Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №160/4029/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/4029/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року (суддя Боженко Н.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 27.04.2026 року) в справі №160/4029/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Бенефіт» до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

в с т а н о в и в:

19.02.2026 року ТОВ «Торговий Дім Бенефіт» (далі по тексту – позивач) звернулось до суду з позовом до Вінницької митниці (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від №UA401000/2025/000222/2 від 01.09.2025 року прийняте відносно товариства, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000817 прийняту відносно товариства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року позовні вимоги задоволено.

Вінницька митниця не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу, просила скасувати рішення суду та у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запити при митному оформленні партій товару ним недоліки не усунуто. Апелянт вказував, що ним при аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Апелянт вказував, що частиною третьою ст.53 МКУ передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо

такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок-проформа від 19.03.2025 № OTE20250319-Ukraine, рахунок-фактура (інвойс) від 06.06.2025 № OTE20250319/1-Ukraine, контракт від 14.11.2022 №1-141122-Сh-Ukr та додатки до нього, платіжні доручення від 18.08.2025, від 20.05.2025, від 25.03.2025, та інші документи, зазначені в гр.44 ЕМД. Згідно наданого рахунку-проформи від 19.03.2025 № OTE20250319-Ukraine зазначено, що товар реалізується на умовах поставки FOB Циндао (Китай), однак разом із ЕМД до митного оформлення був поданий рахунок-фактура № OTE20250319/1-Ukraine, в якому зазначено, що товар був реалізований на умовах поставки CIF Gdansk, що не відповідає відомостям зазначеним в наданому рахунку-проформі від 19.03.2025 № OTE20250319-Ukraine. Також, в наданій митній декларації країни відправлення від 15.06.2025 № 422720250000626805, вказаний коносамент № 177IATATQ8931VA, в то й же час декларантом до митного оформлення разом із ЕМД був поданий коносамент № MEDUOP193370 від 21.06.2025. Митна вартість визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару 2 є МД від 08.08.2025 № UA401020/2025/036594, за якою оформлено 1 товар: « 1.Підшипники кулькові зовнішнім діаметром понад 30 мм….», та складає 2,62 Дол. США за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару 4 є МД від 13.05.2025 № UA401020/2025/020887, за якою оформлено 4 товар: « 1.Підшипники роликові конічні, розміром (Діаметр внутрішнього кільця х Діаметр зовнішнього кільця х Ширина, мм):підшипник кочення роликовий радіально-упорний конічний однорядний основне конструктивне виконання…», та складає 3,1 Дол. США за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару 5 є МД від 13.05.2025 № UA401020/2025/020887, за якою оформлено 5 товар: « 1.Підшипники роликові сферичні, розміром (Діаметр внутрішнього кільця х Діаметр зовнішнього кільця х Ширина, мм)…», та складає 2,95 Дол. США за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару 7 є МД від 13.05.2025 № UA401020/2025/020887, за якою оформлено 3 товар: « 1.Підшипники кулькові з циліндричними роликами, розміром (Діаметр внутрішнього кільця х Діаметр зовнішнього кільця х Ширина, мм)…», та складає 3,125 Дол. США за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару 9 є МД від 13.05.2025 № UA401020/2025/020887, за якою оформлено 9 товар: « 1.Корпус підшипника з вмонтованим кульковим підшипником…», та складає 2,3 Дол. США за кг. Наявність у ЄАІС Держмитслужби інформації про іншу митну вартість подібних товарів та значно нижчий рівень задекларованої вартості товару, а також очевидна розбіжність вартісних характеристик у платіжних документах було підставою для запиту додаткових документів у

декларанта. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Торговий Дім Бенефіт» від імені якого діяв митний брокер, при поданні до митного органу митних декларацій, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Вінницька митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, тобто, можливість надання додаткових документів передбачена законом. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервний. Спростовуючи зауваження митниці, суд першої інстанції вказував, що проформа-інвойс - це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. У проформі - інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни. Неузгодженості з іншими доказами щодо митної вартості товарів, в т.ч. в частині підтвердження транспортної складової такої вартості, відповідачем не констатовано, а судом не встановлено. В матеріалах справи міститься відповідна митна декларація країни відправлення, в якій згадується документ з реквізитом « 177IATATQ8931VA». Водночас, в коносаменті від 21.06.2025 року, який має номер MEDUOP193370 (вказано справа вгорі), згадується також і реквізит « 177IATATQ8931VZ» (з відмінністю в одну останню літеру), що вказує на зазначення одного і того ж документа за різними реквізитами. Відповідач в цілому не пояснив яким чином коносамент як документ, що підтверджує факт відвантаження, який не є спірним, впливає на визначення митної вартості товару. Таким чином, усі зауваження відповідача до поданої митної декларації були необґрунтованими, що свідчить про протиправність спірного рішення про коригування митної вартості. Судом першої інстанції вказано, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, слід дійти до висновку, що позивачем з метою підтвердження митної вартості товару, до відповідача надано документи, які містять необхідну інформацію про товар, та його ціну. Митний орган приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за методом не за ціною договору, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, не зазначив країну походження та рік виготовлення такого товару, його технічний стан, що є окремою підставою для скасування такого рішення. Митниця при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів протиправно застосувала шостий (резервний) метод визначення митної вартості товарів, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача. Висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості є протиправним.

Відповідно до матеріалів справи, 14.11.2022 року між ТОВ «Торговий Дім Бенефіт» (покупець) та компанією «Shandong Hiking International Commerce Group Co., LTD» (КНР,) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № 1-141122-Ch-Ukr, за умовами якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом, найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного контракту. Умовами поставки визначено, що ціна товару та базис поставки (Інкотермс, 2010) узгоджується сторонами на кожну партію окремо та вказується у специфікаціях до контракту. Умовами договору передбачено постачання товарів відповідно до базису CIF Інкотермс.

Додатком №1 затверджено технічні вимоги до низки товарних позицій.

06.06.2025 року продавець виставив позивачу комерційний інвойс №OTE20250319/1-Ukraine на загальну суму 52606,19 доларів США. Сторони узгодили постачання на умовах CIF Гданськ Польща Інкотермс 2020.

21.06.2025 року складено коносамент №MEDUOP193370 щодо завантаження товару на борт. ТОВ «Торговий Дім Бенефіт» здійснено оплату за товар: від 25.03.2025 року №P250325982 на суму 5081,26 доларів США з призначенням платежу: передплата згідно Контракту та Інвойсу; від 20.05.2025 року №P250520982 на суму 7621,89 доларів США з призначенням платежу: передплата згідно Контракту та Інвойсу; від 18.08.2025 року №P250818983 на суму 39903,04 доларів США з призначенням платежу: передплата згідно Контракту та Інвойсу.

01.09.2025 року ТОВ «Торговий Дім Бенефіт» було задекларовано до митного органу в`їзду Львівської митниці товари: № 1 – частини підшипників, з чорних металів – стопорні кільця без різьби різним діаметром, товар 2 підшипники кулькові зовнішнім діаметром 30 мм різні, товар 3 підшипники кулькові зовнішнім діаметром не більше 30 м різні, товар 4 підшипники роликові конічні, підшипники кочення роликовий радіально-упорний конічний однорядний основне конструктивне виконання різні, товар 5 підшипники роликові сферичні різні, товар 6 підшипники роликові голчасті різні, товар 7 підшипники кулькові з циліндричними роликами різного розмірі, товар 8 підшипники ковзання валів, товар 9 корпус підшипника з вмонтованим підшипником, виробник Shandong Hiking International Commerce Group Co., LTD, торговельна марка Benefit, країна походження CN, шляхом подання електронної митної декларації № 25UA401020040075U9.

Разом з митною декларацією подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, сертифікат якості від 19.06.2025 року №225000001386317001, пакувальний лист від 06.06.2025 року №б/н, рахунок-проформу від 19.03.2025 року №OTE20250319-Ukraine, рахунок-фактуру (iнвойс) від 06.06.2025 року №OTE20250319/1-Ukraine, коносамент від 21.06.2025 року №MEDUOP193370, автотранспортну накладну від 26.08.2025 року №6598; некласифікований комерційний документ - Серт.кит.ТПП підтв.інв. №25440 від 15.07.2025 року, банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 25.03.2025 року, банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 20.05.2025 року; банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 18.08.2025 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 27.08.2025 року №39, калькуляцію транспортних витрат від 01.09.2025 року №1, страховий поліс від 20.06.2025 року №11153006800016755225, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода №1 від 09.03.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода №2 від 29.12.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаткова угода №3 від 30.12.2024 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) технічні вимоги від 06.06.2025 року, договір про надання послуг митного брокера від 28.05.2024 року №28/05, договір (контракт) про перевезення від 28.07.2025 року №28072025, електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат від 15.07.2025 року №25C480120050, копію митної декларації країни відправлення від 15.06.2025 року №422720250000626805. Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.

Вінницькою митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митниця вказувала, що згідно наданого рахунку-проформи від 19.03.2025 № OTE20250319-Ukraine зазначено, що товар реалізується на умовах поставки FOB Циндао (Китай), однак разом із ЕМД до митного оформлення був поданий рахунок-фактура № OTE20250319/1-Ukraine, в якому зазначено, що товар був реалізований на умовах поставки CIF Gdansk, що не відповідає відомостям зазначеним в наданому рахункупроформі від 19.03.2025 № OTE20250319-Ukraine. В наданій митній декларації країни відправлення від 15.06.2025 № 422720250000626805, вказаний коносамент № 177IATATQ8931VA, в то й же час декларантом до митного оформлення разом із ЕМД був поданий коносамент № MEDUOP193370 від 21.06.2025. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України Вінницька митниця прохала надати (за наявності) додаткові документи: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.

Декларантом у межах проведення консультації з митницею щодо митної вартості товарів додаткових документів не надано. Листом повідомлено митницю, що інші документи, окрім тих, що були подані разом з митною декларацією – надані не будуть.

Згідно матеріалів справи, митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 01.09.2025 року № UA401000/2025/000222/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію для товару 4 на рівні 3,100 доларів США за одиницю, для товару 2 на рівні 2,6200 доларів США за одиницю, для товару 5 на рівні 2,9500 доларів США за одиницю, для товару 7 на рівні 3,1250 доларів США за одиницю, для товару 9 на рівні 2,3000 доларів США за одиницю.

Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товарів, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок декларації від 13.05.2025 року № UA401020/2025/020887, від 08.08.2025 року № UA401020/2025/036594, за основу для коригування митної вартості товару використано митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України у наближений до митного оформлення час.

На підставі рішення, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01.09.2025 року № UA401020/2025/000817.

Скориставшись правом, ТОВ «Торговий Дім Бенефіт» задекларувало зазначені товари з урахуванням коригування митниці, та випустило їх у вільний обіг.

Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця при митному оформленні товарів мала нарікання, що згідно наданого рахунку-проформи від 19.03.2025 № OTE20250319-Ukraine зазначено, що товар реалізується на умовах поставки FOB Циндао (Китай), однак разом із ЕМД до митного оформлення був поданий рахунок-фактура № OTE20250319/1-Ukraine, в якому зазначено, що товар був реалізований на умовах поставки CIF Gdansk, що не відповідає відомостям зазначеним в наданому рахунку проформі від 19.03.2025 № OTE20250319-Ukraine».

Проформа-інвойс - це попередній інвойс, існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. У проформі - інвойсі зазначається обов`язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.

З наданих до митного оформлення документів, зокрема рахунку-фактури (iнвойс) від 06.06.2025 року №OTE20250319/1-Ukraine, рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 27.08.2025 року №39, калькуляції транспортних витрат від 01.09.2025 року №1, можливо встановити, що постачання товару здійснювалось за умовами CIF Gdansk.

Митниця вказувала, що в наданій митній декларації країни відправлення від 15.06.2025 № 422720250000626805, вказаний коносамент № 177IATATQ8931VA, в то й же час декларантом до митного оформлення разом із ЕМД був поданий коносамент № MEDUOP193370 від 21.06.2025.

Наявна митна декларація країни відправлення, в якій згадується документ з реквізитом « 177IATATQ8931VA». У коносаменті від 21.06.2025 року, який має номер MEDUOP193370 (вказано справа вгорі), згадується також і реквізит « 177IATATQ8931VZ» (з відмінністю в одну останню літеру), що вказує на зазначення одного і того ж документа за різними реквізитами.

Недоліки у документах мають технічний характер та не впливають, на суть, не змінюють визначення митної вартості товарів.

Встановлено, що Вінницькою митницею при коригуванні митної вартості товарів було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема від 13.05.2025 року № UA401020/2025/020887, від 08.08.2025 року № UA401020/2025/036594.

Вінницькою митницею не пояснено використання раніше поданих ВМД від 13.05.2025 року № UA401020/2025/020887 та 08.08.2025 року № UA401020/2025/036594 при коригуванні митної вартості товарів заявлених ВМД від 01.09.2025 року 25UA401020040075U9, невказано, що є спільного у товарі, який заявлено до розмитнення ТОВ «Торговий Дім Бенефіт» та товаром згідно ВМД від 13.05.2025 року № UA401020/2025/020887, чи співпадає виробник, умови постачання тощо.

За митною декларацією 08.08.2025 року № UA401020/2025/036594 постачальником є також ТОВ «Торговий Дім Бенефіт», проте різними є товар та умови транспортування.

За митною декларацією від 13.05.2025 року № UA401020/2025/020887 така є другою адже у ній вказано відкориговані показники, митною декларацією визначено вартість товару за резервним методом (6 метод), тобто митниця використовує декларацію, що подана декларантом після коригування, де визначено митну вартість товару не за основним методом (1 метод).

Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товарів за основним методом – за ціною товарів, визначеною позивачем у інвойсі до контракту.

Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару.

При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Вінницької митниці – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 року в справі №160/4029/26 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Н.А. Олефіренко