Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №295/16835/23 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/16835/23 Головуючий у 1-й інст. Семенцова Л. М.

Категорія 63 Доповідач Коломієць О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Коломієць О. С.

суддів Талько О. Б., Шалоти К. В.

з участю секретаря

судового засідання Драч Т. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №295/16835/23 за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру 23Б», третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфортна стоматологія лікаря Колоса», про зобов`язання здійснити ремонт та ліквідацію наслідків каналізаційного запаху в підвальному приміщенні багатоквартирного будинку

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ткачук Володимир Васильович

на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12 травня 2026 року, яка постановлена під головуванням судді Семенцової Л.М.,

у с т а н о в и в:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов`язати ОСББ «Миру 23Б» в особі голови правління здійснити ремонт, ліквідацію наслідків каналізаційного запаху в підвальному приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також вирішити питання про стягнення на свою користь понесених судових витрат.

15 квітня 2026 року представником позивача до суду першої інстанції подано клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку із відсутністю предмету спору через задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, а також у клопотанні на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України просив стягнути з ОСББ «Миру 23Б» на користь позивача понесені під час розгляду справи судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 073,66 грн та 536,70 грн; витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 30 000,00 грн; витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 25 092,90 грн.

Вимоги клопотання про стягнення судових витрат мотивовані тим, що з висновку судового експерта Малого О.В. № Т933/02-2026 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, до якого були долучені додатки (копії актів здачі-прийняття робіт між виконавцями та ОСББ «Миру 23Б»), представнику позивача стало відомо про відсутність предмета позову. Тобто під час розгляду справи, у зв`язку із надходження висновку експерта, після 18.02.2026, стороні позивача стало відомо про здійснення відповідачем необхідних ремонтних робіт сантехнічного обладнання у підвальному приміщенні та ліквідацію наслідків аварійної ситуації (каналізаційного запаху).

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 12 травня 2026 року закрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру 23Б» про зобов`язання здійснити ремонт та ліквідацію наслідків каналізаційного запаху в підвальному приміщенні багатоквартирного будинку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в зв`язку з відсутністю предмету спору.

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру 23Б» понесених судових витрат відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України понесених судових витрат через ненадання доказів, які б свідчили про задоволення позову відповідачем саме після відкриття провадження у справі.

Не погоджаючись з вказаним судовим рішенням в частині відмови у стягнення понесених судових витрат, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, на неповне з`ясування обставин у справі, просить ухвалу суду в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача понесених витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким клопотання в цій частині задовольнити в повному обсязі.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат через ненадання доказів, які б свідчили про задоволення позову відповідачем саме після відкриття провадження у справі. Звертає увагу, що позовну заяву було подано до суду 08.12.2023. При цьому суд у своїй ухвалі сам зазначає позицію відповідача, що чистка магістралі водовідведення відбувалася 19.12.2023 та 26.12.2023. Тобто, фактичні дії щодо усунення проблем з водовідведенням були наявні та вчинені відповідачем після звернення позивача до суду, що підтверджує причинно-наслідковий зв`язок між поданням позову та діями відповідача та є підставою для відшкодування з відповідача на користь позивача понесених судових витрат. Крім того, вважаю, що суд безпідставно відхилив висновок експерта від 17.02.2026 №Т933/02-2026, який на думку сторони позивача є достатнім переконливим доказом існування на час подання позову витоку каналізаційного запаху з підвального приміщення та свідчить про задоволення відповідачем вимог позивача саме після звернення до суду.

Правом подати відзив на апеляційну скаргу сторона відповідача не скористалась.

Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції ухвалою від 12 травня 2026 року закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Зазначена ухвала набрала законної сили та сторонами у справі не оскаржується.

Представник позивача разом із клопотанням про закриття провадження у справі просив вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат, які складаються із суми судового збору в сумі 1 610,36 грн, витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 30 000,00 грн та за проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 25 092,90 грн, відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із проведенням експертизи (стаття 133 ЦПК України).

Статтею 142 ЦПК України передбачений порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (частина третя статті 142 ЦПК України).

Отже, як свідчить аналіз частини третьої 142 ЦПК України, суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову.

Тобто зазначеною нормою права взагалі не передбачено покладення на відповідача обов`язку компенсувати позивачу понесені ним витрати в разі закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2026 року у справі №726/2253/25.

Навпаки, як зазначено в частині четвертій статті 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Отже ЦПК України надає право лише відповідачу заявити вимоги про компенсацію здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, у разі доведення необґрунтованості дій позивача, наприклад, подання позову за відсутності предмета спору (такий підхід повністю узгоджується з положеннями статей 44, 142, 255 ЦПК України).

Таким чином, враховуючи, що суд закрив провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України), тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат понесених під час розгляду справи.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на правильність прийнятого судового рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду в частині відмови у вирішенні питання про розподіл судових витрат постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

В іншій частині ухвала суду першої інстанції не оскаржується, а тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Ткачук Володимир Васильович, залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 12 травня 2026 року в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Миру 23Б» судових витрат – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Коломієць О.С.

Судді Талько О. Б.

Шалота К. В.