Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №160/33766/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 рокум.Дніпросправа № 160/33766/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №160/33766/25 (суддя Боженко Н.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточненої заяви, просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761, в частині внесення зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 № 6727 “Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року” шляхом виключення ОСОБА_1 із Додатку 2, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, військовослужбовців, які не обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу), та включення ОСОБА_1 до Додатку 1, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних завдань);

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761 в частині утримання з ОСОБА_1 зайво сплаченої додаткової винагороди.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року адміністративний позов позивача було задоволено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач (військова частина НОМЕР_1 ) подав апеляційну скаргу. Посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у період з 20 по 31 жовтня 2025 року робочою групою під керівництвом начальника управління соціального забезпечення Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 . За результатами перевірки складено акт від 31 жовтня 2025 р. № 1781/58779. За результатами дослідження правомірності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану (50 тис. грн) перевіркою встановлено порушення, щодо якого і видано спірний наказ. Командиру військової частини внесено пропозицію: в термін до 10.12.2025 прийняти управлінське рішення за фактом виявлених під час перевірки фактів переплат додаткової винагороди з розрахунку 50 тис. грн, забезпечити їх відшкодування та притягнення винних посадових осіб до відповідальності. На підставі рапорту начальника фінансово-економічної служби-головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2025 вх.№65620, начальником групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_2 було проведено службову перевірку за фактом виявлених під час перевірки фактів переплат додаткової винагороди з розрахунку 50 тисяч гривень з метою їх відшкодування та притягнення винних посадових осіб до відповідальності. Службовою перевіркою встановлено, що нарахування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2025 № 6727 додаткової винагороди із розрахунку 50 000 грн. (пропорційно дням, зазначеним в наказі) військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , які не обіймали (тимчасово не виконували) посади визначені штатом у складі командування та штабу військової частини, не відповідає роз`ясненню Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 14.11.2023 №220/13/7643. Відсутності або неправильного оформлення документів на підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів, службовою перевіркою не встановлено. За результатами службової перевірки винесено наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761.

Скаржник наполягає, що ОСОБА_1 не обіймав (тимчасово не виконував) посаду, визначену штатом у складі командування та штабу військової частини, що є однією з умов для виплати додаткової винагороди у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних завдань). Судом першої інстанції здійснено довільне тлумачення абзацу 3 пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 та абзацу 14 пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260, тобто таке, яке не ґрунтується на жодних нормах матеріального права.

Позивач своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що наказом відповідача від 28.05.2025 року №213 позивача призначено на посаду начальника відділення безпілотних систем.

Наказом відповідача від 01.09.2025 року №13т позивачу визначено зміст та характер завдань.

Наказом відповідача від 15.11.2025 року №4761 про результати службової перевірки встановлено, що виплата додаткової винагороди за вересень 2025 року здійснювалася на підставі наказу відповідача від 05.10.2025 року №6727. Наказом відповідача від 01.12.2024 року №4856/ДСК сформовано “об`єднаний штаб”, який здійснює оперативне (бойове) управління підрозділами (в т.ч. приданими), що ведуть воєнні (бойові) дії, організувавши систему пунктів управління. З погляду відповідача, залучення військовослужбовців до “об`єднаного штабу” є підставою для виплати їм додаткової винагороди у розмірі 50 тис. грн.

Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України надано роз`яснення від 14.11.2023 року №220/13/7643, в якому вказано умови для виплати додаткової винагороди з розрахунку 50 тис. грн:

-залучення військовослужбовців до складу ОВУ, а військовослужбовців, які обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини - до оперативного бойового управління підпорядкованими підрозділами на командному пункті військової частини;

-здійснення ОВУ (командним пунктом військової частини) оперативного (бойового) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

-виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань у складі ОВУ (на командному пункті військової частини).

Система пунктів управління військової частини НОМЕР_1 , що по тексту наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2025 №№4856/ДСК отримала назву "штаб, що здійснює оперативне (бойове) управління" не є штабом військової частини, залученні до складу цієї системи пунктів управління військової частини військовослужбовці, які не займають штатні посади у командуванні та штабі військової частини, не мають права отримувати додаткову винагороду із розрахунку 50 тис. грн на місяць.

У період з 20 по 31 жовтня 2025 року робочою групою під керівництвом начальника управління соціального забезпечення Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено акт від 31 жовтня 2025 р. № 1781/58779. За результатами дослідження правомірності виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану (50 тис. грн) перевіркою встановлено порушення, щодо якого позивачем і видано спірний наказ.

Командиру військової частини внесено пропозицію: в термін до 10.12.2025 прийняти управлінське рішення за фактом виявлених під час перевірки фактів переплат додаткової винагороди з розрахунку 50 тис. грн, забезпечити їх відшкодування та притягнення винних посадових осіб до відповідальності

Службовою перевіркою встановлено, що нарахування відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.10.2025 № 6727 додаткової винагороди із розрахунку 50 000 грн. (пропорційно дням, зазначеним в наказі) військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 , які не обіймали (тимчасово не виконували) посади визначені штатом у складі командування та штабу військової частини, не відповідає роз`ясненню Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 14.11.2023 №220/13/7643.

На підставі вище вказаного наказано:

1. Службову перевірку вважати завершеною.

2. Внести зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (3 адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 № 6727 “Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року”, а саме: виключити із Додатку 2, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, військовослужбовців, які не обіймають (тимчасово виконують) посади. визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу), відповідно до додатку 1 до цього наказу.

3. включити до Додатку 1, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних завдань), відповідно до додатку 1 до цього наказу.

Додатком до наказу відповідача від 15.11.2025 року №4761 є таблиця, в якій згадується позивач за період: 01.09.2025 року, з 13.09.2025 року по 21.09.2025 року.

Вважаючи протиправним наказ відповідача від 15.11.2025 року №4761, а саме його пункти 2 та 3, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування в цій частині.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача, прийшов до висновків, що з наказу від 01.09.2025 року №13т вбачається, що позивач виконував бойові (спеціальні) завдання. Ані відповідач, ані відповідні перевірки не заперечували цієї обставини. Таким чином, позивачу правомірно була виплачена додаткова винагорода у розмірі 50000,00 грн, а в подальшому протиправно було прийнято спірний наказ про її утримання.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини врегульовано постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 року №168 (далі – Постанова №168), яка застосовується в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Згідно п.1-1 Постанови №168, на період воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.

За п. 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до п. 2-1 установити, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.

Пунктом 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі – Порядок №260) встановленої, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” виплачується в таких розмірах:

50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)), затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

У справі не є спірним виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, що дають право на додаткову винагороду у розмірі 50000,00 грн як таких, і відповідач цього не заперечував.

Фактично спір виник не щодо функціонального критерію (що робив позивач), а за організаційно-структурним критерієм – чи є штаб, в складі якого діяв позивач, таким, що належить до передбачених Постановою №168 та Порядком №260 категорій органів військового керівництва.

Відповідач посилається на висновки перевірки, яка в свою чергу посилалась на роз`яснення Департаменту соціального захисту Міністерства оборони України від 14.11.2023 №220/13/7643, в якому зазначено підстави та умови виплати додаткової грошової винагороди із розрахунку 50 тис. на місяць: - залучення військовослужбовців до складу ОВУ, а військовослужбовців, які обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини - до оперативного бойового управління підпорядкованими підрозділами на командному пункті військової частини.

За висновками перевірки, система пунктів управління військової частини НОМЕР_1 , що по тексту наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2025 №№4856/ДСК отримала назву "штаб, що здійснює оперативне (бойове) управління" не є штабом військової частини, а залученні до складу цієї системи пунктів управління військової частини військовослужбовці, які не займають штатні посади у командуванні та штабі військової частини, не мають права отримувати додаткову винагороду із розрахунку 50 тис. грн на місяць.

Спір фактично виник саме через те, яким чином тлумачити зміст виключно як “штатний” штаб, що діє на постійній основі згідно Статуту внутрішньої служби військової частини, або ж як штаб не лише в такому розумінні.

В Постанові №168 та Порядку №260 згадано “штаб військової частини, який здійснює оперативне (бойове) управління …”.

Відповідач свій утворений штаб назвав буквально “штаб військової частини, який здійснює оперативне (бойове) управління”, тобто – фактично повторив формулювання з нормативно-правових актів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб`єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Оскільки обсяг прав позивача визначається нормативно-правовими актами, зміст яких в кожній окремій редакції сам по собі є незмінним, вирішення спору здійснюється незалежно від листів Департаменту соціального захисту Міністерства оборони України, висновків Акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 (вих. 1781/58779 від 31.10.2025), результатів службової перевірки відповідача та будь-яких інших обставин.

Законодавець передбачив формулу: “виконання визначених завдань в штабі визначеної характеристики”. Для виду штабу в організаційному розумінні (штатний і постійно діючий чи спеціально утворений) розрізнення відсутнє, використано загальне формулювання “штаб військової частини”. Разом з цим, сам відповідач не заперечував, що штаби військової частини можуть мати різні види та призначення.

Відповідно, для цілей саме права військовослужбовців на додаткову винагороду необхідно зважати не стільки на вид штабу (постійно діючий чи утворений окремо), скільки на його призначення та зміст діяльності – чи є він таким, що “здійснює оперативне (бойове) управління…”.

У спірному випадку йдеться саме про штаб відповідного виду та призначення, про який згадано в Постанові №168 та Порядку №260. В складі цього штабу діяв і позивач у відповідний період часу, при цьому, з наказу від 01.09.2025 року №13т вбачається, що позивач виконував бойові (спеціальні) завдання.

Отже, позивач має право на додаткову винагороду саме у розмірі 50000,00 грн.

Таким чином, позивачу правомірно була виплачена додаткова винагорода у розмірі 50000,00 грн, а в подальшому протиправно було прийнято спірний наказ про її утримання.

Доводи апеляційної скарги відповідача правильних висновків суду не спростовують, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів приходить до висновків, що рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, як законне і обґрунтоване, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Розподіл судових витрат з урахуванням вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №160/33766/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак