позивачки про отримання документів, пов`язаних із використанням електронних підписів, безпосередньо стосується її договірних прав та обов`язків. Право позивачки у цій справі стосується не отримання загальної інформації про банківські послуги, а отримання документів, які визначають зміст конкретного Договору банківського обслуговування, стороною якого вона є.

При цьому для встановлення змісту договірних правовідносин має значення не лише загальний текст Правил банківського обслуговування, а конкретна редакція Публічної пропозиції, Правил, Тарифів та інших документів, чинна на момент приєднання позивачки до договору, а також документи, які були оформлені або сформовані безпосередньо щодо неї.

Саме на підставі цих документів визначаються права та обов`язки сторін, порядок користування банківськими послугами, способи ідентифікації клієнта, порядок здійснення операцій, а також правові наслідки вчинення клієнтом відповідних дій.

Тому посилання банку на загальнодоступне розміщення документів на його офіційному вебсайті не свідчить про належне виконання вимоги клієнта щодо надання документів, які становлять зміст та визначають умови укладеного з ним договору.

Клієнт не зобов`язаний самостійно формувати зміст власного договору шляхом пошуку на вебсайті банку окремих документів та встановлення того, які саме з них були чинними на момент укладення договору і які саме документи входили до складу його договірних відносин. Такий обов`язок суперечив би самій конструкції договору приєднання, за якої умови договору формуються банком, а клієнт приєднується до них у запропонованій банком формі.

У межах цієї справи суд не встановлює дійсність чи недійсність конкретного електронного підпису та не з`ясовує, чи вчиняла позивачка певні банківські операції з використанням одноразових паролів. Предметом спору є право позивачки отримати документи, які відповідно до встановленого самим банком порядку є складовими укладеного між сторонами Договору банківського обслуговування. Тому посилання банку на відсутність окремо укладеного договору про використання електронного підпису не спростовує права позивачки на отримання документів, які фактично є складовими Договору банківського обслуговування та визначають порядок використання електронних засобів ідентифікації та підписання електронних документів.

Водночас апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивачки про надання всіх документів щодо будь-яких банківських послуг, договорів та правочинів, укладених до 22 липня 2025 року від її імені або за її персональними даними. Така вимога є невизначеною, оскільки не містить конкретного переліку документів, правочинів чи банківських послуг, існування яких підтверджено належними доказами та які безпосередньо пов`язані з порушенням або можливим порушенням прав позивачки.

Зазначення у документах від 22 липня 2025 року номера Публічної угоди № CMDPI-2814741 від 14 червня 2023 року не є достатньою підставою для висновку про існування інших невстановлених правочинів чи документів, укладених від імені позивачки. Більше того, банк у листі від 06 серпня 2025 року повідомив, що зазначена Публічна угода за ОСОБА_1 не зафіксована.

Отже, вимога про надання документів щодо невизначеного кола договорів і правочинів не містить достатньої конкретизації щодо предмета витребування, тому не дає можливості чітко встановити, які саме документи підлягають наданню. За таких обставин правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Зазначене не спростовує наявності предмета спору щодо Публічної угоди №CMDPI-3975766 від 22 липня 2025 року, оскільки документи, які відповідно до Правил банку становлять її зміст, позивачці надані не були.

Таким чином, суд першої інстанції помилково вважав, що оскільки позивачка була ознайомлена з умовами банківського обслуговування та мала можливість переглянути їх на сайті банку, то банк належним чином виконав свій обов`язок. Така можливість не позбавляє позивачку права отримати документи від банку, які становлять зміст укладеного з нею договору відповідно до її заяви, не дивлячись на те, що суд їх витребував і досліджував у ході розгляду справи, оскільки перевірити доводи сторін і розглянути іншим чином спір було неможливо.

Та обставина, що позивачка погодилася з умовами договору під час його укладення, також не означає, що після укладення договору вона не має права отримати його складові документи. Оскільки сам банк визначив, що Публічна пропозиція, Заява про акцепт, Правила, Тарифи, Заяви, додатки та додаткові угоди разом становлять Договір банківського обслуговування, позивачка має право на отримання документів, які входять до складу укладеної з нею Публічної угоди № CMDPI-3975766.

Відтак, апеляційний суд дійшов до переконання, що належним способом захисту права позивачки є зобов`язання АТ «Райффайзен Банк» надати їй документи, які входять до складу Публічної угоди банківського обслуговування № CMDPI-3975766 від 22 липня 2025 року, на виконання її заяви від 30 липня 2025 року. Такий спосіб захисту відповідає характеру порушеного права та дає змогу безпосередньо усунути порушення права позивачки на отримання документів, що визначають зміст її договірних відносин із банком.

Щодо судових витрат:

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною першою статті 141 ЦПК України судові витрати у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду першої інстанції ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (а.с.18, т.1), а за подання апеляційної скарги - 3 674,00 грн (а.с.8, т.2). Таким чином, загальний розмір понесених позивачкою витрат зі сплати судового збору становить 6 096,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з урахуванням результату розгляду справи та пропорційності задоволених позовних вимог з АТ «Райффайзен Банк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню половина понесених нею витрат зі сплати судового збору, що становить 3 048, 20 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги:

Ч.1 ст. 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції, встановивши факт укладення між сторонами Договору банківського обслуговування № CMDPI-3975766 від 22 липня 2025 року, проте дійшовши висновку про відсутність підстав для зобов`язання банку надати позивачці документи, які становлять зміст цього договору, неправильно застосував положення матеріального права та не надав належної оцінки змісту пункту 1.1 Правил банківського обслуговування і пункту 2.2 Заяви про акцепт Публічної пропозиції/Угоди. Розміщення Правил, Тарифів та інших документів на вебсайті банку не свідчить про належне виконання вимоги клієнта щодо надання документів, які становлять зміст конкретного укладеного з ним договору, оскільки має значення склад та редакція документів, чинних на момент виникнення договірних правовідносин, а також документи, оформлені безпосередньо щодо цього клієнта. Право клієнта на отримання таких документів випливає із самого змісту договірних правовідносин та не припиняється з моменту підписання ним Заяви про акцепт Публічної пропозиції.

За встановлених обставин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання АТ «Райффайзен Банк» надати їй документи, які відповідно до умов Публічної пропозиції, Правил банківського обслуговування, Тарифів, Заяв та інших документів становлять Договір банківського обслуговування № CMDPI-3975766 від 22 липня 2025 року та були чинними або оформленими щодо позивачки на момент укладення зазначеного договору.

За таких обставин рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 04 березня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ: 14305909, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, м. Київ, 01011) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на її вимогу за заявою від 30 липня 2025 року документи, які входять до Публічної угоди банківського обслуговування, акцептованої нею 22.07.2025 року № CMDPI-3975766.

Стягнути з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (ЄДРПОУ: 14305909, вул. Генерала Алмазова, буд. 4А, м. Київ, 01011) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 3048,20 грн (три тисячі сорок вісім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.М. Барков

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2026 року.