Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №340/6527/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/6527/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурової А.Ю.

за участю:

представників позивача: Ущапівськго Р.В., Лебединець О.І.

представників відповідача: Данилова С.О., Щербини О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 (суддя суду першої інстанції Кармазина Т.М.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, в адміністративній справі №340/6527/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський олійноекстракційний завод» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень – рішень,

УСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням від 18.06.2026 Кіровоградський окружний адміністративний суд задовольнив частково. Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський олійноекстракційний завод" (ЄДРПОУ 39974537) здійснені ним судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 43995486).

Не погодившись з додатковим рішенням суду Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в стягнення витрат з правничої допомоги на користь позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначає, що до заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, стороною позивача взагалі не надано будь-яких належних доказів (таких як акт кошторис (калькуляція) конкретного виду надання правничої допомоги та її оціночної вартості тощо), що підтверджували б понесення витрат на професійну правничу допомогу за супроводження адвокатом даної справи у суді першої інстанції саме, у розмірі – 96 000,00 грн.. Також вказує, що в акті надання послуг № 45 від 05.06.2026 року, який додано до заяви, визначено лише 1 послуга (надання правничої допомоги при супроводженні судової справи № 340/6527/24), яка оцінена у 96 000,00 грн., тобто без жодної конкретизації виконаної роботи, в розрізі вартості конкретної послуги, дати її надання тощо. Більш того, за договором про надання правничої допомоги від 01.06.2026 року та додаткової угиди до вказаного договору від 16.09.2024 року, усі дії щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, котрі розглядалися у межах справи № 340/6527/24, мали б бути виконані адвокатом Ущапівським Р.В. Проте, як свідчать матеріали справи, всі процесуальні документи, починаючи позовної заяви і закінчуючи додатковими поясненнями сторони позивача за результатами розгляду спору підписувалися виключно керівником ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» Григорчуком Ярославом Валентиновичем. Крім того, виступи у судових засіданнях в суді першої інстанції переважно здійснювалися головним бухгалтером ТОВ «Придніпровський ОЕЗ» - Лебединець О.І., котра являється кадровим працівником позивача. Отже, ті дії, які виконані представником позивача без належного доказового підгрунття, в жодному разі не може оцінюватися, ні у 40 000,00 грн., ні у 96 000,00 грн. відповідно.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що фіксований характер гонорару, узгоджений між Клієнтом та Адвокатським об`єднанням, відповідає вимогам статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки адвокатський гонорар може встановлюватися у фіксованій формі. Відтак, сторони самостійно погодили обсяг правничої допомоги та вартість її надання, що не залежить від кількості витраченого часу.

Щодо тверджень Апелянта про підписання процесуальних документів виключно керівником Позивача, звертає увагу, що відповідно до вимог п.2 Додаткової угоди від 16.09.2024 року та п.2 Додаткової угоди від 02.12.2024 року подача до суду процесуальних документів через ЄСІТС «Електронний суд» здійснюється Клієнтом, після їх підготовки Адвокатським об`єднанням. Крім того в матеріалах справи присутні документи, підписані адвокатом, які подавались ним безпосередньо в судових засіданнях.

Щодо виступів у судових засіданнях зазначає, що вони здійснювались не тільки кадровим працівником Позивача - головним бухгалтером Лебединець О.І., а й адвокатом Ущапівським Р.В., що підтверджується протоколами судових засідань. До того ж, участь головного бухгалтера Лебединець О.І. в судовому процесі ніяким чином не вплинула на вартість правничої допомоги, наданої Адвокатським об`єднанням. Сума гонорару включає вартість правничої допомоги Позивачу, наданої виключно Адвокатським об`єднанням, наявність представника Позивача (головного бухгалтера Лебединець О.І.) не змінює суму гонорару. Враховуючи складність спору, термін розгляду справи в суді першої інстанції – більше 19 місяців, кількість проведених судових засідань, подачу відповідачем додаткових доказів та пояснень, а також значущість даної справи для Клієнта як платника податків, погоджена між Сторонами сума гонорару у розмірі 96 000 гривень (без ПДВ) за договором від 01 червня 2018 року та додатковою угодою від 02 грудня 2025 року є розумною, співмірною та цілком відповідає обсягу фактично наданих послуг.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністартивного суду від 01.06.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 12 червня 2024 року №№00086980701, 00087020701, 00086990701, 00087010701. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 12 червня 2024 №00087000701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 153 652 093,50 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями – 122 921 675 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 30 730 418,50 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Придніпровський олійноекстракційний завод" (ЄДРПОУ 39974537) судові витрати на сплату судового збору в сумі 30 279,85 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Позивачем до суду першої інстанції була подана заява про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, просив стягнути на користь позивача витрати у сумі 96000,00 грн.

Заява обґрунтована тим, що у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції позивач зазнав витрат на правничу допомогу у розмірі 96000 грн, які він просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідач проти задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу заперечував, вказавши про необґрунтоване завищення витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат та задовольняючи її частково суд виходив з того, що сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню з огляду на часткове задоволення позову, а також з огляду на фактичний характер наданих послуг.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 3 статті 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Також, відповідно до ч.2 ст.252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно до положень статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6, 7 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимоги частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно вимог статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, як зазначено вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Представник позивача на підтвердження розміру витрат позивача на правничу допомогу адвоката в сумі 96000 грн надав до суду першої інстанції такі документи: ордер серії ВА №1026185 від 11.11.2024 року; договір про надання правової допомоги від 01 червня 2018 року, укладений між ТОВ “Придніпровський ОЕЗ” (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням “Правнича колегія” (т.17 а.с.143-144); додаткова угода від 16.09.2024 до договору про надання правової допомоги (т.17 а.с.144зв.); додаткова угода від 02.12.2024 до договору про надання правової допомоги (т.17 а.с.145); додаткова угода від 02.12.2024 до договору про надання правової допомоги в якій визначено, що фіксована сума гонорару становить 96000,00 грн. (т.17 а.с.145зв.-146); рахунок на оплату №43 від 05.06.2026 року (т.17 а.с.147); акт надання послуг №45 від 05.06.2026 (т.17 а.с.148).

Згідно з п.4.1 договору про надання правової допомоги від 01.06.2018 та п.п.4.1-4.3 додаткової угоди від 02.12.2024, надання правничої допомоги здійснюється як на безоплатній (юридична допомога Pro Bono), так і на платній основі, про що Cторони зазначають у відповідній Додатковій угоді. Обсяги та види правничої допомоги, порядок і строки оплати, а також розміри винагороди Адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги за цим Договором (гонорар) визначаються Сторонами за зверненням Клієнта в додаткових угодах до цього Договору, які становитимуть його невід`ємні частини. По всім послугам, які будуть надаватись на платній основі, сторони, крім відповідної Додаткової угоди, підписують Акти приймання-передачі наданих послуг по такій Додатковій угоді, в яких Адвокатське об`єднання зобов`язується зазначити опис наданих послуг та їх вартість. Клієнт зобов`язується розглядати такі акти протягом 5-ти робочих днів та підписувати їх або надавати обґрунтовані заперечення.

Відповідно до додаткових угод від 16.09.2024 року та 02.12.2024 року ТОВ адвокатське об`єднання в особі партнера - адвоката Ущапівського Руслана Васильовича, надає Клієнту правничу допомогу у зв`язку з необхідністю оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС в Кіровоградській області №00086980701 від 12 червня 2024 року, №00087020701 від 12 червня 2024 року, №00087000701 від 12 червня 2024 року, №00086990701 від 12 червня 2024 року, №00087010701 від 12 червня 2024 року та №00087122406 від 12 червня 2024 року. Обсяг послуг правничої допомоги: формування правової позиції та процесуальної стратегії Клієнта, аналіз судової практики, складення та подача до суду процесуальних документів від імені Клієнта, опрацювання поданих процесуальних документів опонентів по справі, участь у судових засіданнях, здійснення інших дій, необхідних для виконання Адвокатським об`єднанням зобов`язань, зазначених в п.1.1. цієї додаткової угоди та належного захисту (представництва) Клієнта. У додатковій угоді від 02.12.2024 року визначена фіксована вартість послуг (фіксована частина гонорару).

Отже, наданими до суду документами позивач підтвердив факт надання йому правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи в суді.

Як правильно вказав суд першої інстанції, погоджені сторонами витрати на правничу допомогу у розмірі 96000,00 грн. підтверджені поданими суду документами, проте вказана сума витрат не є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг, а також з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, в свою чергу, розміром витрат співмірним складеності справи та обсягу наданих послуг є 40000 грн.

Стосовно тверджень відповідача про підписання процесуальних документів виключно керівником Позивача, колегія суддів зазначає, що це узгоджується із вимогами п.2 Додаткової угоди від 16.09.2024 року та п.2 Додаткової угоди від 02.12.2024 року, відповідно до яких подача до суду процесуальних документів через ЄСІТС «Електронний суд» здійснюється Клієнтом, після їх підготовки Адвокатським об`єднанням. Крім того в матеріалах справи присутні документи, підписані адвокатом, які подавались ним безпосередньо в судових засіданнях.

Стосовно посилань відповідача на те, що у судових засіданнях брв участь бухгалетр підприємства, колегія суддів зазначає, що відповідно до наданих позивачем документів, виступи бухгалтера підприємства в судовому засіданні не були оплачені за рахунок витрат на правничу допомогу.

Як видно з матеріалів справи сума гонорару включає вартість правничої допомоги позивачу, наданої виключно Адвокатським об`єднанням, наявність представника Позивача (головного бухгалтера Лебединець О.І.) не змінює суму гонорару.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення на користь позивача суми витрат на правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування додаткового рішення – відсутні.

Керуючись ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2026 в адміністративній справі № 340/6527/24 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Постанова в повному обсязі складена 12.10.2026.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник

суддя А.В. Шлай