Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №280/1548/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №280/1548/26

Суддя: Лукманова О.М.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 280/1548/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року (суддя Сіпака А.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 11.05.2026 року) в справі №280/1548/26 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

24.02.2026 року ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просив скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про виключення з реєстру платників Єдиного податку - фізичних осіб - підприємців №363/08-01-24-09/ НОМЕР_1 від 30.09.2024 року; зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області поновити реєстрацію Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку другої групи з 01.10.2024 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року позовні вимоги задоволено.

Головне управління ДПС у Запорізькій області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Запорізькій області як фізична особа - підприємець та був платником єдиного податку з 11.11.2020 року. Основний вид діяльності - оптова торгiвля деталями та приладдям для

автотранспортних засобiв (код ВЕД – 45.31). Згідно даних, які містяться в інформаційно - комунікаційній системі контролюючого органу, ФОП ОСОБА_1 заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет надано 17.10.2025. Згідно з п.300.1 ст.300 ПКУ платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій. Відповідно до п. 299.10, п. 299.11 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: зокрема у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Відповідно до вимог п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Відповідно до п.п.3 п.299.10 ст.299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 та п.п.298.8.6 п. 298.8 ст.298 цього Кодексу. Дані інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу свідчать про наявність податкового боргу у ФОП ОСОБА_1 на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п.59.1 ст.59 ПКУ, а саме, у платника обліковувався податковий борг в інтегрованій картці по коду бюджетної класифікації 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб», у тому числі: станом на 01.04.2024 – у сумі 6862,68 грн; станом на 01.05.2024 – у сумі 6862,68 грн; станом на 01.06.2024 – у сумі 6862,68 грн; станом на 01.07.2024 – у сумі 6877,71 грн; станом на 01.08.2024 – у сумі 6904,40 грн; станом на 01.09.2024 – у сумі 6930,53 грн. Згідно з п.п. 86.2 ст. 86 ПКУ, за результатами камеральної перевірки складено акт про проведення камеральної перевірки від 30.09.2025 №15136/08-01-24-09/ НОМЕР_1 , яким зафіксовано наявність вищевказаного податкового боргу у ФОП ОСОБА_1 та винесено рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку – фізичних осіб – підприємців від 30.09.2024 №363/08-01-24-09/ НОМЕР_1 . 06.02.2024, ФОП ОСОБА_1 надає звітність платника єдиного податку за 2023 рік та самостійно визначає суму доходу 7360293,48грн, що перевищує визначений п.291.4 ст.294 ПКУ критерій для перебування ФОП на 2 групі спрощеної системи оподаткування. Відповідно до вимог п.292.16 ст.296 ПКУ право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку. При цьому якщо протягом календарного року платники першої і другої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв`язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу. ФОП ОСОБА_1 порушив вимоги перебування платника єдиного податку 2 групи з 01.01.2024 та не надав заяву відповідно до вимог п. 293.8 ст. 293 ПКУ. Апелянт вказував, що перебування платника з 01.01.2024 на спрощеній системі оподаткування 2 групи, при самостійно задекларованому обсязі доходу за 2023 рік у сумі 7360293,48 грн суперечить вимогам п. 291.4 ст. 291 ПКУ. Частиною процедури анулювання статусу єдинника є перевірка платника податку, за результатами якої обов`язково складається акт (це передбачено пунктом 299.11 Податкового кодексу України). При цьому, стосовно платників єдиного податку І-ІІІ груп ПКУ не уточнено вид перевірки (камеральна, виїзна чи невиїзна документальна, фактична), то для єдинників ІV групи абсолютно чітко визначено, що така перевірка має бути виїзною документальною, це не було взято до уваги судом першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДПС у Запорізькій області встановило відносно ФОП ОСОБА_1 порушення абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, у разі наявності податкового боргу. Наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів, є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Відповідно до пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. Суд першої інстанції вказував, що зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході такої перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Рішення №363/08-01-24-09/ НОМЕР_1 , яким позивача виключено з реєстру платників єдиного податку, та акт №15136/08-01-24 09/3217414633, яким встановлено наявність у позивача податкового боргу, складені в один день 30.09.2024. Висновки не можуть бути покладені в основу індивідуального акту, яким по відношенню до ФОП ОСОБА_1 є рішення від 30.09.2024 №363/08-01-24-09/ НОМЕР_1 . Оскільки відповідачем порушено процедуру прийняття рішення від 30.09.2024 №363/08-01-24-09/ НОМЕР_1 , таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області поновити статус платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , починаючи з 01.10.2024, забезпечить ефективне відновлення прав позивача.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 11.11.2020 (номер запису: 2001030000000110742), основний вид діяльності - оптова торгiвля деталями та приладдям для автотранспортних засобiв (код ВЕД – 45.31).

ФОП ОСОБА_1 з 01.12.2020 застосовував спрощену систему оподаткування, зокрема, з 01.01.2024 року друга група, ставка 20% (заява про застосування спрощеної системи оподаткування (внесення змін щодо групи та ставки єдиного податку від 13.12.2023 реєстр. № 45155954), що підтверджується матеріалами справи.

Встановлено, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку своєчасної сплати (перерахування) єдиного податку ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 30.09.2024 року №15136/08-01-24 09/ НОМЕР_1 . У висновку акту зазначено, що дані перевірки свідчать про наявність податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Станом на 01.09.2024 обліковується борг в сумі 6930,53 грн.

30.09.2024 року Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято рішення №363/08-01-24-09/ НОМЕР_1 , яким анульовано реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 . У рішенні вказано, що позивач станом на 01.10.2024 року має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 6958,26 грн., що утворився 19.02.2024 року. Дата анулювання реєстрації 30.09.2024 року.

Відповідно до п. 291.2, п. 291.4 ст. 291 ПК України cпрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 3) третя група: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України; не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів; обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; 4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.

Абзацом першим п. 299.1 ст. 299 ПК України визначено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті; 7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента); 8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»: щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення; щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Згідно пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: 1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення; 4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків; 5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми; 6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення; 7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності; 8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів; 9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність; 10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Як встановлено матеріалами справи, у спірному рішенні ГУ ДПС у Запорізькій області як на підставу для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку зазначено порушення приписів абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 та пункту 299.10 статті 299 ПКУ - не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Наявність підстави для виключення з реєстру платників єдиного податку встановлено після камеральної перевірки та складено акту.

Згідно п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. Передбачено, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення позивачем, як платником єдиного податку, умов перебування на спрощеній системі оподаткування. Перевірялись саме підстави перебування ФОП ОСОБА_1 у статусі платника єдиного податку. За результатами камеральної перевірки складено акт щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 30.09.2024 року №15136/08-01-24-09/ НОМЕР_1 . Перевіркою встановлено, що платником єдиного податку порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, в частині порушення приписів абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 та пункту 299.10 статті 299 ПКУ - не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Слід зазначити, що згідно із п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, передбачено, що камеральна перевірка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Наслідки проведених перевірок відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Згідно з п. 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 40 Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючий орган тільки під час проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 , встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Суд керується правовими позиціями викладеними у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 року у справі № 320/1040/19, від 11.01.2024 року у справі № 810/3210/17, від 18.03.2025 року у справі № 160/21398/24.

Не встановлено проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 податковим органом, натомість ГУ ДПС у Запорізькій області було проведено камеральну перевірку, наслідки якої в силу норм пункту 299.11 статті 299 ПК України не передбачають прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку. Контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав.

ГУ ДПС у Запорізькій області як на підставу для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку зазначено порушення приписів абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 та пункту 299.10 статті 299 ПК України - не здійснення платником податків переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Наявність податкового боргу ГУ ДПС у Запорізькій області обґрунтовує, що у платника обліковувався податковий борг в інтегрованій картці по коду бюджетної класифікації 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб», у тому числі: станом на 01.04.2024 – у сумі 6862,68 грн; станом на 01.05.2024 – у сумі 6862,68 грн; станом на 01.06.2024 – у сумі 6862,68 грн; станом на 01.07.2024 – у сумі 6877,71 грн; станом на 01.08.2024 – у сумі 6904,40 грн; станом на 01.09.2024 – у сумі 6930,53 грн.

Натомість відсутні податкова вимога щодо наявності у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу. Не підтверджено наявність податкового боргу в інтегрованій картці.

Відсутність податкового боргу позивач пояснює, що у 2023 році, у зв`язку з перевищенням суми доходу, визначеною згідно законодавства України, для перебування на другій групі, перейшов на третю групу платника податку з 01.10.2023 року, що підтверджується витягом № 10811. У зв`язку з цим була надана звітність за 9 місяців 2023 року, період перебування мене, як платника єдиного податку другої групи та вчасно сплатив податки за цей період. Після закінчення 2023 року була подана звітність за 2023 рік, у річній звітності були включені показники, а саме, відображені нарахування за весь 2023 рік, тобто і по групі 2 за 9 місяців 2023 року (повторно, другий раз, помилково) і по групі 3 за 4 кв.2023 року. Тому нарахування за 9 місяців 2023 року були відображені двічі, а саме у декларації за 9 місяців 2023 року, а топім ще раз, але вже у складі річної декларації за 2023 рік, що технічно, а не по суті, призвело до податкового боргу. Технічна помилка призвела до того, що його виключили з реєстру платника єдиного податку з 30.09.2024 року. Була відкоригована декларація за 2023 рік, де ФОП ОСОБА_1 показав дохід та податки тільки за 4 кв. 2023 року по 3 групі перебування у 4 кв. 2023 року, податки також були сплачені вчасно і в повному обсязі. З 01.01.2024 року знову перейшов на 2 групу, про свідчить витяг № 14781.

ФОП ОСОБА_1 подана уточнена декларація внаслідок чого показники були відкориговані, а податкова заборгованість зникла.

Згідно пп. 8 пп. 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Таким чином, анульовання та виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу можливе у разі наявності у платника податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Як вказано вище, анульовання та виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відбувається у разі наявності у платника податкового боргу.

ГУ ДПС у Запорізькій області не підтверджує наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу, що стало підставою для анульовання та виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Не слід встановлювати для позивача відповідальність у вигляді виключення з реєстру та позбавлення статусу платника єдиного податку через неможливість підтвердження наявності у нього податкового боргу.

Суд апеляційної інстанції також погоджується, що відповідачем порушено процедуру прийняття рішення від 30.09.2024 року №363/08-01-24-09/ НОМЕР_1 , адже прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень. Таке рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується на принципах рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення враховує позицію Верховного Суду, зокрема викладену у постановах від 14.05.2019 року у справі №813/1373/16, від 14.07.2021 року у справі № 808/224/18.

Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року в справі №280/1548/26 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Н.А. Олефіренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua