Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №346/3859/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/3859/24

Провадження № 22-ц/4808/1317/26

Головуючий у 1 інстанції Махно Н. В.

Суддя-доповідач Барков В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Баркова В. М.,

суддів: Василишин Л. В.,

Максюти І. О.,

секретар: Петрів Д. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат – Юркевич Христина Михайлівна, ОСОБА_2 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року, у складі судді Махно Н. В., постановлену у м. Коломия у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

В обґрунтування позову зазначають, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належать нежитлові будівлі на АДРЕСА_1 , до складу яких входить майстерня позначена в технічному паспорті літерою А, навіс № 1, площею 147, 1 кв. м., вбиральня (літера Е), площею 5 кв. м., фундамент під огорожу, огорожа № 1, огорожа № 2. За вказаним об`єктом нерухомості розміщена земельна ділянка площею 0,1085 га. З метою належного правового регулювання, позивачі неодноразово зверталися до Коломийської міської ради з метою надання земельної ділянки в користування, на що отримували відмову.

В подальшому ОМС самовільно, без дотримання передбаченої процедури здійснив поділ земельної ділянки на три земельні ділянки з кадастровими номерами: 2610600000:11:007:0125; 2610600000:11:007:0126; 2610600000:11:007:0127. Поділ здійснено без відповідної технічної документації з виходом та обмеженням в натурі на підставі рішення Коломийської міської ради за № 2547-42/2023 від 16 лютого 2023 року.

Внаслідок такого поділу об`єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_3 опинились на різних земельних ділянках. Так, майстерня позначена в технічному паспорті літерою А та вбиральня площею 5 кв. м. на земельній ділянці кадастровий номер якої: 2610600000:11:007:0126, та навіс № 1 площею 147.1 кв. м., фундамент під огорожу, огорожа № 1, огорожа № 2 на земельній ділянці під кадастровим номером: 2610600000:11:007:0125. Зазначають, що з метою уникнення відповідальності та ускладнення витребування майна Коломийська міська рада під час судового розгляду справи № 300/7016/23 до постановлення рішення у справі, вирішила відчужити земельну ділянку: 2610600000:11:007:0125 на земельних торгах, незважаючи на те, що на вказаній земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна.

06 листопада 2023 року відбувся аукціон, переможцем якого визнаний ОСОБА_1 . У подальшому, 20 листопада 2023 року між Коломийською міською радою та ОСОБА_1 укладено договорі купівлі-продажу № 3306.

У зв`язку з тим, що Коломийська міська рада не мала права здійснювати продаж земельної ділянки з кадастровим номером: 2610600000:11:007:0125, площею 0,0283 га так як на ній розташовані об`єкти нерухомого майна, які належать ОСОБА_3 і вона мала першочергове право на її придбання, позивачі змушені звернутися з цим позовом у якому просили суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № 3306 від 20.11.2023 року, укладеного між Коломийською міською радою як продавцем і ОСОБА_1 як покупцем, що посвідчений приватним нотаріусом Коломийського районного нотаріального округу Яцко П. П.

16 квітня 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Юркевич Х. М. подала до суду клопотання про залишення позову без розгляду.

24 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Юркевич Х. М. подала до суду клопотання про стягнення судових витрат, у якій просив стягнути з позивачів на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 36 500, 00 грн.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

Стягнуто з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , судові витрати в розмірі 2 000, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , судові витрати в розмірі 2 000,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат – Юркевич Х. М. посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, просить ухвалу суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу скасувати, та постановити нове рішення, яким стягнути з позивачів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь відповідача ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 36 500 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд частково задовольняючи клопотання про стягнення витрат з позивачів на користь відповідача не звернув увагу на те, що за час розгляду справи представництво інтересів позивачів здійснювало кілька адвокатів, при цьому жоден із представників, як і самі позивачі, не заперечували щодо стягнення заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу. За час розгляду даної справи позивачі та їх представники подавали клопотання, брали участь у судових засіданнях, тому фактично мали можливість подати свої заперечення, проте таким право не скористалися. Тобто позивачі фактично погодилися з визначеним розміром витрат на правову допомогу.

Також зазначає, що виходячи з правових позицій ВС суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_2 також подала апеляційну скаргу у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області для продовження розгляду справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд залишаючи позовну заяву без розгляду не дослідив того, що позивачка ОСОБА_2 15 травня 2026 року через канцелярію суду подала до Коломийського міськрайонного суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке мало відбутися 18 травня 2026 року на інший час у зв`язку із захворюванням. Окрім того, додатком до даного клопотання була довідка видана лікарем про те, що позивачці рекомендовано амбулаторне лікування з консультацією інфекціоніста.

Однак, суддею першої інстанції дане клопотання було проігнороване, а саме воно не було досліджене в судовому засіданні, яке відбулося 18 травня 2026 року та не було надано йому правову оцінку.

Таким чином, вважає, що висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду є передчасними.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначає, що стягнення з позивача компенсації понесених учасником справи витрат у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необгрунтовності дій позивача. Крім того, заявлена сума витрат на послуги адвоката є неспівмірною. Посилаючись на вищенаведене, просить суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Згідно із пунктом шістнадцятим частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.

Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з`явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена судовою повісткою, тому суд відповідно до положень ст. 372 ЦПК України розглянув справу без її участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Соболик О. В., які просили задовольнити свою апеляційну скаргу, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Юркевич Х. М., яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Юркевич Х. М. залишити без задоволення виходячи з наступного.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі неодноразово не з`являлись в підготовчі засіданні та повторно, будучи належним чином повідомленими, не з`явились в судове засідання та не довели поважність причин такої неявки.

Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з наступних підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, однією з підстав для залишення позовної заяви без розгляду є неявка у судове засідання належним чином повідомленого позивача двічі поспіль, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Згідно з частинами третьою, шостою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Відповідно до частини дев`ятої статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Крім того, відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику судового процесу SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомлень, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/15, від 04 листопада 2019 року у справі № 214/9062/15-ц, від 18 березня 2020 року у справі № 704/435/19-ц, від 10 листопада 2022 року у справі № 440/222/19, від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 17 липня 2024 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (том 1 а.с. 26).

Ухвалою суду першої інстанції від 19 серпня 2024 року здійснено перехід з розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25 вересня 2024 року (том 1 а.с. 95-96).

Разом із позовною заявою позивачкою ОСОБА_2 подано заяву на отимання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення (том 1 а.с. 21).

Інтереси позивачки ОСОБА_2 на час постановлення оскаржуваної ухвали представляв адвокат Романенко Є. О. (том 2 а.с. 144).

Підготовчі судові засідання в суді першої інстанції призначались неодноразово.

Останнє підготовче засідання відбулося 27 травня 2026 року в яке позивачі не з`явились в зв`язку з чим суд залишив їх позов без розгляду.

Про дату час та місце судового засідання 27 травня 2026 року представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Романенко Є. О. був повідомлений шляхом направлення судової повістки до його електронного кабінету (том 2 а.с. 191).

В судове засідання призначене на 18 травня 2026 року позивачка ОСОБА_2 також не з`явилась та 15 травня 2026 року подала заяву в якій просила розгляд справи відкласти в зв`язку із захворюванням та подала відповідні докази (том 2 а.с. 182, 183).

Крім того, заяву про відкладення розгляду справи на 18 травня 2026 року подала і представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Юркевич Х. М. (том 2 а.с. 181).

Між тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що повторна неявка позивача в підготовче засідання не є підставою залишення позову без розгляду.

Так, статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.

Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу;2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другоюстатті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.

За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв`язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок повторної неявки позивача у підготовче засідання.

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17 (провадження № 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19 (провадження № 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі № 760/22245/18 (провадження № 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі № 569/5089/17 (провадження № 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі № 598/2250/19 (провадження № 61-19688св20).

Таким чином, з урахуванням зазначених норм права та з дотриманням релевантної судової практики Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки у справі, яка переглядається, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, у вступній частині оскаржуваної ухвали від 27 травня 2026 року наявне посилання на її винесення у підготовчому судовому засіданні, тобто розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_2 та Отроди І. В. без розгляду й, відповідно, застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права розглянувши питання про залишення позову без розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, яке підлягало розгляду за правилами загального позовного провадження, апеляційний суд згідно із ч. 4 ст. 367, п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України не обмежений доводами апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, в зв`язку з чим оскаржувану ухвалу необхідно скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В зв`язку з тим, що апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 , апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Юркевич Х. М. необхідно залишити без задоволення

Керуючись статтями 367, 368, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат – Юркевич Христина Михайлівна – залишити без задоволення.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27 травня 2026 року – скасувати.

Справу направити до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області для продовження розгляду

Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2026 року.

Судді В. М. Барков

Л. В. Василишин

І. О. Максюта